Автор: Oleksandr Golovatyi

Amphipod RunLite AirStretch

Ціна: $40

Призначення: Біговий пояс з двома пляшками по 310 мл та сумочкою.

Загальні враження: На даний момент це мій улюблений біговий пояс. Він не совається (хоча все одно треба буде витратити час щоб знайти зручну позицію), не заважає своїми краями, не надто стрибає коли біжиш з крутої гори.

Пляшки не вставляються у корзинки як у більшості бігових поясів, а тримаються двома скобами. Щоб витягти пляшку її треба стиснути з двох боків, щоб вставити на місце просто притиснути до скобок доки не почуєш чи не відчуєш клацання. Все це легко можна зробити навпомацки.

У сумочку поміщується мій смартфон (Lumia 920 на даний момент) та спортивний гаманець Chums Surf Short Wallet. У зовнішню кишеню сумочки яка не застебається на блискавку поміщуються 2-3 пакетики енегретичного гелю.

Недоліки: Пляшки не найзручніші щоб довго їх тримати в руках, та і пити з них не так зручно як з пляшок Fuelbelt. Іноді також складно буває вийняти заповнену під кришечку пляшку. Проте нічого критичного щоб понизити бали, просто потрібна певна практика.

На сайті виробника: http://www.amphipod.com/products/hydration/hydration-belts/runlite-hydration-belts/runlite-airstretch

Greg Bear. Hardfought / Грег Бір. Жорстке зіткнення (1983)

 

Відповідь на питання чи можна писати ще фантасморичніше за Філіпа Дік, залишаючись при цьому у руслі фантастики.

Так, це фантастика, це ще й певною мірою жорсткий псіходел.

Євгеніка і спеціалізація діяльності призводять до зникнення людства як виду та знищення людської історії. Бажання краще розуміти свого ворога призводить до того що стаєш ближчим до нього ніж до істот твого виду які просто віддають накази та приховують інформацію. Додайте до цього генетичну пам’ять та клонування, втрачену історію та ціль, життя проведене уві сні в стінах ворожого дослідницького центру… Складно, але варто часу і зусиль.

http://www.goodreads.com/book/show/8673948-hardfought

Terry Pratchett. Discworld / Террі Пратчет. Плаский світ (1983-…)

Вже в який раз пробую читати Пратчета… і нічого. А причина через яку я намагаюся його читати полягає в тому що всі любителі фантастики у своїх відгуках на будь якому сайті одностайно мліють “ой який гумор, ой який письменник, ой яка література прямо”.

Ну згоден, гумор там є, але доволі специфічний. Ну в стилі Пласка Земля стоїть на трьох слонах, які стоять на черепасі, яка пливе безкраїм Океаном… Ну або якийсь чаклун бачить фотоапарат і починає думати в стилі “є ж такі світлочутливі матерали, отже можна якось примусити їх реагувати і змінювати свій стан…”, а в результаті виявляється що у фотоапараті живе маленький демон який швидко-швидко все малює з натури.

І такого “гумору” там просто сотні на кожній сторінці. По переше, мені це не здається смішним, по друге, це просто втомлює, а, по третє, сь так і не знайшов в його книгах нічого особливо цікавого.

Все це мені більше нагадує якби Футураму видавали у книжках – була б така маячня що її мало б хто читав. Так от Пратчета імхо треба робити мультфільмами, а не читати.

http://www.goodreads.com/series/40650-discworld

The Color of Magic / Колір чародійства (1983)

Перша книга серії (а там ще є підсерії пов’язані між собою так що книги треба читати не послідовно а паралельно) в якій можна оцінити весь той гумор що очикує читача на протязі наступних більше ніж 40 (!) книг.

Сюжет приблизно такий: турист з країни на краю Диска із скринею грошей на ніжках прибуває у середньовічне місто повне героїв та героїчних обставин і починає шукати на пригоди. Власне навіть цю книгу мені було дуже важко дочитувати.

UPD від 2023.07.28: цю книгу я починав читати кілька разів і не дуже далеко заходив перед тим як закинути її. Але після того як прослухав “Варта! Варта!” вирішив спробувати її в аудіо-форматі. І так нарешті її подужав.

У книзі хоча є доволі цікаві моменти та повороти сюжету, проте вся історія стрибає, гумор мене на надто веселить і в цілому це доволі важко якось сприймається. І лише завдяки фактично радіо-виставі від “Абук” я все це зміг дослухати.

Оцінки:

Guards! Guards! / Варта! Варта! (1989)

Через багато років після того як я пробував читати цю серію (яку на той час усі хвалили дуже сильно) і кинув – мені було не цікаво взагалі… отже спробував ще раз. При цьому вибрав першу-ліпшу книгу якою виявилася аж восьма і почав слухати.

І з’ясувалося, що аудіо-книга, а вірніше навіть ціла аудіо-вистава на кілька голосів та зі звуковими ефектами – це набагато краще. Я з задоволенням прослухав усю книгу по дорозі в басейн та на роботу. Дуже задоволений тим, що придбав цю книгу на Абук.

Така собі суміш фентазі та гумористичної фантастики в якому людська дурість, магія та такі-собі інтриги переплітаються у трохи розважальне дійство.

Моя головна претензія до того як книгу написано в тому, що особисто для мене крім окремих посмішок завдяки хорошому володінню мовою автором – ось більше крім цього нічого цікавого нема. Сюжет так собі, герої теж.

Але як аудіо-книга – просто шикарно! Тому продовжу (вірніше почну заново) слухати усю серію.

Оцінки:

Mort / Морт (1987)

Ця книга є от наче взірцем того, що мені не подобається у автора. Вона наче гумористична, але мені ніколи не було смішно. Словосполучення та різні речі автор також комбінує вдало і не звично, але мені і від цього лише трошечки цікавіше.

Що стосується історії, то вона хоча іноді і стає цікавою, але як я вже помітив в інших книгах автор має звичку або різко і не цікаво обривати сюжетні лінії, а також іноді стрибає через доволі значні проміжки часу не пояснюючи що там взагалі відбулося. Таке враження іноді, що це просто купа оповідань поєднаних персонажами які зібрали в один текст.

Також в книзі надзвичайно банальний і не цікавий фінал який дуже розчаровує.

А так це історія учня смерті який порушив хід історії (зашкодив вбивству принцеси) і різними способами намагався це виправити.

Для мене єдиною причиною чому я цю книгу “добив” до кінця вкотре стала чудова озвучка від “Абук” – це не просто виразне читання, але і на кілька голосів, та ще й зі звуковими ефектами.

Оцінки:

Wyrd Sisters / Віщі сестри (1998)

В книзі йдеться про трьох відьом які не хочуть, але мусять втрутитися в державні справи і практично власноруч призначити короля.

Книга мені не сподобалася, але вкотре не втомлюся відзначити чудово начитаний текст (так, і цю книгу я слухав, а не читав) від “Aбук“.

Історія доволі слабенька – вбито короля, відьми врятували дитину, віддали в мандрівний театр. А новий правитель поганий не тому, що коїть щось зле, а через те, що “якось він не підходить до нашого королівства”. Мотивація героїв така ж слабко обгрунтована. І повно роялів в кущах які автор не соромиться витягувати навіть за кілька сторінок до фіналу книги, що нівелює усе прочитане.

Постійні спроби створити драму і постійні внутрішні протиріччя як от “відьом усі бояться” одночасно з “відьом усі зневажають”. Коротше це мабуть моя остання спроба читати цю серію.

Оцінки:

The Wee Free Men / Вільні малолюдці (2003)

Тридцяти (так – ТРИДЦЯТА!) книга в серії яка поки що для мене найгірша з усіх перелічених тут. І по хорошому ця книга не має бути в серії – бо вона не пов’язана ніяка особливо з іншими книгами серії.

Йдеться тут про магію, казкових істот, сяку-таку мораль. І в цілому це надмірно позитивна історія яка вже не фентазі, а в прямому сенсі казка.

Головною героїнею є маленька дівчинка-пастушка з дедуктивними здібностями Шерлока Голмса та словниковим запасом як у професора англійської літератури. Тобто надзвичайно розумна, кмітлива і винахідлива. І ще з задатками до магії.

Ну і коротше її молодшого брата викрадає якась “королева”, а головна героїня за допомогою піксі (вони ж макнакфіглі) подорожує у паралельний світ і перемагає ту злу істоту. І по ходу подій багато чого вгадує, виграє, переконує і так далі.

Мені відверто нудно було все це слухати, а гумор яким переповнена книга мене відверто дратував. І навіть чудова аудіо-вистава мало рятувала ось це все.

Чесно – не розумію тих кому ось таке подобається.

Оцінки:

Баг що призвів до зависання Zune 30

Zune 30 – перше покоління MP3-плеєрів від Microsoft. Випускалися пристрої з 2006 року, а у 2011 випуск усієї лінійки припинився. Усього було 4 покоління: 1) Zune 30, 2) Zune 4, 8, 80, 3) Zune 16, 120, 4) Zune HD.

Баг про який йде мова був лише в коді Zune 30.

Сам код:

year = ORIGINYEAR; /* = 1980 */

while (days > 365)
{
    if (IsLeapYear(year))
    {
        if (days > 366)
        {
            days -= 366;
            year += 1;
        }
    }
    else
    {
        days -= 365;
        year += 1;
    }
}

Цей код як бачите вираховує рік на основі лічильника днів (лічильник починається з 1/1/1980).

Тепер слідкуємо за руками.

Уявимо що у нас останній день 2008-го року:

  1. У рядку 3 код перевіряє кількість днів, умова виконується (366 > 365)
  2. У рядку 5 функція IsLeapYear() повертає true бо 2008 високосний рік
  3. Умова у рядку 7 не виконується (366 > 366)
  4. Переходимо до рядка 3

Ну от ми і в нескінченному циклі!

Таким чином усі пристрої у першу секунду 2009-го року перетворилися на тикви, тобто перестали реагувати на будь-що.

Справедливості заради треба сказати що це був код не Microsoft, а Freescale – драйвер для їхнього годинника. Були і інші пристрої що зловили точно таку ж проблему, наприклад медіа-плеєр від Toshiba. Інші моделі Zune мали інший чіп і там цієї проблеми не виникло.

Офіційно рекомендованим способом вирішити проблему було розрядити остаточно батарею і поставити пристрій на зарядку (таким чином 1 січня 2009-го було б 367-мим днем якщо рахувати від 1/1/2008).

Newton Motion 2012

 

Ціна: $175

Вага: 260 грамів

Підошва: П’ята – 26 мм, носок – 23 мм, підйом – 3 мм.

Призначення: Кросівки для щоденного бігу та змагань на довгі (і повільні дистанції). Спеціальні подушечки під носком призначено щоб примусити бігуна ступати на носок чи хоча б на середину стопи.

Загальні враження: Звикав я до них більше ніж пів-року. Головна причина – техніка бігу. В кінці-кінці бігаючи по черзі в них, в Brooks PureConnect та в New Balance Minimus Barefoot 10 зміг таки змінити трошки постановку стопи і нарешті почав почувати себе в них комфортно.

З плюсів – кросівки легкі, надійні, провокують бігти швидше весь час завдяки тому що найзручніше ступати в них на носок, а з нього вже ного швидше зривається з землі. Багато простору для пальців ніг, взагалі ніякого тиску на них.

Яскрава кольорова гама привертає увагу і дозволяє розмізнати кросівки Newton будь-якої моделі на ногах миттєво.

Бігав я в них включно до пів-марафону без проблем будь-яких і сподіваюся що вони стануть хорошою заміною більш массивним Brooks Launch для марафону.

Недоліки: Крім того що до них треба звикати якщо у вас не ідеальна техніка бігу є ще один недолік. Як я зазначив вище в кросівках дуже вільно пальцям, а досягається це спеціальною формою верха коли носок зшито з трьох клаптів і шви проходять по боках стопи. Так от у мене мизинці відчувають ці шви. І хоча жодного разу я не натер нічого проте відчуття все одно чомусь дуже неприємні.

Також варто зауважити що бігати по дрібному гравію чи просто брудній дорозі може бути не так зручно в них через те що отими подушечками можна назбирати каміння і сміяття і потім довго його виколупувати.

Ну і ціна несамовита. Я б за таку ніколи не купив, свої знайшов на розпродажу за $50.

На сайті виробника: http://www.newtonrunning.com/shop/men-running-shoes/motion-performance-trainer

Halo II Headband

 

Ціна: $10

Призначення: Спортивна пов’язка на голову. Спортивність полягає в тому що вона синтетична та щільно прилягає.

Загальні враження: До недавнього часу я подібними речами не сильно користувався через те що для бігу в мене є Nike Featherweight Visor, але коли почав кататися у аерошоломі то знадобилося щось для захисту очей від поту. Ось якраз для велосипеду вона підходить ідеально.

Плюс цієї пов’язки не лише в тому що вона вбирає і випаровує вологу, але і в тому що в ній є на внутрішній стороні спеціальна резова вставка яка щільно прилягає до шкіри і не пропускає ні краплини поту вниз до очей та носа.

Як вже вище зауважив сидить на голові щільно, проте не тисне і в ній можна легко провести весь день.

Колір після кількох місяців використання не втрачає.

Недоліки: Якось вона не надто красиво виглядає… і все мабуть. Тобто особливих недоліків назвати не можу.

На сайті виробника: http://store.haloheadband.com/elastic-sport-headband-p/hp.htm

Joe Holdeman. The Forever War / Джо Холдеман. Нескінченна війна (1974-1999)

Хороша чиста наукова фантастика.

The Forever War / Нескінченна війна (1974)

 

Класика наукової фантастики, але на сьогодні трошечки застаріла.

Війна між землянами та іншим розумним видом виливається у серію сутичок відділених одна від одної десятками і сотнями років (ефект від польотів на близькосвітлових швидкостях). Автор не лише описує бойові дії (тактика, стратегія, підготовка бійців), але і намагається прогнозувати розвиток людства.

Головний герой прийнявши участь у кількох сутичках стає в молодому віці найстарішим представником людства і повертається у світ людей лише щоб з’ясувати що війна давно скінчилася.

http://www.goodreads.com/book/show/21611.The_Forever_War

 

Forever Peace / Нескінченний мир (1997)

 

Дії відбуваються на Землі у недалекому майбутньому. Профессор математики і призовник у постійно діючій армії керує віддалено роботом бійцем. Взагалі на планеті йде боротьба між розвиненими країнами що контролюють нано-технології та рештою світу що хочуть ті ж технології мати замість подачок допомоги.

Переживання, кохання, психологічна травма і нарешті несподіване використання військових технологій яке може перетворити розрізнених людей на спільно мислячий організм та підняти рівень взаємопорозуміння на такий рівень що людство еволюціонує як вид майже за один день.

Непогано, але не зрозуміло що ця книга робить в цій серії – вона не пов’язана ні подіями, ні героями з нею.

http://www.goodreads.com/book/show/21618.Forever_Peace

Forever Free / Нескінченна свобода (1999)

 

Дії книги починаються за кілька років після фіналу першої книги серії.

Головний герой з такими самими як він вояками живе серед нескінченних генетично подібних копій ідеального землянини і все думає про втечу в космос і заснування нової людської цивілізації. І коли нарешті його мрії здійснюються починають відбуватися незрозумілі і містичні речі, а після термінового повернення з’ясовується що все людство зникло.

В результаті вся ця історія приводить до появи Бога, вірніше істоти яка не є Богом, але за людськими мірками за всемогутністю не сильно від нього відрізняється. Ну і в кінці Бог покидає людей зі словами що приблизно означають “ви всі мені набридли, живіть самі по собі, піду собі шукати іншу забавку”.

В процесі читання цікаво, але масштабний фінал не надто вийшов і лишається враження того що автор не дотягнув до того на що замахувався.

http://www.goodreads.com/book/show/21620.Forever_Free

BodyGlide Anti-Chafe

 

Ціна: $7

Призначення: Крем у вигляді стріка для запобігання натертостям. Підходить для тривалих занять бігом, велосипедом, витримує високі температури, але не надто добро протистоїть воді.

Загальні враження: Я би сказав що це дешева альтернатива Mission Athletecare Anti-friction Cream. Проте дешева не означає погана. Крем добре відпрацьовує у всих сценаріях для яких його призначено.

Я використовую: при бігові старанно мажу внутрішню сторону стегон, внутрішню сторону біцепса та ребра там де рукою чи футболкою можна натерти, на плавання – шию, гомілки та зап’ястки щоб легше було натягати гідрокостюм, а дехто бачив маже края рукавів та штанин костюма ззовні щоб легше було знімати.

Дуже популярний продукт який можна знайти іноді навіть у продуктових магазинах.

Не має запаху, не надто жирний, не залишає слідів на одязі, не викликає подразнення. Хоча є спеціальні жіночі ароматизовані версії.

Одного стіка має вистачити на кілька десятків (більше 50) стартів навіть якщо його не економити.

Недоліки: Найскладніший сценарій з яким цей крем не може впоратися у мене це натирання шиї при плаванні гідрокостюмом. Для усього іншого він підходить без проблем.

Ну ще хіба що можна зазначити що при невисокій температурі наносити його не так легко як хотілося б – доводиться з силою давити коли мажешся. Але то дрібниці.

На сайті виробника: http://www.bodyglide.com/products/anti-chafe/

[english] Livemocha–англійська “по обміну”

Це мабуть найзручнійший, найкорисніший та найвідоміший ресурс де можна вивчати мову (не лише англійську), але і допомагати іншим у вивчені тих мов якими самі володієте.

Які послуги надає ресурс:

  • вивчення мови простим виконанням вправ – граматика, словник, розпізнавання слів на слух, тощо
  • вимову та правильність написаного тексту перевіряють звичайні люди носії мови яку вчите, вони ж можуть ставити оцінки, додавати коментарі (тестові та аудіо)
  • так само і ви можете за бажанням допомагати іншим у вивчені української/російсьої – є список робіт які чекають на перевірку для кожної з мов
  • онлайн уроки де викладачі читають 45-хвилинні лекції різного ступеню складності
  • за певну платню з вами можуть займатися професійні викладачі
  • дуже корисна можливість живого спілкування з простими людьми (не викладачами) у текстовому чи голосовому чаті.

Тобто ресурс вдало поєднує схему завдань зі спілкуванням та підкастами – як втомився чи набридло щось можна переключитися на інший вид діяльності. Я свого часу доволі багато часу там провів і в результаті перестав соромитися своєї вимови і перестав застигати перед кожним реченням щоб побудувати його ідеально в голові – просто зрозумів що це нікому не потрібно і що проблема у спілкуванні англійською не в цьому.

Адреса ресурсу – http://livemocha.com/

До речі назва читається як “лайвмока”, мока це напій кавовий такий Smile