Призначення: Олія для запобігнення запотівання окулярів для плавання.
Загальне враження: Використання дуже просте: каплю на кожне скло (зсередини звісно), розмазати пальцем по усій поверхні, легенько сполоснути і окуляри готові до використання.
На відміну від слини (найдешевше рішення) окуляри не запітнівають навіть якщо їх зняти на деякий час і потім одягти знову.
Олія не має запаху, не подразнює очі і взагалі не відчувається. Легкого пів-секундного споласкування (тільки водою без участі пальців) досить щоб скло стало чистим і прозорим. І хоча інструкція говорить що олію стирати треба паперовою серветкою для мене і вода працює прекрасно – серветку можна і забути принести (ще спробуй зберегти її сухою в басейні), а вода ось вона навколо.
Крихітної краплі вистачає на одне скло на 30-60 хвилин. Може вистачає і на більше, але я довше не плаваю просто. На скільки вистачить самої баночки я не знаю, але роки на 3 точно, а може і на всі 10.
Призначення: Бігові кросівки для трейлів та поганої погоди. Товста і добре захичена підошва, захищена п’ята та частково носок, підсилені кріплення для поворосок, щільний матеріал верху, м’якенький язичок.
Загальні враження: Як бігові кросівки вони геть не годні ні на що (подробиці нижче), а от як для щоденного носіння дуже класні – за більше ніж 3 роки використання слідів ззовні не помітно, навіть підошва майже як з коробки. І це не дивлячись на те що всередені я протер місцями матеріал до самої основи.
Можна носити взимку і у сильний дощ, кросівки добре захищають від води (хоча і не є водонепрокненими). А на теплий носок так ще і доволі низькі температури дозволять перенести.
Недоліки: З наступних причин я бігати в них не буду (пробував пару разів). По-перше, вони важкуваті. Не катастрофічно, але помітно важчі за ті до яких я звик.
По-друге, у них просто жарко. Щільний матеріал верху добре тримає температуру.
Здавалося б можна було б бігати у них взимку, але ще одна і мабуть їх найбільша проблема, особливо зважаючи на призначення, полягає в тому що підошва неймовірно слизька (хоча і “тракторна”) і їде як ковзани на кризі та трамбованому снігові.
Ну а якщо бігати в суху погоду чи дощ по трейлам то є ще одна проблема – підошва абсолютно не гнучка.
Кому ж підійдуть ці кросівки? Ну хіба що людині яка бігає дуже повільно по сильно технічному маршруту (каміння, коріння, струмки), але не по снігові чи мокрій дорозі.
Призначення: Призначенні для тренувань – вдосконалення техніки ніг.
Загальні враження: Мені усе подобається. Головне чому вони нам підходять це можливість використовувати одну пару мені і Олені – застібка навколо щиколотки дає можливість дуже швидко і зручно міняти “розмір”. Зрозуміло що одна й та модель дорослому і дитині не підійде, але для різниці в 3-4 розміри проблем ніяких не має були.
На нозі м’які, ніде не тиснуть і не дратують, причому якщо застібка раптом зпаде то сама ласта ще мінімум пару басейнів протримається.
До того ж красивий колір
Недоліки: Мабуть лише те що розмір у них маленький і тому мабуть ноги навантажуються не так сильно як з повнорозмірними ластами. Але з іншого боку в тріатлоні ідеальна техніка ніг не настільки важлива як в чистому плаванні, та до того ж ноги треба берегти для велосипеду і бігу.
Призначення: Біговий пояс з двома пляшками по 310 мл та сумочкою.
Загальні враження: На даний момент це мій улюблений біговий пояс. Він не совається (хоча все одно треба буде витратити час щоб знайти зручну позицію), не заважає своїми краями, не надто стрибає коли біжиш з крутої гори.
Пляшки не вставляються у корзинки як у більшості бігових поясів, а тримаються двома скобами. Щоб витягти пляшку її треба стиснути з двох боків, щоб вставити на місце просто притиснути до скобок доки не почуєш чи не відчуєш клацання. Все це легко можна зробити навпомацки.
У сумочку поміщується мій смартфон (Lumia 920 на даний момент) та спортивний гаманець Chums Surf Short Wallet. У зовнішню кишеню сумочки яка не застебається на блискавку поміщуються 2-3 пакетики енегретичного гелю.
Недоліки: Пляшки не найзручніші щоб довго їх тримати в руках, та і пити з них не так зручно як з пляшок Fuelbelt. Іноді також складно буває вийняти заповнену під кришечку пляшку. Проте нічого критичного щоб понизити бали, просто потрібна певна практика.
Підошва: П’ята – 26 мм, носок – 23 мм, підйом – 3 мм.
Призначення: Кросівки для щоденного бігу та змагань на довгі (і повільні дистанції). Спеціальні подушечки під носком призначено щоб примусити бігуна ступати на носок чи хоча б на середину стопи.
Загальні враження: Звикав я до них більше ніж пів-року. Головна причина – техніка бігу. В кінці-кінці бігаючи по черзі в них, в Brooks PureConnect та в New Balance Minimus Barefoot 10 зміг таки змінити трошки постановку стопи і нарешті почав почувати себе в них комфортно.
З плюсів – кросівки легкі, надійні, провокують бігти швидше весь час завдяки тому що найзручніше ступати в них на носок, а з нього вже ного швидше зривається з землі. Багато простору для пальців ніг, взагалі ніякого тиску на них.
Яскрава кольорова гама привертає увагу і дозволяє розмізнати кросівки Newton будь-якої моделі на ногах миттєво.
Бігав я в них включно до пів-марафону без проблем будь-яких і сподіваюся що вони стануть хорошою заміною більш массивним Brooks Launch для марафону.
Недоліки: Крім того що до них треба звикати якщо у вас не ідеальна техніка бігу є ще один недолік. Як я зазначив вище в кросівках дуже вільно пальцям, а досягається це спеціальною формою верха коли носок зшито з трьох клаптів і шви проходять по боках стопи. Так от у мене мизинці відчувають ці шви. І хоча жодного разу я не натер нічого проте відчуття все одно чомусь дуже неприємні.
Також варто зауважити що бігати по дрібному гравію чи просто брудній дорозі може бути не так зручно в них через те що отими подушечками можна назбирати каміння і сміяття і потім довго його виколупувати.
Ну і ціна несамовита. Я б за таку ніколи не купив, свої знайшов на розпродажу за $50.
Призначення: Спортивна пов’язка на голову. Спортивність полягає в тому що вона синтетична та щільно прилягає.
Загальні враження: До недавнього часу я подібними речами не сильно користувався через те що для бігу в мене є Nike Featherweight Visor, але коли почав кататися у аерошоломі то знадобилося щось для захисту очей від поту. Ось якраз для велосипеду вона підходить ідеально.
Плюс цієї пов’язки не лише в тому що вона вбирає і випаровує вологу, але і в тому що в ній є на внутрішній стороні спеціальна резова вставка яка щільно прилягає до шкіри і не пропускає ні краплини поту вниз до очей та носа.
Як вже вище зауважив сидить на голові щільно, проте не тисне і в ній можна легко провести весь день.
Колір після кількох місяців використання не втрачає.
Недоліки: Якось вона не надто красиво виглядає… і все мабуть. Тобто особливих недоліків назвати не можу.
Призначення: Крем у вигляді стріка для запобігання натертостям. Підходить для тривалих занять бігом, велосипедом, витримує високі температури, але не надто добро протистоїть воді.
Загальні враження: Я би сказав що це дешева альтернатива Mission Athletecare Anti-friction Cream. Проте дешева не означає погана. Крем добре відпрацьовує у всих сценаріях для яких його призначено.
Я використовую: при бігові старанно мажу внутрішню сторону стегон, внутрішню сторону біцепса та ребра там де рукою чи футболкою можна натерти, на плавання – шию, гомілки та зап’ястки щоб легше було натягати гідрокостюм, а дехто бачив маже края рукавів та штанин костюма ззовні щоб легше було знімати.
Дуже популярний продукт який можна знайти іноді навіть у продуктових магазинах.
Не має запаху, не надто жирний, не залишає слідів на одязі, не викликає подразнення. Хоча є спеціальні жіночі ароматизовані версії.
Одного стіка має вистачити на кілька десятків (більше 50) стартів навіть якщо його не економити.
Недоліки: Найскладніший сценарій з яким цей крем не може впоратися у мене це натирання шиї при плаванні гідрокостюмом. Для усього іншого він підходить без проблем.
Ну ще хіба що можна зазначити що при невисокій температурі наносити його не так легко як хотілося б – доводиться з силою давити коли мажешся. Але то дрібниці.
Призначення: Спортивний крем для запобігання натирань. Слово “спортивний” означає що він не заважає шкірі потіти і не змивається водою одразу. Тобто це крем з яким можна плавати, бігати або займатися іншою активною діяльністю.
Загальні враження: Безумовно одна з тих речей яку треба мати у своїй сумці усим хто займається “довгими дистанціями”.
Особисто для мене проблемні області з точки зору натирання такі:
шия при плаванні у гідрокостюмі – крем обов’язковий, без нього буду весь у крові. І хоча потертості все ж таки з’являються, проте крем допомагає дуже сильно.
внутрішня сторона стегон при бігові – якщо бігати не в обтягуючих трусах то матеріал трусів розтирає ці області кілометр за кілометром, а печуть ті вавки надзвичайно неприємно.
на бігові і велосипеді розтираються внутрішні області (не знаю як правильно їх називати) по швам плавок – крем рятує на всі 100%
при бігові края майки зтирають внутрішню поверхню руки в районі біцепса – з такми наче і бігти можеш, але заважає так ніяк на самому бігові сконцентруватися не вдається.
Не залишає плям і розводів на одягу, не подразнює. Коротше практично ідеальний.
Недоліки: В першу чергу я назвав би високу ціну, хотілося б хоча б на третину меншу.
Ну і зблизька (кілька сантиметрів) крем має неприємний запах застарілого жиру, але то дійсно вже дуже близько принюхуватися треба.
Ось вже місяць як у мене ця красота :) Ні, не такий як на картинці – колеса простіші, компоненти дешевші. Але рама така сама і заради неї я і купував.
Вибирав довго, читав, порівнював, але нарешті зрозумів що я замало поки що знаю про велосипеди щоб вибрати щось чисто по ревю і треба йти та пробувати.
Проте з’ясувалося що навіть пробувати не так просто – це поки під тебе велосипед підженуть, педелі переставлять, цінники знімуть, а потім ще поки катаєшся хочеться і по прямій розігнатися, і повороти позакладати, і в гірку подертися (заради чого я такий і брав). В результаті за одну годину нормально можна протестувати лише один байк.
Звузивши свій вибір до одного магазину що недалеко від нас почав тестувати. Взагалі то у мене в голові було 2 рами: Scott Addict (вже не випускається), або RC1 Pro та Felt F1. Рами одні з найлегших (700-800 грамів кожна), з геометрією для клаймбінга (підйомів у круті гірки) та довгих поїздок (досягається це незначним скороченням верхньої трубки як правило – 1-1.5 см).
Такі рами мають і недоліки – вони не настільки жорсткі при швидкісних спусках як хотілося б, вони не одразу реагують на набір швидкості і взагалі буде чесно сказати що вони менш надійні через свою легкість.
У вибраному магазині не було ні Scott ні Felt, проте вони працюють з BMC, Cervelo, Pinarello, Colnago та Focus.
Почав з Cervelo R5 оскільки R3 мого розміру тоді не було. Геометрія рами абсолютно ідентична R3, лише карбонові волокна у ній більші – рама в результаті жорсткіша по відчуттям, проте краще відгукується на прискорення. На байку стояв групсет (перекидушки, передні та задні зірочки, ручки перемикання) SRAM Red, і хоча я надаю перевагу Shimano (вони дешевші і більше поширені), проте мушу сказати що Red мене вразив і я серйозно буду думати про цю систему коли прийде час робити апгрейд.
Потім спробував Pinarello FPQuattro, хоча більше по класу R3 відповідав би Pinarello ROKH, але знову ж таки не було мого розміру :) Ну та рами у них ідентичні.
Рами ці за моїми відчуттями практично близнюки, єдине що Pinarello краще відгукується на прискорення, але після довгої крутої гірки мені здалося що з Cervelo було таки легше.
На тій моделі стояв групсет SRAM Force і тут я однозначно скажу що Shimano Ultegra краще.
Хотілося ще спробувати Colnago CLX 3.0 (рама того ж класу), але в них не було моїх розмірів.
Через кілька днів у них же спробував Focus Izalco Pro, але це велосипед для швидкості, а не для клаймбінгу, і навіть я відчув це одразу. Варто лише трошки додати зусилля як він просто виривається з під тебе вперед. З іншого боку на ньому маєш дуже агресивну посадку яка спонукає весь час перти вперед як божевільний. Проте у круту гірку на ньому теж треба працювати серйозно. Цей німецький виробник став для мене приємним відкриттям і у майбутньому цей бренд буду завжди брати до уваги.
Ну от поміркувавши я таки взяв саму базову модель канадського бренду. Рама R5 хоча і вважається крутішою проте як я вже сказав має ідентичну геометрію та вагу, і при цьому жорсткіша. Pinarello здався мені трошки важчим, та і взагалі Cervelo вразив мене.
Купити вирішив на базовому майже групсеті (Shimano 105 стоїть якраз в середині їхньої лінійки моделей. Одна з причин – заощадити бюджет, але головна – з часом зробити апгрейд самостійно.
Мені хочеться поробити якусь “механічну” роботу самому щоб краще розуміти свій велосипед і зима буде для цього хорошим часом. Куплю собі Shimano Ultegra, а то може навіть Shimano Dura-Ace чи SRAM Red і буду вечорами підстроювати :)
До того ж рама хороша і велосипед має сенс покращити хорошими колесами, може з часом навіть замінити деякі інші компоненти на більш круті та легші на кілька грамів. Коротше у найближчі років 5 у мене не повинно виникати бажання купити новіший велосипед в цьому класі.
А наостанок відео однієї з наших поїздок. На відео темно і дощить бо це Сіетл, і таке в Сіетлі літо. Ну і взагалі там нічого цікавого, але музика хороша і хоча б заради неї варто подивитися :)
