…так само як усі інші
Вперше читав щось від цього автора і мені постійно здавалося що читаю Ніла Стівенсона.
Написано дуже добре, текст так і ллється.
Псевдо-історичний роман у якому начебто непов’язані сюжети з різних часів складаються у один ланцюжок і дотикаються самими несподіваними способами.
Читати одне задоволення. Від фантастики тут по суті лише те що всі події вигадані і деякі з них відбуваються у майбутньому, переважна більшість книги це все ж таки псевдо-історичний роман.
В книзі намішано (вірніше зліплено послідовно) кілька стилів – НФ, соціальна фантастика, біопанк, бойова політика. До того ще додано політику, детектив і романтичну історію.
По сюжету нанотехнологічні завойовники з космосу починають “пожерати” землю і всю органіку на ній. Але все це відбувається лише у бідних країнах, тому Європі і Америці цікаво, але не страшно…
Я особисто цю книгу оцінюю найвищим балом, навіть не дивлячись на те що багато хто каже “ну це його перша і не найкраща книга”.
Тим не менш, не дивлячись на зовсім не захоплені відгуки критиків свого часу книга була дуже популярною і навіть входить в учбову програму деяких університетів.
Популярність книги обумовлена декількома факторами. По-перше, це детективний сюжет. По-друге, книга містить багато деталей із життя монастирів (та і християнських діячів взагалі) середини XIV сторіччя. Книгу шаленно рекламували, особливо звертаючи увагу що автор є вченим, а саме професором, спеціалістом з масової культури, семіотіком, тощо.
Також книгу часто рекомендують як посібник з відповідних дисциплін, не зважаючи на те що це в першу чергу саме детектив з історичним антуражем (плюс трошки філософії і духу часу). Траплялися навіть випадки коли студенти європейських вузів готувалися до здачі відповідних (непрофільних) дисциплін за цією книгою, а не учбовими посібниками.
Ну і ще згадаю що є дуже непоганий фільм з такою самою назвою, і хоча він дещо не збігається з книгою (бо фільм є в основному середньовічним детективом), тим не менш фільм подивитись рекомндую теж.
http://www.goodreads.com/book/show/119073.The_Name_of_the_Rose
Один з найвідоміших НФ-серіалів. Охоплює майже 1000 років. Перекликається з іншими серіалами цього ж автора (наприклад "Роботи та Імперія").
Всі томи написані з розривом більш ніж у 40 років.
Власне 1-й том є спробою зв’язати цю серію з іншими серіями автора (так званий пріквел). Не дивлячись на обсяги читати доволі цікаво, матеріал не одноманітний. Також автор не страждав на хворобу через яку треба проводити головного героя/героїв через усі книги. Виняток хіба що робот з серії "Роботи та Імперія", але там фішка саме в тому що робот функціонує тисячі років.
Книгу можна читати як перед усією серією, так і після неї.
Цівілізація руйнується, а тут якраз один математик відкрив моделювання майбутнього. От на основі психоісторії і буде збудовано Фундацію.
Це вже другий пріквел. Ага, буває і так.
Математик з попередньої книги стає Першим Міністром і починає готувати плацдарм для нової цивілізації на руїнах старої. Тобто він планує розвиток людства на наступні 1000 років, збирає ресурси для нового старту і тікає зі старої цивілізації буквально за мить до її падіння.
Дещо мелодраматично, але цілком пристойно.
У цій книзі 5 великих оповідань утворюють один сюжет. Власне з цієї книги і почалася вся серія. До неї було написано і сіквели і пріквели.
Тут пояснення психоісторії, накопичення знань і взагалі багато про способи впливання на розвиток людства у довготермінових відрізках часу так само як і куди цьому людству треба розвиватися на думку автора.
Як можна здогадатися з назви у книзі йдеться про конфлікт старої Імперії та ростучої Фундації. Все закінчується як і передбачив геніальний математик – Імперія сама собі відкушує голову і не здатна вести війну.
Другий конфлікт виникає міжторгівцями і Фундацією. Саме тут розкривається тема людей з надзвичайними можливостями (здатністю читати та змінювати людські емоції та спогади), а також Другої Фундації – фактично таємного уряду що своїми понадлюдськими здібностями контролює Першу Фундацію, а отже майже все людство.
Залишки Імперії що підкорили Фундацію тепер керються героєм попередньої книги. І от у пошуках місцезнаходження Другої Фундації правитель починає битву розумів з іншими надлюдьми. І поки він цим займався в результаті так нічого і не з’ясувавши його Імперія розсипалася і Фундація відновилася.
Але після відновлення теж почала шукати Другу Фундацію. Через числені розриви мозку читача автор приводить нас до того що Друга Фундація знаходиться там де її і не думали шукати (у серці Старої Імперії), і взагалі всі події було сплановано нею разом із вирощуванням надлюдей.
Знищена Друга Фундація знову проявляє себе і її знову починають шукати. Як і міфічну батьківщину людства Землю.
Всі дії відбуваються через 500 років після подій попередньої книги.
Всю книгу присвячено майже детективному пошуку Землі. Слідуючи міфам та документам від планети до планети дослідники шукаєть звідки ж таки пішло людство.
Книга по суті являє собою дві малопов’язані книги зліплені в одну. В першій ексцентричний міліардер витрачає свої кошти на космічний човен із сотнею тисяч людей. Власне перша частина про сам проект і будівництво.
А далі у польоті проходить тисяча років, покоління зміннюються. Виникають і руйнуються королівства, видозмінюється флора і фауна, люди поступово дичавіють. Нарешті лише двійко людей висаджуються на планету призначення.
А далі йде біблійна історія про походження людини і ми дізнаємося про Адама, Ліліт і Єву…
http://www.goodreads.com/book/show/3766077-le-papillon-des-etoiles
Початково серію було розпочато одним автором, але згодом до написання долучилися інші майстри фантастики. В списку авторів є такі генії та зірки першої величини як Роджер Зелязни, Пол Андерсон та Ларі Нівен.
Берсеркери – машини руйнування (космічні кораблі) з можливостями самовідновлення та реплікації. Мають доволі такі розвинений інтелект. Єдина ціль Берсеркера – знищення життя. Розмірами від невеличкої планети до дорослої людини.
Свого часу їх було розроблено як автономну зброю з можливостями саморемонту для війни між іншопланетними расами яка точилася коли людство перебувало ще в палеоліті.
База з виробництва висилає все нових і нових вбивць яких практично не можливо зупинити і Галактика страждає від них десятки і сотні тисяч років.
І ось у війну вв’язується людство і так само як і машини ставить собі за мету остаточно знищити ворога – або ми, або вони.
Цінність серії і кожної окремої книги полягає в тому що їх складено з оповідань не зв’язаних між собою. Добре розроблена база і деталі світу дозволяють авторам приділяти більшість уваги саме своїм ідеям.
Оповідання дуже різні – різні часи і культури, різні рівні розвитку, різні Берсеркери в кінці кінців.
Оповідання передають і відчай неминучої загибелі, і героїчні спроби боротьби, і винахідливість і все інше що хотілося відобразити авторам.
Деякі оповідання просто маленькі шедеври наукової фантастики.
В серію входять такі книги:
В деяких книгах оповідання повторюються.
Не сказав би що це одна з моїх науйлюбленіших книг, але дуже близька до того.
Можна почати так: діти на острові будують суспльство яке дуже швидко як викривлене дзеркало перетворюється на жорстоку карикатуру на те що будують дорослі…
Але було б насправді тупо щось писати про цю пам’ятку літератури, а тим хто якимось дивом не читав скажу – нафіг з інтернетів, книжку в руки і читати!
А, ще одне зауваження – автор зумів зупинитися там де сучасні письменники настрочили ще б кілька десятків сторінок.
Класика.
Якщо по сюжету то якось так буде. Колонізатори, а вірніше втікачі, у новій колонії будують суспільство за принципами індуістської міфології. Обмеження технологій, реінкарнація “вірних” і провозголошення самих себе богами.
В книзі добре перемішано науково-технічно складову, пригоди і головне – соціальне і моралізаторське.
Заздрю тим хто буде читати вперше.
У пост апокаліптичній Америці куди повернулося середньовіччя усі технології складніші за млин та колесо під забороною. І за цим слідкують служки нової релігії.
Через ряд пригод герої знаходять залишки цивілізації де вчені мають і енергію і технології, але ділитися ними зі світом не поспішають.
Сюжет здається передбачає що можна наповнити книгу якими завгодно пригодами, ситуаціями та переживаннями героїв, але щось не надто склалося.
Проте прочитавши цю книгу повторно через кілька років я зрозумів, що головний її посил в тому, що “технології це добре, але може краще без них?”. В цілому книга це не стільки цікаві пригоди і навіть не стільки фантастика (хоча і того і іншого є потроху), а скоріше про емоційне дорослішання героїв і розуміння, що їх дитяча мрія насправді їм вже не подобається і вони її не прагнуть
І хоча я не погоджуюся з основним уроком книги, але визнаю її значущість та якість.
До речі саме вона (авторка) є автором сценарію 5-го епізоду “Зоряних війн”.
Оцінки: