Anthony Burgess. The Wanting Seed / Ентоні Бьорджесс. Хтиве насіння (1962)

Така собі спрощена варіація 1984. Цивілізація проходить від мультикультурності, перенаселення, поголовного вегетаріанства і пропагади гомосксуалізма і кастрації до голодних бунтів, поліцейської держави, канібалізму, планових вбивст людей на консерви і невтримного культу родючості.

Головна непрадоподібність – все відбувається надто швидко, те що мало б займати десятиріччя стається за місяці. Люди в реальності не можуть так швидко і так часто міняти свої глибинні переконання на протилежні.

В цілому відчай та безглуздість усього що робить людина передано дуже добре.

Aldous Huxley. Brave New World / Олдос Хакслі. Дивний новий світ (1931)

 

Хакслі був правий. Майбутнє не стало тиранією, але контроль, чи навіть самоконтроль, відбувається завдяки безглуздій поп-культурі та штучним і безглуздим цінностям нею сформованими.

На відміну від від світу 1984 в якому комуністи бачили себе і старанно забороняли книгу, “Дивний новий світ” говорить про пересичення матеріальними благами і розвагами, що для совків безсумнівно було критикою загниваючого капіталізму.

George Orwell. 1984 / Джордж Орвелл (1949)

 

Технічно можливо але навряд чи реалістично. Людська лінь та підлість навіть не дає нам бути нормальними рабами.

Якщо якимось чином ви спромоглися досі не прочитати цю книгу то негайно відкиньте будь-що з того що ви чатєте, дивитися чи слухаєте і ознайомтеся з нею. Це те що треба знати як одну з основ сучасної поп-культури.

Як на мене то показово що кірпічами сруть з приводу цієї книги саме комуняки з воплями “це клєвєта, нєбило такого в прєкрасном совєцком союзє!!11”. Хоча Орвел писав саме про післявоєнну Англію (над якою тоді висіла загроза перетворення у тиранію) і ніде навіть натяку не зробив на комуністичний режим.