Цей старт я вже роблю кілька років поспіль (2011 – 28/8/2011–Lake Meredian Triathlon, 2012 – 2012-08-26–Lake Meredian Triathlon, Kent, WA, 2013 – 2013-08-26–Lake Meridian Triathlon, Kent, WA, 2015 – 2015-08-23 – Lake Meridian Triathlon – 2:20:48, 2022 –2022/08/20 – Lake Meridian Triathlon, 2023 – 2023/08/19 – Meridian Lake Triathlon). І головна причина – цей старт доволі недалеко від нашого місця проживання (40-50 хвилин машиною) і проводиться в зручний час між іншими більшими стартами.
Цього року Олена пропустила мене на вело та біговому етапі, а тому світлин особливо багато не буде.
Також на цьому старті я спробував кілька нових речей: нове харчування на трасі – Tailwind, нові окуляри для плавання – Zone3 Venator-X, новий годинник – Garmin 955, нові бігові кросівки – Endorphin Pro 3.
Якщо приїхати на цей статр завчасно (виїхати з дому десь о 4:30 ранку) то можна зручно запаркуватися прямо біля транзитної зони. Стартовий пакет також можна забрати в день старту, а в самій транзитці місця не за номерами, а хто перший стане – тобто ще одна причина бути там раніше.
Дуже неспішно розташувався в транзитці, почепив туфлі на педалі (цього разу їхав в Ekoi Tri R4 і на коротшій дистанції вони показали себе чудово). Через те що стартував у роздільному костюмі навіть походи в туалет були менш стресові.
Перший стрес стався на старті плавання. Цей триатлон збільшує свою популярність (більше 600 людей цього року стартувало), а тому масовий старт з води призводить до неминучої колотнечі. Не заздрю тим, хто лише починає свій шлях в триатлоні і потрапив в цю стартову мішанину. Було доволі екстремально: перші метрів 200 лупили з усіх боків по усьому що можна. При цьому і уповільнитися не було як – бо одразу ззаду налітали.
Але як би там не було після першого повороту на 90 градусів пливсти стало значно легше і далі я зміг нормально попрацювати, а частину дистанції навіть драфтити дуже добре за сильнішим плавцем. І у підсумку плавання вийшло за 27:31 – це так собі, але в цілому задовільно.
Транзитку ледь не вперше зробив швидко і без затримок. Костюм зняв на ходу, повісив, схопив вел і майже без зупинки застрибнув на нього.
Вело-етап трошки звивистий, має як спуски так і підйоми, але головна особливість вело в моєму штаті – високі дерева заважають бачити, що там за поворотом і тому не знаючи траси я іноді зайвого пригальмовував.
Враховуючи, що це коротша дистанція (40 км) вкладався сильніше ніж було комфортно, особливо в другій половині. І вдалося обійти кілька людей які на початку були доволі далеко від мене. Але і мене звісно обійшло кілька.
Невдачею стало те, що на одній з ям на трасі вилетіла аеродинамічна пляшка Elite з якої я навіть не встиг попити. Ну та що ж – колись це мало статися. Раніше завжди дивувався як у інших людей ці пляшки губляться. Тепер знаю.
Ну і вело у підсумку вийшло за 1:07:31.
Зіскочивши з вела на зміг так само швидку пройти другу транзитку – поки одягав шкарпетки трошки захекався і довелося зробити коротеньку паузу щоб прийти до тями. А там вже хапаю візор, окуляри, пояс з номером і вперед.
Стараюся бігти консервативно, але так і не вдалося тримати пульс в районі 160 навіть на перших кілометрах. На мій подив мене обходять кілька людей які біжать прямо дуже швидко. Вирішую тримати свій темп, і це було правильне рішення – більшість з тих людей я обійшов за 2-3 кілометри до фінішу.
На бігові більше заважала загальна втома ніж біль у м’язах ніг чи щось таке. І розказувати особливо нема чого насправді. Намагався тримати рівний темп, підтягувався до тих хто попереду і старався розумно долати гірки та “перемикати передачі” подолавши їх.
Біг вийшов за 43:27, що на 2 хвилини гірше ніж хотілося б, але знову ж таки – задоволений тим як виклався і як в цілому все пройшло.
У підсумку я третій у своїй віковій групі, 14-й серед чоловіків та 16-й в загальному заліку – Lake Meridian Triathlon Results (runsignup.com).
Дані з годинника – https://connect.garmin.com/modern/activity/16789069358.