…так само як усі інші
Це без перебільшення кільтова книга у фантастиці. Книга з якою порівнюють майже всі “монументальні” та “масштабні” твори.
Чесно кажучи я не вважаю цю книгу прямо таки вершиною епічної фантастики. Просто дуже класна книга. Тим не менше негайного бажання прочитати продовження вона не викликала.
Про сюжет нічого казати не буду бо таке варто знати самому, а не з переказів (:
А ще є непоганий фільм – http://deafguitarist.wordpress.com/2011/02/02/dune-1984/
Продовжуючи свою освітню діяльнісь (в смислі що книги написані у науково-популярному ключі) цього разу автор розповідає історію ідейного хіміка. Хімік цей, що знаходиться у перманентній “творчій відпустці” допомогає екологічним борьцям за довкілля боротися з поганими і злими корпораціями що усе забруднюють.
Проводить дослідження, якусь детективну роботу, ховається від вбивць, і взагалі рятує світ від катастрофи.
Пізнавально. Присутня хімія і біологія, але без формул.
Ідея в цілому еперекликається з ідеєю «Карантина», але відмінностей багато і не можна сказати що це просто варіація.
Земля, загорнута у мембрану невідомого походження дожває останні 50 років в той час як за її межами пролітають сотні років у секунду. Більшість людей звісно або у відчаї, або у іншому непродуктивному стані, але хтось бачить і можливості – ракети з бактеріями дозволяють тераформувати Марс за кілька місяців в той час як там пролітають сотні тисяч років. А потім і земні види з поселенцями заселяють нову планету. Як тільки Марс досягає приблизно того ж рівня розвитку його теж обертають мембраною.
І ось коли Сонце вже готове вибухнути щось починає прояснюватися. Сукупність нанобактерій що живиться і розбудовує сама себе на кризі космічних об’єктів здається вважає людство своїм примітивнішим родичем і створює для нього середовище яке б дозволило виду існувати ще дуже-дуже довго.
Ну а так в книзі багато бізхнесу, політики, кохання, релігії, медицини і складних людських стосунків.