[переклад] Converge – I Can Tell You About Pain

Маткор (mathcore) – один з під-стилів важкої музики який не легко сприймати навіть металістам. І справа в тому що ця музика зовсім не метал і вважається металом лише тому що звучить важко і агресивно.

Термін маткор є скороченням від mathematical core, тобто “на основі математики”. Музику цю відрізняють кілька ключових речей. Перше – використання нестандартних розмірів, які ще й до того ж постійно змінюються. Простими словами – коли ви пробуєте качати під цю музику головою чи стукати ногою ви завжди не попадате в такт. Друге – полімелодійність, тобто використання як мініму двох мелодій одночасно. Згадайте твори Баха для органа де мелодія наче наздоганяє і переплітається сама з собою. А коли ці мелодії різні мозок починає плавитися. І третє – музиканти використовують дисонуючі інтервали, тобто такі що звучать не приємно для нашого вуха.

Зрозуміло що таку музику дуже складно грати через усе вище назване, але команди що грають в цьому стили ще і зробили свою музику надзвичайно швидкою та складною для гри на інструментах так що навіть професійні музиканти мають спеціально готуватися щоб грати таку музику.

І у підсумку маємо музику яка має сенс лише в цілому на рівні цілої пісні. Повторюся що таку музику важко слухати будь-кому просто через те що її для цього і зроблено.

Як же її слухати? Треба не чеплятися за пошук структури і мелодії, а просто дати цьому хаотичному потоку нести себе куди б він не повернув… І через якийсь час ви відчуєте що є якийсь шарм у цьому, приблизно як можна знайти задоволення у тому щоб нестися на поганому автомобілі по страшенно розбитій дорозі.

Тексти у команд що грають подібну музику як правило про те “чи це зі мною щось не так, чи може я якраз єдина нормальна людина в цьому світі?”

Хвора матріарх,

Нас розділяють з тобою світи

І твоє невірне функціонування

Віриває корені з мого серця.

Я присягаюся що намагаюся,

Присягаюся що намагаюся,

Але ти навіть не уявляєш який біль я відчуваю.

Як наша пам’ять стирається

І болючі рани затягуються

Несправедливість зростає

І моя кров стигне.

Присягаюся що намагаюся,

Але ти навіть не уявляєш який біль я відчуваю.

– Мені треба йти, треба знайти вихід,

Мені треба бігти, треба пробити собі шлях.

– Заспокойся, тихо, опусти голову…

– Але мені треба йти, треба знайти вихід,

Мені треба бігти, треба пробити собі шлях.

Бо ти навіть не уявляєш який біль я відчуваю.