До побачення GoDaddy і здраствуй Tableau

Так, я закінчив працювати в GoDaddy і перейшов у Tableau.

Чому? Кілька причин, деякі суттєві, деякі не надто, але усі разом нарешті сформували критичну масу яка і спричинила мій перехід.

Що не так з GoDaddy? Насправді крім незначних недоліків які можуть бути характерними лише для моєї та споріднених команд (читайте ось тут чим я займався в GoDaddy ось тут). Мабуть все ж таки головна причина в тому що зараз там йде велика робота над новою архітектурою і запланований перехід на Java, Docker, Kubernetes і усе таке подібне. Перше – мені не надто цікаво знову робити те саме, нехай навіть з кращою архітектурою і новішими технологіями. І друге – самі ці технології мені не цікаві взагалі.

Коли я почав шукати нову роботу то звузив свої пошуки до C++ та високих вимог чи то до оптимізації чи до чогось типу багатопоточності. Ходив на співбесіди у Facebook, Google, nVidia та іншими, з іншими компаніями (dropbox, Amazon та інші) сам перервав процес коли зрозумів що у тих командах в які мені сватали було б не те що я хотів. Було ще кілька маленьких інших компаній, зараз вже не суттєво. Від деяких з названих навіть отримав офери.

Чому ж Tableau і що я там буду робити? Зараз розкажу, але почати мабуть треба з того що таке Табло (саме так вимовляється назва, а не Таблєау чи Табльо як мені вже кілька людей з України казали).

Люди які заснували компанію зрозуміли дуже просту і навіть очевидну річ – даних у компаній стає все більше, дані ці треба аналізувати, але представлення даних у наочній та доступній формі відсутнє. Тобто у самому спрощеному подані Табло це візуалізація даних. Будь-яких даних у будь-якій формі. І візуалізацію цю вони роблять краще ніж будь-хто інший. А при наявності хорошої візуалізації легше побачити що ховається у цих даних і “пірнути” у них глибше.

Продукт розуміє природу даних: наприклад для дати можна групувати дані по роках, кварталах, місяцях і так далі. Зверху на це можна додати групування скажімо по країнах чи прямо на карті розмістити ці дані. І ще додати кольори для політичних вподобань. І кожна з цих дій вимагає однієї операції мишкою.

Рекомендую подивитися відео на каналі https://www.youtube.com/user/tableausoftware – там дійсно є багато інформативних відео. А з самим продуктом можна побавитися встановивши 14-денну безкоштовну версію з https://www.tableau.com/products/desktop/download. Також хочу сказати що за даними того ж LinkedIn Табло як вміння (skill тобто) знаходиться на третьому місці за популярністю для відкритих ІТ-позицій.

Компанію було засновано в 2003-му році. 20 вихідців з Amazon та Microsoft за всі ці роки виростили компанію до більше ніж 3 тисячі людей. Фінансовий звіт за 2016-й рік – http://s1.q4cdn.com/149179428/files/doc_financials/2016/FY2016-Annual-Report.pdf.

Я ж буду працювати в команді яка займається кластерізацією даних, трендами, прогнозами і таким іншим. Тобто математика, статистика, перформанс і усе подібне. Код наший збирається під Windows, MacOS та Linux і потрапляє як в десктопний продукт так і в сервер.

В Сіетлі у компанції 4 офіси, в одному з них я і буду працювати (бо саме там сидить моя команда), але можливо з часом переведуся в офіс в Кьоркланді – він недалеко від офісу GoDaddy і близько до дому. Просто літом можна їздити велосипедом на/з роботи – це 34 км в одну сторону і дозволяє суттєво економити час на тренування (тим більше що бігти мені ще не можна) і нерви на водіння машини в Сіетлі :)

Що ще сказати? Ну мабуть про їжу і напої треба :) Як з’ясувалося, хоча компанія цього зовсім не рекламує, крім стандартних напоїв є ще кілька видів кави з машинок та завареної зернової. Є холодильники з овочами, м’ясом/ковбасою, сиром, різний хліб, фрукти і таке інше. Є плити де з усього цього можна собі щось готувати (ті ж яйця підсмажити). І до того ж ще і приносять їжу з місцевих ресторанів (суші/роли, тайська кухня і так далі).

Є кімната де можна паркувати велосипеді і звісно є душ з рушниками.

Що ще важливо це те що майже через 10 років в США моя зарплатня нарешті виросла вдвічі у порівнянні з тим з чого я почав в Microsoft у жовтні 2007-го року. Це мабуть щось означає…

Коротше пишіть питання, буду пробувати відповідати :)

Більше світлин можна подивитися тут – https://1drv.ms/f/s!An2jFEIZkBKykuAhqNJm85l58kzWDw.

Про отримання американського громадянства

Сам процес насправді доволі простий хоча і тривалий. А найнеприємніше в ньому те що тривалість його непредбачувана.

Одразу треба сказати що усю вичерпну інформацію стосовно процесу можна знайти на https://www.uscis.gov/citizenship/learners/apply-citizenship.

Найбільш стандартним шляхом до громадянства мабуть є отримання грін-карти і проживання за нею в США не менше 5 років із загальним часом проведеним за межами США не більше 30 місяців. Є і інші шляхи як одруження з громадянином США, служба у збройних силах США та інші. Ось тут є документ з покроковою діаграмою яка роз’яснює чи можете ви подавати документи на громадянство. У загальному випадку ви маєте бути старшим за 18 років, володіти англійською мовою і бути у стані здоров’я який дозволить вас призвати до військової/цивільної служби в певних випадках. Але звісно є і виключення які можна знайти на ось цій сторінці – https://www.uscis.gov/us-citizenship/citizenship-through-naturalization/exceptions-accommodations.

Після того як ви з’ясували що можете таки починати процес треба заповнити спеціальну форму N-400 – https://www.uscis.gov/system/files_force/files/form/n-400.pdf. Що важливо знати про цю форму це те що в ній треба буде вказувати усі попередні місця роботи (з контактною інформацією), місця проживання та усі перетини кордону США за останні 5 років. Тому таку інформацію бажано зберігати на майбутнє. І дуже важливим є те що після подання форми якщо ви подорожуєте за межі США форма стає не дійсною і весь процес треба починати з початку. Враховуючи те що процес не дуже дешевий і займає невизначений час як я вже зазначив вище треба бути готовим до того що подорожувати ви не будете від кількох місяців до кількох років. Також з формою подаєте 2 фотократки зроблені за відповідними вимогами (ми робити у Costco і вони вже знають як знімати на документи – поки скупився фото вже і готові), робіть одразу 4 штуки бо ще 2 знадобляться потім на паспорт.

Вказання ж неправдивої інформації може призвести до дуже серйозних проблем, тому не варто цього робити що б там не було.

Заповнену форму N-400 треба поштою відіслати на одну з адрес вказаних на https://www.uscis.gov/n-400. За весь процес сумарні виплати на сьогодні складають $725 і сплачувати треба Агенству Націаональної Безпеки (реквізити вказано на тій же сторінці). Далі чекаємо…

Якщо усе було зроблено вірно і ви дійсно кваліфікуєтеся як особа що має отримати громадянство то через кілька тижнів вам прийде “запрошення” на зняття відбитків пальців у найближчий до вас офіс АНБ. У цьому запрошені буде вказано час і місце.

Отже приїздите (обов’язково взяти з собою грін-карту), вас фотографують (саме це фото піде на сертифікат), знімають відбитки і видають книжечку та аудіо-CD для піготовки до інтерв’ю. Я рекомендую готуватися виключно за цими матеріалами і не витрачати гроші ні на що інше – усього що є у виданому якраз достатньо для підготовки.

Книжечка містить 100 питань 6-10 з яких задають на ітерв’ю та правильні варіанти відповідей на кожне з них. Усього вам треба буде відповісти правильно на 6 питань, але задають їх не більше 10, тому і 6-10. Деякі питання мають лише один варіант правильної відповіді, інші 2-3 і більше. Для деяких питань просять дати кілька варіантів відповіді, наприклад питання “назвіть дві свободи гаратовані Білом про Права” має чи то 6 чи то 8 правильних відповідей – вам же достатньо запам’ятати лише дві з них. Також у книжечці є додаткова інформація з кожного питання, але її навіть читати не обов’язково. Аудіо-CD містить ті самі 100 питань з варіантами відповідей начитані голосом – ми його постійно слухали в машині і повторювали усі відповіді за кілька тижнів до інтрев’ю.

