Fitbit, або рахуємо кроки

Думав куди писати – в цей блог, чи блог з оглядами і рецензіями. Вирішив і туди і туди Smile

Отже спочатку краще почитати короткий огляд на цей пристрій, а потім продовжити тут.

 

Перше питання – для чого я його завів. У той час коли почав уважно стежити за вагою (детальніше для чого і як читати тут і тут) виникла необхідність не лише рахувати кількість і якість спожитого, але також і кількість спалених калорій. І якщо мій годинник вираховує кількість витрачених калорій (розрахунки базуються на серцебитті, рості, вазі та часу тієї активності), то також хотілося враховувати і усе інше, тобто все що я ходжу. Також цікаво було зібрати статистику в які дні наскільки активно я рухаюся.

Що ж в результаті? Скажу що пристроєм я задоволений, але більше собі такий купувати не буду, хіба що стиль життя сильно зміниться. Чому так? Просто за кілька місяців можна зібрати дані і більш-менш точно вгадувати на основі досвіду скільки коли находив. До того ж постійно записувати у щоденник спожиті/потрачені калорії нема необхідності – після перших кількох тижнів має сенс, як говорять книжки, лише повторювати процедуру протягом тижня раз у кілька місяців. Це для того щоб переконатися що якась “погана” їжа не пробралася в раціон і що дієта більш-менш збалансована.

Крім того ціна насправді зависока, а от нові моделі від того ж виробника до $60 виглядають значно привабливіше.

У Олени, як написано в огляді, з обома пристроями щось не склалося, зараз лежить дома мертва “прищепка”. Коли я написав амазону що є проблеми з їх пристроєм вони знайшли мою покупку і продублювали замовлення. Через пару днів під дверима лежала посилка з двома новими пристроями (2 штуки тому що в оригінальному замовленні їх саме дві і було) та наклейка яку треба було наліпити на ту ж коробку (поклавши туди поламаний пристрій) і відіслати чи то через UPS, чи через FedEx. Звісно за все це з нас не копійки не взяли. Так, спочатку вислали нові пристрої, і лише потім почали чекати на старі. Ніяких “а може ви самі поламали”, або “приходьте до нас і ми подивимося що там не так”.

Сам пристрій виглядає дуже стильно і просто одночасно. Компактний, непомітної ваги, чепляється надійно на ремінь, за пояс, у кешеню чи просто на футболку. Надійний, ну принаймні мій пристрій Smile Я з ним і під дощем і марафони бігав. Ніколи до цього не користувався шагомітрами, але у порівнянні з іншими які мені доводилося бачити фітбіт наче iPhone проти дискового телефона.

Дуже класно зроблена синхронізація – “через повітря” поблизу будь-якої станції. Так само можна і заряджати від будь-якої станції. Є якесь програмне забезпечення для настроювання пристрою, але воно не надто потрібне бо все можна через сайт зробити.

На сайті статистика і видають медальки за чергову пройдену дистанцію (мій профіль тут – http://www.fitbit.com/user/22TX8K).

Взагалі кажуть що людині треба проходити мінімум 10 тисяч кроків щодня, інакше починаються проблеми зі скелетом та м’язами. У дні коли я бігаю кількість кроків легко сягає 20 тисяч і більше. У дні ж відпочинку (вранці плавання, ввечері баня) буває і по 4 тисячі усього. Якщо спеціально не ходити (хоча у віддалену кафешку на обід) то при “офісному” стилі життя за день набирається 300-500 кроків усього.

Треба розуміти що цифра 10000 доволі таки надумана. Але те що наш організм розраховано на хотьбу і атрофія відповідних м’язів призводить до цілого комплексу проблем це факт.

Чи стимулює цей пристрій? Так, і дуже стимулює! Пеші кілька місяців особливо – людина з фітбітом шукає зайву можливіть пройти кілька кроків, піднятися сходами замість ліфту (а це теж одна з категорій “змагань”) і перевіряє статистику на сайті кілька разів на день. Особливо стильно стимулює коли є група на сайті і йде бороться за місця по кожному з показників (кількість кроків, кількість сходинок, калорії). Тому я щиро порекомендую цей пристрій тим хто веде малорухомий спосіб життя, знаходить в процесі змін у стилі життя, або зацікавлений у зборі статистики споживання і витрачання калорій.

Zune 120

 

Дуже хороший пристрій який на сьогодні вже не випускають.

Придбав свого часу з кількох причин:

  • хотів мати девайс де поміщувалася уся моя коллекція музики (а в мене ніколи не то що 120, навіть більше 50 Гб не було)
  • хотілося спробувати щось нове (до того виключно різні iPod’и користував)
  • хотілося підтримати рідну компанію Smile
  • хороша скидка як для працівника компанії ($210 замість $250).

До речі хоча такі плеєри вже не випускаються на момент написання цього посту на ebay ціна нових пристроїв сягає $500.

Що добре:

  • Чесно скажу що певний час після iPodiTunes довелося звикати, сильно навіть бувало плювався. Але дуже швидко (буквально наступного дня) вже не відчував якихось певних незручностей. Зараз Zune в мене основий плеєр для музики на комп’ютері. Та і на відміну від епловського рішення плеєр не прив’язано до виключно одного комп’ютера – синхронізувати можна з будь-якою машиною.
  • На фото (навіть на офіційному сайті) плеєр виглядає страшнувато, а от в реальному житті він симпатичніший набагато.
  • Синхронізація по wifi, в тому числі з комп’ютером… Зручна фіча, але я так нею серйозно і не користувався ніколи. Лише перевірив що працює.
  • XBox music (раніше Zune Pass) є платною підпискою з необмеженим доступом до музики. Коштує вона зараз 10 (було 15) баксів на місяць.
  • Дуже корисна фіча – радіо. В США взагалі з радіо ситуація незрівнянно краща ніж в Україні – можна знайти станції з музикою будь-якого стилю (буквально будь-якого). Ще одна зручність відносно радіо проявляється у спортклубах – часто у тренажерних залах тут висять декілька великих телевізорів, а звук до кожного з них передається по ФМ на різній частоті. Ось тут Зуна стає в пригоді – вибираєш що хочеш дивитися, настроюєшся на радіочастоту і радієш.
  • Цікава дрібничка – зворотня сторона навушників являє собою магніти, тому навушники можна ось так красиво з"єднувати (: Але магніти дуже слабенькі, тому насправді користі від них небагато Sad smile
  • Я навіть якийсь час бігав з цим плеєром. Так, він великий, але я купив спеціальну штуку на руку (на біцепс) де він і сидів.

Недоліки ж можна назвати такі:

  • Відсутність аксесуарів. На даний момент вся продукція епл може вважатися окремим видом електроніки. Це буквально означає що в будь-якому магазині є відділи iPod та "інші плеєри". Дуже складно знайти аксесуари для Зуни, в той час як для іПода продається все що побажаєш ледь не у продуктових магазинах. Ми, наприклад, свого часу об’їхали 3 магазини доки знайшли хоча б єдину трималку Зуни на руці (вона і є ледь не єдина яка для нього випускається). Для іПода варто було зайти в перший ліпший магазин і вибратияке мініму з 5-10 моделей.
  • Навушники виглядають доволі дешево. Хоча звук дають пристойний. та і ціна в додаткового комплекта не така вже й маленька. До цього додайте відсутність еквалайзера в програмі та у плеєра, що саме по собі мішусом все ж таки не є, бо звук на диво нормальний.

У підсумку – плеєр нічим не гірше за відповідні моделі iPod, але усе ж таки для занять спортом я вибрав більш компактну версію.

Коли повністю перейшов на менші Зуни то подарував свою велику. Але згодом знову купив таку саму (цього разу вже на ebay) і тримаю її з колекцією музики у машині.

Як зкручувати навушники

Мені чомусь завжди здавалося що вміння знання як правильно скручувати навушники-вкладиші є для кожної людини ледь не вродженим. І тому регулярні комікси та інші приколи в інтернеті з приводу страшенно заплутаних навушників ніколи мені зрозумілими не були. Але якось так з’ясувалося що переважна більшість людей (читай ніхто) не вміє і не знає як же правильно їх скручувати щоб вони не плуталися. Для мене це було легким шоком.

Отже надзвичайно просто процедура. Починаємо з того що наматуємо на пальці весь шнур починаючи з навушників.

 

Останній виток не доматуємо.

 

Хвіст що залишився наматуємо поперек мотка щільніше примотуючи вуха до основного мотка. Після цього прорягуємо штекер у петлю і затягуємо.

 

Якщо змотати усе рівномірно і тугенько то можна дуже довго носити в кишені без того щоб все це перетворилося у гордієв вузол.

Розматувати теж просто, все робимо у зворотньому напрямку: виймаємо штекер з петлі і СПОКІЙНО розмотуємо поперечну намотку, потім основиний моток. Якщо спішити то саме на цьому етапі найбільша імовірність отримати вузол.

Для тих же у кого не виходить правильно замотувати навіть після багатьох спроб продаються спеціальні “котушки”.

 

З ними усе робиться навпаки. Спочатку закріплюємо навушники, потім мотаємо поперед котушки.

В кінці залишаємо невеличкий хвостик який також закріплюємо.

 

Розмотування з такої котушки є небезпечним – заплутати провід практично неможливо.

