Frank Herbert. Hellstrom’s Hive / Френк Герберт. Вулик Хеллстрома (1973)

 

Що буде якщо люди почнуть функціонувати як бджоли у вулику? А якщо вони це будуть робити на протязі сотень років? І що буде коли звичайні люди зіткнуться з людьми з мурашнику?

Частина людей уже на протязі тривалого часу примусово сама себе еволюціонує у щасливе майбутнє. Все у них буде як у мурашок, тільки без фанатизму. У кожного певна роль, кожен виконує звучну для нього роботу і при цьому повністю забезпечений всім необхідним і не обтяжений зайвим, не потрібним для його рівня інтелектом.

А ще вони живуть під землею (десятками тисяч), не мають мови, не мають моральних обмежень, мають свої технології і почали стикатися з людьми із зовнішнього світу. В середині книга перетворюється ледь не на детектив з агентами та ФБР.

http://www.goodreads.com/book/show/53729.Hellstrom_s_Hive

Philip Jose Farmer. Lord Grandrith (1969-1970)

Уся серія написана майстром фантастики (і родоначальником жанру еротичної фантастики) на замовлення видавництва що спеціалізується на порнографічній літературі. Тобто тут ніяких особливих обмежень у автора не було.

Головна ідея така – супергерої, описані у інших популярних книгах (починається все з Тарзана, але ним не закінчується) є зовсім не такими. Тобто не те що "вони теж люди зі своїми проблемами", а зовсім інше. Оскільки вони мають надприродні здібності то людьми вони вже не є з точки зору загальноприйнятої моралі.

Коротше щоб довго не писати – герої роблять що хочуть. Ласкаво просимо у світ насильства, вбивства заради розваги, зоофілії, педофілії та інших шокуючих речей. Читати важкувато, не скажу що цікаво написано, та і переклад мабуть красоти не додає. Але експеримент є експериментом.

A Feast Unknown (1969)

Власне на цій книзі десь на сцені гвалтування Тарзаном лева у мене і закінчилося знайомство з серією.

Якщо хочете поексперементувати та перевірити наскільки вас вистачить – спробуйте Smile

http://www.goodreads.com/book/show/16539.A_Feast_Unknown

 Lord of the Trees (1970)

The Mad Goblin (1970)

David Mitchell. Cloud Atlas / Девід Мітчел. Хмарний атлас (2004)

Вперше читав щось від цього автора і мені постійно здавалося що читаю Ніла Стівенсона.

Написано дуже добре, текст так і ллється.

Псевдо-історичний роман у якому начебто непов’язані сюжети з різних часів складаються у один ланцюжок і дотикаються самими несподіваними способами.

Читати одне задоволення. Від фантастики тут по суті лише те що всі події вигадані і деякі з них відбуваються у майбутньому, переважна більшість книги це все ж таки псевдо-історичний роман.

http://www.goodreads.com/book/show/49628.Cloud_Atlas