Позначка: Спорт – Плавання

Roka X1 Google

Свого часу я накупив різних окулярів для плавання в тому числі від Roka, але з них практично ніякі не підійшли з різних причин. І я пам’ятаю, що і ця модель протікала на мені, тож я їх відклав на кілька місяців.

І для мене стало приємним сюрпризом коли я нещодавно спробував їх знову і вони схоже працюють!

Перше, що впадає в очі – ці окуляри великі. Тобто у них найбільші з тих що я бачив лінзи. І цим вони трохи схожі на Aqua Sphere Vista і так само призначені для плавання у відкритій воді. Але все ж таки це скоріше просто великі окуляри, а не маленька маска.

Що сильно вражає так це ширина огляду – я такого не бачив у жодної моделі ніколи до цього. Відчуття таке, що я бачу весь басейн від стіни до стіни. До того ж лінзи настільки чисті, що видно усе надзвичайно чітко – я добре бачу деталі які і не очікував навіть бачити на іншій стороні басейну під водою.

Окуляри проте відчуваються великими постійно і сидять доволі дивно – частково на бровах та носі. Їх треба одягати розташовуючи резинку під дуже певним кутом – а інакше вони будуть текти.

В цілому я хочу дуже похвалити цю модель. Для басейну я використовую світло-блакитні лінзи які чудово працюють у приміщені і наче аж підвищують контраст. А для відкритої води у виробника є темні лінзи та навіть дзеркальні.

За $27 це дуже, дуже хороші окуляри якщо вони не будуть завеликими для вашого обличчя.

На сайті виробника – https://www.roka.com/collections/goggles/products/x1-goggle.

2018-07-04 – Martha Lake Swim – 52:36.

 

Це вже вчетверте ми приймаємо участь в цьому старті – плавання на відкритій воді у місцевому невеличкому озері.

Ми обоє пливли 2 милі, дистанцію складають 2 кола.

В принципі мені вже нема чого і писати про цей старт крім як те що він близько, в ньому приймає участь невелика кількість людей і він нам досі цікавий.

Цього разу я навіть покращив свій результат, ось так у мене виглядає по роках:

Олена тут пропливла за 1 годину і 10 хвилин що майже ідентично її минулорічному результату.

2017-07-04 – Martha Lake Swim

 

На місцевий День Незалежності цього року ми прийняли участь в невеличких змаганнях де я і Олена пропливли 2 милі (3200 метрів).

Раніше ми вже робили ці запливи: 2014-08-31–Martha Swim Lake, 2012-07-07-Martha Lake Swim та Ще кілька фото з Martha Lake Swim. Потім була перерва пов’язана з тим що ми то подорожували, то брали участь в інших змаганнях. Але оскільки цього року ні те ні інше не вийшло то ми хоч поплавати і вирішили :)

 

На жаль цього разу з фотками не поталанило і це по суті єдине фото де мене зловили. А Олену так і взагалі тільки здаля десь дрібну фігурку сфоткали пару разів.

Власне розказувати нема чого особливо. Результати ось тут – https://marthalakeswim.files.wordpress.com/2017/07/mlows-july-4-2017-results1.pdf. Мій час склав 55:33 що є поки що моїм найкращим результатом для цієї дистанції. Олена ж пропливла за 1:13:15.

Дані з GPS-годинника ось тут – https://connect.garmin.com/modern/activity/1838596781.

 

2014-08-31–Martha Swim Lake

 

Щоб внести трошки різноманітності в наше спортивне життя яке якось уповільнилося останнім часом вирішили взяти участь в цьому крихітному старті з плавання. Два роки тому ми вже приймали участь в цьому старті що проходить недалеко від нас (15 хвилин машиною до озера) і в цілому залишилися задоволеними. Ось тут можна почитати: 2012-07-07-Martha Lake Swim та Ще кілька фото з Martha Lake Swim.

Цього року погода була не така сонячна, але було бажання поплавати і зробили ми це із задоволенням.

 

Також було меньше людей ніж у 2012-му і організотори вирішили запустити тих хто плив 2 та 1 милю разом. Оленка цього разу захотіла спробувати допливсти 2 милі.

Ну що ж, натягли костюми, умовно порозминалися… Все ж таки це дуже довга дистанція для нас і швидкості на ній не такі що прямо аж сильно розігріватися треба.

 

Вирішив підклеїти великий шматок лейкопластирю на шию там де костюм постійно натирає і на диво це спрацювало – шия ціла.

На старті невеличка штовханина і колотнеча, але метрів за 200 усі розтяглися в одну лінію і до кінця вже пливлося спокійно.

 

На відкритій воді можна пливсти за кимось і тим економити сили, отож і я прив’язався спочатку за одним хлопцем який наче і плив нормально, але потім я зрозумів що дарма вчепився в нього. Він плив якийсь час вільним стилем (дуже технічно і доволі швидко), потім повертався і робив кілька гребків на спині, а іноді різко зупинявся і робив кілька гребків брасом (мабуть коригував напрямок).

Коротше я помітив що ми відстали від тієї групи в якій спочатку були і вирішив наздоганяти сам.

 

А в плавані на відкритій воді на відміну від бігу треба не просто сильніше пливсти щоб наздогнати, але і пливсти у вірному напрямку. Час від часу кидаєш погляди з під лоба щоб глянути куди зносить і внести корективи… це реально втомлює.

Як там не було але наздогнав ту групку і плив за ними доки не повернули на друге коло (ми робили 2 кола по одній милі). А там вже стало помітно що вони сильніші за мене і повільно розрив почав зростати. На фінішу я програм мабуть метрів 50 останньому з тієї групи.

Самому пливсти важко на відміну як пливсти за кимось. Ну і крім того не можливо пливсти зі збитим диханням, а тому сильні гребки і краща техніка значать дуже багато. Бути технічним мабуть важливіше ніж бути сильним чи/та витривалим на відміну від того ж бігу чи велосипеду.

 

У підсумку мій час 56:39 що на 30 секунд гірше ніж 2 роки тому, але я задоволений результатом і самим стартом.

Олена ж усю дистанцію трималася за парочкою яка і вивезла її до самого фінішу де вже вдалося їх обійти. У Олени час 1:12:18. Головне що допливла, це була єдина ціль.

Крім того ми обоє були на четвертих місцях в загальному заліку Smile

Плавання у турбо-тазіку…

…вірніше у тому що називається “машина для плавання”, або “нескіченний басейн” – http://en.wikipedia.org/wiki/Endless_pool#Volume-driven_machines. По суті це чудо технології являє собою видозмінену джакузі і призначенна для плавання “на місці”.

Один наш знайомий поділився з нами запрошеням на фейсбуці. В Сіетлі в ці дні проходить виставка-ярмарок усіляких компаній що надають послуги пов’язані з будинками (дах, вікна, двері, опалення, сад, кухня, спальня) де в тому числі були представлені різні міні-басейни, джакузі і ось ці “нескінченні басейни”.

 

Одни з компаній (http://www.aquaquip.com/index.cfm/category/83/swim-spas.cfm) не просто виставила коллекцію тазіків ван, але і придумала заповнити одну з них і увімкнути і запросити волонтерів поплавати. Умови участі – кожен учасник зобов’язувався проплавати “на містці” одну годину, а за це компанія жертвувала 600 доларів у який благодійний фонд. Вигіда їх зрозуміла – біля ванної в якій хтось плаває зупиняється набагато більше людей і затримуються вони набагато довше. В цілому думаю задумка їм окупилася.

Взагалі то кажучи я чомусь думав що це буде щось типу спортклубу де будуть стояти кілька таких басейнів, але коли приїхав на місце зрозумів що буду як хом’ячок у колесі на виставці Smile Проте відмовлятися і не думав – чому нехтувати шансом попробувати щось таке що може більше ніколи і недоведеться пробувати?

 

Ну а тепер враження.  Конструкція ванни по суті є модивікацією джакузі. Ця конкретно модель мала ширину приблизно 2.5 м, і довжену метрів зо 4, а то і більше. На одній стороні встановлено 3 “двигуна” (вибачайте, я термінології не знаю) які видають напор води. Силу напору можна регулювати.

Цікаво що басейн можна використовувати не лише для плавання, але і для бігу (наприклад після травм) та навіть греблі – всередині можна кріпити спеціальні сидіння та працювати веслами.

 

Перші 20 хвилин плавання були дуже некомфортними і я подумував кинути це діло. Почну з мінусів технології.

По-перше, у воді яка спрямована на плавця є кульки повітря, та і самі струмені добряче так б’ють. Уявіть собі що вас в лице на протязі години поливають зі шланги доволі сильним струменем – ніякої мови щоб зосоредитися на техніці. Далі є проблема протікання окулярів через те що вода постійно бурлить на обличчі. Плавати треба у масці типуAqua Sphere Vista, а то і ще чомусь конкретнішому. Мої окуляри текли весь час і очі червоні і на другий день.

 

Крім того не зважаючи на силу потоку ноги вже знаходяться у стоячій воді і просто грести ними не вийде просто, далі напишу чому. Коротше ноги тонуть і замість грести ними треба напружувати прес, спину і боки щоб залишатися горизонтально у воді.

Неможливо також перевалюватися з боку в бік “вкручуючись” у воду – струменем одразу зносить до бортика. До того ж нормально руками з докладаннями сили не вийде та і не варто – допливеш до переднього бортика і опинишся в зоні де наче подушками по голові весь час колотять.

Після всього вищесказаного і випробуваного на собі нарешті через 20 хвилин я знайшов зону в якій комфортоно плавати – на фото і відео там де на бортиках стояться пляшки з водою рекомендується тримати голову, в моєму випадку голову треба було тримати ще далі. Крім того на воді треба бути максимально пласким і непорушним як дошка для серфігна і лише без зусиль кидати руки перед собою. Ні, спраді, докладати зусиль не треба було взагалі. Єдине що тримати ноги паралельно поверхні. Мабуть з поплавком між ногами було б краще плавати.

AquaQuip Swim from 0lexandr on Vimeo.

Ну а після того як знайшов місце та спосіб плавання проблем не було взагалі ніяких і доплив нормально.

Чи варта така штука своїх грошей? Якщо ви пловець чи тренуєтеся до змагань з плавання чи тріатлоно то ні – правильну техніку тут взагалі використовувати не можна. Проте якщо для вас плавання від фітнесу то можливо, чому б і ні. Але найбільший сенс така річ мабуть матиме в центрах де людей відновлюють після травм – ось там біг з меншим наватнаженням на ноги та інша активність у воді будуть корисні. Та і до того ж поставивши таку штуку дома навряд чи ви її більше кількох разів на рік будете використовувати, а у вищеназваних закладах постійний потік людей і їм така штука буде корисна.

Ціна від 20 тисяч доларів є хоч і висою, але все ж таки обгрунтованою враховуючи розміри та особливості технології. Все ж таки якась вчетверо менша джакузі легко на 4 тисячі затягне, а тут двигуни ж потужніші.

Ну от і все.

Наша техніка плавання: ми працюємо над цим

У нашому спортклубі є така послуга як зйомки відео плавання з аналізом недоліків у техніці.

Плавання це такий цікавий вид спорту де витривалість і сила безумовно важливі, але до того як ви почнете над цим працювати треба витратит чимало часу на вдосконалення техніки. На відміну від велоспорту чи навіть бігу де техніка теж важлива, але при наявності здоров’я можна перти як вмієш, у плаванні кожен маленький недолік призводить до того що сили витрачаються вкрай неефективно і швидкість падає бо сам себе у воді гальмуєш.

Після того як відео відзнято тренер переглядає з тобою відео і показує де що робиш неправильно, пояснює як треба правильно і які вправи треба робити щоб завчити і автоматизувати елементи правильної техніки.

Ну що ж, поглянемо на мене спочатку:
[vimeo 85768620 w=640 h=360]
 

Кілька зауважень і на що треба дивитися:

  • На перевороти увагу ми не звертаємо. Я знаю що роблю їх неправильно і повільно, але в басейні змагатися у нас планів нема, а на відкритій воді це вміння не потрібне. Отже і не витрачаю час на це.
  • Ногами ми обоє працюємо розслаблено – на тріатлоні ноги ще знадобляться для вело- та бігового етапу, а отже більше працюємо спиною і плечима.
  • 0:10-0:45 – найбільші помилки: 1) рука витягнута вперед (та що у воді) занадто рано починає гребсти, треба щоб гребок починався коли друга рука тільки входить у воду, 2) руку закидаю сильно далеко вперед, треба ближче до голови у воду входити
  • 0:46-1:20 – руки треба вкидати у воду трохи далі від центру, зараз долоні майже перетинають лінію яку можна провести з маківки вперед. А треба щоб руки йшли по лініям від плечей.
  • 1:30-2:00 – як для не пловця нічого страшного, але в ідеалі під час гребка долоня завжди має бути нижче ліктя, а лікоть нижче плеча. Таким чином грести треба не руками, а плечами і спиною (повороти з боку в бік якраз і допомагають задіяти спину).
  • 2:10-2:28 – ті ж проблеми з руками – занадто близько до цетральної лінії входять у воду.

Тепер поглянемо на Олену:
[vimeo 85768621 w=640 h=360]
 

У неї проблеми практично ті ж самі що і у мене, лише сильніше помітні:

  • 0:15-0:59 – руки занадто часто гребуть, нема моменту польоту у воді з витягнутою уперед рукою.
  • 1:02-1:45 – руки не лише близько входять у воду до центральної лінії, але і перитинають її. Тому Олені доводиться під водою вже повертати руку назад у положення щоб вона рівно йшла вперед з плеча. І ще тут Олені порадили сильніші крутити стегнами, це б мало допомогти робити сильніші гребки.
  • 1:50-2:35 – лікоть нижче за долоню практично весь час що не дає робити гребок ефективним і примушує працювати м’язи рук з яких користі все одно ніякої.
  • 2:44-3:03 – знову зверніть увагу як вона закидає руки далеко за центральну лінію і потім повертає їх у нормальне положення під водою.

Стосовно ж вправ для вдосконалення техніки мушу сказати що це доволі виснажливе заняття – треба кожну мить буди сконцентрованому на тому що ти все робиш вірно і що один правильний рух не примушує тебе усе інше робити неправильно.

А що нам скажуть і як прокоментують відео люди з досвідом плавання? Я знаю що серед моїх читачів такі є Smile

Ранкове плавання у місцевому озері

Одразу попереджаю що цей пост ні про що, просто писати про вчорашній тріатлон не хочеться (сил нема згадувати), а написати хоч щось наче треба.

 

Навколо у нас тут доволі велика кількість малесеньких озер, часто скоріше калюж. Обладнані парки і навіть пляжі. Хоча звісно більша частина берегів забудована дорогим житлом (а от я особисто ще б подумав чи жити в будинку де балкон нависає прямо над водою – холодно ж і тумани постійно). Ну і от якось купив я собі новий вет-с’ют (Blueseventy Helix) і треба було випробувати його на відкритій воді.

Ось це озеро від нашої квартири десь в 20 км (назад я поїхав на трі-байку випробуючи свій новий аеро-шолом), а саме плавання сталося на початку місяця (травня).

Ну що сказати? Холодно, дуже холодно. Метрів може 500-600 проплив і вирішив що досить. Ступні і долоні від холоду відразу відібрало. Злякався що на моєму першому тріатлоні буде так же холодно, тому поїхали у наш улюблений трі-магазин в Сіетлі і купили утеплені шапочки для плавання і Олені шкарпетки для плавання.

 

Плавати у нас можна або лише “до буйків”, або у супроводі кайку (і ще треба на собі яскраво-помаранчовий буй тягнути). А інакше може припливсти поліцай і оштрафувати пряму у воді. І я не жартую, траплялися такі випадки. А було і таке що розлючені бобри нападали у воді на плавців (є групи фанатів плавання на відкритій воді) і шматали костюми їм на лахміття.

Що ж стосується відео то я сам знаю що у мене невисокий каденс (частота махання руками), але мені справді комфортніше плавати довшими гребками. Ну звісно в міру моєї техніки. А от те що голову постійно підіймаю так мені це не раз казали, але лише на відео побачив наскільки високо її підіймаю. Треба підкоригувати буде себе.

 

Що ж стосується самого вет-с’юту то враження у мене неоднозначні. Тонюсенькі рукава і плечі які аж страшно натягати, з іншого боку на змаганнях після пари сотні метрів я вже навіть не відчував що у костюмі пливу. У попередньому Xterra Vortex який хоч і не ускладнював рухів все ж таки не можна було забути що він на тобі. Знову ж таки знімати новий костюм трохи складніше у руках, дуже вже він в обтяжку. Я навіть думаю якщо хтось мого зросту регулярно ходить в зал ту руки можуть і не влізти в рукава.

Застібається новий костюм згори вниз, тож якщо навіть у воді хтось смикне за “хвіст” зіпера то нічого не станеться. Коротше ще треба плавати. Складно сказати чи спавді Helix вартий тих додаткових $450 у порівнянні з Vortex.

Ну і мій фотограф:

Ще кілька фото з Martha Lake Swim

В продовження ось цього поста ще кілька фотографій як і обіцяв раніше. Цього разу це те що ми встигли назнімати.

На старті:

 

Фініш:

 

Приходжу до тями:

 

Олена жує кекси:

 

І Олена задавака:

 

Всі фото цього змагання тут – https://skydrive.live.com/#cid=B21290194214A37D&id=B21290194214A37D%212380&sc=photos.

2012-07-07-Martha Lake Swim

image

 

Наше перше змагання з плавання!

Саме озеро знаходиться зовсім недалеко – трохи більше 20 хвилин машиною.

Озеро маленьке доволі. Я плив 2 милі (3.3 км), а Олена – 1 милю (1.6 км). Так власне ота одна миля то одне коло практично по періметру озера. Я, відповідно, плив 2 кола.

Ще були дистанції у пів та четвертину милі. Але то не серйозно Smile

Учасників було дуже небагато, але це ж не біг чи тріатлон – тут як поплив так все одно нікого навколо себе не бачиш.

Проте коли усі разом на старті ломонулися у воду (старт був з берега) то пару сотень метрів і сам получав по ногах і спині (добре що по голові не прилетіло) і іншим роздавав. З жахом уявляю яка м’ясорубка на массових стартах тріатлону.

 

Коротше приїхали, отримали шапочки, натягли костюми, спробували порозминатися. Але не ясно наскільки інтенсивно це треба було робити – для кожного з нас двох це була найдовша дистанція яку ми будь-коли пливли. Я для себе зробив висновок що головне щоб не замерз перед стартом, а особливо інтенсивна розминка і не потрібна. З ішого боку ми поки що зовсім не досвідчені у плавання і маю надію далі розберемося краще.

До речі на фотографіях як бачите якихось незнайомих тьоток і дядьок не лякайтеся – це фотки з сайту події. Ми там як правило на фоні десь Smile Потім опублікую наші фотки (яких теж небагато).

 

Як я вже сказав ломонулися у воду, помолотили одне одного по спинам і ногам, розтягнулися у лінію і попливли.

У плаванні у відкритій воді ти практично нікого не бачиш, хіба що хтось поруч пливе. Але люди не маючи розмітки як у басейні починають плавати якимись дугами, а то і зигзагами. Тож пливсти у парі метрів збоку від когось нереально – або загубиш його миттєво, або через пару гребків вріжешся.

 

Досвідчені атлети роблять такий хитрий прийом як драфтінг – коли пливеш за кимось впритул то воду розрізати набагато легше і економиш сили. Звісно ефект не такий помітний як не велосипеді, але все одно можна зберегти сили для фінального прискорення.

Я спробував частину дистанції пропливсти за одним – важко. Важко бо доганяєш і врізаєшся у ноги. І важко тому що як вже сказав всі пливуть якимось дугами і за 2-3 гребки легко загубити того за ким пливеш.

 

Отже які особисто у мене проблеми плавання на відкритій воді.

Перша і основна – гідрокостюм зтирає шкуру на шиї. Так добряче як наче хтось напильником пройшовся. Причому лише з одного боку. Варіантів небагато – або я несиметрично крутю головою, або невдало застебнув клапан, або погано намазався маззю проти натирання. Наступного разу спробую великий лейкопластир наліпити на стерте місце.

 

Друга проблема – орієнтуватися на воді. Треба час від часу піднімати голову і шукати буї. І хоча вони великі і яскраві зробити це не так просто. Непросто через те що голову над водою без значної втрати швидкості можна тримати дуже недовго, зір замутнений та і ще й голова погано варить. Люди губляться і часто зупиняються щоб роздивитися навколо.

Цю проблему мені і на тріатлонах вдавалося часто вирішувати так – знаходиш когось хто добре пливе (краще за мене), але часто зупиняється, і орієнтуєшся по ньому. Когось ближче роздивитися легше – яскраві шапочки не просто так видають на змагання.

 

Ну і третя проблема – як визначити чи достатньо інтенсивно гребеш. Це просто недолік досвіду (знову ж таки). Отак пливеш, наче нормальний темп, але якось не вмираєш як на бігові. Починаєш думати – а чи не слабо я пливу? Буквально ледь-ледь додав і відчуваєш що якось різко погано стало…

Бігати і крутити педалі можна хекаючи як завгодно (хоча теж бажано дихати рівно), а в плавання можна дихати лише правильно – інакше просто не попливеш. Тобто “додати і потерпіти” не вийде, бо як тільки дихання збилося так можна вже зупинятися.

 

Втома після плавання доволі дивна – виходиш з води і наче нічого такого. Ну плечі, руки, спина… Але якось не вмираєш як після бігу. А потім через пару годин вирубає так що ледь до краваті доповзаєш. Отже другу половину дня ми відсипалися.

Кому цікаво я свої 2 милі подолав за 56:06, Олена одну милю за 34:54. Протокол тут – http://finishstrongevents.com/wp-content/uploads/2012/07/Martha-Lake-2012.xls.

Ну от власне і все.