Robert Wilson. Spin / Р. Вілсон. Спін (2005)

Ідея в цілому еперекликається з ідеєю «Карантина», але відмінностей багато і не можна сказати що це просто варіація.

 

Земля, загорнута у мембрану невідомого походження дожває останні 50 років в той час як за її межами пролітають сотні років у секунду. Більшість людей звісно або у відчаї, або у іншому непродуктивному стані, але хтось бачить і можливості – ракети з бактеріями дозволяють тераформувати Марс за кілька місяців в той час як там пролітають сотні тисяч років. А потім і земні види з поселенцями заселяють нову планету. Як тільки Марс досягає приблизно того ж рівня розвитку його теж обертають мембраною.

 

І ось коли Сонце вже готове вибухнути щось починає прояснюватися. Сукупність нанобактерій що живиться і розбудовує сама себе на кризі космічних об’єктів здається вважає людство своїм примітивнішим родичем і створює для нього середовище яке б дозволило виду існувати ще дуже-дуже довго.

 

Ну а так в книзі багато бізхнесу, політики, кохання, релігії, медицини і складних людських стосунків.

Лариса Денисенко – Корпорація ідіотів (2005)

Книга надзвичайно мені сподобалася, хоча я зразу дуже сумнівався чи варто мені читати сучасну українську прозу взагалі. Боявся що там все таке езестенційне буде…
Коротше 5 балів. Написано добре, чесно і цікаво.  Брутальність та чернуха відсутні. Враження самі позитивні. Варто читати.

 

З рецензії:

Молодий шибеник, який втрачає совість та віру в людство, випадково потрапляє на державну службу, де опиняється в колі людей, яких можна назвати ким завгодно, але не справжніми державниками. Байдикування, хизування, гра по чужих нотах. Це смішно, сумно, але не безнадійно, принаймні хочеться в це вірити. “Корпорація ідіотів” – це можливість для пересічного громадянина потрапити за куліси життя державних мужів та процесів прийняття РІШЕНЬ. Сучасна проза в дусі Зощенка та         Гоголя.

 

А ось і ЖЖ авторки – http://bozi.livejournal.com/

Glen Cook. The Black Company / Глен Кук. Чорний загін (1984-…)

Це найцікавіше і найкраще фентазі яке я будь-коли читав. Усі 10 томів (автор працює ще над двома) пролітають як мить. Є активні/бойові, є загадкові, є інтриги, є розбудовування армії (ледь не стратегічна гра), є тягучі і “заумні”…

Причому свого часу я почав читати з 4го тому і мене настільки затягнуло що поїхав у Дніпро і докупив інші що були. Також хочу зауважити на диво підходяще оформлення для усієї серії.

Власне переказувати щось детально зовсім не варто, краще читайте – не пошкодуєте.

Усі герої живі, з нелогічною і недалекоглядною поведінкою, вибриками і характерами. Нічого шаблонного нема, навіть не дивлячись на те що це фентезі.

І оскільки дії відбуваються на протязі кількох десятків років то не дивно що герої помирають, зникають, з’являються нові.

The Black Company / Чорний Загін (1984)

Загін найманців з давньою історію змінює платника і втягується в якусь авантюру з могутніми чаклунами і воїтелями на півночі.

Shadows Linger / Тіні згущуються (1984)

Сучасні колдуни і правителі виявляються усього лише прислужниками та жалюгідними слабаками у порівнянні з давніми злодіями. А ті, хоч і мертві давно, намагаються прорватися назад у світ живих.

The White Rose / Была Троянда (1985)

У головної злодійки з’явилася противага. Дії відбуваються у дивному місці з участю богів і істот з паралельного світу (мало їм було місцевих чаклунів та потвор).

Shadow Games / Гра Тіней (1989)

Загін мандрує, влазить у місцеву полдітику інших країн і зустрічає старих ворогів і знайомих що свого часу тікали від них.

The Silver Spike / Срібний клин (1989)

“Побічний” роман герої якого з часом вливаються в основний серіал.

Культ смерті виховує втілення богині смерті. Не дивно що вона є давно померлим близнюком головної злодійки і її з найголовнішим ворогом.

Dreams of Steel / Сталеві сни (1990)

Тепер головний ворог і злодійка керує загоном. Осада міста, стратегічна гра (:

Black Seasons / Суворі часи (1996)

Війна, осада, захоплення територій, повномасштабні бойові дії, походи, нальоти і всяке геройство.

She Is the Darkness / Темрява (1997)

Усе погано. Чаклуни слабіші і воюють між собою, але в той же час вони підступніші і здається скоро усьому світу прийде капець.

Water Sleps / Води сплять (1999)

Основні діючі герої сплять у пастці між світами, їхні нащадки діють як підпілля у місті яким колись керували.

Soldiers Live / Солдати живуть (2000)

Нарешті щось прояснюється щодо походження Чорного Загону, його місії та і будови світу взагалі. Дії відбуваються між паралельними реальностями.

Що далі?

В даний час автор працює над двома новими книгами:

  • A Pitiless Rain (Безжальний дощ), та
  • Port of Shadows (Порт тіней)

Ну що ж, чекаємо…

Г. Л. Олді. Черный Баламут

Твір доволі монументальний, складається з трьох книг – Гроза в Безначалье, Сеть для миродержцев та Иди куда хочешь.

По суті це “переосмислення” Махабхарати, але ніяк не просто переказ. І хоча герої і події ті самі, тим не менше це новий, неочікуваний погляд на мотивацію і причини вчинків і подій.

Всередені (у другій книзі) трошки все якось нудненько підвисло, але під кінець ситуація виправилася і переборювати себе щоб дочитати не довелося Smile

Мабуть головний недолік – великий обсяг, читати у транспорті буде важкувато, або взагалі неможливо.

У подібному ж стилі (але краще і коротше імхо) в авторів написано “Герой должен быть один”.