[переклад] The Commodores – Easy

Пісня гурту “Командори” 1977-го року. Але більшу популярність ця пісня отримала коли кавер на неї зробили Faith No More, а на українських теренах її більшість чула лише в переробленому варіанті. До того ж голос Майка Паттона незрівняно кращий ніж у Лайонела Річі.

Знаю що це звучить дивно,
Але мені набридло мучатися.
Жінко, завтра я йду від тебе йду.

Ти і сама знаєш
Що я зробив все що міг:
Просив, крав, позичав…

А тепер мене попустило,
Попустило наче зараз ранок неділі.

Для чого б комусь
Заковувати мене в ланцюги?

Я повернув усе що винен
Усім хто хотів щоб я був кимось іншим,
Кимось ким би їм хотілося щоб я був.

Мені не подобається прикидатися, ні.

А тепер мене попустило,
Попустило наче зараз ранок неділі.

Я хочу літати так високо,
Хочу бути вільним щоб відчувати
Що я все роблю правильно.

Хочу бути вільним,
Бути самим по собі.

А тепер мене попустило,
Попустило наче зараз ранок неділі.

https://www.youtube.com/watch?v=rQUZj57oljA

А ось кому цікаво для порівняння виконання Faith No More:

 

 

 

[переклад] James Brown – I Feel Good

Маю ся добре

І знав що буду.

Маю ся добре, а і я знав що буду.

Так добре, так добре

Що я нарешті з тобою.

Почуваюся чудово, як цукор зі спеціями.

Почуваюся чудово, як цукор зі спеціями.

Так добре, так добре

Що я нарешті з тобою.

Коли я тебе обіймаю

То знаю що все йде вірно.

Коли я тебе обіймаю

Моє кохання не заподіє тобі шкоди.

 

 

 

 

[переклад] Radiohead – Creep

Коли ти поруч
Не насмілююся зустрітися поглядами –
Ти як янгол,
Твоя (ідеальна) шкіра примушує мене плакати.

Літаєш як порошинка
У прекрасному світі,
І я так хотів би бути особливим
Бо така до біса особлива…

Але я зануда, я дивак,
Що я взагалі тут роблю?
Мені тут не місце.

Мені байдуже що боляче,
Я хочу мати контроль,
Я хочу мати ідеальне тіло,
Я хочу мати ідеальну душу.

Я хочу щоб ти помічала
Коли мене нема поруч.
Ти така до біса особлива,
Я би теж хотів би бути особливим.

Але я зануда, я дивак,
Що я взагалі тут роблю?
Мені тут не місце.

І знову вона кудись біжить далі,
Вона біжить звідси,
Вона біжить, біжить, біжить…

Усе радує тебе,
Тобі усього хочеться,
Ти така до біса особлива,
Я би теж хотів би бути особливим.

Але я зануда, я дивак,
Що я взагалі тут роблю?
Мені тут не місце.
Мені тут не місце.

[переклад] King Crimson – One Time

Одним оком плачучі
Іншим сміючись
Помиляємося та пробуємо
Усе своє єдине життя.

Одна рука втомилася,
На один крок відстаємо,
І за один подих помираємо.

Я чекаю поки зійде сонце,
Чекаю поки пройде дощ,
Чекаю поки правильно випаде монета
Хоч одного разу.

І я стою оточений планами,
Стою на сипучіх пісках
Сподіваючись на дружню руку
Хоч одного разу.

 

 

[переклад] Can – Mary, Mary, So Contrary

Мері, ах, Мері, така своєнравна.
Як там твій садочок?
Всі ці срібні дзвіночки та ракушки.
І всі красиві люди в нашій кімнаті.

Коли побачиш своєнравну Мері
Не відводь очей, опирайся страху.
Ми говоримо спокійно і тихо
І не зважаємо на красивих людей, Мері,
Вишикуваних в ряд.
Мері, Мері, Мері, Мері.

 

Мило і романтично, і пісня чарівна. А тепер до суті.

Своєнравна Мері, вона ж Кривава Мері (так, че в її честь назвали коктейль) це Королева Мері, дочка Генрі VIII. Практикувала масові катування. “Срібні дзвіночки” це тиски для вивертання пальців, а “ракушки” це тиски в які закручували різні частини тіл жертв (протестантів). “Садочок” це велетенське кладовище яке Мері заповнювала закатованими жертвами, а “красиві люди вишикувані в ряд” це ряди Залізних Дів (вузька клітка з шипами всередину) де постійно мучилися десятки жертв.

І своє прозвисько “Своєнравна” Мері отримала тому що перехрестилася в католицтво і нещадно знищувала усе протестантське.

По собі в історії залишила ще й ось такий дитячий віршик.

[переклад] David Bowie – Space Oddity (1969)

Цент Управління Майору Тому,
Цент Управління Майору Тому:
Прийміть протеінові пігулки і одягніть шолом.
Цент Управління Майору Тому:
…Десять, дев’ять, вісім, сім, шість…
Починаємо зворотній відлік, двигуни увімкнено.
…П’ять, чотири, три…
Перевірка запалювання, благослови вас Боже.
…Два, одни, пуск.

Центр Управління звертається до майора Тома:
Ви показали справжній клас
І газетам навіть цікаво якої фірми футболки ви носите.
Час залишити капсулу коли будете готові.
Майор Том звертається до Центру Управління:
Виходю через шлюз
І дрейфую винятковим способом,
І зірки сьогодні виглядають дуже нейзвично.
Ось я тут
Сиджу на тонкому корпусі
Високо на світом:
Земля блакитна
І я непорушний.

І хоча я пролетів сто тисяч миль
Я почуваюся дуже спокійно.
Думаю мій корабель знає куди рухатися.
Скажіть моїй дружині я дуже сильно її кохаю
Що вона знає і так…

Цент Управління Майору Тому:
Ваша електроніка відмовляє, щось йде не так.
Майор Том, ви мене чуєте?
Майор Том, ви мене чуєте?
Майор Том, ви мене чуєте?
Ви мене…

…Ось я пливу навколо корпусу моєї жестянки
Високо на Місяцем.
Земля блакитна
І я непорушний…

До побачення GoDaddy і здраствуй Tableau

Так, я закінчив працювати в GoDaddy і перейшов у Tableau.

 

Чому? Кілька причин, деякі суттєві, деякі не надто, але усі разом нарешті сформували критичну масу яка і спричинила мій перехід.

 

Що не так з GoDaddy? Насправді крім незначних недоліків які можуть бути характерними лише для моєї та споріднених команд (читайте ось тут чим я займався в GoDaddy ось тут). Мабуть все ж таки головна причина в тому що зараз там йде велика робота над новою архітектурою і запланований перехід на Java, Docker, Kubernetes і усе таке подібне. Перше – мені не надто цікаво знову робити те саме, нехай навіть з кращою архітектурою і новішими технологіями. І друге – самі ці технології мені не цікаві взагалі.

 

Коли я почав шукати нову роботу то звузив свої пошуки до C++ та високих вимог чи то до оптимізації чи до чогось типу багатопоточності. Ходив на співбесіди у Facebook, Google, nVidia та іншими, з іншими компаніями (dropbox, Amazon та інші) сам перервав процес коли зрозумів що у тих командах в які мені сватали було б не те що я хотів. Було ще кілька маленьких інших компаній, зараз вже не суттєво. Від деяких з названих навіть отримав офери.

 

Чому ж Tableau і що я там буду робити? Зараз розкажу, але почати мабуть треба з того що таке Табло (саме так вимовляється назва, а не Таблєау чи Табльо як мені вже кілька людей з України казали).

 

Люди які заснували компанію зрозуміли дуже просту і навіть очевидну річ – даних у компаній стає все більше, дані ці треба аналізувати, але представлення даних у наочній та доступній формі відсутнє. Тобто у самому спрощеному подані Табло це візуалізація даних. Будь-яких даних у будь-якій формі. І візуалізацію цю вони роблять краще ніж будь-хто інший. А при наявності хорошої візуалізації легше побачити що ховається у цих даних і “пірнути” у них глибше.

