Garmin Edge 500

Ціна

Лише комп’ютер – $200, в комплекті з датчиком швидкості/каденсу (Garmin GSC 10 Speed/Cadence Bike Sensor) та монітором серцебиття – $280.

Призначення

Велокомп’ютер з підтримкою GPS.

Враження від використання

Дуже простий у використанні і надійний комп’ютер. В комплекті йде гніздо для монтування і резинки якими його (гніздо) можна закріпити на рулі чи будь-де ще.

Спокійно переносить сильний дощ і бруд, дуже надійний пристрій. Хоча б просто у воду я б його не став кидати.

Кріпиться поворотом у гнізді і тримається надійно при найсильніших струсах. У випадках коли нема можливості закріпити гніздо на рулі доведеться докупляти виносні гнізда від інших виробників.

Заряду батареї вистачає більше ніж на 10 годин.

Зарядка і зчитування даних з пристрою здійснюється через mini-USB роз’єм на задній стінці.

На екрані можна одночасно відображувати до шести показників (швидкість, дистанція, час, каденс, набір висоти, тощо). Причому підтримується 4 сторінки з показниками.

В цілому я дуже задоволений цим комп’ютером і в мене не виникало бажання замінити його на інший бренд чи дешевшу модель (без GPS) чи дорожчу (кольоровий екран, можливість завантажувати карти).

Недоліки

Мабуть єдиним і не надтро суттєвим недоліком можна назвати певну незвичність чи навіть нелогічність кнопок за допомогою яких відбувається керування. Це особливо помітно коли ви вже звикли до іншого пристрою від Garmin зі схожим, але не точно таким же управлінням (наприклад Garmin Forerunner 910xt). У запарці це може бути певною проблемою: ви намагаєтеся натиснути “Старт”, а пристрій лише бібікає і нічого не робить, і лише деякий час ви помічаєте що натискаєте кнопу гортання сторінок.

З другою проблемою зіткнуться ті хто намагатиметься використовувати цей комп’ютер для тріатлону. Справа в тому що після тривалої бездіяльності (поки ви пливите) він вимикається для збереження енергії. І якщо транзитну зону ви проходите швидко то неприємною несподіванкою стане те що комп’ютеру знадобиться секунд 20 щоб завантажитися і потім хвилини півтори (при хорошій погоді і чистому небі) щоб зловити супутники. Тож або запасіться терпінням, або використовуйте спеціалізований для тріатлону пристрій/годинник.

Garmin Forerunner 910xt

Ціна: $260

Призначення: Спортивний годинник для “мультиспорту”: біг, велосипед, плавання, походи та інше. Певною мірою це покращена (компактніша і краща на вигляд) версія Garmin Forerunner 305, але з підтримкою режиму плавання.

Враження від використання: Годинник дуже подобається і не можу перестати радіти йому. З корисних новинок вказав би таке:

Режим плавання підтримує як відкриту воду (з GPS) так і басейн (без використання GPS). Довжину басейну можна вибрати з запропонованих варіантів, або ввести вручну для нестандартних басейнів. Також в режимі плавання підраховується частока і кількість гребків для вільного стилю. І хоча у воді годинник може іноді втрачати сигналі (наприклад коли стоїш на старті тріатлону з руками у воді) це ніколи не було великою проблемою – відновлюються координати миттєво.
Режим тріатлону: плавання, транзитна зона 1, вело, транзитна зона 2, біг. Для кожного виду можна настроїти свій екран (кількість та тип показників як швидкість, дистанція, час, каденс, тощо).
Зовні годинник набагато красивіший за Garmin Forerunner 305: пласкіший, зі зручним надійним браслетом.
Підтримка протоколу ANT+ дозволяє використовувати всю ту техніку що у вас вже є, наприклад велосипедний датчик Garmin GSC 10 Speed/Cadence Bike Sensor.
Батарея тримає до 20 годин і я навіть ходив з цим годинником у 4-денний похід на Мачу-Пікчу підзарядивши його лише раз (так, доведеться брати акамулятор та кабель для тривалих подорожей).

Недоліки: Нічого такого що б робило використання годинника некомфортним, в принципі усим влаштовує. Найбільше нарікань викликає мабуть те у Garmin ледь не кожен пристрій має свою зарядку і цей годинник не виключення. Отже для того щоб завжди мати можливість зарядити його доведеться прикупити задярку у машину чи на роботу.

Також передача данних на комп’ютер здійснюється не по кабелю (він лише заряджає) а за допомогою спеціально ANT+ USB-стіка (йде в комплекті). З одного боку це зручно: достатньо бути в зоні досяжності увімкненого комп’ютера і ваші дані буде скачано і опубліковано автоматично. А з іншого боку для того щоб мати можливість синхронізувати години ще десь доведеться докуповувати стік.

На сайті виробника: https://buy.garmin.com/en-US/US/into-sports/running/forerunner-910xt/prod90671.html

[Настільні ігри] Вступ

Наряду з коміксами чи зомбі-фільмами настольні стратегічні ігри є великою частиною американської культури яка практично невідома в наших краях.

Звісно усі мають уявлення про ігри з фішками, кубіками та картками, деякі навіть грали в ігри типу “Монополії”. Але в США всі ці ігри мають абсолютно іншу вагу: самих лише стратегічних настольних ігр існує кілька сотень, а також існують різноманітні доповнення до них, виправлення помилок, книжки-інструкції. Ну і звісно є люди які грають в ці ігри з подібними собі, є спеціалізовані магазини, є навіть зльоти чи веб-сайти де можна обговорити чи дізнатися якісь деталі про велику кількість ігор.

Та що там казати коли такі знамениті книжкові серіали як “Война престолів” (за ним знімають мабуть ще більш відомий телесеріал) та “Дика ката” Джорджа Мартіна виникли як результат створення ігор: Джордж із друзями любить вигадувати настольні ігри. Зробити збалансовану і цікаву гру не так вже і легко: в ігрі не має бути очевидної стратегії виграшу, а крім того заповзяті гравці постійно знаходять баги (помилки) в логіці ігор які дозволяють їм отримувати величезну перевагу у певних ситуаціях. Також настольні ігри надихали і надихають розробників комп’ютерних ігор: всі ці “Герої”, “Герої меча та магії”, “Варкрафт” та інші основані на настільних іграх в які грали розробники.

Існують ігри які з виправленнями та перевиданнями успішно продаються вже 50 років.

Саме стратегічні настольні ігри можна поділити умовно за розміром групи, складністю правил (або мінімальним віком гравців) та середнім часом який необхідно витратити на гру. Деякі ігри передбачають лише двох гравців, інші дозволяють приймати участь більше ніж десяти одночасно. Також існують ігри для яких мінімальна кількість учасників становить 3, а то і 4 людини.

За складністю ігри поділяються на такі що іх можна пояснити на словах за 10 хвилин і показавши пару ходів так і такі що їх треба пояснювати пару днів. А для деяких ігор навіть досвічені гравці мають тримати при собі книжечку з правилами і різні допоміжні схеми та таблиці.

Складність не завжди пов’язана з середньою тривалістю гри, але залежність таки є. Деякі ігри можна завершити за менше ніж пів-години, для інших же найшвидша партія триватисе мінімум 2 години.

У мене в команді є пара людей які серйозно (якщо звісно у настольних іграх може бути хоч щось серйозне) займаються цим і колекціонують ігри. Ну тобто в прямому сенсі у них є вдома мінімум одна шафа заставлена коробками з іграми та доповненнями для них.

Просто фотографії щоб урізноманітнити текст:

От і я спробував пограти в парочку з них і мушу сказати мені сподобалося. Купив собі кілька ігора, в планах докупити ще кілька і навчитися в них грати.

Далі я планую написати хоча б коротенькі пости про кожну з них, але коли це буде не відомо ;)

Фотографії ігор планую викладати ось тут – https://onedrive.live.com/?cid=B21290194214A37D&id=B21290194214A37D%2176846

Нова адреса блоґу – https://blog.golovatyi.info/

Можливо ви вже помітили, а якщо не помітили то кажу вам про це зараз що мій блоґ перебрався на нову адресу – https://blog.golovatyi.info. Проте стара адреса і старі посилання якщо ви десь їх зберігали у вигляді закладок також будут працювати і переспрямовувати усе на нову адресу, тож з читанням ніяких проблем не має бути.

Так само на нову адресу переїхав мій блоґ з оглядами і рецензіями – http://review.golovatyi.info/. Також я переніс усі пости з усими картинками в них і усі коментарі також збережено.

Переїзд пов’язаний з тим що… а з тим що а чому б і ні?

Тепер коли у мене є свій власний WordPress замість безкоштовного можу налаштовувати блоги більш гнучко і ставити різні плагіни які раніше були недоступні.

Головна незручність для вас, вірніше для тих з вас хто залишав коментарі буде в тому що доведеться заново зареєструватися. Але це має бути просто зробити через соціальну мережу в якій ви зареєстровані.

Вже знаю що деякі відео не відображуються, це буду з часом виправляти. Буду вдячний якщо будете коментувати про інші знайдені проблеми.

[english] woot / w00t

Слово woot яке переважно використовується в інтернеті (форуми, ігри, чати) і часто пишеться як w00t означає вигук захоплення. Щось типу “круто!” чи “классно!”. Вимовляється як “вут”. Слово не має ніякого негативного чи будь-якого іншого забарвлення, єдине що люди далекі від інтернету та комп’ютерних ігор можуть його просто не знати тому що воно в розмовах не використовується (принаймні я його ніколи не чув), лише на письмі.

Походження слова тим не менше покрито таємницею. Найбільш імовірна версія говорить що це скорочення від фрази “Wow, loot!” (Вау, ніштячки!) яку показувала одна старовинна гра коли персонаж гравця знаходив чи здобував собі якість артефакти чи корисні штучки. Згодом фразу почали активно використовувати гравці в інших іграх типу World of Warcraft.
Друга популярна версія говорить що це скорочення від We Owned the Other Team (ми поімєлі іншу команду) – фраза яку теж використовують у командних комп’ютерних іграх коли вітають одне одного з перемогою над командою суперника.

А нолі замість літер “о” з’явилися як частина 1337 5p33k (leet speek – інтернет сленг – http://en.wikipedia.org/wiki/Leet).

Слово у словниках:

Кредитні картки та інтернет-покупки: трохи про процес

Чисто освітній пост який (я сподіваюся) у загальних рисах відображує процес того що відбувається коли клієнт сплачує покупки в інтернеті кредитною карткою. Звісно в реальному світі дуже багато деталей і нюансів які на такій простій схемі відобразити не можна. Також важливо розуміти що схема справедлива лише для кредитних карток і особливості оплати з дебітних карток, банківських рахунків, чеками та іншими способами тут не показано.

Також якщо ви знаєте кращі терміни українською то напишіть у коменті, я виправлю пост.

CreditCardInternet

Спочатку розберемося з елементами на картинці:

Користувач який робить покупки і вказує дані своєї кредитної картки на сторінці інтернет-магазину. Кредитних карток існує велика безліч, це як і добре відомі Visa, MasterCard, American Express, Discovery так і менш поширені, або взагалі обмежені кількома країнами системи як Elo, Unipay,JBL та інші.
Інтернет-магазин які приймає дані картки клієнта. До речі деяку інформацію (таку як код картки) магазини не хранять в своїх базах, а в деяких країнах це навіть заборонено робити законом. Такий нюанс суттєво ускладнює платежі по підписці: через місяць треба зняти якусь суму не примушуючи користувача.
Процесор платіжних систем – це компанія яка вміє працювати з різними кредитними картами на різних ринках. Не існує однієї компанії яка б обслуговувала усі види кредитних карт в усих країнах усима валютами. До того ж скажімо з картами Visa в США треба працювати зовсім іншими способами (інший протокол системи) ніж в Британії, не кажучи вже про те що Visa в Британії дозволяє працювали виключно з фунтами. Крім того компанія процесор бере платню за кожну операцію і у різних процесорів платня може різнитися для одного й того ж ринку. PayPal якраз і є одним з таких процесорів, ще на ринку присутні CCAvenue, Chase Paymentech, Secure Pay та ще пару десятків інших.
Платіжна система – це та сама система до якої належить кредитка: Visa, MasterCard та інші. Платіжна система не є однією компанією і не мають централізованої точки обслуговування. Саме завдяки тому що існують десятки (а скоріше сотні) способів обслужити кредитну картку певної системи і існують компанії-процесори. Тобто магазин може напряму працювати з платіжною системою, але щоб задовольнити потреби різних користувачів йому доведеться підтримувати сотні (якщо не тисячі) способів оплати: комбінації типу кредитної картки, країни і валюти.
Банки користувача та інтренет-магазину. Банк користувача видав кредитну картку (і відповідно кредит) у конкретній платіжній системі. Звісно кожен банк може видавати картки у різних системах і може додавати різні нюанси до картки (річна плата, грошові бонуси, милі на авіаперельоти, скидки у певних мережах, тощо). Від банку інтернет-магазину вимагається лише бути доступним для міжнародних платежів.

Тепер поговоримо про сам процес (стрілочки на картинці):

Користувач визначився з карткою, ввів данні і натис “Заплатити”.
Магазин в залежності від типу картки, країни користувача та валюти вибирає процесора і відсилає тому запит на авторізацію. Запит включає в себе суму, але переведення грошей ще не відбулося.
Процесор відсилає запит (авторізацію) у платіжну систему.
Платіжна система перевіряє дані картки (код, номер, термін дії) і якщо все в порядку відсилає запит у банк який видав картку.
Банк користувача перевіряє дані користувача і баланс і якщо оплата може бути здійснена відсилає назад підтвердження операції, а вказана сума умовно заморожується.
Платіжна система підтверджує оплату процесору, а той підтверджує оплату магазину який в свою чергу інформує клієнта про те що покупку здійснено.
Набравши первну кількість операції для здійснення платіжна система (яка теж до речі утримує собі невеликий процент з кожної операції як і банки) виконує усі операції разом, частіше за все раз на добу. Тут операція авторізації повторюється як оплата. Зверніть увагу що код картки вже не потрібен – авторизація пройшла успішно і це просто підтвердження того що гроші треба переказати.
Коли банк користувача підтверджує операцію гроші переводяться на рахунок інтренет-магазину (мінус процесору, системі і банку клієнта).

Ускладнення виникають коли гроші треба повернути, або щось стається з карткою чи рахунками десь в процесі. Ну та я вже сказав що це дуже спрощена картика яка тим не менш показує основні етапи процесу.