Автор: Oleksandr Golovatyi

Fujifilm XP120

Характеристики та призначення

Захищена цифрова камера для походів, спорту, поганих природніх умов і такого іншого.

Ключові характеристики:

  • Ціна: на момент написання близько $120. І треба сказати за більше ніж 2 роки як я цю камеру придбав ціна суттєво не змінилася – може опустилася на $20, і все.
  • Матриця: 16.4 мегапікселі.
  • Пам’ять: є невелика кількість внутрішньої (на пару знімків), розширюється картками SD.
  • Формати: JPEG для світлин, MOV H.264 для відео.
  • Роздільна здатність: налаштовується на одни з 12 розмірів для фото (від 4608х3456 до 1728х1728). Для відео – від Full HD до 640х480.
  • Лінзи: оптичний зум 5х, цифоровий додатково – 2х.
  • Різні режими зйомки серед яких є і автоматичний (яким я і користуюся весь час).
  • Баланс білого: налаштовується
  • Таймер: 10 або 2 секунди.
  • Спалах та автоматичне усування червоних очей.
  • Екран: LCD 3 дюйми.
  • Підключення до смартфону: через WiFi за допомогою додатка.
  • Роз’єми: micro USB для зарядки, HDMI micro.
  • Батарея: вистачає на доволі тривалий час. Мені заряджати доводиться десь раз на 3-5 днів в залежності від того як використовую.
  • Розміри: 109.6x 71.0×27.8 mm (4.3×2.7×1.0 in.)
  • Вага: 203 грами (7.1 унція).
  • Захист: від води, пилу, падіння, тряски, діапазон температур від -10 до +40 по Цельсію.
  • Управління: кнопками на корпусі.
  • В комплекті: кабель для зарядки, чохол.
  • На сайті виробника – https://www.fujifilm.com/products/digital_cameras/xp/finepix_xp120/.

Враження від використання

Ця модель мені прийшла на заміну Fujifilm FinePix XP10 яка мені дуже подобалася. Проблема з попередньою моделлю була в тому що дуже часто вона давала розмиті та розфокусовані знімки (приблизно половину). І тому кожен кадр для впевненості треба було робити кілька разів.

Нова модель дійсно покращила ситуацію – дуже рідко знімки виходять розмазані та розфокусовані, проблему виправили. І при цьому камера не втратила в надійності.

Дуже впевнено себе з цією камерою почуваю у будь-яких умовах: бруд, дощ, океан, спека, пилюка… Я навіть не сумніваюся що камера все це перенесе нормально і більшість знімків будуть пристойної якості.

Звісно передача кольорів не ідеально, але я готовий погодитися і з тією якістю яка є з великим задоволенням. Мати можливість пірнати, чи просто не перейматися що десь стукнеш чи царапнеш – це дуже цінно в походах та різних активностях.

Управління і налаштування доволі інтуітивне і хоча я кожного разу вивчаю його заново проте у мене ніколи не було такого щоб я не розумів як щось зробити.

Коротше класна камера якщо нею користуватися там і тоді де її для цього зробили.

Оцінки:

Продав Cervelo R3…

…так само як пару тижнів тому Scott CR1. Причина продажу така сама – маю новий, кращий (і дорожчий велосипед).

Свій Cervelo я купив влітку 2013-го, обновив його до Ultegra та HED Belgium у 2016-му. Проїхав на ньому більше 20 тисяч кілометрів і дуже його любив – комфортний для тривалих поїздок і хороша гіометрія щоб дертися в гірки.

Але з часом почало хотітися швидший (читай жорсткіший) велосипед та новіші матеріали та компоненти. Особливо хотілося дискові гальма.

Мій новий (і Олени такий самий) BMC SLR01 Disc Di2 коштує шалені гроші, але я з ним щасливий.

А Cervelo було продано наступному власнику за $1650, що є десь третиною ціни якщо рахувати усі компоненти окремо.

Paul J. McAuley. Confluence / Пол МакАлей. Злиття (1997-1999)

Уся серія дуже нагадує “Світ Ріки” Філіпа Фармера, але в ній набагато більшу роль грає пригодницька складова, а місцями навіть фентазійна. І хоча автор намагається залишатися в руслі наукової фантастика, проте йому не завжди це вдається…

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/52407-confluence.

Child of the River / Дитя Ріки (1997)

У світі населеному більше ніж десятком тисяч рас з різних планет люди (хоча це звісно не люди) живуть у цивілізації що переживає часи закату.

Власне перша книга знайомить нас зі світом і головним героєм – дитям, а потім вже юнаком невідомої раси. Намагаючись з’ясувати своє походження головний герой починає подорожувати світом (прямує у столицю) і відкриває нові факти про світ та раси що його населюють.

Таким чином читач дізнається про Творців та Інжеренів, про світ що його було створено несчислену кількість років з незрозумілих причин і про зникнення тих самих творців, інженерів та будівельників.

У цьому дивному світі люди користуються як космічними кораблями, так і рушницями, луками та мечами.

Коротше це доволі свіжа (в тому сенсі що розвиток сюжет передбачити не можна) пригодницька фантастика з великою кількістю загадок та таєьниць.

Книга не має фіналу і видно що автор планував серіал одразу.

Оцінки:

Ancients of Days / Древні минулих днів (1999)

Пригоди головного героя продовжуються. І тепер вони відбуваються в місті розмірами з велетенську гору – місто настільки великому що в ньому є ліса, поля, підземні ходи, ріки та інше.

Пригоди стають все карколомнішими – з перестрілками, переслідуваннями, навіть осадами та війнами між невеличкими арміями.

Головний герой відкриває таємниці деяких технологій творців світу і взагалі займається тим що мотається по карті намагаючись врятувати своє життя. На додачу у автора схоже є нескінчений список рас з усіма можливими відмінностями та особливостями.

Коротше читаєш собі такий, не нудьгуєш… Але в один момент помічаєш – все це задоволення від читання доволі поверхневе. Коротше я втомився від цієї нескінченої біганини, бійок та таємниць і загадок і просто кинув читати.

При цьому не можу сказати що книга погана, просто її націлено саме на любителів пригодницької фантастики, а її люблю лише якщо її пропорційно змішано з науковою чи хоча б фентазі.

І власне тому я не буду продовжувати читати серію.

Оцінки:

Garmin Oregon 750t

Характеристики та призначення

Спеціалізований комп’ютер для походів з підтримкою топографічних мап високої точності та деякими іншими функціям:

  • Ціна: повна ціна складає $550, але час від часу ця модель з’являється зі скидкою до $500.
  • Мапи: дорожні та топографічні (100К). Передвстановлені для регіону в якому продається пристрій. До 250 маршрутів та 10000 точок призначення. Власне від Oregon 700 цей пристрій відрізняється передвстановленими топографічними мапами.
  • З’єднання з ПК чи сматфоном: безпровідне (Bluetooth) та через mini USB. Може підключатися напряму до WiFi.
  • Зовнішні сенсори: підключення через Bluetooth чи ANT+.
  • Екран: сенсорний, кольоровий, 2.5×1.5 дюймів, 240х400 точок.
  • Камера: 8 Мегапікселів.
  • Пам’ять: розширюється через слот micro SD.
  • Компас, альтиметр, ліхтарик.
  • Батарея: в наборі йде пара NiMH акамуляротів, але можна використовувати 2 АА-батарейки. Час роботи від батарей – до 16 годин.
  • Розміри: 11.4×6.1×3.3 см (4.5×2.4×1.3 дюймів).
  • Вага: 210 грамів (7.4 унцій).
  • Захист: IPX7 – тобто можна впустити у воду і не боятися зламати пристрій.
  • На сайті виробника – https://www.rei.com/product/111457/garmin-oregon-750t-gps

Варто сказати що дешевий Oregon 700 не має ліхтарика та камери.

Враження від використання

Зізнаюся що враження від цього пристрою у мене змішані. Спочатку про хороше.

Мапи високої роздільної здатності, можливість прокладати маршрути, ставити позначки чи зберігати певні точки, міняти масштаб, міряти дистанцію та площу – цього вже достатньо для походів. Враховуючи контрастний кольоровий екран, компас та альтиметр подорожувати у малознайомій місцевості стає ще зручніше.

Мені особисто дуже сподобалася можливість поміряти дистанцію до якоїсь точки на карті – коли у поході і думаєш чи варто зупинитися зараз, чи пройтися ооон до тієї гори така можливість суттєво спрощує рішення.

Камера є приємним, але не обов’язковим доповненням – вона скоріше просто присутня ніж справді функціональна. Знімки виходять трошки замилені і кольори не надто природні, але у випадку коли нема смартфону під рукою добре стане у нагоді.

Пристрій добре лежить в руці. Можна сказати він товщий ніж хотілося б, але при цьому він не важкий. В комплекті йде кріплення з карабіном яким можна приєднати пристрій на рюкзак, або до пояса. Але це далеко не смартфон – це як 3-4 маленьких смартфони складених до купи.

Тепер про мінуси. Головна проблема – пристрій не може нормально заряджати NiMH акамулятори що йдуть з ним. Тобто взагалі їх не заряджає. Чи це проблема акамуляторів, чи якийсь баг в софті сказати не можу. Пару разів обпікся і повністю перейшов на звичайні батарейки.

Батарейки ті до речі пристрій розряджає надзвичайно швидко. Не знаю що треба робити щоб отримати 16 годин обіцяних виробником – я помітив що з увімкненим екраном вони розряджаються буквально за пару годин.

Також дається взнаки не надто потужний процесор – скролінг та масштабування карт відбувається ривками. Але чесно кажучи з цим можна миритися.

Мені не надто подобається інтерфейс – він не логічний для мене і я постійно плутаюся що і де треба натискати для потрібного ефекту.

Роз’єм micro USB є дуже дивним вибором – чому саме він. Не подобається те що треба мати спеціальний кабель для нього. Хотілося б mini USD, в ідеалі взагалі USB Type C.

Ну і ціна звісно – купити щось подібне за $300 було б ідеально.

У підсумку скажу що для мене цей пристрій не є обов’язковим, я міг би без нього обійтися у всіх без виключення походах де ми були. Але для серйозних хайкерів хто мандрує не прокладеними дорогами і без провідника щось подібне буде незамінним і надзвичайно корисним.

Оцінки:

Darn Tough Hiker Micro Crew Cushion Socks

Шкарпетки для походів, особливо якщо це тривалі походи що вимагають спеціального взуття – настільки важлива річ, що її складно переоцінити. І важливі в похідних шкарпетках звісно такі фактори як їх комфорт (наприклад Fox River робить шкарпетки з волокнами бамбуку щоб запобігти натертостей), можливіть регулювання темперетури, водо/пото-стійкість та таке інше. Але також важливим фактором є і стійкість шкарпеток – чи не полізуть вони дірками у багатоденному поході і чі не доведеться купувати нову пару ледь не на кожен похід.

Darn Tough якраз і зосередилися на надійності. Їх шкарпетки мають пожиттєву гарантію – тобто якщо вони порвуться чи протруться то виробник їх поміняє без питань і додаткової платні скільки б років тому ви не купили б цю пару.

При повній ціні в районі $$22-25 (а іноді можна знайти по акції за $15) ці шкарпетки стають дуже привабливим вибором. Ми з Оленою маємо по парі вже кілька разів їх використовували. Шкарпетки ці добре сидять, можуть бути занадто теплими для жаркої погоди, але в цілому ні комфорт ні температура суттєвих нарікань не викликають.

Нам не доводилося дуже довго ходити в них (хайкали в них на Алясці та у парі одноденних походів вдома) і як і очікувано не побачили на них жодних пошкоджень чи слідів зносу. А от люди які тестують похідне обладнання професійно навіть писали що у них розлазилися ботинки від деяких маршрутів, а шкарпетки все ще були як нові.

Так що хто багато ходить в походи, або просто шукає надійний одяг – зверніть увагу.

На сайті виробника – https://darntough.com/products/micro-crew-cushion?variant=30180728327.

Оцінки:

Продав Scott CR1…

…який був велосипедом Олени з 2012-го року. На той час вел коштував $2200 і був дуже привабливим – карбонова рама і виделка, легкий, геометрія для долання гірок та довгих годин у сідлі.

Олена їздила на ньому у вело-подорожі та виступала на змаганнях. У 2016-му цей вел разом з моїм Cervelo R3 оновили поставивши на нього Shimano Ultegra та колеса HED Belgium, що обійшлося приблизно в $2000.

І ось нарешті ми обоє придбали собі нові велосипеди, причому однакову модель – BMC SLR01 Disk Di2 (напишу трохи згодом), а тому виставили на продаж свої тепер вже старі вели.

І ось нарешті знайшовся покупець що за $1700 і забрав Оленин вел. Це з одного боку мало, але продати за більше навряд чи і вийде – за більші гроші можна купити новий, нехай і не з такими крутими компонентами велосипед. А це відлякує новачків хто краще вибере новий, ніж той що був у використанні – коли не розбираєшся і не знаєш на що звертати увагу краще брати нове, і це мабуть вірно. А для тих хто розуміється і хоче оновити свій вел – такі люди готові витрачати більше.

Єдиний варіант хтось хто розуміється, але має обмежений бюджет. Або початківець якому радить той хто розбирається. В нашому випадку продали Scott хлопцю який лише починає кататися на велосипеді, але у нього сестра серйозно катається і знайшла та порадила йому пару б\у-шних велів.

Ну от і все, звітував для пам’яті. Прощавай, Скоте, ти був хорошою конячкою!

2019/06/09 – Maple Valley Bear Run 5k

Цього року щось я ніяк не можу привести себе в нормальну форму щоб хотілося виступити на змаганнях. Наче і тренуюся нормально – але постійно втомлений і нема навіть бажання змагатися :( Тому і не записувався ні на які старти.

В цьому ж випадку наший хіропракт запропонував нам прийняти участь в цьому змаганні. Власне сам старт благодійний і зібрані кошти йдуть на потреби чи то однієї, чи то кількох шкіл маленького віддаленого містечка Maple Valley.

Просто щоб дати якийсь контекст – цей маленький пробіг в якому приймають участь мешканці містечка зібрав понад 800 учасників (і збирає таку кількість щороку), а в радіусі 20 миль навколо в цей же час відбувалося 2-3 таких самих старти. І так кожні вихідні – щоб прийняти участь у пробігу, велозаїзді, запливі на відкритій воді, тощо – треба поїхати не далі ніж 30 хвилин машиною. І учасників там завжди буде кілька сотень. Це я пишу для того щоб порівняти з реаліями України де пробіги проводяться дуже нечасто і при цьому збирають по кілька десятків людей усього. Ось, пригадую минулорічний в Жовтих Водах – 2018-06-02 – Жовтоводський пробіг (13,3 км) – 53:05.

Що ж стосується зібраних сум то я цим не цікавився, але стартовий внесок складає $28 (що не дорого для організованого пробігу). Але деякі індивідуальні спонсори жертвували по кілька сотень. І було кілька компаній спонсорів.

На фініші не було медалей. Проте всім діткам видавали іграшкових м’яких ведмедиків, і усім учасникам воду, банани та кекси.

Дуже багато було зовсім крихітних дітей, таких що здавалися навіть молодшими за три роки. Також багато мам з колясками, і навіть вагітних жінок. Звісно не всі вони бігли, а якщо і бігли то не весь час, але тим не менш.

Щодо самого старту то у мене були певні сподівання, але не справдилися вони абсолютно.

Першу милю я почав дуже непогано – за 6:03. Продовжуючи у такому темпі я би подолав усю дистанцію за 18:40 десь, що мене б задовільнило.

Але перша миля закінчилася парою невеличких гірок які так мене прибили що я знизив швидкість ледь не на треть і взагалі боровся з собою щоб не зійти з дистанції.

Після другої милі трошки оговтався і знову набрав темп. І навіть зрадів що нарешті розбігся… аж як метрів за 500 до фінішу мене знову так прибило, що переставляти ноги просто стало важко.

У підсумку 19:35, друге місце у своїй віковій групі (призів не було – це ж благодійний пробіг) і 15 місце в загальному заліку. Дуже розчарувався спочатку, потім попустило :(

Усе це показує, що не дарма я не виходив на старти. Треба щось міняти чи то в розкладі тренувань… Чи може просто відпочити трошки варто.

Олена з бігла неспішно і ні з ким не змагалася. Навіть просто йшла частину дистанції :) А враховуючи те що пробіг проходив навколо озера (частково по дорогах, частково по гравію доріжки парку) їй сподобалися і види. Мені ж не було коли на них дивитися.

Результати – https://results.rmraces.live/Tortoise-Hare-Seattle/events/2019/bear-run-5k/results. Дані з мого годинника: Garmin Connect – https://connect.garmin.com/modern/activity/3731930199, Strava –https://www.strava.com/activities/2437330530.

Aukey KM-G9

Пишу цей пост вдруге бо через якийсь незрозумілий глюк перша версія зникла безслдно :(

Отже механічна клавіатура яка має повну ціну $28, але мені вдалося купити її по акції за$20.

Ця клавіатура має менші розміри через відсутність додаткового цифрового блоку. Я тими клавішами все одно ніколи не користуюся, але знаю що деякі люди без них не можуть нормально працювати. Тож зважте на цей фактор.

Механічні клавіатури це те чим я і надалі буду користуватися що я зрозумів після того як спробував Das Keyboard 4C Ultimate (до речі теж урізану). Єдине що на відміну від дорогих перемикачів Cherry Brown на цій стоять підробки Outemu Blue, проте підробки дуже якісні. Тиск на усі клавіші за моїми відчуттями має бути однаковим. І за рік інтенсивного щоденного використання клавіші не поплили і вони усі досі на дотик відчуваються однаково.

Як і справжні blue на клавіші цієї клавіатури треба натискати з трохи більшим зусиллям і звук який вони видають наче “стріляє”. Звук при цьому доволі приємний як для такої не дорогої клавіатури, але дуже гучний. Тому також враховуйте що для нічного часу, чи тихих приміщень ця клавіатура – не найкращий варіант.

І третя річ яку треба знати – ця клавіатура провідна (USB), що добре для ігрових клавіатур, але може бути мінусом для тих хто надає перевагу безпровідним рішенням.

Кому така клавіатура підійде? По-перше, тим хто хоче спробуват механічну клавіатуру, але не готовий викласти більше сотні (а іноді і кілька сотень) доларів поки що. І, друге, для тих хто хоче робити модифікації і не хоче ризикувати дорогою клавіатурою.

Я і сам поставив дешевий набір кольорових ковпачків ($8) з aliexpress що одразу неймовірно покращило її вид і чим я дуже задоволений.

Враховуючи все вище сказане я цю клавіатуру рекомендую.

На сайті виробника – https://www.aukey.com/products/87-key-mechanical-keyboard-km-g9.

Оцінки:

Ergotech Freedom Arm Heavy Duty

Призначення та характеристики

Стійка-рука для монітору. Стійка кріпиться на стіл і до виносної руки кріпиться монітор положення якого можна міняти.

Характеристики:

  • Ціна: повна ціна складає $100+, я собі дві штуки таких купив за $75 коли була акція.
  • В комплекті: 8-дюймова стійка що кріпиться до краю столу гвинтом, складна алюмінієва рука.
  • Рука максимально розкладається на 60 см (23.4 дюйми).
  • Максимальна вага монітору: 14 кг (31 фунт).
  • Кути повороту: 360 навколо стійки, вбік на 90, верхній край вниз на 45 і нижній край вгору на 90.
  • На сайті виробника – https://ergotechgroup.com/freedom-arms.html.

Враження від використання

Головне що мені дають ці стійки це можливість підняти монітори вище, а також розвернути їх під зручним кутом що не завжди можна зробити коли у монітора фіксованої висоти ніжка.

Виглядають стійки дуже надійно і в цьому плані нарікань у мене нема ніяких.

Є певні труднощі щоб виставити позицію з точністю до міліметра, якщо це суттєво то знайте що доведеться помучатися.

Також на алюмінієвих руках є спеціальні кріплення для заведення туди кабелів щоб вони не висіли самі по собі.

Також одни з моїх двох 34-дюймових моніторів доволі старий і важкий, саме тому я і взяв модифікацію Heavy Duty (стандартна коштує дешевше). І стійки нормально себе ведуть навіть з такими розмірами і вагою.

Ціна звісно трошки зависока, але стійки таки додають комфорту, тому я ними і задоволений.

Оцінки: