Daniel Suarez. Influx / Деніел Суарез. Вплив (2014)

Книга яка змішує доволі непогану наукову фантастику з також непоганою пригодницькою фантастикою, а результат, на жаль, виходить так собі. І наче ідея цікава, і сюжет динамічний, і вистачає як пригод так і наукової частини, але воно якось погано одне з іншим в’яжеться і у підсумку наче кілька оповідань одночасно читав.

Події нашого часу в яких головний герой винаходить гравітаційне дзеркало, тобто можливість змінювати напрямок гравітації локально. І за це відкриття його наче б то вбивають релігійні фанатики, але насправді виявляється, що вже багато десятирічь існує таємна організація яка контролює розвиток та поширення технологій. І ця організація ув’язнює та катує вчених і винахідників, а також приховує такі відкриття як термоядерний синтез, ліки від раку, розумні штучні інтелекти, нові матеріали та безліч усього іншого.

І головний герой після кількох років ув’язнення вибирається з тюрми та з допомогою навернених колишніх працівників валить цю потужну організацію, чого не могли зробити ФБР разом з армією.

Читати в принципі цікаво, але як я вже сказав книга перемикається між описом того як працює гравітаційне дзеркало до погонь, польотів, перестрілок і це створює дивний ритм. Можна читати.

Оцінки:

Макс Кідрук. Нові Темні Віки. Колонія (2023)

Чудова наукова-фантастика яку ми з Оленою у форматі аудіокниги “читали” майже рік (коли разом колись їхали машиною далеко, що буває не часто).

Подій книги відбуваються у не надто далекому майбутньому, але вже є поселення на Марсі, проте все ще існує рашка і наслідки сьогодняшної війни.

Автор малює масштабну картину в якій є невідома хвороба яка спричиняє дивні ефекти, є загадкові космологічні явища наче б то пов’язані з хворобою. Є поселення на Марсі та проблеми у них. Є московити які постачають марсіанським підліткам зброю. Є забруднене довкілля і загроза масового вимирання. І ще політика, популіст на чолі США який вірить росіянському президенту.

Але усі ці події показано через досвід щоденного життя дійових осіб книги. Різні характери, різні середовища та реальності. І ці дрібні мазки поступово вимальовують велике полотно.

Книга цікава як своїм сюжетом, вірніше сюжетами, так і героями в них. Але і наукова складова дуже сильна і реалістична наскільки це можна вимагати від фантастики.

Коротше класна книга навіть без будь-яких доданих балів за те що сучасна українська.

Оцінки:

Allen M. Steele. Chronospace / Аллен Стіл. Хронопростір (2001)

Один з моїх улюблених під-жанрів – подорожі у часі. Книга добре витримує баланс між пригодами та проблемою подібних подорожей.

Пригодницька частина сильно нагадує “Патруль часу” Пола Андерсона, але тут йдеться не про виправлення історії як це потрібно для існування цивілізації майбутнього, а скоріше про документування подій минулого без втручання в них. А наукова частина значно краще описує як все це відбувається: скажімо подорожі інішціюються у космосі.

Але неминуче одна з подорожей призводить до змін в історії і це спричиняє цілу низку подій які все сильніше змінюють реальність.

Додатково автор увів іншопланетян які можливо навіть були зайві – про них не так щоб багато пояснено і вони більше виглядають як прикраса для деяких сцен.

В цілому книгу цікаво було читати і можу її порадити. І хоча це далеко не найкраща книга про подорожі у часі, але це добре написана розважальна і відносно сучасна пригодницька фантастика.

Оцінки:

Nicolas Van Pallandt. Anvil / Ніколас ван Палландт. Ковадло (1998)

Книга в якій поєднано аж занадто багато сюжетних ходів, персонажів та історій. І хоча в книзі є дуже хороші елементи які б хотілося побачити детальніше викладеними, проте є і доволі прохідні, або взагалі незрозуміло для чого додані. Сюжет просувається якимись ривками з абсолютно зайвими паузами де розказують про переживання дійових осіб, їх минуле і таке інше.

Події книги відбуваються в світі з дуже високою силою тяжіння (звідти і назва), але люди на цій планеті живуть під захистом силового поля у єдиному місті на всій планеті. Головний герой прибуває на планету щоб розслідувати загибель своєї сестри, а далі починається сумбур в якому іноді видно структуру. Для прикладу неповних список сюжетних ліній: прадавні австралійці та їх звичаї, субкультура бігунів по дахах, розвідка космосу та відкриття залишків чужинської цивілізації, недбала поліція та продажні урядові структури, незаконні дії загребущих корпорації, стеження уряду за усім що можна і при цьому суворі закони про недоторканість особистого життя, життя у віртуальному світі, ідеологія та тероризм, … і так – це не повний список.

В цілому книга читається надзвичайно нерівно – іноді несеться і не можна відірватися, а місцями докладаєш зусилля щоб подолати наступний фрагмент.

І у підсумку все розв’язується не те щоб погано чи очікувано, ні, воно якось ніяк розв’язується. І прочитавши книгу є певне відчуття, що вона тобі як читачеві дуже мало дала.

Оцінки:

Liu Cixin. Remembrance of Earth’s Past / Лю Цішін. Спогади про минуле Землі

Серія жорсткої наукової фантастики в якій без будь-яких перебільшень автор майстерно сплітає космологію, теоретичну фізику, філософію, історію власної країни та людську психологі.

В першу чергу широкому загалу ця серія стала відомою завдяки першій книзі.

Уся серія на Good Reads – Remembrance of Earth’s Past Series by Liu Cixin | Goodreads.

The Three-Body Problem / Проблема трьох тіл (2006)

В книзі людство стикається з фактом існування іншопланетрої цивілізації, а потім і починає відчувати вплив цього знання.

Історія китайської Культурної Революції, вірніше її трагедія, розчарування у людстві та його спроможності розв’язати проблеми тонко переплітаються із загрозою існування усього людства.

По суті вже точиться війна між Землею та іншою цивілізаціює, але про це мало хто знає.

Книга дуже добре пояснює як проблеми фізики так і думки та мотивацію героїв і навіть деякі аспекти існування більш розвиненої цивілізації. А місцями це навіть дуже хороший детектив.

Також не можу не згадати китайський серіал Three-Body від 2023-го року – він не лише дуже точно розповідає книгу (деякі моменти проте згладжено), але і його так само цікаво дивитися навіть якщо вже прочитав книгу.

Коротше на мою думку це взірцева сучасна наукова фантастика.

Оцінки:

Francis Carsac. Teraï Laprade / Франсіс Карсак. Тераї Лапрад (1966 – 1981)

Серія в якій автор змішує наукову та пригодницьку фантастику. Зараз книги серії цікаві хіба що тим, що можна порівняти наскільки складнішою, реалістичнішою та менш казковою стала сучасна фантастика саме в аспекті людей та відносин між ними. Іноді ця серія публікується під заголовком “Леви Ельдорадо”.

Головний герой серії Тераї Лапрад обдарований безліччю талантів – він і Олімпійський Чемпіон з десятибір’я, він володіє карате, використовує усі види зброї. А ще у нього в друзях та компаньйонах єдиний у всесвіті розумний лев. Ну коротше практично супермен.

Зверніть увагу на роки написання книг – далі вони йдуть у хронологічному порядку подій в них, але написано їх було не по порядку. Раджу читати саме в тій послідовності яку даю нижче.

І якби ці книги трапилися мені в дитинстві вони б гарантовано були б моїми найулюбленішими, а не “Сталевий щур” Харрісона.

Також хочу зауважити – читав книги в російському перекладі. Їх ніколи не перекладали англійською (на англомовному ринку вистачало і своїх подібних творів завжди).

Les monts de destin / Гори долі (1962)

Тераї і його лев Лео з якими нас тут знайомлять на одній з планет обжитих людьми розкриває страшну таємницю і одночасно дізнається про усе своє майбутнє. Я повторюся – для дітей і підлітків це і досі дуже хороша книга як і наступні в серії.

Оцінки:

Les mains propres / Чисті руки (1981)

В цій книзі Тераї в супроводі різних дійових осіб заводить друзів з різними місцевими племенами, розвідує територію планети Ельдорадо, успішно протистоїть релігійному заколоту в місцевій імперії, і навіть протистоїть всесильній земній корпорації.

В цій книзі також гине лев, тут вистачає драми, перестрілок, заколотів і змов. Хоча в цілому весь світ все ще показано доволі ідеалізовано, але це вже помітно не наївна фантастика 60-х. Читається добре і сьогодні.

Зараз цю книгу видають переважно як одну разом з наступною – історія в них йде безперервно і тому не помітно, що це дві книги.

Оцінки:

  • Good Reads – книга відсутня в базі.
  • Моя оцінка – 7/10.

La vermine du lion / Паразити в гриві лева (1962)

Це продовження попередньої книги в сенсі неперерваної історії. В цій книзі Тераї очолює війну місцевого населення та невеличкої групи людей проти тієї самої всесильної земної корпорації. Для цього він знаходить спосіб привезти зброю, навчити тубільців нею користуватися, по суті підготувати армію і провести успішну атаку.

В цілому переможний фінал, але з великими втратами. І книга ця у більшості є саме пригодницькою фантастикою.

Оцінки:

  • Good Reads – книга відсутня в базі.
  • Моя оцінка – 6/10.

Francis Carsac. Terre en fuite / Франсі Карсак. Втеча Землі (1972)

Це мабуть найбільш наукова з усіх науково-фантастичних книг автора. Також одна з останніх.

Йдеться в ній переважно про далеке майбутнє Землі в якому вже навіть континенти виглядають не так як зараз і де людство кілька разів проходило через падіння та виникнення цивілізацій, і навіть пережило нашестя іншопланетян.

Проблема з якою стикаються герої цієї книги – вибух Сонця. І щоб врятуватися людству треба перемістити Землю і вже тераформовану Венеру за межі Сонячної системи.

Тобто в прямому сенсі з двох планет роблять великі космічні човни встановивши двигуни на полюсах. А далі починається подорож через космос до найближчої підходящої зірки, проблеми з терористами-фаталістами, зіткнення з нащадками розвідувальних земних місій. Під сам кінець навіть рятують іншу планету з під рабства ментальних вампірів.

І наче цього мало у книзі ще є подорожі у часі (конкретно в часи автора), і не лише це – кастове суспільство на чолі якого стоять науковці. Ще тут виправдовується диктатура. Також є практично надлюдина головний герой який і розумово і фізично просто уособлює ідеального диктатора.

Тим не менше не зважаючи на деяку архаїчність (а її помітно дуже добре) цю книгу все ще цікаво читати, хоча іноді трошки смішно від наївності автора. А читаю я її не вперше.

Оцінки:

Francis Carsac. Les Robinsons du Cosmos / Франсіс Карсак. Робінзони космосу (1955)

Зараз ця книга, і її сюжет, і герої, і те як автор створює належні умови для сюжету – все це виглядає дещо наївно. Але треба зважити на рік видання. Свого часу ця книга була інновацією у науковій фантастиці і слідуючи їй розвинувся цілий під-жанр.

Ключова подія сюжету – частина території Землі через погано пояснений та не зрозумілий космічний катаклізм опиняється на іншій планеті десь у невідомій нам частині космосу. Зручно те, що з велики шматком землі переноситься ціле село, завод з розвиненими технологіями, якісь запаси руди і навіть зброя. І герої в абсолютно ідеалізованому суспільстві починають розвивати все це і розбудовувати.

Звісно у них є перешкоди у вигляді бандитів яких приборкують доволі швидко (навіть будуть при цьому реактивні ракети щоб їх винищити), з місцевою фауною, а потім і з місцевим розумним видом.

Герої знаходять вихід з будь-яких проблем, їм таланить коли треба, вони знаходять ресурси коли це треба і у них є усі спеціалісти включно з астрономами.

Але навіть не зважаючи на це все читати і зараз доволі цікаво. Це можна назвати науковою фантастикою для дітей старшого віку, але звісно читати її будуть лише значно старші люди та і то лише щоб потішити ностальгією за старими ламповими часами свою душу.

Оцінки:

François Baranger. Dominium Mundi / Франсуа Баранже. Світове панування (2013-…)

Книги цієї серії ще навіть не перекладено на англійську, а оскільки французькою я не володію то читав в російському перекладі.

Події серії відбуваються у 2200-тих роках – на Землі панує Нова Християнська Імперія яка на чолі з Папою контролює більшість придатних для проживання територій. Соціальний устрій повернувся до феодального, але технології далеко попереду наших сучасних.

Уся серія на Good Reads – Dominium Mundi Series by François Baranger | Goodreads.

Dominium Mundi – Livre I / Світове панування – книга перша (2013)

Книга знайомить нас з головними дійовими особами (солдатами, примусово призваними, аристократами, священиками) як вони починають новий Хрестовий Похід. На планеті в системі Альфа Центавра поселенцями начеб то знайдено церкву де поховано Ісуса. Невдовзі поселенців винищують аборигени, у відповідь на що Папа і оголошує новий Хрестовий Похід.

Космічний корабель який вміщує майже мільйон людей (переважно солдатів) і може рухатися швидше світла прямує на планету щоб відвоювати її і насадити християнство.

Політичні інтриги, взаємодія людей у високотехнологічному феодальному суспільстві та всеосяжний контроль релігії – все це дуже цікаво читати як мислений експеримент.

Але по ходу сюжету стає помітно, що герої надзвичайно спрощені (тупуватий і добрий солдат, чесний та ідейний бідний аристократ, фанатичний священик і так далі) і діють вони як герої книг Дюма. От тільки автор не Дюма і описувати дещо наївні роздуми та вчинки героїв у нього не виходить так добре.

Що примушує читати далі – це те, що аж ніяк не очевидно як будуть розвиватися події. До того ж автор практично не дає інформації ні про призначення подорожі, ні про аборигенів, але багато натякає на незвичність та неймовірність таємниць які відкриються.

І хоча дочитав я з інтересом і продовжу далі, але вдруге читати скоріш за все не буду вже ніколи – це одноразовий твір і хоча з фантазією у автора все добре, літературна частина вийшла слабенько. Хоча може це переклад невдалий.

Оцінки:

Dominium Mundi – Livre II / Світове панування – книга друга (2014)

Події книги розгортаються після прибуття хрестоносців на Акію – військовий табір зведено і починаються перші бої.

Книга різко просідає в науковій частині: тут і орди місцевих дикунів які списами та стрілами пробивають броню бойових скафандрів землян, і простолюдини-втікачі з купою вкраденої техніка, і безтолкові бої де головний герой вибирає меч бо той ефективніший за рушницю…

В цілому усе підводиться до того, щоб розкрити загадку – хто ж похований у старій гробниці (де як вважають земляни лежать рештки Христа), звідки всі ці хрести з зображеннями людей навколо, і всі інші дрібні деталі.

Не минулося без мудрих старців, славетної забутої могутності іншопланетної раси та епічної битви усіх проти всіх.

І абсолютно усе псує надзвичайно наївний фінал: достатньо лише людям сказати як воно було насправді, показати компрометуюче відео – і війна зупиниться, нечесного Папу Римського поміняють на чесного і замість феодалізму людство перейде до демократії.

Плюс книги – усі лінії закрито, усі герої прийшли до свого фіналу, є сподівання на щасливе майбутнє. Ну і щоб цю міні-серію не лишати не завершеною звісно.

Оцінки: