Сайт тріатлону – http://www.cob.org/services/recreation/races/padden-triathlon.aspx
Місто Белінгхем знаходиться практично на кордоні з Канадою. Їхати півтори години.
Цього разу ледь встигли на старт – спочатку поїхали на адресу де видавали стартові пакети (номери, чіп, шапочку). А вихідний же, в день старту видають безпосередньо на старті. Поки знайшли те озеро, поки знайшли де припаркуватися (з парками не так усе просто). Швидко зняли велосипеди (добре що не везли їх розібраними цього разу), рюкзаки на плечі (добре що Олені теж купили рюкзак для тріатлону), …
Коротше встигли на страт, але фотографій вже зробити не встигли.
Впереше пливли у гідрокостюмах з рукавами, задоволені (Олена писала про свої враження ось тут – http://puzzlemind.wordpress.com/2012/06/24/xterra-vector-pro-fullsuit/).
Дестанція нестандартна: плавання – пів милі (805 метрів), велосипед – 21 миля (33.7 км), біг – 5.2 милі (8.4 км).
Ну і Олена теж писала про цей тріатлон – http://puzzlemind.wordpress.com/2012/06/24/lake-padden-triathlon-bellingham-wa-06232012/
У мене 5-1 результат у своїй віковій групі, 17-й у загальному заліку. Все непогано, велосипед треба підтягувати як завжди. Плавання – 12:38, Т1 – 1:15, велоетап – 1:01:02, Т2 – 0:54, біг – 34:04. Разом – 1:49:52. Протокол змагань – http://www.cob.org/documents/parks/recreation/races/results/2012-padden-tri-competitive.pdf
Плавання було прикольне – “уди і назад”, не вишукувати буйки, не 2 кола, а просто по прямій. Я поплив у другій хвилі (можна було йти у яку завгодно). Народ ломонувся так зі старту що я аж злякався. Так і неслися усю першу половину. Потім правда більшість заспокоїлась.
А ще це був перший тріатлон на якому я відчув задоволення від велоетапу. Не скажу що прямо зовсім зрозумів що і як, але їхати було у задоволення. І хоча їхати групою за американськими правилами заборонено (через трі-велосипеди якими важче рулювати і руки далеко від гальм) вийшло все одно так що я їхав хоч і не в щильній, але у групі (5-10 метрів між кожним).
Страшнувато було летіти з гірки 50 км на годину, там я трошки пригальмовува і народ мене наздоганяв і обганяв. В гору я їду наче нарівні з нормальними велосипедистами, на прямій навіть відриваюся.
Вхід в транзитну зону трапився доволі несподівано – навіть не встиг туфлі зняти, довелося у них до стійки бігти.
Біг по парку навколо озера, 2 кола. Біжиш такий і думаєш – не може бути щоб одне коло усього 4 км було, я ж такий вже вбитий! А на другому колі так швидко все пролітає…
Олена сачконула – пробігла одне коло замість двох. Попросила себе дискваліфікувати. Потім ще думала добігти, але було вже піздно – чіп забрали.
Ну от і все – покрутилися там ще, дочекалися роздруківки з результатами, поїли ніштячків і поїхали додому.
А в неділю практично весь день відлежувалися.
Більше фотографій – https://skydrive.live.com/#cid=B21290194214A37D&id=B21290194214A37D%212362&sc=photos.
Мій велоетап кому цікаво (знято з Garmin Edge 500) – http://connect.garmin.com/activity/191976181.