 

А які секрети знаєте ви?

Microsoft Surface

Звісно важко оцінити, але схоже буде грандіозним успіхом для компанії…

Отже за тиждень до початку офіційних продажів з’явилася можливість передзамовити пристрій чим я і скористався. І правильно зробив бо їх розпродали за день і ті хто замовляли піздніше вже муситимуть чекати 3 тижні.

В день продажу на 9 ранку вишикувалися черги біля магазинів Microsoft. А продається він виключно в магазинах Microsoft. Ті хто зробив це з ранку відстоявши 1-1.5 години вже мали пристрій на руках, ті ж хто став у чергу трохи згодом чекали по 3-4 години. До того ж в цей день (26 жовтеня) поступив у продаж Windows 8 і це лише збільшило чергу.

Вже по обіді на кампусі з’явилися люди з Surface в руках чим неодмінно викликали заздрість та збирали натовп навколо себе. Проте я мужньо тримався і не йшов дивитися що там та як, чекав на свій пристрій. Треба сказати що розробка та підготовка до випуску на ринок мала безпрецендентний для Microsoft рівень секретності, навіть журналістам показували або муляжі, або ж справжній пристрій тільки так щоб наввіть не торкалися до нього.

І от кінець робочого дня, спортклуб, нарешті дома… Ось вона лежить під дверима коробка. Заносимо в хату, відкриваємо – точно, всередині Surface та кришка-клавіатура.

Перше враження – яка тонюсінька механічна клавіатура! Потім розпечатуємо коробку. Олена пищить – яке все гарне і стильне Smile

Проходимо через кілька екранів індивідуалізації, підключаємося до свого WiFi і починаємо тикати пальцями. Все подобається.

Ставлю Skype для Windows 8 RT і тут же отримуємо дзвінок від мами. Говоримо, якраз і перевіряємо фронтальну та задню камеру – все добре, звук чіткий, картинка соковита.

Ставимо кілька іграшок, Netflix, дивимося якийсь фільм, але кортить ще потикати пальцями… Олена грається у Cut the Rope, всьо, нема вже сил – на пів друга ночі, спимо… :)

Взагалі треба сказати що навіть працюючи з Windows 8 вже деякий час я тільки тут зрозумів для чого в ньому деякі речі зроблені саме так, і чесно кажучи враження таке що вісімку саме під Surface і робили.

Клавіатура дуже легко встрибує у спеціальний паз в корпусі і тримається на магнітах, так само легко знімається. Матеріал корпусу дуже приємний на дотик і шикарно виглядає. Взагалі з точки зору “матеріальної” частини пристрій просто ідеальний. Що стосується програмного забезпечення то є певні моменти які б можна було зробити ідеальнішими, але поки що нічого відверто невдалого не знайшли. Що би хотілося в першу чергу так це Office в стилі Metro, а то зараз він запускається на старому десктопі (який саме для Офіса і залишили). Проте нова версія набагато краще підходить для роботи з тач-скріном.

Я думав взяти цей дешевий пристрій на ARM процесорі, а потім як з’явиться версія на x86 то ще і її докупити. Але тепер бачу наскільки вдало все вийшло і думаю чи потрібна мені потужніша і дорожча версія взагалі. Може і правда трохи згодом візьсу ще один такий собі.

Колекція Зун…

…або “село дорвалося до ібею”.

Коротше відкрив я для себе тут недавно ebay. Не те що я раніше про нього не знав, навіть купував на ньому деякі речі. Але ніколи не приймав участі в аукціонах.

І от подумав що треба ж спробувати і саме Зуни були тим полігоном. Тому що вони дуже мені подобаються для бігу. Ну а крім того треба запасатися про всяк випадок доки вони є бо вже не випускають їх :(

Як варіант заміни у майбутньому розглядав iPod Shuffle (нема екрану) або Nano (неможливе управління в сліпу та на бігу). Мінус і те що нема радіо, а воно дуже стає у нагоді коли займаєшся в залі і треба увімкнути звук з телевізора. Колись на диво висока якість звуку так і лишилася майже на рівні 10-річної давнини в той час як інші виробники вже давно за цим показником попереду. Але там ще й до того ж велетенський мінус у вигляді iTunes – можливо найгірша програма за всю історію. Гальмівна, жере ресурси, купа обмежень…

Ще один варіант був SunDisk Sansa Clip+, Sansa Clip Zip або SunDisk Sansa Fuze+. За конфігураціями ідеальні плеєри для бігу, але судячи з відгуків якість збірки не надто хороша і багато з них перестають працювати доволі швидко. До того ж є багато нарікань на складність навігації. Та і до того ж я не розумію для чого плеєру так багато кнопок і як їх натискати в сліпу. Ну і виходить що крім Zune варіантів то і нема :(

Ну от знайшов кілка пропозицій за 99 центів і почав торгуватися. Причому спочатку робив усе обережно і всі пропозиції що мені подобалися прогавив. А потім зробив типову помилку одночасно виставивши свою максимальну ціну на кілька плеєрів і таки кілька і виграв :)

Ну власне ціни вийшли від $15 до $30 за мою улюблену модель з 8 Гб пам’яті (на Амазоні $100+). Це буде для бігу мені. А велику на 120 Гб трошки більше ніж за $100 купив (на Амазоні $300+). Вона піде в машину як сховище усієї моєї колекції і час від часу буде синхронізуватися з колекцією на компі.

Ну а ота з татушкою то улюблена Оленина Zune HD з якою вона вже третій рік не розлучається.

Ну от, наче як одним постом і звітував, і срач спробував розвести ;) А вам є що сказати про музичні плеєри для активних видів діяльності?

Fujifilm FinePix XP10

 

Ціна: $135

Призначення: “Екстремальна” камера яка не боїться води (до пари метрів глибини), падінь, температур. Не потребує також слідкування за оптикою. А до того ж вміє писати відео.

Загальні враження: Скажу чесно що спочатку ми цю камеру не оцінили. Після купівлі вона більше року пролежала у нас без діла. І лише нещодавно ми заново відкрили її.

Використовуємо в басейні (щоб потім подивитися на відео на найбільш суттєві недоліки у техніці плавання). Беремо у подорожі і знімаємо у воді.

Також дуже класно те що можна її кинути у кишеню хоча б і поруч ключами і не хвилюватися про оптику.

І взагалі це найкраща камера з тих що у нас були за весь час.

Недоліки: Хоча кольори передані непогано (на мій любительський погляд) проте часто картинка буває змазаною. Тому бажано кожен кадр робити по 2-3 рази.

На сторінці виробника: http://www.fujifilm.com/support/digital_cameras/specifications/xp/finepix_xp10/index.html

Zune 4/8/16 GB

 

На мою думку це найкращий в історії MP3-плеєр для занять спортом. І не менше.

Одна з причин – він зручно лежить в долоні, якраз ідеально підходить за розмірами. Швидкого погляду достатньо щоб глянути що там грає чи пройтися по меню. А міняти гучнісь, перемикати пісні/станції чи робити паузу можна одним пальцем не дивлячись навіть. Чомусь саме такий спосіб (тримати у руці) виявився найзручнішим для мене і за останні 4 роки не виникало бажання повернутися до прищепок.

Далі перелічу ще характеристики які є доволі привабливими і для когось можуть бути більш важливими.

Радіо – особливо зручно в спортклубах де часто у залах висять великі екрани, а звук для кожного з телевізорів передається на окремій частоті.

WiFi – не лише вихід в інет, але і безпровідна синхронізація з ПК та навіть передача пісень між присторями.

Zune Pass – за 15 доларів у місяць маєте необмежений доступ до музики (замість платити за кожну пісню окремо). Більше того – якщо сподобалася якась пісня з радіо можна одним натисненням додати її у колекцію і при першій нагоді її буде викачано (підключення до ПК чи WiFi).

Вміє показувати (і синхронізувати) фотографії та відео на великі екрани  або XBox. І до речі Zune Marketplace доступний на XBox теж, а Zune Points  еквівалентні XBox Points.

Навушники доволі зручні і дають непоганий звук (як мінімум не гірший за ті що йдуть з iPod’ами). І взагалі якість звуку на висоті, точно краща за iPod’івську.

На жаль більше не випускають Sad smile

На амазоні можна купити 4 Gb за $100, 8Gb – $200, 16 Gb – $400. Я ж свого часу купив пару пристроїв за дешево. Спочатку перекупив 4 Гб модель у співробітника який нею не користувався за 40 баксів. А як та померла від старості за 3 роки (щоденне використання по 1-2 години в будь-яку погоду) то вже за 20 баксів купив 8 Гб модель у іншого який загубив кабель одразу після покупки Smile Зараз от дивлюся на ebay купити за дешево (доларів за 20-30) пару моделей будь-якої місткості. Краще на жаль нічого для бігу не придумали поки що.

Nertz

Шикарна безкоштовна іграшка.

Ідея неймовірно просто – це звичайний простенький пас’янс, але одночасно його розкладають четверо гравців. Хто встиг того і капці Smile

Кілька рівнів складності, кожна гра складається з кількох “матчів”. Дуже і дуже.

Брати тут – http://www.windowsphone.com/en-US/apps/01cb6c6a-055b-462c-997c-95bba3eadf81