Питання поділено на групи: історія, суспільство, видатні особи і так далі. Деякі з питань не мають відповіді у книжці чи CD і різняться в залежності від штата чи території – це питання як “хто ваший сенатор”, “хто ваший представник у Палаті Представників” і питання як “хто зараз Президент/віце-президент/верховний суддя/спікер”.

Самі питання переважно дуже прості. Наприклад: чому на нашому прапорі 13 смужок, відповідь – тому що було 13 колоній з яких почалися США. Або перші три слова Конституції – це буде “Ми – народ” (We the people). Або треба назвати один штат який межує з Мексикою/Канадою. Є і трохи складніші як назвіть 2 свободи які є у громадян США. Є і таке питання в якому просять назвати одне з індіанських племен – тут дають список з 50 племен, складно лише те що їх назви вимовляють не так як ми звикли з дитинства (могікани – мохок, ірокези – ірокай і так далі). Ну або назвіть два з перших 13 штатів.

Також у книжечці є опис процесу інтерв’ю і словники для теста на читання та письмо – усього слів по 50 у кожному.

Ну от значить чекаєте ви, чекаєте, проходить кілька місяців і вам нарешті приходить запрошення на інтерв’ю. Сам процес не тривалий, але доведеться почекати поки для вас звільниться службовець. Далі вас викликають в кабінет один на один де відбувається наступне. Спочатку просять прочитати одне з трьох речень на папірці, у мене було щось дуже просте типу George Washington is the first president. Далі треба написати просте речення, у мене було Mexico is on the south of the United States.

Після цього вам зачитують ті самі питання і слухають відповідь на них. Мені знадобилося усього 6. Всі питання не пам’ятаю, але там було What did the Declaration of Independence do? І відповідь – Declared our independence from Great Britain. Ще було питання What is the economic system of the United States? Відповідь або Capitalist economy, або Free market.

Потім службовиць проходить по тій формі N-400 що ви її відіслали кілька місяців тому, задає уточнюючі питання і робить деякі виправлення і доповнення. Взагалі оцінює наскільки ви володієте англійською і наскільки знайомі з тим що написано у формі. Після кількох додаткових питань вам кажуть (сподіваюся) що вас рекомендують до громадянства і на цьому все. І у мене і у Олени цей процес зайняв менше 15 хвилин.

Якщо вам поталанить то вам видадуть ваший сертифікат в той же день. А от нас нагородили можливістю прийняти участь в офіціальній церемонії – це було в Центральній Бібліотеці Сіетла за присутності мера міста. Туди вже я нарядився у костюм вперше за багато років :)

На церемонії у вас назавжди заберуть вашу грін-карту, видадуть матеріали для церемонії (текст присяги і гімну, прапорець, інформаційні матеріали). Далі буде виступ когось з офіційних осіб, ознайомчі фільми, потім співаємо гімн, читаємо клятву і все – ви громадянин, вітаю. Далі вас викликають по одному і видають сертифікат.

На цьому можна і закінчити, але якщо ви плануєте подорожувати за кордон то треба ще подавати документи на отримання паспорту. Форма для цього є у виданих матеріалах, але ми заповнили свої зарані і одразу по отриманю сертифікату поїхали у відповідний заклад свого міста. Там здали форму, віддали сертифікат (його потім повертають поштою), фотографії, заплатили близько $150 і поїхали додому чекати. Отримання паспотру триває до 2 місяців, як правило займає 2-4 тижні.

На цьому поки все.

PDP Rock Candy Wireless Keyboard

Просто неймовірна клавіатура! Виробник про якого я ніколи нічого не чув, але і якість виконання, і функціональність, і зовнішній вигляд і навіть ціна – усе на висоті.

