Gareth Ryder-Hanrahan. The Black Iron Legacy / Спадщина Чорного Заліза (2019-…)

Нова серія в жанрі темного фентазі в якій автор зачепив мене своєю уявою та вмінням змалювати картину різних трошки страшних і трошки потворних істот і подій. Також серія має не надто традиційну систему богів і божествених сил яка сильно нагадує (це і про серію і про богів в ній) іншу серію яку я можу порадити – Robert Jackson Bennett. The Divine Cities / Роберт Джексон Беннет. Божествені міста (2014-2017).

Уся серія на Good Reads – The Black Iron Legacy Series by Gareth Ryder-Hanrahan | Goodreads.

The Gutter Prayer / Молитва стічної канави (2019)

Велике місто в якому архітектура та історія такі давні і переплетені, що в них неможливо не заплутатися. Безліч богів та різноманітні істоти які населяють місто, храми та квартали бідноти і багатіїв. Тут же гільдія злочинців, могутні алхіміки яки магію поставили на служіння бізнесу. Є тут і упирі які їдять мертвих, є і взагалі якісь потойбічні істоти. Навіть є святі, але вони не те, що ви про них можете подумати.

І в ось цьому всьому у вир подій потрапляє трійко друзів кожне зі своїми проблемами. Спочатку навіть здається, що це буде історія про винахідливих і везучих дрібних злочинців. Але з кожною сторінкою сюжет стає складнішим, минуле дійових осіб розкриває нові цікаві факти, а усі події як минулого так і ті що відбувають на сторінках переплітаються.

В дуже спрощеному вигляді фанатики колись переможених та ув’язнених богів намагаються принести їх назад в світ, а це вимагає багато жертв. І цьому усьому спочатку не свідомо, а потім вже за власним бажанням протистоять герої книги.

В книзі вистачає і поворотів сюжету, і дійсно винахідливих елементів які я до цього не бачив у інших авторів. Коротше книга сподобалася і зацікавила достатньо щоб я одразу почав читати наступну у серії.

Оцінки:

David Wellington. The Last Astronaut / Девід Веллінгтон. Остання астронавт (2019)

Доволі цікавий погляд на тему контакту людства з істотою іншопланетного походження. Книга поєднує в собі як елементи жорсткої фантастики в тому що стосується космічних перельотів, скафандрів, роботи державних та комерційних структур. В той же час у книзі є елементи горору і велика дещиця пригод.

У недалекому майбутньому, коли США практично зупинили свою космічну програму, комета яка пролітала крізь сонячну систему раптово міняє напрямок руху і починає рухатися до Землі. НАСА та комерційна компанія відсилаю команди для контакту з як вони думають космічним кораблем прибульців.

А вже при досягнені цього нібито корабля починаються одні загадки: чому нема ніякої відповіді на будь-які спроби контакту, чому він порожній всередині при усіх своїх неймовірних розмірах, куди зникла команда комерційного екіпажу?

Головна героїня з командою починає пошуки зниклих астронавтів і все оповідання перетворюється на пригоди та страждання героїв у якомусь незрозумілому задзеркаллі. Доволі цікаві ідеї як природи прибульців, так і як пояснити чому воно все таке як вони його бачать. Ну і про приреченість Землі та людської цивілізації теж трохи є.

Книга має доволі темний та трагічний фінал, хоча автор спробував його трошки розрядити.

В цілому мені сподобалося – хоча і не ідеально, але дуже добре.

Оцінки:

Robert Charles Wilson. Darwinia / Роберт Вілсон. Дарвінія (1998)

Книга має доволі цікаву ідею – уся Європа, та прилеглі до неї частини суші незрозуміло чому і як раптом зникли, а на їх місці опинилися безлюдні землі з невідомими раніше на Землі рослинами та тваринами.

Починається книга більше як пригодницька де людство починає досліджувати новий континент (а той географічно дуже сильно збігається зі старими землями) і повільно розбудовуватися.

Але з часом автор додає все більше і більше елементів. Тут і про збереження Всесвіту від теплової смерті, і про те, що наша реальність насправді є симуляцією, і про складні, але при цьому не розумні сутності. І ще багато чого включно з паралельними світами та альтернативною історією.

І в цілому все це непогано, але мені особисто хотілося б щоб книга була більш сфокусована. А то ось ці стрибки між бойовиком, пригодами, політикою та ізотерикою створюють дуже нерівну картину.

