Позначка: Обладнання – ґаджети

Microsoft Surface RT

Ціна: починаючи з $290

Призначення: Гібрід планшета та ультрабуку, відповідь iPad’у від Microsoft.

Продається без клавіатури, але можна докупити один з двох варіантів: Microsoft Surface Touch Cover з нерухомими клавішами та Microsoft Surface Type Cover зі звичайними клавішами.

Виробник – Pegatron.

Загальні враження: На мою думку це неймовірно вдалий пристрій і я не розумію чому він не став популярним. Отже що мені сподобалося:

  • Діагональ екрану 10.1 дюйм якраз ідеальна для планшета з яким працюють однією чи двома руками. Менше – і було б заважко, більше – занадто велико.
  • Вага у 1.2 кг практично непомітна зважаючи на розміри.
  • Час роботи у 8 годин непристойно довгий, це один робочий день без підзарядки.
  • Корпус з приємного та надійного матеріалу.
  • Відкидна ніжка що дозволяє поставити планшет.
  • Роз’єми для SD-карт та USB пристроїв.
  • Microsoft Office

Свого часу ми купили аж 2 штуки таких і обидві пішли як подарунки родичам. Усі задоволені.

Недоліки: Одразу хочу сказати що є кілька речей про які багато людей згадують як про недоліки, але жодна з них не є недоліком для мене, тим не менш:

  • операційна система Windows RT з одного боку наче і Windows, а з іншого не зовсім така – іншими словами хоча вона і виглядає як Windows проте програми для неї мають бути спеціально написані
  • Нема драйверів для багатьох USB-пристроїв. Фактично підтримуються лише USB-стіки та ще невеличкий список апаратури. Як на мене наівно було б чекати чогось іншого.
  • Зручна з першого погляду зарядка яка б мала на магнітах прилипати до гнізда насправді кожного разу вимагає цілитися при підключенні.

На сайті виробника: http://windows.microsoft.com/en-US/windows/microsoft-surface

Arkon Car Mount Holder

Ціна: $20

Призначення: Автомобільше кріплення для мобільних пристроїв. У комплекті є кріплення на скло та на вентиляційну решітку. Другим ми не користувалися.

Загальні враження: Дуже якісна і корисна річ. Прекрасно тримає як Lumia 920 так і Lumia 520/521. Легко монтується і легко знімається. Підстраєюється під ширину пристрою.

На відео вище показано що скло треба протирати спіртовою серветкою, ми ніколи цього не робили і все працювало прекрасно.

Недоліки: Диск за допомогою якого можна було б встановити кріплення на панель не працює – в наших машинах не було стільки пласких поверхонь і диск миттєва відвалювався.

На сайті виробника: http://www.arkon.com/megagrip/megagrip-windshield-vent-mount.html

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=RHD3ndfLc8U&w=448&h=252&hd=1]

HMDX Burst Portable Rechargeable

Ціна: $20

Призначення: Переносна колонка з вбудованим акамулятором, заряджається через USB, підключається до аудіо-виходу (міні-джек для навушників).

Загальні враження: Купив я її доволі давно, але з якихось причин користуватися почав лише нещодавно. І хочу сказати що річ ця дуже зручна і практично необхідна в наш час коли багато медіа контенту ми споживаємо з пристроїв зі слабкими можливостями відтворення звуку.

Дивно було б очикувати від такого пристрою якоїсь неймовірної якості звуку, я би сказав що найкраще він підходить для відтворення фільмів з планшеток і телефонів – звук гучний, чіткий і чистий. Тому також колонка дуже добре підходить і для інтернет-дзвінків.

Що стосується відтворення музики то колонка не вразить ні чистотою, ні частотами. Але якщо її покласти в іншу кімнату і накрутити гучність на повну то буде не гірше за якісне радіо.

В будь-якому випадку в порівняння з динаміками скажімо середнього лептопу якість звука незрівнянно вища.

Одного заряду вистачить на 3-4 фільми, повна зарядка займає значно менше однієї години.

Недоліки: Враховуючи ціну (схожі рішення від інших виробників коштують вдвічі дорожче) навряд чи вийде до чогось причепитися. Ну хіба що розміри б поменші. А вага і так непомітна.

На сайті виробника: http://www.hmdxaudio.com/hmdx-collection/burst-rechargeable-portable-speaker.html

Наша хлібопічка та мій рецепт святкового хлібу

Якийсь час тому (мабуть більше року) ми купили хлібопічку Panasonic SD-YD250 і час від часу доволі успішно печемо хліб.

У нас зайняло деякий час щоб з’ясувати що і як треба робити щоб нам подобалося і зараз ми переважно робимо “сірий” хліб з додаванням соняшникового та кабакового насіння, іноді горіхів. Борошно, дріжджі і горіхи ми купуємо в інтернеті – теж знадобився якийсь час щоб знайти те що нам подобається.

Враховуючи що це друга наша хлібопічка можу відзначити через що вона нам подобається:

  • дуже просте програмування: тип випічки, розмір, ступін прожарювання шкуринки. Навіть вміє робити тісто на піцу, хоча ми цією можливістю ще не користувалися.
  • повна загрузка не обов’язкова – підтримує три умовні розміри хлібини.
  • тиха – вона мішає щось там, і бібікає коли час засипати ізюм чи горіхи, але якщо закрити двері в кімнати то нічого не буде чути. Ну і дріжджі засипаються у спеціальне поглиблення на кришці.
  • легко мити – вийняв “відро”, дістав хлібину, протер мочалкою і все.
  • в кухні абсолютно непомітна (дизайн не кричущий). Хоча для когось це може бути і недоліком оскільки дизайн не сучасний і не космічний.
    З недоліків можна назвати те що в ній нема віконця щоб спостерігати за хлібом, але особисто для мене це плюс – менше тепла втрачається.

      Коли хліб готується то це буває не так просто витерпіти – на протязі кількох годин шалений запах свіжого хлібу (по запаху можна зарані вгадати наскільки вдалий хліб вийде) просто зводить з глузду. Враховуючи що в середньому процес займає більше 3 годин в цей час краще дома не знаходитися

Smile

Олена у нас завжди займається хлібом, я лише намагаюся розібратися час від часу в цьому процесі, але швидко втрачаю інтерес.

І ось на Новий Рік вирішив зробити щось своє. Рецепт знайшов у книзі, але половини компонентів у мене не було тому довелося імпровізувати. Отже мій рецепт:

  • стакан теплої води
  • кілька ложок лікеру (я використовував Бейліс)
  • кілька чайних ложок пальмового цукру
  • одне яйце
  • дрібно нарізана м’якоть з двох апельсинів
  • пів-стакану тоненько нарізаного мигдального горіху
  • кілька ложок чіа та маку
  • три стакани борошна для сірого хлібу
  • кілька чайних ложок олії з грецьокого горіху
  • пару ложок глютену
  • пару ложок дріжджів (машинка сама знає коли їх всипати в тісто)
  • стакан білого ізюму (засипав десь через годину коли машинка забібікала).

Може і ще щось було, забув вже.

Ну от, виставив на “простий” режим, увімкнув і забув (лише ізюм досипав коли треба було).

Десь за годину до закінчення операції почало приємно пахнути солодкою випічкою, це був добрий знак Smile

 

Проте хліб хоча і вийшов непоганий, на вигляд не надто вдався. Верхушка замість красиво стирчати куполом провалилася всередину Sad smile Щось із пропорціями складових мабуть не так. Ну та в принципі і очикувано, я задоволений з того що його просто можна їсти. Проте вжахніться зовнішньому виду на фото.

На диво шматочки апельсину не втратили соковитості і відчуваються як маленькі острівки свіжості. Та і взагалі хліб вийшов схожим на м’яке печиво – консистенція білого хлібу, а на смак як торт без крему.

 

Як з’ясувалося хліб за таким рецептом добре йде під чай якщо його полити медом… Ну що, нагнав апетит? Smile

У підсумку скажу що хлібопічка дуже корисна річ навіть якщо ви не щодня нею користуєтеся: смачний свіжий хліб з яким можна екперементувати і при цьому витрачати мінімум зусиль – ні тісто місити, ні за процесом слідкувати.

 

Для нас двої навіть маленької буханки вистачає на кілька днів, у більшій же родині ця річ взагалі має стати незамінною – з ранку увімкнули прилад, а ввечері вся родина їсть свіжий хліб, наступного дня те саме.

А ви що і як печете сучасними машинами?

Про машинне гоління

Років з 4 тому я якось спробував вперше голитися електробритвою. Купив не саму погану роторну бритву і почав…

Проблеми виникли миттєво – страшенне подразнення шкіри, та і до того ж як я ті три плаваючі леза не тулив так і не голила вона чисто. Помучався пару тижнів і відніс назад у магазин.

Потім ще розпитував в старому блозі хто що думає з приводу електробритв і хто чим користується. Відповіді були такі що в основному народ якщо і користується то трімерами, а для гоління просто хорошими одноразовими станками чи взагалі небезпечними бритвами. На тому я і заспокоївся.

Але час іде і хочеться нових цяцьок Smile Крім того станками голитися часто бажання нема, та і порізатися можна. Та і не покидала думка що треба спробувати ще раз. Цього разу вибрав хорошу (за оцінками) сіткову електробритву, а саме Panasonic ES-LV61-A аж з п’ятьма лезами. Купив як новорічний подарунок.

Перші рази щось теж не надто добре все виходило, але хороші переважно відгуки примусили не здаватися і продовжити. Я навіть кілька разів примудрився порізатися бритвою, подразнення та пропущені волосини теж були регулярно. Купив навіть рекомендований крем для гоління – не надто допомогло.

І ось нарешті після трьох місяців я здається знайшов патерн який працює для мене. По-перше, це обов’язково голитися в душі під струменями води – не буде подразнення. По-друге, не давити з усієї дурі бритвою, а навпаки ледь торкатися – як не дивно але голить вона так ідеально, відрізнити від станка неможливо, сам не вірив що таке може бути. По-третє, після такого гоління обов’язково мазатися кремом/бальзамом кілька разів бо шкіра сохне як скажена, навіть не уявляю чому.

Є і певні недоліки. Наприклад якимось дивом кілька волосин бритва ця завжди пропустить. При тому що все обличчя чисте, але таки кілька штук стирчить випадковим чином. Тому після гоління уважно розглядаю себе у дзеркалі і звичайним дешевим станком просто прибираю їх. До того ж оте додаткове змащення. Я найбільше люблю крем після гоління Gillette, ним і мажуся. Але він наче всмоктується шкірою за піру хвилин. Тому я в спортклубі (а голюся я переважно в спортклубі вранці) беру маленький рушник, старанно його змащую з банки з кремом (стоять там біля кожного дзеркала) і час від часу зволожую обличчя. На той час як Олена теж виходить з роздягальні рушник вже геть сухий і головне що обличчя теж не масне і не блищить.

Як ви вже зрозуміли бритва ця захищена від води і нею можна голитися в душі. Також я з собою ношу зарядний шнур і поки сушу голову феном заряджаю її. Поки ще рівень заряду нижче 70% не впав. З того що я бачу повного заряду при щоденному голінні має вистачити мінімум на тиждень. Повний заряд з 0 десь за 1 годину можна мати. Ну і поки заряджається вона не працює.

Що ще з особливостей:

  • резина на ручці дуже цупка – можна ледь тримати бритву у душі і не вислизне
  • плаваючу голівку можна заблокувати
  • є міні-бритва для скронь та потилиці
  • функція самоочищення – достатньо нанести рідке мило і увімкнути (20 сек)
  • 5 лез – насправді мені здається що вистачило б і три (а є і така модель), але хотілося перестрахуватися
  • кнопка увімкнення яку можна заблокувати
  • в комплекті йде на диво дешевенький на вид вініловий чохол який здається має розлізтися миттєв (поки що тримається). Такий би підійшов до бритва за $20, але ніяк не до такої дорогої

В цілому покупкою я задоволений, але не сказав би що є якась економія часу. Проте менша імовірність порізатися і можна голитися без дзеркала.

А що ви скажете?

Kindle Keyboard

Я вже придбав 4 таких пристрої (2 батькам і собі та Олені). Користуюся практично щодня і не можу нарадуватися. Шкода тільки що їх припинили випускати (є лише версія з 3G що мені не потрібно).

За $80 (ціна коли я купував його останній раз в магазині) отримуєш пристрій з якого саме задоволення читати. Хоча екран далеко і не найбільший (6 дюймів) проте і не занадто малий як у телефона.

Настроювані шрифти та їх розміри, закладки, пошук у словнику (який можна встановити довільний), а також вихід в інтернет через Wi-Fi (пошту перевірити чи книгу скачати). Клавіатура не надто потрібна, проте стає в пригоді для пошуку, створення папок та браузінга інтернетом.

Також є можливіть заливати mp3 і слухати через навушники, проте я нею ще жодного разу не скористався.

Є звісно недоробки, але усі вони такі незначні для мене що навіть сумарно не змусять відмовитися від кіндла на користь альтернатив. Назву, наприклад, такі:

  • папки лише на одному рівні, не підтримуються вкладені
  • обмежена підтримка форматів, особливо так любимого нашими піратами fb2
  • погана робота з pdf, али цим страждають усі читалки

Що подобається:

  • Час роботи – тижні і тижні, і це при увімкненій лампі
  • альтернативні прошивки встановлення яких не анулює гарантії (!), з прошивками можна ставити власні шрифти, заставки, локалізацію, клавіатуру та словники
  • шикарні рідні обкладинкі – прості але красиві, є дуже зручна модифікація з вбудованим ліхтариком

Свого часу ми пробували читалки від Sony, але ті здалися нам занадто потворними зовні і складними у використанні. Дивилися на nook, але те що виглядає красиво у рекламі зовсім не таке приємне у використанні. Іншими словами альтернатив для себе не бачимо.

На сайті виробника: http://www.amazon.com/Kindle-Wireless-Reader-Wifi-Graphite/dp/B002Y27P3M/ref=sr_1_3?ie=UTF8&qid=1359678754&sr=8-3&keywords=kindle+3

Fitbit, або рахуємо кроки

Думав куди писати – в цей блог, чи блог з оглядами і рецензіями. Вирішив і туди і туди Smile

Отже спочатку краще почитати короткий огляд на цей пристрій, а потім продовжити тут.

 

Перше питання – для чого я його завів. У той час коли почав уважно стежити за вагою (детальніше для чого і як читати тут і тут) виникла необхідність не лише рахувати кількість і якість спожитого, але також і кількість спалених калорій. І якщо мій годинник вираховує кількість витрачених калорій (розрахунки базуються на серцебитті, рості, вазі та часу тієї активності), то також хотілося враховувати і усе інше, тобто все що я ходжу. Також цікаво було зібрати статистику в які дні наскільки активно я рухаюся.

Що ж в результаті? Скажу що пристроєм я задоволений, але більше собі такий купувати не буду, хіба що стиль життя сильно зміниться. Чому так? Просто за кілька місяців можна зібрати дані і більш-менш точно вгадувати на основі досвіду скільки коли находив. До того ж постійно записувати у щоденник спожиті/потрачені калорії нема необхідності – після перших кількох тижнів має сенс, як говорять книжки, лише повторювати процедуру протягом тижня раз у кілька місяців. Це для того щоб переконатися що якась “погана” їжа не пробралася в раціон і що дієта більш-менш збалансована.

Крім того ціна насправді зависока, а от нові моделі від того ж виробника до $60 виглядають значно привабливіше.

У Олени, як написано в огляді, з обома пристроями щось не склалося, зараз лежить дома мертва “прищепка”. Коли я написав амазону що є проблеми з їх пристроєм вони знайшли мою покупку і продублювали замовлення. Через пару днів під дверима лежала посилка з двома новими пристроями (2 штуки тому що в оригінальному замовленні їх саме дві і було) та наклейка яку треба було наліпити на ту ж коробку (поклавши туди поламаний пристрій) і відіслати чи то через UPS, чи через FedEx. Звісно за все це з нас не копійки не взяли. Так, спочатку вислали нові пристрої, і лише потім почали чекати на старі. Ніяких “а може ви самі поламали”, або “приходьте до нас і ми подивимося що там не так”.

Сам пристрій виглядає дуже стильно і просто одночасно. Компактний, непомітної ваги, чепляється надійно на ремінь, за пояс, у кешеню чи просто на футболку. Надійний, ну принаймні мій пристрій Smile Я з ним і під дощем і марафони бігав. Ніколи до цього не користувався шагомітрами, але у порівнянні з іншими які мені доводилося бачити фітбіт наче iPhone проти дискового телефона.

Дуже класно зроблена синхронізація – “через повітря” поблизу будь-якої станції. Так само можна і заряджати від будь-якої станції. Є якесь програмне забезпечення для настроювання пристрою, але воно не надто потрібне бо все можна через сайт зробити.

На сайті статистика і видають медальки за чергову пройдену дистанцію (мій профіль тут – http://www.fitbit.com/user/22TX8K).

Взагалі кажуть що людині треба проходити мінімум 10 тисяч кроків щодня, інакше починаються проблеми зі скелетом та м’язами. У дні коли я бігаю кількість кроків легко сягає 20 тисяч і більше. У дні ж відпочинку (вранці плавання, ввечері баня) буває і по 4 тисячі усього. Якщо спеціально не ходити (хоча у віддалену кафешку на обід) то при “офісному” стилі життя за день набирається 300-500 кроків усього.

Треба розуміти що цифра 10000 доволі таки надумана. Але те що наш організм розраховано на хотьбу і атрофія відповідних м’язів призводить до цілого комплексу проблем це факт.

Чи стимулює цей пристрій? Так, і дуже стимулює! Пеші кілька місяців особливо – людина з фітбітом шукає зайву можливіть пройти кілька кроків, піднятися сходами замість ліфту (а це теж одна з категорій “змагань”) і перевіряє статистику на сайті кілька разів на день. Особливо стильно стимулює коли є група на сайті і йде бороться за місця по кожному з показників (кількість кроків, кількість сходинок, калорії). Тому я щиро порекомендую цей пристрій тим хто веде малорухомий спосіб життя, знаходить в процесі змін у стилі життя, або зацікавлений у зборі статистики споживання і витрачання калорій.

Zune 120

 

Дуже хороший пристрій який на сьогодні вже не випускають.

Придбав свого часу з кількох причин:

  • хотів мати девайс де поміщувалася уся моя коллекція музики (а в мене ніколи не то що 120, навіть більше 50 Гб не було)
  • хотілося спробувати щось нове (до того виключно різні iPod’и користував)
  • хотілося підтримати рідну компанію Smile
  • хороша скидка як для працівника компанії ($210 замість $250).

До речі хоча такі плеєри вже не випускаються на момент написання цього посту на ebay ціна нових пристроїв сягає $500.

Що добре:

  • Чесно скажу що певний час після iPodiTunes довелося звикати, сильно навіть бувало плювався. Але дуже швидко (буквально наступного дня) вже не відчував якихось певних незручностей. Зараз Zune в мене основий плеєр для музики на комп’ютері. Та і на відміну від епловського рішення плеєр не прив’язано до виключно одного комп’ютера – синхронізувати можна з будь-якою машиною.
  • На фото (навіть на офіційному сайті) плеєр виглядає страшнувато, а от в реальному житті він симпатичніший набагато.
  • Синхронізація по wifi, в тому числі з комп’ютером… Зручна фіча, але я так нею серйозно і не користувався ніколи. Лише перевірив що працює.
  • XBox music (раніше Zune Pass) є платною підпискою з необмеженим доступом до музики. Коштує вона зараз 10 (було 15) баксів на місяць.
  • Дуже корисна фіча – радіо. В США взагалі з радіо ситуація незрівнянно краща ніж в Україні – можна знайти станції з музикою будь-якого стилю (буквально будь-якого). Ще одна зручність відносно радіо проявляється у спортклубах – часто у тренажерних залах тут висять декілька великих телевізорів, а звук до кожного з них передається по ФМ на різній частоті. Ось тут Зуна стає в пригоді – вибираєш що хочеш дивитися, настроюєшся на радіочастоту і радієш.
  • Цікава дрібничка – зворотня сторона навушників являє собою магніти, тому навушники можна ось так красиво з"єднувати (: Але магніти дуже слабенькі, тому насправді користі від них небагато Sad smile
  • Я навіть якийсь час бігав з цим плеєром. Так, він великий, але я купив спеціальну штуку на руку (на біцепс) де він і сидів.