Характеристики

Поглянемо що надає ця яскравенька клавіатура:

Ціна: повна ціна складає $30, я взяв свого часу по акції за $20.
Безпровідна (в комплекті йде крихітний USB-приймач), 2.4 ГГц.
Приймач може одночасно підтримувати клавіатуру і мишку від виробника.
Водозахищена і навіть можна мити під краном згідно виробника (IP67). Я не пробував поки що :)
Кольори на вибір: салатовий, синій, рожевий, фіолетовий.
Живлення: від двох батарейок ААА.
Функціональні клавіші F1-F12, додаткова цифрова клавіатура, блок клавіш управління курсором, клавіша Fn за допомогою якої функціональні клавіші контролюють мультимедіа.
На сайті виробника – http://pdp.com/en/shop/keyboards.

Враження і недоліки

Як я вже сказав враження у мене виключно позитивні: клавіатура дуже весело виглядає на столі поруч з нудною сірою/чорною/білою комп’ютерною периферією. Клавіші зручні і легко знаходяться в сліпу, взагалі все там де треба. Та власне за таку ціну шукати недоліки це просто придиратися.

Але недоліки звісно є. Перше що треба згадати це те що відсік куди вставляються батарейки закручується на два гвинти і щоб їх поміняти потрібна буде викрутка. Друге – мені особисто додаткова цифрова клавіатура не потрібна, не користуюся я нею. От якби її не було то взагалі класно було б. Ну власне і усі недоліки на цьому.

Оцінка на Amazon – 4.1/5 (https://www.amazon.com/PDP-Rock-Candy-Wireless-Keyboard/dp/B014JCWHNC), моя оцінка – 10/10.

Amazon Kindle Fire HD 7

Колись я вже писав про Kindle Fire HD з діагоналлю 6 дюймів і про те яке воно… скажімо “так собі”. Тому заново розписувати не буду і лише скажу що при діагоналі на 1 дюйм більше цей пристрій виглядає ще потворніше (бо має широку рамку навколо екрану), але при цьому є таким же дохлим і короткоживучим від батареї як і компактніший його родич.

Єдине що варто уваги це те що на розпродажах можна знайти цю модель за $45 і як так само не рекомендую її купувати навіть за таку ціну – ні процесорної потужності, ні батареї з задовільним часом роботи навіть не очікуйте.

Просто фуфло.

Зробили операцію на коліні…

…нарешті.

Ще 2 роки тому після Сіетльського марафону у мене почало дуже сильно боліти коліно. Спочатку подумалося що це щось звийчайне що трапляється після марафону – ноги сильно болять у самих неочикуваних місцях після марафону, з часом все проходить. Але біль не припинявся і був дуже гострим. Хоча якщо я не бігав кілька днів то біль починав вщухати, але потім починалося все знову.

Пішов до лікаря, той спрямував мене на МРТ, а там вже спеціаліст сказав що є тріщина в меніску. Меніск це така прокладка між кістками стегна та гомілки. І погане те що ця матерія практично не відновлюється. Тобто оте що є у якості прокладки в дорослої людини поступово зношується, стирається і тріскається. І от у мене всередині цієї прокладки з’явилася тріщина.

Лікування у даному випадку полягає в тому щоб відрізати частину меніску навколо тріщини щоб вона не росла. Власне можна цього було і не робити – якщо не бігати то біль майже ніколи не буде відчуватися, якщо ж продовжувати бігати то колись тріщина почне збільшуватися і коліно буде боліти постійно. Розростання тріщини меніску може привести до його передчасного стирання і як результат артриту.

Щодо того чи можна займатися спортом після такої процедури думки лікарів різняться. Одні рекомендують покинути біг і перейти на вело, інші наводять приклади людей які після подібної процедури повернулися до ультра-довгих дистанцій. Я собі думаю що якщо і почну знову бігати щось довге то це буде скоріше трейловий біг (ліси і парки) ніж марафони по асфальту. Хоча віддаленою мрією так і лишається Iron Man.

Ну і от нарешті через рік спроб “подолати” проблему я відчув себе готовим до операції. Далі було узгодження з лікарем, додаткові рентгени, узгодження зі страховкою (коштує таке щось в районі $5000). Саму операцію відкладали щотижня майже два місяці, але ось нарешті сталося.

Це була власне моя перша операція в житті, і перший загальний наркоз. Спочатку на годину посадили під капельницю (звичайна рідина), потім троє різних людей спитали одне й те саме про те що мені роблять, чи є які алергії і таке інше. Далі лікар підписав коліно, повели у операційну. Там дали маску з киснем і сказали що додають у трубку наркоз… А далі мали попросити порахувати від 10 до 1 (більшість людей вирубається на 8-9, ті хто приймає щось проти болі регулярно на 4-5), але я навіть питання не почув. Пам’ятаю почав дихати у маску, подумав що не відчуваю ніякої різниці від того що вдихаю кисень і у наступну секунду мене будять :)

Прокидався дууууже повільно. Очі наводили фокус кілька хвилин, усе заторможене, в роті гірко (в горло вставлють якусь трубку коли непритомний щоб нічого не заважало диханню, виймають до того як прокинешся). Поки прочуняв подзвонили Олені, вона приїхала, одягнувся і поїхали додому.

Сказали ходити як і у нормальному стані – треба щоб кров прокачувалася. Але не можна нічого фізично активоно робити тиждень, потім можна сідати на вел. Плавати не можна місяць щоб рана повністю загоїлася, бігати 2 місяці не можна.

Нога зараз забинтована і болить в коліні наче там добрячий синець, саме коліно наче усе затекло і трохи набрякло, але на диво нічого дуже болючого. І схоже я прекрасно обійдуся без знеболюючих пігулок. Завтра зніму еластичний бинт і побачу сам розріз зі скобами.

Також видали розпечатку з фоторгафіями до і після операції: прямо в середині коліна видно кістки і меніск (туди заводять камеру), лікар навіть стрілочкою показав де була проблема. І ще видали USB флешку з фото і відео, я поки не дивився.

Ну отакоє от коротше, місяць-два без спорту буду поки що :(

[english] basket case / basketcase

Історично слово (чи словосполучення – правильно і так і так) прийшло зо нас з Першої Світової війни. Дословно словосполучення означає щось типу “корзиночник”. Так називали солдатів які у випадку ампутацій втрачали усі 4 кінцівки і їх іноді транспортували у корзинах.

У 80-х роках ХХ сторіччя термін почав означати вигнанця, психічно нестабільну людині на межі нервового зриву і часто використовувався у школі. З часом термін пропав зі сленгу, але люди досі знають що він означає. І перекладається він як “руїна”, “псих”, “дивак”. Таким терміном не дивно буде називати якогось затюканого гота чи емо який знаходиться у постійній депресії і з якого знущаються.

Є і третє значення – економічне. Його використовують по відношенню до країн, а ще частіше конкретно до економік країн де справи йдуть дуже погано. Тобто та ж сама “руїна”.

У словниках:

XFX FXGS2LAYER WarPad

Призначення та характеристики

Перед нами так званий “геймерський” килимок для миші який крім великі розміри та помітну товщину має ще спеціальний виступ що має робити край стола м’якішим для руки. Характеристики:

Ціна: іноді можна знайти акції за якими можна придбати цей килимок за $35.
Розміри: ширина – 35.5 см (14 дюймів), довжина – 43 см (17 дюймів), висота – 5 см.
Можна встановлювати на столи товщиною до 5 см.
На сайті виробника – http://xfxforce.com/en-us/products/mousepads/warpad-gaming-mousepad-fx-gs2l-ayer.

Враження від використання

Класна штука яка вам скоріше за все теж сподобається навіть якщо ви не граєте в ігри. По-перше, розміри килимка дають повну свободу руці і не примушують знову і знову повертати мишу на місце після різких рухів. Також хороша якість гуми і покриття дає чудовий баланс м’якості та твердої рівності.

По-друге, виступ що нависає з краю стола і справді додає дуже багато комфорту. Те що від закруглений і м’якіший за дерево означає що вашій руці буде легше бути в тому положенні в якому ви тримаєте мишу.

Висока ціна мабуть є єдиним недоліком.

Моєму килимку вже 3 роки, але ніяких слідів використання на ньому не помітно.

Оцінка на Amazon – 4.4/5 (https://www.amazon.com/gp/product/B005AT5VW8/), моя оцінка – 10/10.

Її звали Лєнка

Вона з’явилася на цей світ на початку зими 1999-го року. І склалося так що її життя переплелося з нашими і стало її частиною…

Була вона маленька, худенька, але вже тоді не боялася показувати що чимось незадоволена. Навіть у перший свій день коли її назавжди забрати від мами до великих, дивних і гучних істот, коли її несли кудись холодної ночі і ховали від холоду вона сердито висловлювала незадоволення що не дають їй визирнути на вулицю своїм тоненьким ще голоском.

Вона не хотіла навіть розуміти дивну соціальну ієрархію гучних і дивних великих істот і ніколи навіть не намагалася імітувати хоч якусь соціальну поведінку. Лише одній дивній велика істоті в її житті вона дозволяла обнімати себе та до неї ж ластилася, ще була лише одна дивна велика істота якій дозволялося з нею гратися і борюкатися (і дряпатися та кусатися вона не соромилася в цих іграх), та ще кілька дивних великих істот від яких вона приймала їжу. Вона прекрасно знала що краща і важливіша за будь-кого з цих великих повільних і гучних істот що живуть разом з нею, але терпіла їх і навіть з ними розважалася іноді. Вона розуміла що є дуже красивою та витонченою і її цінують і люблять в тому числі за її чесніть.

Вона не була членом родини як про це розказують художні твори, але вона була повноправною істотою іншого виду у родині чужинців. В дружніх компаніях вона мала своє місце і навіть свій стільчик щоб сидіти за столом у спільному колі і уважно спостерігати за розмовами. Але навіть старим знайомим не дозволялося її торкатися, а про більше навіть мріяти не варто було.

Вона подорожувала і бачила більше ніж деякі люди за своє життя. Робила вона це не за своєї волі, але замість боротися з хвилями долі сідала на дошку яку несло цими хвилями, сідала якомога вище і чекала кожного наступного руху дивних великих істот щоб або погратися з ними, або почати вимагати від них їжу.

Час ішов і у великих дивних істот які наче були і непогані та намагалися зробити її життя краще щось помінялося і вона раптом опинилася у незнайомому місці серед незнайомих істот. Вона була налякана і роздратована, вона була зла. Вона намагалася втекти, але не мала куди, вона почала полювати щоб прогодувати себе як це робили незліченні покоління її предків.

Пройшло кілька років і вона звикла і прижилася, але її життя продовжувало штормити і її кидало хвилями з місця в місце. Поступово вона звикла до усього і життя знову стало спокійним і розміреним. І знову лише одній дивній великій істоті в її житті вона дозволяла обнімати себе та до неї ж ластилася, ще була лише одна дивна велика істота якій дозволялося з нею гратися і борюкатися (і дряпатися та кусатися вона не соромилася в цих іграх), та ще кілька дивних великих істот від яких вона приймала їжу.

І роки складалися одне до одного і ось вже дитинчата великих дивних істот стали такими ж великими дивними істотами і все рідше з’являлися та нагадували про себе, а вона стала старою.

Вона стала старою, але все ще була такою ж гордовитою і зверхньо дозволяла опікуватися собою бо точно знала що вона дуже красива та витончена і що її цінують і люблять і в тому числі за її чесність.

Потім їй відмовив зір, але вона так добре знала місце де жила останні багато років що це і не стало для неї великою проблемою і все в її житті йшло як і раніше. А потім знову почав збиратися шторм великі страшні хвилі якого вкотре мали перенести великих дивних істот на нове місце і її разом з ними. Але вона була вже дуже стара і їй було щодня боляче і вона жалілася як могла та її досі так і не навчилися розуміти.

Її звали Лєнка.

Blake Crouch. Dark Matter / Блейк Крауч. Темна матерія (2016)

Книга поєднує в собі напружений сюжет, фактично трилер покладений на множинні Всесвіти – головний герой бореться зі своєю копією за повернення саме у свій Всесвіт.

Наукової основи не так щоб і багато, але цікавий механізм подорожей між реальностями придумав автор.

Взагалі у книзі все добре зі змішуванням гостросюжетного матеріалу з науковим. І читання затягувало, і при цього не було відчуття що обґрунтування для подій занадто легке і не достатньо наукове. Мені сподобалося.

Оцінка на Good Reads – 4.12/5 (https://www.goodreads.com/book/show/27833670-dark-matter), моя оцінка – 7/10.