Автор: Oleksandr Golovatyi

[Хроніка регулярної мандрівки] Повторення експерименту (стр. 34)

Ніч. Як тільки зірки почали падати за обрій, він почав розуміти життя. Він зрозумів що вона лежить збоку від нього і вивчає закритими очима невидиму стелю. Вона не знала що є живою. А він не міг їй про це сказати. Це було б важко зробити, це було б довго, і це не дало б результату. Вона б зрозуміла зовсім не так. Вона могла б йому не повірити, а не повіривши раз могла б подумати що все сказане ним до цього є чимось абсолютно протилежним правді.

Стало неспокійно. Необхідно терміново підняти руку! Як це зробити? Рука під ковдрою. А ковдру піднімати зовсім не треба. Чому ж нас вчить історія? Що роблять великі у таких випадках? Що вони будуть робити коли у них настане така сама складна ситуація?

О Боги! Чому ви не існуєте? Чому не можете зробити мене одним з вас? Я б показав як знищувати те, що ще не з’явилось. Я би примусив всіх вірити що час плине постійно і рівномірно. Вулкани би плювалися кривавим людським м’ясом, а річки б текли крізь землю в розпечене серце планети.

Музика стала твердою як камінь і несесеться під землею як потяг. Хочеш лягти на лагідну поверхню і нечутно поплисти в нескінчену темряву? Саме для цього утворилися амінокислоти, саме через це риби вибралися на суходіл, це інша сторона того що Сонце згасне і нерозумні створіння бездумно зжеруть холодний і прекрасний порядок Всесвіту.

Чи порятунок є? Зерно смерті розпуститься хижою квіткою, пожираючи усе живе як вогонь радісно їсть сухе дерево. В кришталевій нескінченній самотності без кольорів завдяки зусиллям Хаосу виникне теплий, пульсуючий неправильною формою шматочок життя. І ще не розумний він почне зручніше облаштовуватися всередині діаманту, не розуміючи, нещадно до порядку стане милим і жалюгідним, а потім жадібним і ненажерливим.

Він не хотів рятуватися. Як би стати іншим? Як би знати нічого про очі, про тактильні відчуття, про час? Темно-помаранчевим оком ненависті він спостерігав як ростуть відрізані нігті.

Він спробував зосередитися на чомусь матеріальному. І вирішив що як тільки з’явиться можливість то візьме олівця та блокнот і щось намалює з того що бачить у темряві. Ось, він побачив контури предметів. Темрява рвонулася йому назустріч у нестримному прагненні розвитку. Зачерствіла шкуринка хліба розчинилася у підлозі, розтанула вогкою калюжею з грудочкою цукру по центру. Забіліли провода домашньої електроніки, на них повільно набрякли бруньки, і лопнувши розпустилися соціальними інститутами та установами. Хтось з певною метою збирав людей у групи і настійливо пояснював їм що у них є спільні цілі та прагнення, що може стати краще, що саме він знає як це "краще".

Але невидимий матеріаліст помилявся. Він робив усе правильно, за наукою. А його помилка була в тому що він вважав що люди можуть думати. Це підтверджувала і наука. Наука яку начебто вигадали, створили і виростили люди. Він забув що у своєму прагненні структурувати та закріпити у часі нетривку конструкцію з плоті та кісток саме він і вигадав миттєво і віртуозно і науку, і мистецтво і натхнення. Здається він сам не помітив як переступив у своїх роздумах дозволену межу. Зараз щось має статися.

Спрацював сигнал тривоги. Беззвучна сигналізація, щоб не будити жителів облаштованих дірок у бетонних прямокутниках, почала вібрувати стінами, розхитуючи зуби та витрушуючи з кісток вживлені засоби спостереження. Зараз всі прокинуться!

Але ні. Пройшла секунда, друга… Чому не чутно стрілянини і сирен, чому не плачуть діти та не з’являються безпритульні тварини? Це мабуть його індивідуальна сирена? Що ж вона означає? Так, він вирішив при першій же нагоді спробує подумати про це. А поки ніколи. Прямо зараз треба згадати для чого він усе життя дихав. Він вдихав і видихав.

Ну видохи то не важливо. То ще можна проігнорувати. А ніщо йому стільки вдохів? Він точно знав що для чогось вони були потрібні. І він не забув. Він просто перестав знати. А все ж таки цікаво – для чого йому знадобилося так багато разів вдихати, та ще й з такою регулярністю?

Він задумався на мить і побачив що минули мільйони років. Він остаточно вирішив коли небуть народитися…

Зима 2006-2007 у Києві

Пост без теми, просто публікую старі (і погані) фотки, заразом і пост для статистики додаю.

Це ми такі тільки понаїхали у столицю, місяць чи два прожили.

 

 

Після Дніпропетровська Києв здавався чисто вилизаним, майже європейським містом. Потім пообжилися і почали бачити різні некрасивості…

Про житло в США

А вірніше про рентовані квартири.

Треба сказати що помешкання в нашому районі доволі дорогі, і вартість будинків в середньому починається від пів-мільйону долярів, а то і більше. Можна знайти й за 350 тис. будиночки, але доволі далеко, до роботи пиляти в районі години. Є лише одне чітко виділене місто – Сіетл. Все інше – Редмонд, Бєлєв’ю, Кіркленд, Ісаква, Лінвуд і так далі непомітно переходять одне в інше, і навіть вулиці можуть починатися в одному, йти через друге і закінчуватися в третьому.

Весь цей час ми жили виключно у квартирах в комплексах де їх здають у ренту. Хоча можна і рентувати окремий будинок, або частину будинку, або житло у власника.

Середня ціна за квартиру з 1 спальнею і 1 ванною – від 1000замісяць. Можна знайти й дешевше, але далі від роботи. Також на ціну впливає площа (чим далі від міста тим вона дешевша), наявність гранітних покриттів на кухні (за містом майже будь-де, в місті в основному дерево) і так далі. Розмір ванної кімнати також вар’юється.

Всі квартири здаються без меблів, але в них як правило є пральна та сушильна машина, посудомийка, плита з духовкою, бойлер, холодильник, витяжка. Може бути мікрохвильова . Може бути камін. При чому каміни тут для паління дерева, і лише в одній з квартир в яких ми жили були газові каміни. Каміни використовуються і для опалення в тому числі.

Підлоги у всіх вкриті ковроліном, душе пухнастим і класним. Опалення, як ви мабуть вже зрозуміли, від електрики – у певних місцях квартири є такі спеціальні дірки з яких дме тепле повітря. Температуру регулюєш сам (як правило на кожну кімнату). В одній з наших квартир навіть були програматори – виставляєш температуру на конкретний час дня у різних кімнатах, плюс додаткові настройки на вихідні.

 

Можна квартиру купити у подібних комплексах (кондо), і ціни відповідно будуть від 300 тисяч десь. Є свої переваги і недоліки – можуть у комплексі бути додаткові бонуси типу спортзалу та басейну, все оновлення та інші ремонти проводяться масово. З іншого боку можеш бути вимушений платити за те що тобі не надто потрібно. З іншого боку у своєму будинку треба постійно і багато платити за різні ремонти і самому займатися усима проблемами.

Є і комбінований варіант – так званий міський будинок. Це по суті будинок який своїми боками переходить в сусідні будинки і часто не має ні заднього двору ні галявинки перед входом. 

Треба ще зауважити про особливості позначення квартир. Тут вказують кількість спалень і ванних. Це означає що ще є кухня та велика “сімейна” кімнаті. А ванних/туалетів як правило стільки ж скільки і спалень. Бувають половинки ванних – це просто унітаз з рукомийником. Причому самих ван у нашому розумінні і нема – це фактично невисокі борти, знавіска і душ. Ну і завжди ванна комбінована з туалетом. Ми зараз знайшли доволі дивний варіант – дві спальні, але одна ванна кімната Smile

 

Кухні геть не пристосовані щоб у них сидіти, тільки готувати можна.

В деяких комплексах нігліють до того що починають вимагати гроші за криту парковку (20-30 доларів на місяць). Там де ми зараз живемо у нас одне безкоштовне крите місце для паркування. У попередній квартирі ми спочатку платили по 20 за місяць за парковку, але коли підписували наступний контракт то вмовили їх зробити парковку безкоштовну.

І платежі за електрику, воду, каналізацію і прибирання сміття суттєво різняться в залежності від міста (деякі міста мають додаткові податку на воду, наприклад) та того наскільки жадібними є власники. В нашій квартирі зараз плата за деякі з цих послуг входить в квартплатню що економить нам майже сотню на рік.

 

Щоб вам ще таке написати? Коротше давайте питання якщо є.

Ще трошки світлин з Mercer Island Half Marathon

У продовження ось цього – 2012-03-25–Mercer Island Half Marathon–1:25:41.

Розміри такі маленьки бо це скріншоти з сайту контори що продає такі фотографії Smile Ну а платити по 15-20 баксів за фотографію я морально не готовий, тому отоке от…

 

 

До речі ось вже результати опублікували – http://onlineraceresults.com/race/view_race.php?race_id=23666&relist_record_type=result&lower_bound=0&upper_bound=1868&use_previous_sql=1&group_by=default#racetop.

 

Я там 49-й у загальному заліку (з 1800+ учасників), 5й у своїй віковій групі.

 

 

 

Весь альбом – https://skydrive.live.com/?cid=b21290194214a37d&id=B21290194214A37D%211905#cid=B21290194214A37D&id=B21290194214A37D%211905

Про кредитні картки

Так, я знаю що в Україні вони теж є. Але якось вони дивно там є. По-перше, чомусь усі без винятку пластикові картки народ в Україні назвиє кредитними. А, по друге, картки “там” і картки “тут” це майже абсолютно різні речі. Я сам не надто копенгаген у всих цих ваших банках і картках, але розкажу як вмію Smile

Ось скажімо є мене банківський рахунок куди мені йде зарплатня. Відповідно в мене є дебетна картка з якої я можу знімати гроші не більше ніж зараз у мене на рахунку. При чому не обов’язково уся зарплатня йде на один рахунок і в один банк. Я можу, наприклад, сказати що хочу от таку певну суму класти на такий от накопичувальний рахунок в такий банк, а залишок на ось такий рахунок в інший банк. І необов’язково у мене для кожного рахунку може бути картка. На накопичувальному рахунку дають більший відсоток, але обмежена кількість операції на місяць. На розрахунковому рахунку у мене ніяких додаткових бонусів нема, але гроші знімати можна скільки завгодно разів.

Є і кредитні картки. Є від банка в якому у мене основний рахунок, але вона безпонтова і я нею не користуюся. А є від банка якого фізично не існує, у мене там навіть гроші не лежать. Але кредитка є. Сенс у тому що по цій кредитці мені виплачують гроші назад, називається це cashback – http://en.wikipedia.org/wiki/Credit_card_cashback.

Відсоток там різний. Наприклад на бензин 2%, на покупки у певних магазинах – 3%, на все інше (включно з покупками через інтернет) – 1%.

Насправді у мене більше однієї такої кредитки. Сенс мати кілька різних кредиток – різні платіжнісистеми (Visa, American Express, MasterCard, …) та різні відсотки виплат за різні витрати. Є кредитки в яких заробляєш милі польоту і потім можна безкоштовно взяти авіа-квиток. Або на бензин заробляєш. Ось тут можна подивитися приклади – http://www.creditcards.com/reward.php, http://www.creditcards.com/cash-back.php і так далі.

Гроші ці або повертаються у вигляді чека раз на рік, або у вигляді балів які можна обміняти на товар або просто готівку.

Виплати по кредитці здійснені упродовж певного часу (як правило 3-4 тижні) роблять кредит безвідсотковим, тобто нічого зверху не платиш. Звісно що можна все настроїти через сайти банків щоб виплачувалося само автоматично з певного банківського рахунку, щоб сповіщення приходили і таке інше.

Розмір кредиту як правило росте з часом. Скажімо була у нас кредитка на 3000, через рік прийшов лист що збільшили ліміт до 5000, а ще через рік до 8000.

Часто-густо кредитку можна навіть оформити у магазинах. Як правило це не дуже хороші кредитки, але для людей (читай студентів) які не мають кредитної історії це непоганий варіант. Нехай це кредитка лише на 300 доларів і виплачувати по ній треба через 1-2 тижні. Але вже маючи парочку таких можна через рік-півтора у нормальному банку оформити кращу кредитку. Додатковий бонус такої кредитки – усі покупки в цьому та споріднених магазинах будуть з певною знижкою.

Зовсім хороші кредитні картки, наприклад такі які при купівлі авіа-квитка дають другий на той же рейс безкоштовно, або такі що дають 5% повернення на усі операції насправді отримати не так легко. Вони вимагають хорошої кредитної історії, наявності кредиток не менше ніж на 15-20 тисяч, кілька десятків тисяч на рахунку в банку і таке інше.

Іноді магазини, наприклад Costco, теж періодично дають якесь повернення коштів – чек в кінці року, накопичені бали які можна обміняти на товари і так далі. Дрібничка у порівнянні з виграшом від самої кредитки, але приємно.

Окремо про кредитну історію. У кожної людини (і мабуть родини) є певний кредитний рейтинг. Він постійно змінюється від іноді зовсім неочикуванних речей. Наприклад відкриття чи закриття рахунку чи кредитки знижує рейтинг. Так само як і поцікавитися чому він дорівнює (цієї інформації нема у публічному доступі і навіть власник має робити запит до певних установ і банків) теж призводить до його зменшення. Хитрі совки думають що “от зараз я візьму кредит на машину і виплачу його увесь за раз” і думають що вони і кредитну історію покращують і відсотки не сплачують. Насправді якщо сплатити кредит набагато швидше ніж треба то це теж вплине негативно на рейтинг Smile

Насправді цей рейтинг показує фінансовим установам настільки надійним джерелом заробітку ти є. А це важливо для дорогих покупок типу житла чи люксусової машини де різниця у 0.5% відсотку складає доволі значну суму. Просто нагадаю що, наприклад, кредити на машину тут від 0% до 4+% (3-6 років) для всяких ненадійних іноземців типу нас. На житло приближно такі ж відсотки, але вже на 20-30-50 років.

[english] cookie cutter

Так називають якусь річ яку можна дуже дешево і швидко виготовляти у великих кількостях не звертаючи увагу на якість.

Ще одне значення – щось (об’єкт) який абсолютно не відрізняється від незліченної кількості таких же самих екземплярів.

В програмуванні, наприклад, так називають “супроводжуючі” об’єкти чи обгортки створення яких практично не вимагає ресурсів і які сворюються і знищуються навіть без будь-якого підрахунку Smile

2012-03-25–Mercer Island Half Marathon–1:25:41

 

Це я вже біжу його другий раз. Пробіг у сусідньому місті (менше ніж 30 хвилин машиною).

Тривалих і крутих пійомів наче і нема. Але з іншого боку нема і прямих ділянок – весьчас угору-вниз. Тому важко тримати рівномірний темп. То з гірки летиш як шалеий і збиваєш усе дихання, то у гірки уповільнюєшся і потім “прокидаєшся” що ледь повзеш там де можна нормально бігти.

 

Вже на в’їзді в місто (місто розташовано на невеличкому острові “для багатіїв) трафік завертають на парковки з яких людей до старту возять невеличкі автобуси. Ми залишили машину на тій стоянці з якох човни спускають на воду.

 

Хоча і обіцяли дощ, але погода була прекрасна – сонце і не холодно (десь +13). На старт ледь встиг, таке усе якесь вийшло непойми що… Ну та головне що встиг і розігрівся якось.

Ото на фото писком в землю то я стою Smile

 

Проковтнув пігулки із сіллю (втримують вологу у тілі і протидіють дегідрації), з’їв енергетичний гель, помахав руками-ногами і вже і час бігти. Десять-дев’ять-вісім… Бах! Понеслися…

 

Це я вперше біг на змаганнях у нових Adidas AdiZero Hagio, і треба сказати що дуже ними задоволений. Хоча вони дуже близькі до мінімалістичних, проте дають трошки більше компенсації. З іншого боку я одразу відчуваю що треба працювати над технікою бігу.

Якщо призумлятися на п’ятку то ноги вони приб’ють аж миттєво, для тих хто приземляється на середину стопи (я так біжу коли постійно себе контролюю) вони непогано працюють, але просто таки вимагають щоб приземлялися на носок.

 

Дуже багато людей навіть з тих хто непогано біжить не вміють бігти з гірки – гальмують самі себе, засильно перевантажують ноги… Я сам не дуже добре це роблю, але зараз це бачу кожного разу і намагаюся “котитися” вниз роблячі якомога ширші кроки (щоб високою частотою не збити собі дихання). Але ще є над чим працювати.

Якби то тільки час був працювати і над функціоналкою і над технікою. На те що я колись зможу знайти час щоб потренувати швидкість я вже і не сподіваюсь Sad smile

 

На фініші (за одну милю) зливаються в кучу коні, люди в один потік півмарафонці та ті хто біжить 10 км. Неслабий такий движняк виходить.

Ну власне і все!

 

Альбом – https://skydrive.live.com/?cid=b21290194214a37d&id=B21290194214A37D%211905#cid=B21290194214A37D&id=B21290194214A37D%211905

Продовження (трошки додаткових фотографій) – Ще трошки світлин з Mercer Island Half Marathon

Як я ходив на роботу у 2007 році

Це вже пару місяців як ми приїхали, переселилися із тимчасової квартири у ближчу до роботи. Власне там пішки було йти 15 хвилин через інші будівлі МС.

