Цього року ще наприкінці літа я почав думати про осінньо-зимово-весняний сезон і як би так продовжити накатувати хоч якісь кілометри впродовж нього. Насправді у нас хороші дороги і не зважаючи на постійні дощі можна було б майже завжди кататися на Cervelo R3, але проблема в тому що у нас багато рослинності і разом з закінченням літа усі велодоріжки та узбіччя доріг завалені листям та гілками за якими не дуже видно ямки і тріщинки і які забруднюють компоненти.
З вище сказаного витікає що можна було б взяти гірський вел, тим більше що у мене такого в гаражі ще нема. Але ми на гірських катаємося лише у відпустках і я не певен що у нас буде знаходитися час їздити кудись вдома щоб поїздити на них. Тому інша альтернатива про яку я думав давно – це циклокросовий вел.
Циклокросс – це такий різновид велоспорту коли гонка проходить не на асфальтовій дорогі, а по парковим доріжкам, гравію, піску, грязюці, снігу і так далі. Сам спорт ледь не старіший за велоспорт. Справа у тому що нормальні дороги в Європі з’явилися не одразу та і були не кругом, а велосипеди та велозмагання вже існували, тож і їздили по усьому що нагадувало хоч якусь доріжку. На відміну від шосейного велосипеду циклокросовий відрізняється зміцненою конструкцією (товщі трубки рами, наприклад), міцнішими і ширшими колесами і відповідно більшою стійкістю до нерівностей і більшою вагою. Від гірських же відрізняється відсутністю пружин амортизаторів, посадкою більше схожою на шосейну та меншою вагою.
Власне такі велосипеди розраховано на часті і короткі зміни рельєфу (вгору-вниз) і не дуже добре працюють на затяжних підйомах чи пласких ділянках. Ось подивіться як виглядають змагання з циклокросу. До речі цей спорт планують внести у зимові Олімпійські Ігри.
Так от маючи циклокросовий вел я не лише міг би кататися усі дощові 9 місяців більш спокійно, але ще і теоретично міг би почати займатися ще й циклокросом :)
Тому ми з Оленою подумали, пообговорювали і купили собі кожне по ось такому велу.
Деякі характеристики:
- Модель – 2016-го року.
- Ціна – в районі $2200.
- Рама – алюміній, виделка – карбон.
- Гальма – гідравлічні Sram Rival HRD-A1.
- Система – SRAM Rival.
- Колеса – DT Swiss X-1900 Spline. Шини – Continental Cyclocross Race, 35mm.
- На сайті виробника – http://www.bmc-switzerland.com/bx-en/bikes/road/cross-crossmachine-cxa01-rival/.
Кілька речей які варто описати окремо:
- Велосипед у порівнянні з шосейником, особливо призначеним для клаймбінга важкуватий. Проте вагу розподілено дуже добре і її практично не помічаєш. Те що він слабше відгукується на докладання зусиль – ось це вже помітно більше. Тобто зробити різкий ривок на ньому важче.
- Що стосується горок яких у нас добряче то треба призвичаїтися до того що щось довше за кілька метрів доведеться долати у набагато повільнішому темпі ніж на шосейнику – велосипед абсолютно не підтримує докладання значних зусиль вгору і гасить всі спроби прискоритися. Тому спокій і рівномірність – залог успішного клаймбінгу :)
- Керувати велом трошки не так комфортно – через те що усе трошки дубовіше керування теж страждає. Але нічого занадто проблематичного, просто на крутих поворотах треба уважніше ставитися до вирулювання. Також зверність увагу що на рулі на перемикачах виступи за які тримаються руками мають набагато більші ріжки ніж на шосейних велосипедах – це запобігає злітанню рук з керма коли влітаєш кудись і коли сильно трусить.
- SRAM Rival який почали встановлювати на цю модель є аналогом Shimano 105 яку встановлювали раніше. Спочатку я з певною недовірою просто через те що у мене до цього були системи виключно від Shimano, та і до того ж вони більш розповсюджені. Але після дуже короткого часу я не можу сказати нічого поганого про цю систему і вона цілком спокійно замінює 105-у, а можливо є і трошки кращою (плавніше і точніше перемикається). Єдине що перемикання на більші зірочки здійснюється тут не двома ручками, а глибшим настисненням того ж перемикача що скидає цепку в іншший бік. А якщо при цьому відпустити ручку не одразу то навіть можна перескочити через одну зірочку. Мінус – на найбільшій зірочці якщо помилково спробувати перевести це
- Спереду встановлено одну зірочку на 40 зубців, касета ж має 11 зірочок від 10 до 42 зубців. Зроблено це для того щоб полегшити вагу та спростити конструкцію. А ще для того щоб не примушувати велосипедиста працювати двома перемикачами на різких і коротких підйомах та спусках – можна просто не встигнути. Набір зірочок покриває широку варіацію підйомів і спусків, але не дає плавно перемикатися на довгих монотонних ділянках повільно збільшуючи швидкість – короткі підйоми можна долати не втрачаючи інерції та каденсу, а от на довгих і не крутих буде повільно втрачатися швидкість. Хоча при цьому більше сил збережеш :)
- Гідравлічні гальма мають звісно більшу вагу ніж звичайні “крабіки” шосейних велосипедів, але вони, по-перше, незрівнянно надійніші і працюють і в дощ, і в грязюці, і не перегріваються. А, по-друге, вони гальмують рівномірно – в той час коли на шосейнику треба для сильнішого гальмування докладати непропорційно більше зусиль дискові гальма працюють більш очикувано і гальмують пропорційно докладених зусиль. З незвички можна їх натискати занадто сильно коли треба різко зупинитися і злетіти з вела через руль :) Також треба сказати що дискові гальма стають усе популярнішими навіть на шосейниках і цілком можливо що через кілька років усі нові моделі будуть виходити саме з ними.
- Колеса важкі і широкі… Вони легко витримують нерівності неасфальтованих доріг і теоретично мають навіть спокійно переживати спуск сходинками (ще не перевіряв), а платити за це доводиться вагою. На колеса що йдуть в наборі можна поставити шини від 25 до 38 мм шириною, в комплекті йдуть 35 мм. Спочатку я думав що занадто вони вже широкі і думав їх замінити на 25 мм, але потім звик. Також на відміну від своїх шосейних 23 мм як я накачую на 110-120 psi шини на циклокросовому велі накачують на 60-90 psi – звісно втрачаєш у швидкості, але усі дрібні нерівності дороги навіть не помітні, а на великих не дуже накачані шини ведуть себе краще.
- Сьогодні спробував проїхатися по ожеледиці (у нас вперше за рік температура впала до 0 градусів по Цельсію) і зрозумів що шини на ній ведуть себе не дуже добре, навіть впав один раз на різкому повороті. Треба спеціальну резину шукати для криги, але з іншого боку таке у нас трапляється дорбе якщо хоча б двічі на рік тому переставляти шини я не буду – легше пересидіти день чи два.
В цілому велосипедом дуже задоволений, Олена схоже теж. На ньому принаймні не страшно їздити в дощ, в темряві і по засмічений чи порепаній дорозі (звісно ми користуємося ліхтарями типу NiteRider Lumina). І вже я звик до спокійного темпу підйому в гору і дуже ціную надійність гальмів на спусках. Аби лише була можливість їздити скільки хочеться… Щодо циклокросу як виду спорту то приємно мати можливість зайнятися колись ним у майбутньому, ось вже і велосипед для нього є :) Але конкретних планів поки що нема.