Оцінки:

Allen M. Steele. Chronospace / Аллен Стіл. Хронопростір (2001)

Один з моїх улюблених під-жанрів – подорожі у часі. Книга добре витримує баланс між пригодами та проблемою подібних подорожей.

Пригодницька частина сильно нагадує “Патруль часу” Пола Андерсона, але тут йдеться не про виправлення історії як це потрібно для існування цивілізації майбутнього, а скоріше про документування подій минулого без втручання в них. А наукова частина значно краще описує як все це відбувається: скажімо подорожі інішціюються у космосі.

Але неминуче одна з подорожей призводить до змін в історії і це спричиняє цілу низку подій які все сильніше змінюють реальність.

Додатково автор увів іншопланетян які можливо навіть були зайві – про них не так щоб багато пояснено і вони більше виглядають як прикраса для деяких сцен.

В цілому книгу цікаво було читати і можу її порадити. І хоча це далеко не найкраща книга про подорожі у часі, але це добре написана розважальна і відносно сучасна пригодницька фантастика.

Оцінки:

Bob Shaw. Orbitsville / Боб Шоу. Орбітсвіль (1975-1992)

Як часто у мене буває про те що це ціла серія дізнався лише коли почав писати ось цей огляд на першу книгу. Уся серія на Good Reads – Orbitsville Series by Bob Shaw | Goodreads.

Orbitsville / Орбітсвіль (1975)

Дуже схематично показаний світ недалекого майбутнього де людство живе на двох перенаселених планетах, де є якась зловісна корпорація, що займається космічними перевезеннями і де її президент є злою і поганою.

І ось головний герой, він же капітан космічного корабля через необачність коїть вчинок через який має вкрасти корабель і з родиною тікати на ньому. І в процесі втечі він з командою знаходить гігантську сферу всередині якої могла б поміститися ціла зоряна система. Всередині цієї сфери світить сонце, а внутрішня поверхня вкрита шаром землі. Є моря та гори, хоча і не надто високі чи глибокі. Також в цьому світі чомусь не діє радіозв’язок.

А далі герой з компанією проходять через низку пригод які насправді доволі безглузді, хоча і цікаві. І в цілому крім сильних останніх пару абзаців книга доволі посередня і скоріше розважальна. Не певен, що буду читати продовження.

Оцінки:

Harry Turtledove. Earthgrip / Гаррі Тартлдав. Земна хватка (1991)

Книга складається з трьох частин які оповідають про пригоди блондинки (це у книзі важливо) торговельника яка дуже любить стару наукову фантастику.

Перші дві частини є скоріш оповіданнями в яких головна героїня використовуючи свої знання фантастика вирішує проблеми інопланетних рас. А от вже третя частина по обсягу тягне на книгу.

І хоча в книзі є непогані моменти в цілому вона читається як третього сорту прохідна фантастика. Раса чужинців-хижаків схожих на медведів які колись панували великою ділянкою Галактики зараз відроджуються після самогубних воєн які майже знищили їх цивілізацію.

І ось ці агресивні непримиренні чужинці викрадають героїню яка на той час вже викладає фантастику в університеті щоб вона допомогла їм розкрити таємницю артефакту їх славетних предків.

У книзі багато не надто наукової, а скоріше пригодницької дичини. І в цілому для підлітків ця книга мабуть би була цікава. А я її дочитав лише через динаміку подій та деякі дійсно цікаві елементи яких проте не достатньо щоб книгу радити.

Оцінки:

Francis Carsac. Teraï Laprade / Франсіс Карсак. Тераї Лапрад (1966 – 1981)

Серія в якій автор змішує наукову та пригодницьку фантастику. Зараз книги серії цікаві хіба що тим, що можна порівняти наскільки складнішою, реалістичнішою та менш казковою стала сучасна фантастика саме в аспекті людей та відносин між ними. Іноді ця серія публікується під заголовком “Леви Ельдорадо”.

Головний герой серії Тераї Лапрад обдарований безліччю талантів – він і Олімпійський Чемпіон з десятибір’я, він володіє карате, використовує усі види зброї. А ще у нього в друзях та компаньйонах єдиний у всесвіті розумний лев. Ну коротше практично супермен.

Зверніть увагу на роки написання книг – далі вони йдуть у хронологічному порядку подій в них, але написано їх було не по порядку. Раджу читати саме в тій послідовності яку даю нижче.

І якби ці книги трапилися мені в дитинстві вони б гарантовано були б моїми найулюбленішими, а не “Сталевий щур” Харрісона.

Також хочу зауважити – читав книги в російському перекладі. Їх ніколи не перекладали англійською (на англомовному ринку вистачало і своїх подібних творів завжди).

Les monts de destin / Гори долі (1962)

Тераї і його лев Лео з якими нас тут знайомлять на одній з планет обжитих людьми розкриває страшну таємницю і одночасно дізнається про усе своє майбутнє. Я повторюся – для дітей і підлітків це і досі дуже хороша книга як і наступні в серії.

Оцінки:

Les mains propres / Чисті руки (1981)

В цій книзі Тераї в супроводі різних дійових осіб заводить друзів з різними місцевими племенами, розвідує територію планети Ельдорадо, успішно протистоїть релігійному заколоту в місцевій імперії, і навіть протистоїть всесильній земній корпорації.

В цій книзі також гине лев, тут вистачає драми, перестрілок, заколотів і змов. Хоча в цілому весь світ все ще показано доволі ідеалізовано, але це вже помітно не наївна фантастика 60-х. Читається добре і сьогодні.

Зараз цю книгу видають переважно як одну разом з наступною – історія в них йде безперервно і тому не помітно, що це дві книги.

Оцінки:

  • Good Reads – книга відсутня в базі.
  • Моя оцінка – 7/10.

La vermine du lion / Паразити в гриві лева (1962)

Це продовження попередньої книги в сенсі неперерваної історії. В цій книзі Тераї очолює війну місцевого населення та невеличкої групи людей проти тієї самої всесильної земної корпорації. Для цього він знаходить спосіб привезти зброю, навчити тубільців нею користуватися, по суті підготувати армію і провести успішну атаку.

В цілому переможний фінал, але з великими втратами. І книга ця у більшості є саме пригодницькою фантастикою.

Оцінки:

  • Good Reads – книга відсутня в базі.
  • Моя оцінка – 6/10.

Francis Carsac. Les Robinsons du Cosmos / Франсіс Карсак. Робінзони космосу (1955)

Зараз ця книга, і її сюжет, і герої, і те як автор створює належні умови для сюжету – все це виглядає дещо наївно. Але треба зважити на рік видання. Свого часу ця книга була інновацією у науковій фантастиці і слідуючи їй розвинувся цілий під-жанр.

Ключова подія сюжету – частина території Землі через погано пояснений та не зрозумілий космічний катаклізм опиняється на іншій планеті десь у невідомій нам частині космосу. Зручно те, що з велики шматком землі переноситься ціле село, завод з розвиненими технологіями, якісь запаси руди і навіть зброя. І герої в абсолютно ідеалізованому суспільстві починають розвивати все це і розбудовувати.

Звісно у них є перешкоди у вигляді бандитів яких приборкують доволі швидко (навіть будуть при цьому реактивні ракети щоб їх винищити), з місцевою фауною, а потім і з місцевим розумним видом.

Герої знаходять вихід з будь-яких проблем, їм таланить коли треба, вони знаходять ресурси коли це треба і у них є усі спеціалісти включно з астрономами.

Але навіть не зважаючи на це все читати і зараз доволі цікаво. Це можна назвати науковою фантастикою для дітей старшого віку, але звісно читати її будуть лише значно старші люди та і то лише щоб потішити ностальгією за старими ламповими часами свою душу.

Оцінки:

Murray Leinster. The Fifth-Dimension Catapult / Мюррей Лейнстер. Катапульта у п’ятий вимір (1931)

Ще одна визначна для наукової фантастики класична книга (згадую його “Божевільну планету“) в якій автор відсилає своїх героїв у інший вимір.

В наборі у нас геніальний вчений, його прекрасна дочка, злодійкуватий помічник який продає секрети бандитам, молодий вчений який усе рятує і далі повний набір стереотипних персонажів.

Відкриттям автора став спосіб поміщення людей в іншу реальність – відбувається це через п’ятий вимір. А опиняються вони в такому ж просторі як і у нас, лише в іншій реальності. І в цій реальності живуть люди з високорозвиненими технологіями (наскільки автор зміг вигадати альтернативні технології майбутнього в той час). Але люди ці вимирають, на їх міста наступають джунглі. А тут ще й бандити з нашої реальності знайшли дорогу.

На сьогодні те як побудовано історію і які є персонажі виглядає доволі примітивно. Але на момент написання це був прорив у жанрі. І насправді і досі можна читати з певним задоволенням.

У книги є продовження “Труба у п’ятий вимір”, але навряд чи я його буду читати.

Оцінки: