Життєпис – Сторінка 15 – Ще один не такий як усі…

[переклад] Smokie – Living Next Door to Alice

А от зараз швиденько перевіримо чи ви з покоління яке знає що це пісня Smokie, чи знаєте її за богомерзьким переспів “а-кто-такая-еліс-і-гдє-она-жівьом”, а то і взагалі ніколи про таку пісню не чули :)

Подзвонила Саллі і сказала
“Думаю ти чув новини про Алісу”.
Я побіг до вікна, виглянув
І не повірив очам –
Довгий лімузин повільно повернув до дому Аліси.

Не знаю чим вона займається і куди збирається,
Мабуть у неї якісь плани, та і мені все одно.
Але я 24 роки жив по сусідству з Алісою,
24 роки чекав нагоди
Сказати їй про свої почуття, ще раз її побачити.
Тепер доведеться відвикати від цього.

Ми росли разом, двоє дітей,
Вирізали наші імена на деревах,
Я і Аліса.
А зараз вона йде високо піднявши голову,
І я зміг зловити її поглядь на мить,
А потім довгий лімузин повільно повіз її.

Потім Саллі подзвонила знову, спитала як я почуваюся,
Сказала “Знаю як тобі допомогти забути Алісу”.
Сказала “Аліси нема, але я залишилася,
І знаєш, я чекала 24 роки…”

Не знаю чим вона займається і куди збирається,
Мабуть у неї якісь плани, та і мені все одно.
Але я 24 роки жив по сусідству з Алісою,
24 роки чекав нагоди
Сказати їй про свої почуття, ще раз її побачити.
І ніколи не зможу відвикнути від цього.

https://www.youtube.com/watch?v=wcVLeUFW-AM

Поїздка на велі з роботи додому

Не так давно я поміняв місце роботи (про це читайте тут – До побачення GoDaddy і здраствуй Tableau) і вирішив як мінімум літом працювати в офісі в Сіетлі через те що уся моя команда знаходиться фізично в Сіетлі. Просто зручніше поки розбираюся що до чого підійти і спитати ніж спілкуватися у месенджері чи поштою. А як почнуться осінні дощі то може і переведуся в Кьоркланд.

А якщо враховувати що бігати я поки нормально не можу через операцію на коліні (детальніше читатайте тут – Зробили операцію на коліні…).

Ну а для того щоб їздити велом власне є дві причини. Хочу хоч чимось фізичним займатися, а раз бігати не можна то лишається вел і плавання. А через те що трафік у напрямку Сіетла та назад завжди дуже поганий (принаймні у ті години коли я їду на роботу чи з роботи) то велом хоч і трохи довше виходить, але хоча б нерви собі не псую стоячи у пробках.

Отакий ролі вийшов, майже трансцендентальний кліп Крафтверка :)

Зняв я його з двох причин. Перша це показати власне дорогу і частку інфраструктури про яку мене питали кілька людей. А друге щоб мама та інші родичі подивилися і пораділи за мене :)

Сама дистанція 34 км і крім трьох останніх кілометрів в дуже круту гірку проходить по спеціальним парковим доріжкам які йдуть навколо місцевих озер на десятки кілометрів і поєднують кілька міст.

Зараз у мене виходить близько 200 км вело на тиждень: тричі на тиждень їду на роботу і назад, це 68 км кожного дня, плюс на вихідних їду навколо озера Вашингтон – це трохи більше 90 км. Намагаюся тримати середню швидкість в районі 30 км/г – на прямій виходить 36-38 без проблем, але у нас багато гірок (не на відео) і вони суттєво уповільнюють.

Ось тут можна подивитися статистику саме тієї поїзди що на відео – https://connect.garmin.com/modern/activity/1815041084.

Коротше розслабтеся, розкривайте відео на весь екран і спостерігайте велосипедну трансцендентальність…

[переклад] Accept – Balls to the Wall

Про значення ідіоми читайте в пості [english] balls to the wall.

Забагато рабів на світі
Помирає від тортур та болі.
Забагато людей не бачать
Що самі вбивають себе втрачаючи глузд.
Забагато людей не знають
Що людство у кабалі.
Вони вірять що раби завжди програють
І цей стах тримає їх долу.

Дивись на цих скажених, благослови їх Боже –
Вони розіб’ють свої кайдани
І їх не зупиниш, благослови їх Боже.
По тебе прийдуть
І тоді тобі доведеться
Боротися що сили, чувак,
Боротися що сили.

Можете промивати мізки,
Можете приносити жертви,
Можете вбивати їх плоть,
Можете гвалтувати,
Але одного дня катовані піднімуться
І повстануть проти зла.
І тоді напоять катів кров’ю
І розірвуть на шматки.

Давайте піднімемося разом
І вставимо бомбу в кожну дупу.
Вони нас вбивають і ми будемо боротися,
Зробимо стіну з трупів щоб врятуватися.
Налякаємо світ, давай, хочу бачити ознаки перемоги,
Ознаки перемоги, ознаки перемоги.

Концерт King Crimson

Минулого тижня сходили з Оленою на концерт King Crimson і це було неперевершено!

Взагалі про цей концерт я дізнався випадково – заглянув у facebook, а там один з друзів поставив позначку що зацікавлений у події. Ну я звісно глянув чи є ще квитки у продажу, а там як не дивно ще кілька штук було… Дивно тому що концерт був наступного дня.

Ну отже ми з квитками і радісні поїхали на концерт.

Зал відносно невеличкий, людей мабуть на 400. Почали без розігріву, лише перед початком оголосили що фотографувати під час концерту не можна, буде для цього спеціально відведений час у кінці. А тих хто таки буде фотати виведуть з залу :)

Ось вийшли музиканти. Доволі старенькі вже такі, сиві (ну або лисі), усі у костюмах.

На сцені аж три ударні установки які стоять попереду усих інших музикантів. Причому барабанили у них ударники по черзі наче розмовляючи одне з одним і звук кожної установки легко було відрізнити від іншої.

Взагалі треба сказати що якістю звуку це найкращий концерт який я відвідував будь-коли. Часто кажуть що звук “як на ЦД” коли якість висока у залі, але в цьому випадку звук був кращій ніж на записах. По-перше, він відрізнявся від того що очикував, був якийсь зліший чи що. А, по-друге, я почув дуже багато дрібних деталей про існування яких навіть не уявляв.

За ударниками на підйомі стояли у ряд саксофоніст/флейтист, бас гітарист, гітарист/вокаліст та соло гітарист.

Майстерність і технічність усих музикантів просто вражала – це треба бачити і чути, словами таке не передати.

Концерт було поділено на дві частини з антрактом, а потім вони ще зіграли кілька пісень на вимогу глядачів. Самі пісні група вибарє такі щоб вони були не надто популярні, але знайомі прихильникам. Тому ніяких хітів з арсеналу зіграно не було. Ну хіба що Court of the Crimson King можна такою назвати.

Ну і після того ми страшенно задоволені поїхали додому :) Повторю лише що це був найкращий з усих концертів на яких мені вдалося побувати поки що.

[переклад] The Commodores – Easy

Пісня гурту “Командори” 1977-го року. Але більшу популярність ця пісня отримала коли кавер на неї зробили Faith No More, а на українських теренах її більшість чула лише в переробленому варіанті. До того ж голос Майка Паттона незрівняно кращий ніж у Лайонела Річі.

Знаю що це звучить дивно,
Але мені набридло мучатися.
Жінко, завтра я йду від тебе йду.

Ти і сама знаєш
Що я зробив все що міг:
Просив, крав, позичав…

А тепер мене попустило,
Попустило наче зараз ранок неділі.

Для чого б комусь
Заковувати мене в ланцюги?

Я повернув усе що винен
Усім хто хотів щоб я був кимось іншим,
Кимось ким би їм хотілося щоб я був.

Мені не подобається прикидатися, ні.

А тепер мене попустило,
Попустило наче зараз ранок неділі.

Я хочу літати так високо,
Хочу бути вільним щоб відчувати
Що я все роблю правильно.

Хочу бути вільним,
Бути самим по собі.

А тепер мене попустило,
Попустило наче зараз ранок неділі.

https://www.youtube.com/watch?v=rQUZj57oljA

А ось кому цікаво для порівняння виконання Faith No More:

[переклад] James Brown – I Feel Good

Маю ся добре

І знав що буду.

Маю ся добре, а і я знав що буду.

Так добре, так добре

Що я нарешті з тобою.

Почуваюся чудово, як цукор зі спеціями.

Так добре, так добре

Що я нарешті з тобою.

Коли я тебе обіймаю

То знаю що все йде вірно.

Коли я тебе обіймаю

Моє кохання не заподіє тобі шкоди.

[переклад] Radiohead – Creep

Коли ти поруч
Не насмілююся зустрітися поглядами –
Ти як янгол,
Твоя (ідеальна) шкіра примушує мене плакати.

Літаєш як порошинка
У прекрасному світі,
І я так хотів би бути особливим
Бо така до біса особлива…

Але я зануда, я дивак,
Що я взагалі тут роблю?
Мені тут не місце.

Мені байдуже що боляче,
Я хочу мати контроль,
Я хочу мати ідеальне тіло,
Я хочу мати ідеальну душу.

Я хочу щоб ти помічала
Коли мене нема поруч.
Ти така до біса особлива,
Я би теж хотів би бути особливим.

Але я зануда, я дивак,
Що я взагалі тут роблю?
Мені тут не місце.

І знову вона кудись біжить далі,
Вона біжить звідси,
Вона біжить, біжить, біжить…

Усе радує тебе,
Тобі усього хочеться,
Ти така до біса особлива,
Я би теж хотів би бути особливим.

Але я зануда, я дивак,
Що я взагалі тут роблю?
Мені тут не місце.
Мені тут не місце.

[переклад] King Crimson – One Time

Одним оком плачучі
Іншим сміючись
Помиляємося та пробуємо
Усе своє єдине життя.

Одна рука втомилася,
На один крок відстаємо,
І за один подих помираємо.

Я чекаю поки зійде сонце,
Чекаю поки пройде дощ,
Чекаю поки правильно випаде монета
Хоч одного разу.

І я стою оточений планами,
Стою на сипучіх пісках
Сподіваючись на дружню руку
Хоч одного разу.

[переклад] Can – Mary, Mary, So Contrary

Мері, ах, Мері, така своєнравна.
Як там твій садочок?
Всі ці срібні дзвіночки та ракушки.
І всі красиві люди в нашій кімнаті.

Коли побачиш своєнравну Мері
Не відводь очей, опирайся страху.
Ми говоримо спокійно і тихо
І не зважаємо на красивих людей, Мері,
Вишикуваних в ряд.
Мері, Мері, Мері, Мері.

Мило і романтично, і пісня чарівна. А тепер до суті.

Своєнравна Мері, вона ж Кривава Мері (так, че в її честь назвали коктейль) це Королева Мері, дочка Генрі VIII. Практикувала масові катування. “Срібні дзвіночки” це тиски для вивертання пальців, а “ракушки” це тиски в які закручували різні частини тіл жертв (протестантів). “Садочок” це велетенське кладовище яке Мері заповнювала закатованими жертвами, а “красиві люди вишикувані в ряд” це ряди Залізних Дів (вузька клітка з шипами всередину) де постійно мучилися десятки жертв.

І своє прозвисько “Своєнравна” Мері отримала тому що перехрестилася в католицтво і нещадно знищувала усе протестантське.

По собі в історії залишила ще й ось такий дитячий віршик.