Життя в США – Сторінка 4 – Ще один не такий як усі…

Про виплату податків в США

Знову ж переопублікую свій старий пост із доповненнями.

Є така відома на весь світ національна американська розвага – складення звітів про прибутки/податки. Сенс полягає в тому що в США система є самодекларативною, тобто кожна людина самостійно подає інформацію про свої прибутки та сплачені податки і відповідно або доплачує або отримує назад певну суму грошей. Власне я і досі не дуже добре розумію систему, небагато про неї знаю, та і знати багато не обов’язково. Але прикол системи в тому що можна так порахувати свої гроші щоб мінімізувати податки.

Тобто є шкала прибутків за якої знімаються податки. Далі сума зменшується якщо це родина. Також зменшення йде якщо є діти (чим їх більше і чим вони менші тим краще). Якщо є кредит на житло теж отримуєш певний бонус. За витрати на лікування більш ніж певної суми з власної кишені теж. Зменшити податки допомагає купівля машини з гібридним двигуном, встановлення альтернативних джерел енергії у себе в будинку (сонячні батареї, вітряки), тощо.

Можна робити простим способом – вказати що ось по формам від роботодавців та банків (ті зобов’язані їх надати у кінці року) було зароблено стільки, а сплачено стільки. І відповідно різницю від того що має бути або тобі повертають, або ти доплачуєш. А можна вказувати ледь не кожну покупку в магазинах і тоді з податків вираховується вже сплачений у магазинах податок.

Далі можна робити спільний на родину звіт, або на кожного індивідуально. І суми відповідно будуть різнитися. Треба пробувати різні варіанти і вибирати найвигідніший.

Ще роблять такий фокус. Скажімо у родини сумарний прибуток 120-150 тис на рік. Щоб платити менше податків його зменшують до скажімо 90 тис, переводячі кошти в пенсійний фонд. Це добре ще й тому що при відкладенні коштів в пенсійний фонд з них податки не беруться (правда візьмуть потім коли будеш їх назад забирати, але там вже і сума більша буде). І залишається родина в тих межах прибутку де податок менший та ще й у пенсійному фонді щось має.

Але можна і добряче прорахуватися. Наприклад через виплачену премію ви перевищили очікуваний річний прибуток (після відрахувань у пенсійний фонд) на пару тисяч і тепер вимушені доплачувати більше 10000 державі. Як так вийшло? Податки ж обчислюються стосовно прибутку, тобто відомо скільки за рік буде зароблено грошей, отже з кожної виплати відраховується певна сума на податки. Якщо відбулося підвищення з/п, або виплата бонуса, чи видача акцій компанії то річний прибуток може перейти у інший діапазон, де податок вищий. Тобто сплачуючи суму податку відносно 70-90 тис на рік ясно що ти недоплачуєш відносно суми 91-110 тис на рік і маєш компенсувати державі.

Чому ж роботодавець не виплачує податики так як це роблять в Україні? Тому що він просто не знає вашого сімейного стану, витрат на освіту, медецину, додаткових прибутків, тощо. Більше того, можна вибрати такий варіант коли із з/п взагалі нічого не відраховується у податки, а вся сума сплачується в кінці року. Сенс в тому що на ці гроші можна купити акцій, вкласти на якийсь рахунок чи заробити іншим способом впродовж року.

Хитрі американці витрачають багато часу вираховуючи подача яких документів дозволяє мінімізувати їх податки і відібрати назад хоча б частину грошей. Але треба сказати що у них тут сплата (і обрахування податків) є шкільною дисципліною і розуміються вони у всій цій системі незрівнянно краще. Ну та у них і машину водити вчать у школахю

Коли мова заходить про податки і складність у розумінні системи всі в один голос радять купити програму TurboTax, яка продається майже в кожному магазині (стійки з коробками схожі на стійки з пластівцями). Головна фіча програми – ти можеш вводити різні свої витрати за рік (кредити, кіпівлі, лікування, навчання, тощо) і одразу бачити яку суму складають твої податки.

Я так і зробив. А потім дізнався що все те саме безкоштовно можна робити на їх сайті (так і роблю вже три роки). Навіть якщо твоя ситуація не покривається безкоштовною версією то вони вписують ціну програми у пункт “на підготовку податкового звіту” і ця сума повертається з податків. Є і інші подібні продути.

Коли у тебе нарешті все склалося відсилаєш всі необхідні документи в спеціальний департамент. Можна відсилати поштою, або просто відправити є-мейлом файли звітів ТурбоТакса (натиснути кнопку). Коли податки опрацьовано побачиш на вказаному рахунку зараховані або зняті кошти (займає до місяця опрацювати твій звіт). Реально у спокійному режимі за 2-3 вечори усе зробити.

Складнішою стає ситуація коли продаєш і купуєш акції. Там якісь різні види бувать – довготермінові та короткотермінові. І якось там по різному усе розраховується і дані з отриманих форм треба ще вручну якось модифікувати при переносі у звіт. Але я поки нічого не продавав, тому більше нічого і не знаю.

Про житло в США

А вірніше про рентовані квартири.

Треба сказати що помешкання в нашому районі доволі дорогі, і вартість будинків в середньому починається від пів-мільйону долярів, а то і більше. Можна знайти й за 350 тис. будиночки, але доволі далеко, до роботи пиляти в районі години. Є лише одне чітко виділене місто – Сіетл. Все інше – Редмонд, Бєлєв’ю, Кіркленд, Ісаква, Лінвуд і так далі непомітно переходять одне в інше, і навіть вулиці можуть починатися в одному, йти через друге і закінчуватися в третьому.

Весь цей час ми жили виключно у квартирах в комплексах де їх здають у ренту. Хоча можна і рентувати окремий будинок, або частину будинку, або житло у власника.

Середня ціна за квартиру з 1 спальнею і 1 ванною – від 1000замісяць. Можна знайти й дешевше, але далі від роботи. Також на ціну впливає площа (чим далі від міста тим вона дешевша), наявність гранітних покриттів на кухні (за містом майже будь-де, в місті в основному дерево) і так далі. Розмір ванної кімнати також вар’юється.

Всі квартири здаються без меблів, але в них як правило є пральна та сушильна машина, посудомийка, плита з духовкою, бойлер, холодильник, витяжка. Може бути мікрохвильова . Може бути камін. При чому каміни тут для паління дерева, і лише в одній з квартир в яких ми жили були газові каміни. Каміни використовуються і для опалення в тому числі.

Підлоги у всіх вкриті ковроліном, душе пухнастим і класним. Опалення, як ви мабуть вже зрозуміли, від електрики – у певних місцях квартири є такі спеціальні дірки з яких дме тепле повітря. Температуру регулюєш сам (як правило на кожну кімнату). В одній з наших квартир навіть були програматори – виставляєш температуру на конкретний час дня у різних кімнатах, плюс додаткові настройки на вихідні.

Можна квартиру купити у подібних комплексах (кондо), і ціни відповідно будуть від 300 тисяч десь. Є свої переваги і недоліки – можуть у комплексі бути додаткові бонуси типу спортзалу та басейну, все оновлення та інші ремонти проводяться масово. З іншого боку можеш бути вимушений платити за те що тобі не надто потрібно. З іншого боку у своєму будинку треба постійно і багато платити за різні ремонти і самому займатися усима проблемами.

Є і комбінований варіант – так званий міський будинок. Це по суті будинок який своїми боками переходить в сусідні будинки і часто не має ні заднього двору ні галявинки перед входом.

Треба ще зауважити про особливості позначення квартир. Тут вказують кількість спалень і ванних. Це означає що ще є кухня та велика “сімейна” кімнаті. А ванних/туалетів як правило стільки ж скільки і спалень. Бувають половинки ванних – це просто унітаз з рукомийником. Причому самих ван у нашому розумінні і нема – це фактично невисокі борти, знавіска і душ. Ну і завжди ванна комбінована з туалетом. Ми зараз знайшли доволі дивний варіант – дві спальні, але одна ванна кімната Smile

Кухні геть не пристосовані щоб у них сидіти, тільки готувати можна.

В деяких комплексах нігліють до того що починають вимагати гроші за криту парковку (20-30 доларів на місяць). Там де ми зараз живемо у нас одне безкоштовне крите місце для паркування. У попередній квартирі ми спочатку платили по 20 за місяць за парковку, але коли підписували наступний контракт то вмовили їх зробити парковку безкоштовну.

І платежі за електрику, воду, каналізацію і прибирання сміття суттєво різняться в залежності від міста (деякі міста мають додаткові податку на воду, наприклад) та того наскільки жадібними є власники. В нашій квартирі зараз плата за деякі з цих послуг входить в квартплатню що економить нам майже сотню на рік.

Щоб вам ще таке написати? Коротше давайте питання якщо є.

Про кредитні картки

Так, я знаю що в Україні вони теж є. Але якось вони дивно там є. По-перше, чомусь усі без винятку пластикові картки народ в Україні назвиє кредитними. А, по друге, картки “там” і картки “тут” це майже абсолютно різні речі. Я сам не надто копенгаген у всих цих ваших банках і картках, але розкажу як вмію Smile

Ось скажімо є мене банківський рахунок куди мені йде зарплатня. Відповідно в мене є дебетна картка з якої я можу знімати гроші не більше ніж зараз у мене на рахунку. При чому не обов’язково уся зарплатня йде на один рахунок і в один банк. Я можу, наприклад, сказати що хочу от таку певну суму класти на такий от накопичувальний рахунок в такий банк, а залишок на ось такий рахунок в інший банк. І необов’язково у мене для кожного рахунку може бути картка. На накопичувальному рахунку дають більший відсоток, але обмежена кількість операції на місяць. На розрахунковому рахунку у мене ніяких додаткових бонусів нема, але гроші знімати можна скільки завгодно разів.

Є і кредитні картки. Є від банка в якому у мене основний рахунок, але вона безпонтова і я нею не користуюся. А є від банка якого фізично не існує, у мене там навіть гроші не лежать. Але кредитка є. Сенс у тому що по цій кредитці мені виплачують гроші назад, називається це cashback – http://en.wikipedia.org/wiki/Credit_card_cashback.

Відсоток там різний. Наприклад на бензин 2%, на покупки у певних магазинах – 3%, на все інше (включно з покупками через інтернет) – 1%.

Насправді у мене більше однієї такої кредитки. Сенс мати кілька різних кредиток – різні платіжнісистеми (Visa, American Express, MasterCard, …) та різні відсотки виплат за різні витрати. Є кредитки в яких заробляєш милі польоту і потім можна безкоштовно взяти авіа-квиток. Або на бензин заробляєш. Ось тут можна подивитися приклади – http://www.creditcards.com/reward.php, http://www.creditcards.com/cash-back.php і так далі.

Гроші ці або повертаються у вигляді чека раз на рік, або у вигляді балів які можна обміняти на товар або просто готівку.

Виплати по кредитці здійснені упродовж певного часу (як правило 3-4 тижні) роблять кредит безвідсотковим, тобто нічого зверху не платиш. Звісно що можна все настроїти через сайти банків щоб виплачувалося само автоматично з певного банківського рахунку, щоб сповіщення приходили і таке інше.

Розмір кредиту як правило росте з часом. Скажімо була у нас кредитка на 3000, через рік прийшов лист що збільшили ліміт до 5000, а ще через рік до 8000.

Часто-густо кредитку можна навіть оформити у магазинах. Як правило це не дуже хороші кредитки, але для людей (читай студентів) які не мають кредитної історії це непоганий варіант. Нехай це кредитка лише на 300 доларів і виплачувати по ній треба через 1-2 тижні. Але вже маючи парочку таких можна через рік-півтора у нормальному банку оформити кращу кредитку. Додатковий бонус такої кредитки – усі покупки в цьому та споріднених магазинах будуть з певною знижкою.

Зовсім хороші кредитні картки, наприклад такі які при купівлі авіа-квитка дають другий на той же рейс безкоштовно, або такі що дають 5% повернення на усі операції насправді отримати не так легко. Вони вимагають хорошої кредитної історії, наявності кредиток не менше ніж на 15-20 тисяч, кілька десятків тисяч на рахунку в банку і таке інше.

Іноді магазини, наприклад Costco, теж періодично дають якесь повернення коштів – чек в кінці року, накопичені бали які можна обміняти на товари і так далі. Дрібничка у порівнянні з виграшом від самої кредитки, але приємно.

Окремо про кредитну історію. У кожної людини (і мабуть родини) є певний кредитний рейтинг. Він постійно змінюється від іноді зовсім неочикуванних речей. Наприклад відкриття чи закриття рахунку чи кредитки знижує рейтинг. Так само як і поцікавитися чому він дорівнює (цієї інформації нема у публічному доступі і навіть власник має робити запит до певних установ і банків) теж призводить до його зменшення. Хитрі совки думають що “от зараз я візьму кредит на машину і виплачу його увесь за раз” і думають що вони і кредитну історію покращують і відсотки не сплачують. Насправді якщо сплатити кредит набагато швидше ніж треба то це теж вплине негативно на рейтинг Smile

Насправді цей рейтинг показує фінансовим установам настільки надійним джерелом заробітку ти є. А це важливо для дорогих покупок типу житла чи люксусової машини де різниця у 0.5% відсотку складає доволі значну суму. Просто нагадаю що, наприклад, кредити на машину тут від 0% до 4+% (3-6 років) для всяких ненадійних іноземців типу нас. На житло приближно такі ж відсотки, але вже на 20-30-50 років.

Як я ходив на роботу у 2007 році

Це вже пару місяців як ми приїхали, переселилися із тимчасової квартири у ближчу до роботи. Власне там пішки було йти 15 хвилин через інші будівлі МС.

В цьому будинку ми колись жили на другому поверсі, це типу гуртожитку, у кожної квартири свій вхід.

Особливо мене вражали перший час “посадки”. Там наче ширина метрів 5 від сили, а чагарники такі що відчуття дикого лісу виникає. Крім того тут граблями землю не розчесують і поруч із дорогою з неслабим трафіком цілком може бути невеличка калюжа у якій регулярно бовтаються дикі качки та не менш дикі гуси.

Так, це самий що не є Редмонд, серце Microsoft. Близбко 50 будівель у яких працюють близько 50 тисяч людей. І так, це дійсно через дорогу від кампусу.

Ось такі приблизно види відкриваються у деяків з офісів. Хоча бувають і види на дорогу, столовку чи інші будівлі Smile

Ось так зненацька можна вискочити з лісу у якийсь комплекс будівель. По столикам на вулиці видно що десь поруч вхід у столовку.

Вид на те саме місце з протилежної точки (від кута червоного будинку на попередній фотографії):

Про автостраховки в США

Як завжди спочатку скажу що те що написано далі не зовсім точно і не зовсім повно описує як все насправді, деталі я і сам не надто знаю. Просто хочу розказати про головні моменти.

Страховка тут наче обов’язкова, але часто чую історії про людей які кудись влетіли і у них не було страховки. Проте поліція страховку не питає, то вже справи водія чи сам він буде платити за все, чи страхова компанія.

Страхові внески, вірніше їх розміри, залежать від маси факторів. Наприклад:

Вік та стан машини
Колір машини (червоні частіше б’ються так що їх треба повністю міняти)
Вік та кількість водіїв
Кількість машин у родині
Типове використання машини та місцевіть де нею користуються
Яке покриття та додаткові послуги потрібні (заміна колеса, закінчився бенщин, здох акамулятор)
Кількість та серйозність порушень в історії
…

У випадку як стається щось погане треба спочатку звонити в поліцію щоб приїхали і склали рапорт, а потім у страхову. Але ще первіше – прибрати свою машину з дороги щоб не уповільнювати рух.

Ось тут українські читачі здивовано питають “а як же поліцай визначить хто винний?”. А річ в тому що це не його робота визначати хто винний. Задача дорожньої поліції – забезпечувати безпечний рух без перешкод. Тому якщо машину можна було прибрати, а ви цього не зробили то ще й додатково можна отримати.

Далі поліцейський запише ваші свідчення, свідчення іншої столрони та свідків якщо такі знайдуться. Віддає вам рапорт у руки і поїхав собі далі. Ну і штраф доведеться сплатити.

Потім ваші страховки починають розбиратися хто кому скільки платить на основі протокола від поліції який ви їм надаєте. Причому платять обом сторонам (яи скільки їх там є). Ось тут другий раз мене здивовано питають “як, що навіть ому хто винен платять?”. Так, платять тому що це те для чого страхова і потрібна. І не суттєво хто винен – у вас зі страховою договір що вона покриває певні витрати у випадку аварій і іншого.

Далі страхова спрямовує вас до дилера з яким ви працюєте. Той оцінює що треба ремонтувати або міняти і в скільки це стане. Далі вам пропонують або ремонтуватися там же, або взяти чек (не завжди на всю суму) і поїхати ремонтуватися в інше місце. Так, можна просто взяти чек і не поїхати ремонтуватися, так теж роблять.

Якщо пошкоджень більше ніж на певну суму (наприклад на третину вартості машини) о як правило ніхто нічого не ремонтує а просто видають нову машину.

На час доки машина в ремонті як правило видають тимчасову машину такого ж, або вищого класу.

Всі ці витрати страхові компанії відшкодовують тим що підвищують платню за страховку. Причому у них є не лише верхній, але і нижній ліміт – наприклад замазування тріщин на лобовому склі покривати не будуть бо ціна такої роботи нижча за (наприклад) $300.

Страхові тим не менш постійно нагліють і дуже неохоче знижують ціни. Проте можна суттєво зекономити переходом до іншої компанії. Робити це дуже легко – дзвониш, домовляєшся за умови і ціну і вони автоматично відміять твою поточну страховку (наперед виплачені гроші повернуть чеком у поштову скриню) і увімкнуть свою. Олена, яка у нас займається усима цими питаннями, змогла так за пару “переходів” знизити страхові внести майже вдвічі за пару місяців.

Але все одно дешева страховка нам не світить бо водити почали ми після 18 років, а це негативно впливає на розмір внесків.

Як одягаються в США

А бо правильніше “Як одягаються люди навколо мене в нашому регіоні”. Власне це пара трошки оновлених постів 2007-го та 2009-го років Smile

Якщо ви дивилися щось типу South Park то можливо у вас виникало питання чому хлопчаки і зимою і літом, і в приміщенні і на вулиці носять шапки? Чому Кені завжди, в будь-яку погоду в куртці-Алясці? Цікаво це не художнє перебільшення. Тут дійсно одягаються хто як хоче. І не лише зимові шапки літом, або сандалі на босу ногу зимо. Але і піжамні штани у магазин чи спортклуб, протерту до дірок на рукавах кофту на роботу, або резові тапочки на вечірку.

При температурі від 0 до + 10 можна побачити людей в зимових чоботях з хутром, в зимовій куртці і міховій шапці, або міхових навушниках і рукавицях з такою самою ймовірністю як і людину в шортах і футболці з коротким рукавом. І це зовсім нікого не цікавить. Ніяких тобі поглядів у спину, ніяких – "Шо, прижарило?".

Часто можна побачити людей у шапках в приміщенні. Хоча кажуть в Техасі за таке відгребсти можна.

Зустрічаються в нашому корпусі і такі що носять в’єтнамки на босу ногу (це я писав 5 років тому, а зараз сам на роботі переважно у в’єтнамках чалапаю). Хоча найрозповсюдженіша форма одягу – все розстебнуте. Тобто є штани + футболка, а зверху – Н(дорівнює бо більше 0) спортивних кофт, або светрів на блискавках та курточок.

Взагалі коли температура трохи впала то діти почали носити футболки з довгим рукавом, а іноді навіть светри. Зазвичай я їх бачу коли вранці чекаю Оленку на виході спортклубу, а батьки з дітьми заходять.

І стосовно взуття. Можливо часто у фільмах бачили, або просто чули, що американці вдома не розбуваються, і навіть на ліжко залазять вбуті? Так і є. Ну на ліжко звісно не лізуть, хіба що це диван у вітальні і хазяєва не вимагають розбуватися. Причина цього в тому що все навколо дійсно чисте. Якщо почистити підошву взуття то я навіть не знаю скільки місяців в ньому треба ходити щоб реально її замазати. Тут просто нема де це зробити Серйозно. Самі помітили. Оленка якось глянула на свої чоботи і каже – наче тільки помила, гм, як це воно так? Ось так.

А іноді люди ходять взагалі босі, або у самих шкарпетках по офісах. Виклад на курсах може розбутися і так в шкарпетках і ходити усі 5-8 годин, залазити з ногами на столи, робив там всілякі "морські фігури" типу розминки. І здається ніхто крім мене не дивується. А з часом і я перестав.

Треба сказати що “наші” у більшості випадків одягаються так що їх легко впізнати. Навіть не знаю як це пояснити словами – якісь сірі мишачі світерки, штани зі шкільного костюму, рубашки що ні до чого не пасують…

Чим можна пояснити той факт що в 9 з 10 випадків я розпізнаю колишнього совєцкого громадянина чисто за зовнішністю? Навіть вірніше за одягом.

Ні, не подумайте, я не хочу сказати що американці одягаються вишукано. Навіть навпаки. Вони приділяють одягу занадто мало уваги і вибирають його за принципом "щоб було зручно". Через те що американці себе цінують більше ніж одяг вони не бачать нічого страшного в тому щоб зимою носити сандалі (все одно не по вулиці ж ходити), чи, скажімо, літом носити зимову шапку. Але фішка вся в тому що вони у своєму одягу виглядають природньо.

На нашиших же співгромадянах у більшості випадків одяг сидить так наче вони у когось його відібрали. Якісь светри зв’язані із розпущених бабусиних шкарпетох, якісь шкільні штани куплені у магазині "Тракторостроітєль", турецькі шкіряні куртки (де, де вони їх знаходять у США?!) і інші речі. Та при цьому що речі одне одному не підходять ще і ті самі речі не підходять людині. Ну не всі люде добре виглядають у клітчатих рубашках, а гостроносі туфлі під виварені джинси взагалі нікому не пасують…

А за полієтеленові пакети в руках я би взагалі візу відбирав. Ну чому, чому пакет?! Чому не картонна коробка чи сумка-кравчучка? Це типо модно з пакетом ходити?

З коментів:

Наші люди дуже часто (не завжди, але дуже-дуже часто) виглядають погано вдягненими навіть якщо на них набагато кращий одяг ніж на оточуючих. Думаю проблема в тому що у нас одягаються у щось "тому що воно красиве і дороге", а вони одягаються "тому що мені в ньому зручно".

День Подяки…

…і День Після Дня Подяки, або Thanksgiving та Day Afterf Thanksgiving все ще доволі незвичні для нас свята.

В четвер все вимирає в прямому сенсі. Магазини усі закрити, машин та людей на вулицях нема. А ще й в тому районі де ми живемо щільність населення невисока тож взагалі якийсь зомбопокаліпсис нагадує.

В цей день сім’ї збираються і їдять індичку. Свято присвячено першому врожаю який зібрали переселенці піся голодної зими, а зиму їм допомогали пережити індіанці (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%BA%D0%B8).

В п’ятницю, відому як Чорна П’ятниця (Black Friday), рано вранці, а скоріше вночі починаються розпродажі з дикими скидками. Це той самий день коли люди вночі збираються на парковках під магазиними, смажать бургери, і взагалі весело проводять час. Потім магазини відкриваються в 3-4 ранку і народ ломиться за телевізорами, дизайнерськими сукнями і іншими розкошами.

На продажах в Чорну П’ятницю деякі інтернет-магазини роблять ледь не половину річної виручки.

Вже в обід на дорогах з’являється народ і немало, а в магазинах деяки полички порожні вперше за рік.

В понеділок, відомий як Кібер-Понеділок (Cyber Monday) починають розпродажі електроніки, комп’ютерної техніки і інших девайсів. Саме таке “свято” придумали не так давно (у 2005) спеціально для людей які скупляються переважно в інтернеті. З того часу таких стало більше набагато, а свято “розширили” і традиційні магазини пропонуючи знижку на електроніку.

За статистикою в ці дні в США продають дуже багато товару за кордон (завдяки інтернету), тож в інших країнах щоб не відставати торгівельні мережі теж почали робити розпродажі в ці дні. І зараз це раніше доволі локальне свято на повну відзначають, хоча б і просто витрачанням грошей, у Британії, Німеччині, Португалії, Франції, Новій Зеландії і інших країнах яких стає все більше. We all live in America іншими словами.

Структура наших витрат

По-перше, як збиралася інформація. Є такий сервіс http://www.mint.com якому вказуєш всі банківські рахунки, кредитні та дебетні картки, позики, пенсійні та інші фонди, акції і так далі. Він все це відслідковує, інформує про те що час виплачувати щось там, або що, наприклад, в цьому місяці щось перевищів свій звичайний ліміт на бензин і таке інше. Звісно по транзакціям сервіс знає які витрати до чого відносяться (їжа, медецина, житло і так далі). Лише в небагатьох випадках треба вказувати вручну що це саме було, не частіше ніж раз на 300-400 транзакцій.

Чи не боюся я давати таку інформацію як номери рахунків і паролі цьому сервісу? Ні, не боюся. Насправді сервіс доволі відомий і дуже поширений. Ну і крім того в плані фінансів я доволі пофігістичний (тому і подобається що хтось їх відстежує за мене, сам би я такого в житті б не робив), та і ви можете лише вірити мені на слово що це мої дані, а не просто намальовані у паінті :) Реальні цифри не вказую з двох причин: 1) щоб уникнути заздрощів що класно нам тут живеться тупим і жирним бездуховним американцям, і 2) щоб уникнути пенісометрії і проповідей те які ми тут ніщеброди і як продалися в анальне рабство за миску рису в день.

Крім того показано ж співвідношення, а це як на мене і є найцікавішим.

І оскільки фізичними грошами як такими ми практично не користуємося (максимум 0.01% платимо налічкою), в мене навіть більшість часу їх нема з собою то ця статистика фраховує все.

Це статистика за майже два роки, тому доволі показова.

Тепер трохи по категоріям:

Home – чисто плата за аренду, враховуючи те що ми знімаємо доволі дешеву і не саму велику квартиру у більшості цей сегмент має бути більше на 20-30%%
Health & Fitness – сюди входить медецина, стоматологія, витрати на спорт (спортклуб, одяг і обладнання, стартові внески, тощо). Ми багато свого часу витратилися на медецину і зуби, крім того активно витрачаємося на спорт, так що у пересічної людини цей сегмент має бути меншим щонайменше втричі. З іншого боку без страховки і з тими процедурами які ми мали робити цей сегмент збільшиться рази в 4-5.
Food & Dining – продукти і ресторани-кафе-фастфуди. Ми не часто їмо не вдома, переважно лише коли подорожуємо. Але навіть якщо нічого самому не готувати то цей сектор буде більше максимум відсотків на 10.
Shopping – шмотки, взуття, брюлікі меблі і всякі дрібниці. Так, тут все дешеве. При бажанні і при відсутності любові до процесу шопінга можна легко урізати цей сектор вдвічі. З іншого боку в плані меблів ми любимо мінімалізм (наприклад надаємо перевагу подушкам замість диванів і столів, сидимо на підлозі і таке інше), так що не став би стверджувати однозначно.
Auto & Transport – кредит за машину, бензин, автобуси, таксі, …
Travel – авіа-перельоти, готелі, тощо.
Bills & Utilities – електрика, вода, сміття, газ (якщо проведено) та інші “комунальні” послуги. Чому не включено до плати за житло? Ну так у житла власник один, а контракт з постачальником інших ресурсів з ним не пов’язаний. Хоча нашим людям звично все об’єднувати в одну категорію мабуть. Але не забувайте що плата за ресурси тут далеко не фіксована і різниться від того які виплати і податки вигадають в тій місцині де ви живете і які провайдери з якими тарифами присутні. Сюди ж входить інтерне, телебачення (у нас нема), телефон і інше.
Entertainment – концерти, книги, диски, ігри, всякі девайси (телевізори, плеєри, приставки, комп’ютери). Коротше розвлєкуха всяка.

Отакоє от. А що ти маєш сказати з цього приводу, %username%?