Переобладнав собі трошки робочий кабінет…

Чесно кажучи не такий він вже і робочий, я тут переважно в ігри граюся, та і то добре якщо раз на пару тижнів. А Олена працює іноді з дому. В неї ще лептопів пара на столі стоїть тоді (свій і той що на роботі видали).

 

Взагалі якось неочикувано у вихідні заїхали в IKEA, купити різних шафок та новий комп’ютерний стіл… До речі якщо хто з місцевих читає і вам раптом потрібен розбірний комп’ютерний стіл (у дуже хорошому стані) то віддам задарма.

 

Ну а там вже раз почав меблі скручувати то і шафку з іграми притягнув нагору, фігурки розставив по новій, плакати повісив. Вирішили що в цій кімнати у нас будуть плакати науков-фантастичної тематики.

 

Фігурки якось давно був загорівся збирати, але вже давно нічого нового не купував. Є Футурама, Південний Парк, Поні і трохи інших. Але щось нових поки не заводиться.

 

Також пробував збирати комікси, але більше ніж на кілька випусків Футурами, Доктора, пари томів Оглафа та “Часу пригод” натхнення не вистачило.

 

А от колекція ігор повільно росте. Настільні ігри це моє мабуть останнє хобі і поки мені дуже подобається. Зупиняє лише ціна та (в основному) те що не вистачає часу всі їх добре вивчити і нема коли і з ким грати. Іноді виходить пограти на роботі  – раніше з групою однодумців вдавалося грати раз на тиждень, але останнім часом і того не виходить.

 

Ну а в цілому пост звісно ж ні про що, так, аби щось написати ;)

А у вас які новини?

 

 

 

 

 

 

Carcassonne

 

Гра випуску 2000-го року придбала таку популярність і стала відомою і улюбленою такою кількістю людей що дуже швидко стала класикою. Багато людей приходять до настільних ігор саме через Каркассонн. До речі назва гри походить від французького міста Каркассонн.

 

Характеристики

  • Кількість гравців: від 2 до 5. Причому цікаво грати як вдвох так і більшою компанією.
  • Час гри: до 30-45 хвилин. В принципі якщо не надто планувати та не намагатися вижати максимум з кожного ходу то можна і за 20 хвилин зіграти.
  • Складність правил: доволі прості правила які можна роз’яснити в деталях не довше ніж за 10 хвилин, а скоріше за все набагато швидше.
  • Час навчання: основна механіка засвоюється одразу, а от різні прийоми і трюки доведеться вчити з кожною грою. Я вже доволі багато разів грав і майже кожного разу розумію якийсь новий аспект гри.
  • Жанр і категорія: сімейна гра, 12-те місце у списку сімейних ігор за версією Board Games Geek. Хоча я би оцінив її ще вище.
  • Ігрові механізми: розміщення тайлів, контроль ресурсів/території.
  • Ціна: від $25
  • Розширення: оскільки гра являє собою набір плиток то розширюватися вона може просто нескінченно. До того ж разом з тією версією гри про яку я пишу вже йде 2 розширення: річки – додатковий набір тайлів з фрагментами річки та доріг і міст що з нею з’єднуються, та абати – додаткові міпли (абати) які можна ставити на квітники і отримувати за них очки як за абатства.
  • Повторна іграбельність: неймовірно висока. В грі стільки нюансів та скільки різних стратегій що в неї можна грати роками і не набридне. Більше того – є реалізація гри для смартфонів в яку теж не менш цікаво грати.
  • Оформлення: враховуючи те що це вже класика ніяких особливих змін в стилістиці та графіці автори собі дозволити не можуть. В цілому оформлення непогане, нічого надзвичайного. Проте у гри є свій стиль який легко впізнати.

Правила

Гравці послідовно беруть тайли (плитки) не значи ща на них намальовано і приєднують до вже побудованої карти так щоб не руйнувати її. Елементи карти складаються з полів, міст, доріг, абатств та їх комбінації.

Після розміщення тайлу гравець може закріпити за собою один з його елементів якщо той ще не зайнято кимось іншим (тобто скажімо поклавши фрагмент дороги чи міста не можна його займати якщо вони приєднуються до чогось вже зайнятого іншим міплом). Закріплення відбувається розміщенням міпла кількість яких обмежена.

Коли елемент завершено (місто чи дорогу добудовано, абатство оточено з усіх боків і так далі) гравець забирає свого міпла назад і отримує кількість очок визначену правилами для кожного конкретного елемента карти.

Спеціальний тип елеметну – поля які приносять бали лише по закінченню гри (тобто гравець втрачає міпла).

Є певні нюанси в деяких ситуаціях, але все роз’яснюється правилами і ніяких неоднозначних тлумачень в грі нема.

Перемагає гравець який назбирає найбільшу кількість балів.

 

Враження і оцінка

Гра яку я рекомендую мати навіть тим хто не цікавиться настільними іграми і не збирається створювати власну колекцію.

В цю гру приємно і цікаво грати як з недосвідченою компанією так і з гравцями які витрачають час на ходи та продумують їх. Звісно це будуть різні ігри. Також це прекрасна на мою думку сімейна гра в яку батьки можуть грати з дітьми і усім має бути цікаво.

Оцінка на Board Games Geek – 7.4/10 (http://www.boardgamegeek.com/boardgame/822/carcassonne), 12-те місце серед сімейних ігор, 120-те місце в загальному заліку, моя оцінка – 9/10.

On Running Cloudracer

 

Ціна

Повна ціна – $130, мені перепало на розпродажі купити пару собі і Олені по $60. Тому рекомендую шукати акції і розпродажі, можна суттєво зекономити.

Характеристики і призначення

Бігові кросівки створені трі- та дуатлетами спеціально для тріатлону, або навіть скоріше для тріатлетів. Цю конкретно модель призначено для змагань:

  • вага – 244 грами,
  • підошва – один шар резини з захисним покриттям і “повіртяними подушкам”,
  • верх – тонкий і прозорий з підсиленою п’ятою, можна бігати без шкарпеток,
  • язичок – тоненький.

На сайті виробника – https://www.on-running.com/en-us/products/cloudracer-silver-lime-w.

 

Враження

Кросівки дуже легкі і “агресивні”, очевидно націлені на швидкий біг. При цьому підошва доволі жорстка і тверда, це трохи неочикувано. Спочатку, через жорстку підошву здається що кросівки не гнучкі і є певне розчарування. Також не одразу приходить розуміння для чого потрібні “повітняні подушки” і що вони дають.

Проте з часом починаєш відчувати як воно усе працює. І суть подушок і кросівок взагалі в тому що після вело-етаму, коли ноги затекли і важко контролювати свою техніко ті подушки захищають ноги від гупань п’ятою по асфальту. Потім, коли розбіжишся і вже відчуаєш дорогу і можеш ставити стопу більш-менш правильно помічаєш як подушки пружинять і як жорсткість підошви допомагає замість поглинати енергію.

Також я дуже задоволений тим як кросівки працюють коли бігаєш без шкарпеток – мінімальні потертості. Для дистанцій 5-10 км працюють вони прекрасно.

Оцінка на Amazon – 4.2/5 (http://www.amazon.com/Running-Mens-Cloudracer-Sneaker-Silver/dp/B01BDE49US), моя оцінка – 7/10.

 

Недоліки

Крім ціни я би відзначив те що в носку кросівки доволі тісні. А також те що їм має сенс використовувати лише на відносно коротких дистанціях і лише на тріатлонах. Якщо просто бігати то є кращі і доцільніші варіанти як для змагань (наприклад Adidas Hagio) так і легкі кросівки для щоденного бігу (наприклад Karhu Flow 3).

Peter Watts. Firefall / Пітер Уоттс. Вогнепад (2006-…)

 

Першу книгу я прочитав ще коли не було ніякої серії і вона залишила по собі дуже сильні враження. Як я казав вже в огляді на Rifters цього ж автора в книгах нема ніякої роз’яснень-розжовувань для читачів – автор говорить як з дорослими і очикує що ви знаєте багато, а як чогось не знаєте то зможете самі у енцеклопедію зазирнути.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/132463-firefall.

 

Blindsight / Сліпа зона (2006)

 

В сонячну систему прибуває іншопланетний корабель до якого назустріч вилітає корабель розвідників щоб встановити контакт. Але все йде геть не так як планувалося…

В книзі піднімається питання філософського зомбі – тобто чи може складне за будовою та поведінкою життя насправді бути не розумним, а лише запрограмованим на поведінку яка здається розумною.

А ще тут є вампіри, відновленні з небуття через використання відбудованої ДНК. Усе дуже науково.

Оцінка на Good Reads – 3.97 (https://www.goodreads.com/book/show/48484.Blindsight), моя оцінка – 9/10.

 

Echopraxia / Ехопраксія (2014)

 

Ще не читав…

 

Peter Watts. Rifters / Пітер Уоттс. Ріфтери (1999-…)

 

 

Серія від автора неймовірної “Сліпої зони“. Книги автора відрізняє те що він абсолютно безжальний до читача – автор має багато знань і старанно вивчає області про які пише (в даному випадку океанографія і життя глибин), а читачу доводиться постійно заглядати то у словник то в енциклопедію. Зате і вчишся одночасно.

Проте через те що книги не можна читати просто як казочку їх читання перетворюється на якусь дослідницьку роботу…

Серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/43561-rifters

 

Starfish / Морська зірка (1999)

Більшість книги описує життя та психологічні вивихи людей що працюють на глубині: їх тіла модифіковані щоб переживати навантаження, їх мозок шукає в темних глибинах втечі від страшних спогадів. Деякі з них з часом перетворюються практично на звірів.

І за цим усим зануренням в глибини свідомостей та ознайомлення з новими поняттями та термінами щодо течій, океанського дна та дивного життя глибини якось забуваєш що у книги є ще й більша історія – небезпека яка може вирватися назовні і знищити усе життя на планеті…

Оцінка на IMDb – 3.96/5 (https://www.goodreads.com/book/show/66479.Starfish), моя оцінка – 7/10.

 

Maelstorm / Вихорь (2001)

Ще не читав…

 

Behemoth / Бегемот (2007)

 

Ще не читав…

 

Спогади дитинства: про лячні історії в інтернаті

Ще до школи один рік я ходив у групу дошкільної підготовки, так званий нульовий клас, або, як частіше називали його в народі, інтернат.

Відводили дітей туди вранці, там ми снідали, потім були якісь типо уроки. Вчилися там літери писати і читати. Якісь віршики розказували, включали платівки з казками. Потім обід, сонна година, далі знову якісь танці, пісні, прогулянки на дворі і таке інше. Шось таке між дитсадком і школою одним словом.

Одна річ яка мене неможливо діставала це був обідній сон. Наскільки я пам’ятаю я там не заснув ні разу. Причин крім того що в принципі спати не хотілося було декілька.  По-перше, моє ліжко стояло дуже близько до вікна в яке постійно лупило сонце. І під ковдрою було просто неймовірно спекотно.

Розкриватися було не можна, бо “положено под одєялом как всє”. А ще була під підвіконням батерая яка страшенно смалила. Отже я там постійно лежав потний як миша що заблукала у шкіряних штанях. Ну і на додачу з вікна було прекрасно чути як волають діти у оточуючих дворах, про що говорять люди під вікном і таке інше.

А розкриватися, мінятися ліжком і взагалі не лежати рівно із закритими очима було не можна. Ця година зпітнілої спеки, ніг які круте так що аж вивертає і усього тіла що чухається була просто нестерпною мукою… З тих пір я і не люблю СРСР :)

І було у нас там дві виховательки. Одна така нічо, тільки зла. А друга вже бабця. Так от ця бабця любила нас посадити у класі після “сну” і почати розказувати історії. Історії як на підбір були жахи з каліцтвами і кров’яшкою.

Ну щось типу такого. Один хлопчик любив неправлино носити ножиці. Неправильно – це гострим вперед і “вушками” до себе. Так один раз він з ними йшов, а з кімнати назустріч йому вискочила його сестра. Ну він їй у око тими ножицями і встромився.

Або ще інша історія. Одна жінка була вагітна. І от йшла вона по сходах, а в неїх дитина і випала. Вона її підібрала, принесла додаму і змила в унітаз.

Ще там щось було проо медведів які з’їли усю шкіру з обличчя одному мисливцю. Був і хлопчик що любив засовувати ноги під потяг і інші персонажі. І цих історій була незліченна кількість. Кожен день 2-3 нові.

Корочє як ви розумієте талант пропадав. Причому пам’ятаю нас після цих історій доволі таки відчутно тошнило, так що полднік не дуже хотілося їсти. Один раз я прамо під час “уроку” блювонув у прохід між партами – так виразно собі це уявив :)

Ну а в цілому було непрогано, ага. Правда я не пам’ятаю щоб так вже та дошкільна підготовка допомогла якось у школі, ну та то таке…

Питання і відповіді: комунізм, капіталізм і все-все-все…

По слідах “дискусії” на https://www.mnenie.dp.ua/2016/04/21/sbu-razoblachila-podpolnoe-kazino-v-pyatixatkax-s-mesyachnym-oborotom-150-tys спеціально для ЯНКИ, а також інших кому цікаво долучитися створюю цей пост.

Що робити: пишите в коментах питання, бажано одне питання на один комент, а я відповідаю як можу.

Чого не треба робити: постити простирадла тексту – я на таке відповідати не буду. Поменьше тексту, побільше змісту.

 

UPD. Зробив спеціально сторінку Питання і відповіді – пишість ваші питання в коментарях там (бажано), або ні. Коротше як вам зручніше.

Daniel Keyes. The Minds of Billy Milligan / Деніел Кіз. Розуми Біллі Міллігана (1981)

Одразу варто згадати, що автор найбільш відомий своєю класичною вже книгою “Квіти для Елджернона“. Але зв’язку між цими двома книгами нема.

Книгу важко назвати літературою, скоріше це вміле викладення історії що відбулася насправді, така собі художня документалістика.

Неймовірна історія Біллі Міллігана, реально існуючої людини мозок і тіло якого ділять кілька особистостей. Кожна з особистостей має свій вік, характер, поведінку, навички і інше. Особистості мають різні акценти і навіть IQ, володіють різними мовами, деякі з них навіть користуються лівою рукою замість правої. На детекторах що заміряють показники мозку показують різні малюнки як наче це різні люди.

Впродовж років лікарі і звичайні люди дискутують чи це справжній випадок (хоча він і не єдиний відомий) чи Біллі просто дуже добре прикидається. Усі лікарі що працювали з ним рано чи пізно міняли свою думку на користь того що насправді в ньому живе кілька окремих особистостей.

Ну та не буду переказувати вам усю книгу, почитайте якщо цікаво стало. Зараз наче навіть фільм знімають з Ді Капріо в головній ролі. Подивимося що вийде.

Самому Біллі таке сусідство з іншими ніякої користі не принесло: насильницькі злочини, в’язниця, пожиттєва лікарня, примусове лікування і так далі.

Ще раз повторюся що як література книжка не дуже, але як неймовірна історія дуже цікава.

Оцінка на Good Reads – 4.14/5 (https://www.goodreads.com/book/show/1391817.The_Minds_of_Billy_Milligan), моя оцінка – 6/10.

Fitbit One

Ціна

Мені цей пристрій дістався безкоштовно за спеціальною програмою від роботодавця, повна ціна складає $100. Іноді можна знайти його на розпродажах за $70.

Характеристики

Цей пристрій є нащадком Fitbit Ultra і забезпечує той же функціонал:

  • Активність: кількість кроків, сходинок вгору, подолана дистанція, спалені калорії та тривалість активності. Також є таймер яким можна замірювати тривалість якогось тренування.
  • Годинник
  • Будильник – так і не зміг ним скористатися і не вірю що він там є взагалі.
  • Статистика сну – скільки спокійних годин, тощо. У мене так і не запрацювало.
  • Синхронізація з веб-сайтом безпровідно (через смартфон чи спеціальний свисток для ПК) – завантажує зібрану статистику на сайт.
  • Потостійкість.
  • Заряду батареї вистачає днів на 10 спокійно. За останні 7 днів статистика зберігається щохвилинно, а для взагалі зберігає в собі до 23 днів статистики.

 

Враження від використання

Так само як і для попереднього подібного пристрою я бачу основну користь у збиранні статистики на веб-сайті і участі в групах: родина, робота, друзі, тощо. У групах можна змагатися, спілкуватися та і взагалі збирання статистики без особливих зусиль з боку користувача це прикольно.

 

З цим педометром я і бігав, і катався на велосипеді і просто ходив і купив для ньго на eBay додатковий зарядний кабель на роботу та додаткову прищепку і навіть браслет на руку за допомогою якого пристрій можна перетворити на годинник. А чому на eBay, а не у виробника? Та тому що якість та сама, а ціна в рази нижча.

 

Оцінка на Amazon – 4.3/5 (http://www.amazon.com/Fitbit-Wireless-Activity-Sleep-Tracker/dp/B0095PZHPE), моя оцінка – 7/10.

Недоліки

Далі по зменшенню значущості:

  • Дуже легко загубити! Попередній свій Fitbit Ultra я втопив в унітазі коли не помітив що він ледь висить на краю велошортів. Цей же я губив вже одного разу коли бігав, десь футболкою зтягнув, добре Олена знайшла його. І ось нещодавно десь знову загубив і схоже назавжди. Якщо і буду брати собі щось подібне то скоріше браслет на руку.
  • Ціна явно завищене і я все ще вважаю що розмною була б ціна в $60/
  • Функцію сна мені так і не вдалося задіяти.
  • Водостійкість би дуже не завадила – хоча пристій стійкий до поту і у мене з ним не було ніяких проблем Олена свій Fitbit HR вивела з ладу побігавши у сильний дощ. Так, це був інший пристрій, але у нього був заявлений такий самий рівень “стійкості”.

 

На сайті виробника

https://www.fitbit.com/one.