Категорія: Різне

Усе що не вдалося класифікувати більш детально

YouTube Music як поганенька заміна Spotify

Почну з того, що на момент написання як і кілька років до того Spotify є набагато кращим, зручнішим і більш якісним сервісом ніж YouTube Music. Але на момент написання велика проблема для мене і багатьох користувачів з України полягає в тому, що якщо ви хоч іноді слухаєте українських виконавців – Spotify починає рекомендувати кацапів. І нема ніякої можливості це відключити.

Більше того – Spotify абсолютно ігнорує і навіть не відгукується на петицію додати можливість забанити усіх кацапів. Ось ця петиція – Request for Sensitivity in Content Recommendations… – The Spotify Community.

І нарешті я вирішив, що платити $25 за family plan (на ньому у мене було 5 людей) і мати кацапів в рекомендаціях – це якось занадто. І відмінив підписку. До того ж я і так сплачую щомісячно за YouTube Premium (і дуже цим сервісом не задоволений – YouTube – найгірший платний сервіс).

Одна з причин чому я не перейшов раніше полягала в тому, що не було додатка YouTube для мого Garmin Forerunner 955, а Spotify для нього існував і працював добре. А коли YouTube Music нарешті з’явився то з ним було купа проблем:

  • більше місяці я просто не міг встановити додаток на годинник – йде завантаження, доходить до 100% і починається з 0%. І так нескінчено.
  • Коли нарешті проблему виправили сам додаток виявився надзвичайно кривит. Наприклад він коли завантажує пісні може показувати, що викачав усі 100%, а потім в бібліотеці бачиш, що їх 2 чи 3 штуки усього.
  • Я переважно слухаю пісні випадково перемішані і ця функція у YouTube неймовірно погано реалізована – переважно з моїх більше ніж 300 композицій у бібліотеці “випадковий” вибір крутить одні й ті самі 10-15 пісень поки вручну не перейдеш на якусь іншу. До речі я давно мав цю проблему на смартфоні – музичний програвач від Google так само повторював кілька композицій з усієї бібліотеки на кілька десятків тисяч пісень. Тому я дуже давно використовую Pulsar Music Player і вам раджу.
  • Веб-інтерфей сервісу наче мініміалістичний і наче має при цьому усі необхідні функції, але чомусь усе надзвичайно неінтуітивно і треба кожного разу згадувати як зробити щось просте типу додавання композиції у список.
  • Система рекомендацій абсолютно ніяка і по суті відсутня якщо порівнювати зі Spotify.
  • Перемикання на YouTube (тобто відео) іноді трапляється незрозуміло чому і в цілому ускладнює навігацію та пошук.
  • І мені здається якість звуку трохи гірша, але тут вже требо дослідження читати (такі є), це лише суб’єктивні враження.

У підсумку YouTube Music є доволі поганим сервісом який я не можу радити, клієнти для нього мають купу проблем та поганий інтерфейс, але при цьому Google не дає вибору відмовитися від нього коли платиш за YouTube Premium. Так, Spotify зручніший і в цілому кращий, але я не збираюся і далі платити по $25 на місяць сервісу який ігнорує мене зокрема та українців в цілому.

Imperfect Foods

Подібно до того як є сервіси-бібліотеки кави (ми користуємося Atlas Coffee Club) та їжі яку можна приготувати швидко і просто з якісних продутків (ми підписані на HelloFresh) є і сервіси доставки якісних продуктів. І цього разу мова піде про https://www.imperfectfoods.com/ який доставляє нам їжу.

Звісно у них є різні плани (частота доставки, кількість продуктів, типи продуктів) – ми платимо в районі $60 включно з доставкою. І такої посилки нам вистачає на два тижні, ще й лишається.

Важливо зазначити, що в посилці не набір продуктів які можна з’їсти за два тижні, а продукти які в тому числі залишаться на довше. Наприклад вони можуть покласти в коробку кілька величезних головок часнику – зрозуміло, що їх вистачить на кілька місяців.

