Книги – Фантастика: Антиутопія – Сторінка 5

Frank Patrick Herbert. The White Plague / Френк Герберт. Біла чума (1982)

Книга певною мірою є соціальною фантастикою, тобто автор намагається передбачити і відобразити зміни що відбудуться у суспільстві внаслідок якихось катастрофічних подій.

В даному випадку такою подією є створений головним героєм вірус що вбиває лише жінок. Створено вірус щоб помститися за вбивство терористами рідних героя. І за протиотруту він вимагає деяких політичних змін.

Але люди як і далі продовжують грати в політику, торгувати секретами, мріяти про превентивні удари по супротивнику і просто тупо бути злими. Додайте ще фанатиків з ІРА, католицьку церкву, армійський спосіб розв’язувати проблеми… Коротше світ починає мінятися ледь-помітно лише коли залишається в живих 1 жінка на 10000 чоловіків. І то сві зміни відбуваються не в ту сторону…

http://www.goodreads.com/book/show/93448.The_White_Plague

Frank Herbert. Hellstrom’s Hive / Френк Герберт. Вулик Хеллстрома (1973)

Що буде якщо люди почнуть функціонувати як бджоли у вулику? А якщо вони це будуть робити на протязі сотень років? І що буде коли звичайні люди зіткнуться з людьми з мурашнику?

Частина людей уже на протязі тривалого часу примусово сама себе еволюціонує у щасливе майбутнє. Все у них буде як у мурашок, тільки без фанатизму. У кожного певна роль, кожен виконує звучну для нього роботу і при цьому повністю забезпечений всім необхідним і не обтяжений зайвим, не потрібним для його рівня інтелектом.

А ще вони живуть під землею (десятками тисяч), не мають мови, не мають моральних обмежень, мають свої технології і почали стикатися з людьми із зовнішнього світу. В середині книга перетворюється ледь не на детектив з агентами та ФБР.

http://www.goodreads.com/book/show/53729.Hellstrom_s_Hive

Ira Levin. This Perfect Day / Айра Левін. Цей ідеальний день (1970)

Старанно зроблена антиутопія яка по ходу оповіді перетворюється ледь не на пригодницький роман.

У майбутньому існує ідеальне суспільство не знаючи страху, агресії, заздрощів та матеріальних проблем. Всі просто таки зобов’язані бути щасливими. А хто не може тим допоможуть ліки.

І лише деякі представники суспільства чогось шукають… І ось вони вириваються на свободу, але тут тільки все і починається.

Коли нарешті революціонери перемагають виникає питання – а чи справді краща та примарна свобода яку здатні смакувати лише одиниці і за яку заплачено негативними емоціями і переживаннями усих людей. І чи насправді вже така погана ідея комп’ютерізованого управління суспільством.

UPD 2018/12/5. Нещодавно ще ра перечитав цей роман і навіть мені відкрилися якісь нові приємні речі так що я навіть поставлю вищу оцінку. В цілому це може і не найкаща анти-утопічна книга, але точно в першій десяткці.

Оцінки:

Good Reads – 4.03/5 (https://www.goodreads.com/book/show/139390.This_Perfect_Day).
Моя оцінка – 8/10.

Per Wahlöö. Stålsprånget / Пер Валее. Сталевий стрибок (1968)

Доволі безрадісна річ депресивний настрій якої не розвіюють якісь хаотичні дії і пригоди.

По суті це антиутопія змішана з детективом і політикою.

У якійсь вигиданій країні (будь-яка європейська підійде) уряд, вірніше тіньові правителі проводять експеримент для приборкання протестних настроїв власних громадян. В результаті експерименту настає щось типу зомбіпокаліпсиса де жертви потроху сходять з глузду і кров є єдиними ліками для них.

Ну і розслідує усе це втомлений детектив пенсійного віку.

Власне ідея непогана, історія цілісна і без натяжок. Але написано якось так що завжди треба докладати трошки зусиль щоб не кинути читати.

Karin Boye. Kallocain / Карін Бойєю Каллокаін (1940)

Антиутопія про суспільство де все для армії і кожен служить в армії. Ніхто вже не пам’ятає ніякої історії, є ми і є вони. Ми праві і наша місія свята, а вони неправі і зло.

Всі ресурси на потреби армії, ніяких емоцій та задоволень, ніяких розкошів. Усі одягнені однаково, їдять та слухають одне й те саме, кругом усе післуховується та занотовується. Коротше уважно дивимося на рік написання роману.

І тут головний герой винаходить хімічну речовину ін’єкції якої примушують людей говорити правду. І починає з’ясовуватися що у кожного якісь провини та непатриотичні думки. Внутрішня розвідка працює невпинно і арештовує усих конвейєром, головний герой починає замислюватися а що в голові у нього…

Крім депресивного настрою ще дуже відчутно що це європейська книга – якесь ниття про “все погано і краще не буде”, якась самозакохана приреченість…

В цілому непогано.

Anthony Burgess. The Wanting Seed / Ентоні Бьорджесс. Хтиве насіння (1962)

Така собі спрощена варіація 1984. Цивілізація проходить від мультикультурності, перенаселення, поголовного вегетаріанства і пропагади гомосксуалізма і кастрації до голодних бунтів, поліцейської держави, канібалізму, планових вбивст людей на консерви і невтримного культу родючості.

Головна непрадоподібність – все відбувається надто швидко, те що мало б займати десятиріччя стається за місяці. Люди в реальності не можуть так швидко і так часто міняти свої глибинні переконання на протилежні.

В цілому відчай та безглуздість усього що робить людина передано дуже добре.

Aldous Huxley. Brave New World / Олдос Хакслі. Дивний новий світ (1931)

Хакслі був правий. Майбутнє не стало тиранією, але контроль, чи навіть самоконтроль, відбувається завдяки безглуздій поп-культурі та штучним і безглуздим цінностям нею сформованими.

На відміну від від світу 1984 в якому комуністи бачили себе і старанно забороняли книгу, “Дивний новий світ” говорить про пересичення матеріальними благами і розвагами, що для совків безсумнівно було критикою загниваючого капіталізму.