Минулого року я вже приймав участь в цьому старті (2022/09/18 – IronMan 70.3 Washington), але тоді то був контрольний старт перед Чемпіонатом Світу і задача була скоріш перевірити готовність. Цього ж року після відміненого IronMan Alaska який мав би бути в серпні і провальної спроби кваліфікуватися на Чемпіонат Світу в Болдері (2023/06/10 – IronMan 70.3 Boulder, CO) де я захворів цей ось старт став доволі важливим. По суті це може бути мій єдиний серйозний старт цього року де можна було щось показати. Хоча ще є один у грудні, але то вже значно далеко після завершення сезону і там може статися що завгодно.
Цього року я не отримав статусу який би дозволив мені розмістити велосипед на виході з транзитної зони. Навіть навпаки – я був у передостанньому ряду. Проте особливих переживать у мене з цього приводу не було через те, що транзитка не надто велики і як цей старт вже робив і тому добре уявляв як воно буде.
На старт приїхали машиною (50 хвилин в одну сторону), запаркувалися дуже близько і дійшли до старту пішки.
Власне всі три дисципліни проходили практично за тими ж маршрутами що і минулого року. На плавання вибрав гідрокостюм Zone3 Vanquish, а під ним був новий і шалено дорогий Surpas Pursue Speedsuit LD. І вже котрий старт одягаю дві шапочки: спочатку тоненьку (з тих що саме на IronMan видають), потім окуляри (плив у прозорих Zone3 Venator-X).
Плавання стартували по 2 людини кожні 5 секунд, а тому практично по всій дистанції пливли хоча і щільно, проте без зіткнень. Це сподобалося. А от що не сподобалося так це якісь незрозумілі “лабіринти” з буїв по дорозі назад. Причому коли дивлюся на дані з комп’ютера то наче відносно прямо усе було. Але під час плавання багато людей зупинялося, буї усіх кольорів були буквально з усіх боків і куди пливти було важко зрозуміти. А тому я не парився і не виглядав ті буї, а просто плив щоб у мене і зліва і з права хтось був весь час.
Плавання у підсумку вийшло 34:30, що гірше ніж хотілося, але в цілому відчував, що проплив непогано, не виснажився і мене не так щоб багато обганяли.
Вперше за весь свій досвід стартів з триатлону легко було бігти одразу з води, дуже швидко зняв гідрокостюм, дуже легко побіг з велосипедом (у порівнянні з іншими учасниками) і пробігши надзвичайно довгу (метрів 200 мінімум) дорогу до зони де можна було сідати на велосипед і погнав…
Вело теж пройшло доволі непогано, хоча і виснажливо. Десь після 15-го кілометра сформувалася група близько з 10 людей які то їхали дуже щільно, то далеко відривалися вперед чи відпадали назад, але практично усю дистанцію бачив тих самих людей.
День мав би бути сонячним, але з ранку було хмарно і тому вирішив як і минулого разу одягти прозоре скло на свій Rudy Volantis. І це знову було правильне рішення. Сонце хоча іноді і виходило, але більша частина траси проходила близько височених дерев, а тому ніколи особливо не припікало і не сліпило.
І в цілому вело вдалося зробити так щоб не вбитися остаточно. На трьох основних гірках попрацював добре, але не до виснаження, на спусках вдавалося не гальмувати і навіть крутити, в іншому рівнявся десь по групі в якій їхав.
По ходу кілька разів біля нас доволі довго їхав маршал, але я не бачив щоб хоч когось якось штрафували. Сама його присутність стримує від особливо нахабного порушення правил :)
Коли біг з велосипедом в транзитку і туфлі лишив на педалях то вони (туфлі тобто) постійно чеплялися за землю і велосипед іноді аж підскакував у повітря. Це було неприємно. Не знаю як правильно робити так щоб педалі не крутилися.
Біг почався доволі складно – почав буксувати і перші кілометри три не міг ніяк розбігтися. Аж хвилюватися почав. Але пульс тримав на рівні як планувалося і поступово почав підтягуватися до учасників які обійшли мене на початку бігу.
Сама бігова траса доволі нудна – по гравію туди і назад, пара невеликих “апендиксів” по дорозі. І саме рівномірність темпу тут потрібна найбільше. Десь після 10-го кілометру почав обходити тих хто занадто швидко стартував біг. А коли так далеко до фінішу біг просідає то це будуть суцільні муки до самого фінішу.
І хоча мене обігнали пара швидких бігунів на останніх 5 км я відчував, що йду доволі добре і навіть з легким випередженням плану. Проте останні 3 км як і минулого року одразу після короткою, але надзвичайно крутої гірки стали випробуванням: різке знесилення, ноги вже не біжать, а соваються, не відчуваю, що зможу прискоритися взагалі. Просто терпів і весь час думав чи не пройтися трохи пішки. Перетерпів і десь останній кілометр міг вже бігти знову, хоча і страждав трохи.
У підсумку біг вийшов за 1:35:49, що є найкращим моїм біговим результатом на цій дистанції здається. А результат на всю дистанцію – 4:49:11, 6-те місце у віковій групі та 49-те серед чоловіків. Тобто минулорічний результат я покращив аж на 12 хвилин!
Дані з годинника – https://connect.garmin.com/modern/activity/12047068058.