Типова посилка:

  • фарш яловичини (одна порція на двох),
  • куряче філе (два великі шматки),
  • філе риби (лосось, тюна, тощо),
  • овочі – картопля, солодкий та гострий перець, цибуля, помідори і таке інше,
  • яблука, груші, сливи, лімони,
  • сир (різні види),
  • йогурти, варення, муси і подібне,
  • якесь печиво, сухарі чи претцелі,
  • каша, боби, макарони,
  • …

Що стосується якості продуктів то у Imperfect Foods вони не свого виробництва (як це робить наприклад Trift), але усі органічні, більшість без ГМО. Овочі та фрукти – місцеві, не запаковані і їх треба їсти швидко бо вони починають псуватися через відсутність пакування та консервантів.

Коробку як завжди лишають під дверима, а чутливі до темпереатури продукти як м’ясо та молочні подкладені на спеціальний заморожений блок (тримає низьку температуру кілька годин) в термо-пакеті.

Ще на сайті можна вказати як конкретні продукти які треба завжди чи ніколи не треба включати в посилки. І можна те саме зробити для категорій продуктів.

Нам подобається, а тепер і ви про такий сервіс знаєте.

MUDWTR

Ідея корисних для здоров’я напоїв та напоїв які витісняють не корисні вже не нова і спроб було безліч. Ось ця мене зацікавила і я спробував.

Напій продається у красивій баночці у вигляді щільного бурого порошку якого має вистачити на кілька десятків напоїв. Також в стартовий пакет (ціна $40) входить електричний збивач який обов’язково знадобиться.

В складі напою входять:

  • гриб герицій їжачковий для покращення діяльності мозку та концентрації уваги,
  • гриб чага як заспокійливе,
  • гриб трутовик лакований для допомоги імунній системі,
  • гриб кордицепс для підвищення фізичного тонусу,
  • какао для смаку,
  • чай масала (суміш чорного чаю та спецій) для кофеїну,
  • тумерік для антизапального ефекту,
  • кориця для смаку та антизапального ефекту,
  • гімалайська сіль заради мікроелементів (мінералів).

Як видно зі складу це має бути щось корисне для здоров’я та майже цілюще…

Для того щоб приготувати напій треба додати порошок у гарячу воду і старанно розколотити мішалкою – порошок погано розчиняється і швидко сідає на дно. І як я не колотив і швидко не пив десь третина його все одно лишається осадом на дні чашки.

А головне – на смак цей напій невимовно противний. Він виправдовує свою назву. Таке враження, що п’єш розведену грязюку в яку досипали трухлявого дерева. І найгірше те, що пересилити себе це пити ще можна, а от післявкусся таке жахливе, що аж трохи погано стає. І лише цієї причини мені достатньо щоб відмінити підписку та ігнорувати усі задекларовані переваги напою.

Виробник пропонує такі речі як додавати молоко, каву, кокосовий порошок, тощо – це дійсно приховує смак трошки коли п’єш, але післявкусся все одно таке саме погане, а то і гірше. Тому ні.

Сайт виробника – https://mudwtr.com/.

MNML Case

Для смартфонів та подібних пристроїв хто тільки не виготовляє захисних чохлів і яких тільки цін не буває. Але я особисто дуже ці чохли не люблю – красиві самі по собі телефони як мій Samsung Galaxy S9 чи Samsung Galaxy S10+ у Олени коли заховані у чохлі виглядають як і інші безформні унилі цеглини.

І крім того, що чохли усі потворні самі по собі більшість з них ще й додає обсягів перетворюючи тоненький телефон знову ж таки у цеглину.

І коли я знайшов цей бренд то просто зрадів. Вони мають чохли до усіх сучасних популярних моделей (сайт – https://mnmlcase.com/), але головне це як чохли виглядають та відчуваються.

По-перше вони неймовірно тоненькі і практично нічого не додають до товщини телефону. Це найтонші чохли які я будь-коли бачив. І при цьому вони не надто гнучкі, тобто не просто поліетилен. У виробника є кілька різних кольорів, але на мою думку найкраще брати прозорі – чохол не помітно і сам телефон добре видно.

Також є певний захист, але звісно не такий як у спеціалізованих чохлів. Олена одного разу впустила свій телефон – чохол пошкодився, але телефону абсолютно нічого.

Повна ціна там як правило вказана в $25, але шукайте коди – з ними ціна буде $$10-15 та ще й безкоштовна доставка.

Коротше це наші улюблені чохли для смартфонів.

Kinetik Compression Gear

Просто хотів написати про бренд який мені подобається і пару речей якого у мене є. Сайт бренду – https://kinetiksportswear.com/.

Подобається ці речі мені через те що вони на мою думку дуже круто виглядають (принаймні я сам собі в дзеркалі подобаюся) і крім того мають компресійний ефект.

Компресійний ефект означає, що речі сидять не просто щільно, але і трошки здавлюють. Ефектом має бути кращий кровообіг, а відповідно швидше відновлення та відкладена втома під час тривалих навантажень.

Речі для бігу, вело і звісно триатлону – костюми, шорти, футболки, рукава та гетри. У мене і Олени є практично все це крім три-шортів.

Ціни можуть здатися доволі високими, але, по-перше, я купував усі свої речі на розпродажах (рукава – $15, шорти – $30), а, по-друге, вони зберігають зовнішній вигляд та ефект якийсь неймовірно довгий час. Мої речі після року використання виглядають як щойно куплені. Єдине – їх не можна прати та сушити в машинках, але це не велика проблема для мене.

2020, найкраще за рік: книги

Цього року як і завжди я читав старі книги, тобто написані і видані багато років тому. І звісно вкотре перечитував книги які мені подобаються.

Але тут згадаю ті книги які цього року прочитав вперше і які мені сподобалися. І головним джерелом таких книг стало моє бажання прочитати найкращу науково-фантастично книгу за кожен минулий рік з того часу як ця номінація з’явилася.

Отже:

Розчарування року:

  • Нік Гаркавей. Гномон (2017) – роман розхвалений критиками і багаторазово нагороджений. А мені він розсипається на погано зліплені шматки, приторні ідеї та невдалу і не цікаву подачу. Дуже важко пробирався крізь текст. Ідея про поєднання кілької свідомостей в одному розумі, вторгнення античних богів та кібернетизацію реальності.
  • Ян МакДональд. Світ Дороги Запустіння (1988-2000) – не так погано як попередня книга, але цей цикл якийсь нескінченний. Герої та події все додаються і додаються, відслідковувати їх все важче… аж поки геть не зникає бажання це робити. А так це історія спочатку крихідтного містечка та його мешканців, а потім впливого міста яке впливає на весь світ (Марс), і про те як усе одне з одним пов’язано.

Марафон на Олімпійських Іграх 1904-го року

Коли читаєш про деякі події просто дивуєшся – як таке могло статися в реальному житті, таке що не у кожному фантастичному фільмі вигадають. До того ж події ці не зрозуміло навіть чому не екранізовано – могла б вийти і драма, і чорна комедія, і просто цікава історія за реальними подіями…

Отже Олімпійські Ігри 1904-го року проходили в Сент Луісі (штат Міссурі) і було там багато чого цікавого, але марафон на тих Іграх є чимось особливим навіть серед усіх неймовірних спортивних подій.

Старт марафону на Олімпійських Іграх 1904-го року. Вони ще не знають яке випробування їх очікує…

Сам марафон організаторам прийшло в голову проводити о другій годині дня, спека сягала 33 градусів за Цельсієм. Але вологість повітря була майже 100% (хоча дощ так і не пішов і хмар навіть не було), що робить темпуратуру рівній 57 градусам Цельсію при нормальному рівні вологи. Для порівняння ідеальною темперетурою для марафону зараз вважається 10 градусів за Цельсієм і більшість стартів буде скасовано при +21 градусі.

Перед учасниками марафону проскакали вершники на дорозі і підняли таку пилюку, що вона не сідала до самого фінішу – траса була по грунтовій дорозі. У одного з учасників навіть виникли тріщіни шлунку від того, що він наковтався тієї пилюки, і ротом йому йшла кров.

Більшість учасників ніколи не бігали до того і потрапили на старт за інші спортивні досягнення.

Організатори зробили дві точки з водою – за 300 метрів від старту і на 21-му кілометрі (воду треба було доставати з колодязя самому). Зараз на марафонах точки з водою та іншим харчуванням ставлять кожні 3-5 кілометрів.

Не дивно, що з 32 учасників фінішу дісталися лише 14.

Також цікаво, що час тоді враховували лише для перших трьох учасників, а далі годинник просто зупиняли – медалі вже не буде все одно.

Також були доволі цікаві особистості серед учасників. Далі про кількох з них.

Фред Лодз (який до речі виграв Бостонський марафон наступного року) був бігуном на той час і вирішив не ризикувати здоров’ям – зійшов на 15-му кілометрі і доїхав до фінішу на таксі. Після чого вийшов на стадіон де публіка прийняла його за переможця і почала підтримувати. Він жартома фінішував… І хоча багато разів і тоді і потім говорив про те що зійшов його все одно нагородили і досі в деяких матеріалах називають переможцем.

Фред Лодз.

Справа в тому, що в той час не було церемонії нагородження і медалі одягали одразу після фінішу. На Фреда золоту медаль одягла донька Президента Теодора Рузвельта Аліса, яка одразу після цього і полишила стадіон.

У підсумку Фреда забанали назавжди, але через кілька місяців заборону виступати на змагання зняли, що дозоволило йому залишатися одним з найвідоміших марафонців свого часу.

Такий собі Фелікс Карвахал доїхав з Куби аж до Нового Орлеану на зібрані серед друзів гроші, там програв все в карти, знайшов там американського спортсмена який оплатив йому дорогу до Сент Луїсу. Також треба сказати що бігуном Фелікс не був, учасником збірної теж, просто прийшов на старт в звичайному одязі, обрізав штани по коліно… і його пустили на старт.

Фелікс Карбахал де Сото на старті – обрізані ножицями штани, робочі ботинки.

На момент старту він не їв вже кілька днів і тому побачивши сад по дорозі забір туди. З’ївши кілька яблук від зрозумів, що вони гнилі, виблював все і знепритомнів (або як сам казав “заснув”). Прийшовши до тями прокинувся, продовжив бігти і прийшов на фініш чертвертим.

Фелікс Карбахал на дистанції.

Перші африканські учасники Олімпійських Ігор в історії теж були саме на цьому марафоні. Два південнофариканці які теж не були у збірних, теж ніколи не бігали. Вони просто працювали на виставці поруч з якою проводилися Ігри та прийшли на старт. І по дорозі на них напала зграя собак через що вони мусили тікати з дороги і робити крюк щоб повернутися назад. Фінішували на 9-му та 12-му місцях.

Південноафриканські бігуни на старті.

Але найбільша жесть відбулася з переможцем – Томасом Хіксом. Його тренер (мабуть найгірший тренер в історії) вважав, що пити воду під час марафону не припустимо і натомість на 16-му кілометрі дав спортсмену випити яєчні білки змішані з бренді та… крисячою отрутою. Так, саме з отрутою. Звісно Томасу стало дуже зле, його рвало кров’ю, почалися галюцінації. І через кілька миль тренер дав йому випити потрійну дозу того самого напою.

Томасу Хіксу допомагають йти на фінішну пряму.

Прибігши на стадіон переможець навіть не бачів доріжки, думав що він лише стартував, не міг навіть йти прямо і був фактично на руках донесений до фінішу. Результат – 3 години і 28 хвилин. Після фінішу лікар повідомив, що імовірність виживання надзвичайно низька. На щастя спротсмен вижив.

Альтернативи капсулам Nespresso

Передмова

Колись я писав про нашу кава-машину від Nespresso і про те як вона нам подобається. Вона нам і досі подобається. Але одним з негативних моментів можна назвати доволі високу ціну капсул: найдешевші на момент написання коштують по $0.75, а деякі вже обійдуться більше ніж в $2.

Ми випробували вже деяку кількість альтернатив від інших виробників і побачили, що більшість з них є повним непотребом – капсули мнуться за застрягають в машинці, вода та пар подаються мимо і сама кава не смачна аж жах. Проте з часом ми знайшли кілька доволі непоганих дешевших замінників і про них я і буду далі писати (пост буде з часом оновлюватися).

Pete’s Coffee Espresso Variety Pack

При ціні в $29 за 40 капсул кожна порція обходиться в $0.62. Ми на них підписані на Amazon, тобто з якоюсь періодичністю під дверима у нас з’являється посилка з ними :)

Самі капсули дуже якісно зроблено. Вони алюмінієві як і у Nespresso і не гнуться, не зминаються і їх можна здавати в переробку.

Промарковано їх міцністю від 8 до 11, що доволі близько до моєї оцінки, але все ж таки їхні оцінки трошки завищені – у Nespresso вже 10 занадто міцна для мене.

Що стосується смаку то він простіший і трошки гіркіший за оригінальні капсули. До того ж у смаку відсутня кислинка яка мені особисто подобається в каві. В цілому смак грубіший за орігінальні капсули і слабший аромат. Але і те і інше приємні все одно.

Враховуючи ціну дуже задоволений цими капсулами (чому і підписаний на них).

Капсули на Amazon – https://www.amazon.com/gp/product/B07D5F7F2K.

Starbucks by Nespresso

Така колаборація між Nespresso та Starbucks подарувала нам трошки дешевші капсули (ми купуємо в Costco) – близько 50 центів за капсулу.

Капсули самі дуже якісні і не відрізняються практично від капсул Nespresso.

На смак (ми купуємо набори з 6 пакунків в яких 4 різних смаки) кава ця трошки “пласкіша” в тому сенсі, що не смак більш усереднений – просто виразний смак кави. Але не настільки усереднений щоб не відчувати різницю між варіантами в наборі. Також кава ця не надто міцна.

Що стосується аромату то він тут слабенький і його не можна розрізнити для різних варіацій.

Як на мене то це найкращий варіант отримати щось близьке до оригінальних капсул, але трошки дешевше.

На Amazon – https://www.amazon.com/Starbucks-Nespresso-Variety-Favorites-Count/dp/B07Q6NF8DL.

L’OR Espresso

Доволі посередня на смак кава, але капсули мають дві переваги:

  • їх зроблено з алюмінію і тому вони чудово працюють як і оригінальні капсули. За таку ціну (нижче) ці капсули значно краще ніж усі альтернативи у пластику який жмакається, ламається і працює через раз.
  • Ціна – $28 за 50 капсул, що робить їх ідеальним кандидатом на звання “найкраще за малі гроші”. Тобто вони достатньо дешеві щоб погодитися з таким смаком, але і не настільки погані щоб закликати їх не купувати.

Що стосується саме смаку то у цих капсул він дуже простий і прямолінійний – переважно усе що можна відчути це гіркота, певною мірою навіть приємна. Але ніяких нюансів, присмаків чи ароматів. Дешево і функціонально.

Volcanica Coffee Espresso Capsules

Найкраще ці поди можна охарактеризувати як надзвичайно посередні. З першими ковтками навіть можна сказати, що кава дуже погана, але чомусь під кінець кожної чашки її пити легше і навіть щось трошки смачного можна знайти.

У кави з цих подів практично відсутній аромат, але якщо дуже сильно принюхуватися то можна щось зловити. І це не надто приємний запах – трошки горілого і трошки хімічного у ньому є.

Щодо смаку то він дуже простий – лише одна гіркота без будь-яких додаткових ноток. І при цьому одночасно здається, що напій вийшов якийсь водянистий.

Хоча ці поди і коштують вдвічі менше за оригінальні та на третину менше за Pete’s та Starbucks я їх все одно не раджу.

Єдине хороше в цих подах – вони алюмінієві і якісно зроблені.

Fooducate – програма яка вам безумовно потрібна

Я вже писав про додаток MyFitnessPal за допомогою якого можна вести облік спожитих продуктів/калорій. І та програма не зважаючи на всі свої недоліки має 2 великі переваги через які я її і використовую: найбільшу на ринку базу продуктів та інтеграцію зі спортивними сервісами.

Проте є одна дуже важлива можливість яка повністю відсутня в MyFitnessPal – а саме можливість дізнатися що хорошого та поганово в певному продукті, і ще важливіше – які є кращі альтернативи.

Додаток працю дуже просто – скануєте штрих-код товару і бачите оцінку (А – найвища, F – таке краще і в руки не брати). На закладці з поясненнями буде вказано що не так (наприклад доданий цукор, штучні фарбники і таке інше). І на закладці з альтернативами можна побачити подібні і кращі продукти – сильно допомагає робити кращий вибір в магазині.

База даних у цього сервісу не така велика і раз на тиждень точно я знаходжу продукт відсутній у базі. Тоді не лінюся – фотографую продукт з усіх боків і відсилаю виробнику фото щоб вони додали у базу.

Також в цій програмі можна вести облік спожитого. Але інтеграція можлива лише з Google Fit який просто жалюгідний. Тож я для обліку програмою не користуюся.

Варто зауважити ще, що на сайті сервісу (fooducate.com) дуже багато корисних матеріалів. І я навіть пораджу підписатися на їх розсилку – багато корисного можна дізнатися про здорове харчування, альтернативи деяким продуктам та поганим звичкам.

Тож встановлюйте і користуйтеся!