В цьому будинку ми колись жили на другому поверсі, це типу гуртожитку, у кожної квартири свій вхід.

Особливо мене вражали перший час “посадки”. Там наче ширина метрів 5 від сили, а чагарники такі що відчуття дикого лісу виникає. Крім того тут граблями землю не розчесують і поруч із дорогою з неслабим трафіком цілком може бути невеличка калюжа у якій регулярно бовтаються дикі качки та не менш дикі гуси.

Так, це самий що не є Редмонд, серце Microsoft. Близбко 50 будівель у яких працюють близько 50 тисяч людей. І так, це дійсно через дорогу від кампусу.

Ось такі приблизно види відкриваються у деяків з офісів. Хоча бувають і види на дорогу, столовку чи інші будівлі Smile

Ось так зненацька можна вискочити з лісу у якийсь комплекс будівель. По столикам на вулиці видно що десь поруч вхід у столовку.

Вид на те саме місце з протилежної точки (від кута червоного будинку на попередній фотографії):

Про автостраховки в США

Як завжди спочатку скажу що те що написано далі не зовсім точно і не зовсім повно описує як все насправді, деталі я і сам не надто знаю. Просто хочу розказати про головні моменти.

Страховка тут наче обов’язкова, але часто чую історії про людей які кудись влетіли і у них не було страховки. Проте поліція страховку не питає, то вже справи водія чи сам він буде платити за все, чи страхова компанія.

Страхові внески, вірніше їх розміри, залежать від маси факторів. Наприклад:

  • Вік та стан машини
  • Колір машини (червоні частіше б’ються так що їх треба повністю міняти)
  • Вік та кількість водіїв
  • Кількість машин у родині
  • Типове використання машини та місцевіть де нею користуються
  • Яке покриття та додаткові послуги потрібні (заміна колеса, закінчився бенщин, здох акамулятор)
  • Кількість та серйозність порушень в історії
  • …

У випадку як стається щось погане треба спочатку звонити в поліцію щоб приїхали і склали рапорт, а потім у страхову. Але ще первіше – прибрати свою машину з дороги щоб не уповільнювати рух.

Ось тут українські читачі здивовано питають “а як же поліцай визначить хто винний?”. А річ в тому що це не його робота визначати хто винний. Задача дорожньої поліції – забезпечувати безпечний рух без перешкод. Тому якщо машину можна було прибрати, а ви цього не зробили то ще й додатково можна отримати.

Далі поліцейський запише ваші свідчення, свідчення іншої столрони та свідків якщо такі знайдуться. Віддає вам рапорт у руки і поїхав собі далі. Ну і штраф доведеться сплатити.

Потім ваші страховки починають розбиратися хто кому скільки платить на основі протокола від поліції який ви їм надаєте. Причому платять обом сторонам (яи скільки їх там є). Ось тут другий раз мене здивовано питають “як, що навіть ому хто винен платять?”. Так, платять тому що це те для чого страхова і потрібна. І не суттєво хто винен – у вас зі страховою договір що вона покриває певні витрати у випадку аварій і іншого.

Далі страхова спрямовує вас до дилера з яким ви працюєте. Той оцінює що треба ремонтувати або міняти і в скільки це стане. Далі вам пропонують або ремонтуватися там же, або взяти чек (не завжди на всю суму) і поїхати ремонтуватися в інше місце. Так, можна просто взяти чек і не поїхати ремонтуватися, так теж роблять.

Якщо пошкоджень більше ніж на певну суму (наприклад на третину вартості машини) о як правило ніхто нічого не ремонтує а просто видають нову машину.

На час доки машина в ремонті як правило видають тимчасову машину такого ж, або вищого класу.

Всі ці витрати страхові компанії відшкодовують тим що підвищують платню за страховку. Причому у них є не лише верхній, але і нижній ліміт – наприклад замазування тріщин на лобовому склі покривати не будуть бо ціна такої роботи нижча за (наприклад) $300.

Страхові тим не менш постійно нагліють і дуже неохоче знижують ціни. Проте можна суттєво зекономити переходом до іншої компанії. Робити це дуже легко – дзвониш, домовляєшся за умови і ціну і вони автоматично відміять твою поточну страховку (наперед виплачені гроші повернуть чеком у поштову скриню) і увімкнуть свою. Олена, яка у нас займається усима цими питаннями, змогла так за пару “переходів” знизити страхові внести майже вдвічі за пару місяців.

Але все одно дешева страховка нам не світить бо водити почали ми після 18 років, а це негативно впливає на розмір внесків.