Недоліки ж можна назвати такі:

  • Відсутність аксесуарів. На даний момент вся продукція епл може вважатися окремим видом електроніки. Це буквально означає що в будь-якому магазині є відділи iPod та "інші плеєри". Дуже складно знайти аксесуари для Зуни, в той час як для іПода продається все що побажаєш ледь не у продуктових магазинах. Ми, наприклад, свого часу об’їхали 3 магазини доки знайшли хоча б єдину трималку Зуни на руці (вона і є ледь не єдина яка для нього випускається). Для іПода варто було зайти в перший ліпший магазин і вибратияке мініму з 5-10 моделей.
  • Навушники виглядають доволі дешево. Хоча звук дають пристойний. та і ціна в додаткового комплекта не така вже й маленька. До цього додайте відсутність еквалайзера в програмі та у плеєра, що саме по собі мішусом все ж таки не є, бо звук на диво нормальний.

У підсумку – плеєр нічим не гірше за відповідні моделі iPod, але усе ж таки для занять спортом я вибрав більш компактну версію.

Коли повністю перейшов на менші Зуни то подарував свою велику. Але згодом знову купив таку саму (цього разу вже на ebay) і тримаю її з колекцією музики у машині.

Microsoft Surface

Звісно важко оцінити, але схоже буде грандіозним успіхом для компанії…

Отже за тиждень до початку офіційних продажів з’явилася можливість передзамовити пристрій чим я і скористався. І правильно зробив бо їх розпродали за день і ті хто замовляли піздніше вже муситимуть чекати 3 тижні.

В день продажу на 9 ранку вишикувалися черги біля магазинів Microsoft. А продається він виключно в магазинах Microsoft. Ті хто зробив це з ранку відстоявши 1-1.5 години вже мали пристрій на руках, ті ж хто став у чергу трохи згодом чекали по 3-4 години. До того ж в цей день (26 жовтеня) поступив у продаж Windows 8 і це лише збільшило чергу.

Вже по обіді на кампусі з’явилися люди з Surface в руках чим неодмінно викликали заздрість та збирали натовп навколо себе. Проте я мужньо тримався і не йшов дивитися що там та як, чекав на свій пристрій. Треба сказати що розробка та підготовка до випуску на ринок мала безпрецендентний для Microsoft рівень секретності, навіть журналістам показували або муляжі, або ж справжній пристрій тільки так щоб наввіть не торкалися до нього.

І от кінець робочого дня, спортклуб, нарешті дома… Ось вона лежить під дверима коробка. Заносимо в хату, відкриваємо – точно, всередині Surface та кришка-клавіатура.

Перше враження – яка тонюсінька механічна клавіатура! Потім розпечатуємо коробку. Олена пищить – яке все гарне і стильне Smile

Проходимо через кілька екранів індивідуалізації, підключаємося до свого WiFi і починаємо тикати пальцями. Все подобається.

Ставлю Skype для Windows 8 RT і тут же отримуємо дзвінок від мами. Говоримо, якраз і перевіряємо фронтальну та задню камеру – все добре, звук чіткий, картинка соковита.

Ставимо кілька іграшок, Netflix, дивимося якийсь фільм, але кортить ще потикати пальцями… Олена грається у Cut the Rope, всьо, нема вже сил – на пів друга ночі, спимо… :)

Взагалі треба сказати що навіть працюючи з Windows 8 вже деякий час я тільки тут зрозумів для чого в ньому деякі речі зроблені саме так, і чесно кажучи враження таке що вісімку саме під Surface і робили.

Клавіатура дуже легко встрибує у спеціальний паз в корпусі і тримається на магнітах, так само легко знімається. Матеріал корпусу дуже приємний на дотик і шикарно виглядає. Взагалі з точки зору “матеріальної” частини пристрій просто ідеальний. Що стосується програмного забезпечення то є певні моменти які б можна було зробити ідеальнішими, але поки що нічого відверто невдалого не знайшли. Що би хотілося в першу чергу так це Office в стилі Metro, а то зараз він запускається на старому десктопі (який саме для Офіса і залишили). Проте нова версія набагато краще підходить для роботи з тач-скріном.

Я думав взяти цей дешевий пристрій на ARM процесорі, а потім як з’явиться версія на x86 то ще і її докупити. Але тепер бачу наскільки вдало все вийшло і думаю чи потрібна мені потужніша і дорожча версія взагалі. Може і правда трохи згодом візьсу ще один такий собі.