 

Продукт розуміє природу даних: наприклад для дати можна групувати дані по роках, кварталах, місяцях і так далі. Зверху на це можна додати групування скажімо по країнах чи прямо на карті розмістити ці дані. І ще додати кольори для політичних вподобань. І кожна з цих дій вимагає однієї операції мишкою.

 

Рекомендую подивитися відео на каналі https://www.youtube.com/user/tableausoftware – там дійсно є багато інформативних відео. А з самим продуктом можна побавитися встановивши 14-денну безкоштовну версію з https://www.tableau.com/products/desktop/download. Також хочу сказати що за даними того ж LinkedIn Табло як вміння (skill тобто) знаходиться на третьому місці за популярністю для відкритих ІТ-позицій.

 

Компанію було засновано в 2003-му році. 20 вихідців з Amazon та Microsoft за всі ці роки виростили компанію до більше ніж 3 тисячі людей. Фінансовий звіт за 2016-й рік – http://s1.q4cdn.com/149179428/files/doc_financials/2016/FY2016-Annual-Report.pdf.

 

Я ж буду працювати в команді яка займається кластерізацією даних, трендами, прогнозами і таким іншим. Тобто математика, статистика, перформанс і усе подібне. Код наший збирається під Windows, MacOS та Linux і потрапляє як в десктопний продукт так і в сервер.

 

В Сіетлі у компанції 4 офіси, в одному з них я і буду працювати (бо саме там сидить моя команда), але можливо з часом переведуся в офіс в Кьоркланді – він недалеко від офісу GoDaddy і близько до дому. Просто літом можна їздити велосипедом на/з роботи – це 34 км в одну сторону і дозволяє суттєво економити час на тренування (тим більше що бігти мені ще не можна) і нерви на водіння машини в Сіетлі :)

 

Що ще сказати? Ну мабуть про їжу і напої треба :) Як з’ясувалося, хоча компанія цього зовсім не рекламує, крім стандартних напоїв є ще кілька видів кави з машинок та завареної зернової. Є холодильники з овочами, м’ясом/ковбасою, сиром, різний хліб, фрукти і таке інше. Є плити де з усього цього можна собі щось готувати (ті ж яйця підсмажити). І до того ж ще і приносять їжу з місцевих ресторанів (суші/роли, тайська кухня і так далі).

 

Є кімната де можна паркувати велосипеді і звісно є душ з рушниками.

 

Що ще важливо це те що майже через 10 років в США моя зарплатня нарешті виросла вдвічі у порівнянні з тим з чого я почав в Microsoft у жовтні 2007-го року. Це мабуть щось означає…

 

Коротше пишіть питання, буду пробувати відповідати :)

 

Більше світлин можна подивитися тут – https://1drv.ms/f/s!An2jFEIZkBKykuAhqNJm85l58kzWDw.

 

Про отримання американського громадянства

Сам процес насправді доволі простий хоча і тривалий. А найнеприємніше в ньому те що тривалість його непредбачувана.

Одразу треба сказати що усю вичерпну інформацію стосовно процесу можна знайти на https://www.uscis.gov/citizenship/learners/apply-citizenship.

Найбільш стандартним шляхом до громадянства мабуть є отримання грін-карти і проживання за нею в США не менше 5 років із загальним часом проведеним за межами США не більше 30 місяців. Є і інші шляхи як одруження з громадянином США, служба у збройних силах США та інші. Ось тут є документ з покроковою діаграмою яка роз’яснює чи можете ви подавати документи на громадянство. У загальному випадку ви маєте бути старшим за 18 років, володіти англійською мовою і бути у стані здоров’я який дозволить вас призвати до військової/цивільної служби в певних випадках. Але звісно є і виключення які можна знайти на ось цій сторінці – https://www.uscis.gov/us-citizenship/citizenship-through-naturalization/exceptions-accommodations.

Після того як ви з’ясували що можете таки починати процес треба заповнити спеціальну форму N-400 – https://www.uscis.gov/system/files_force/files/form/n-400.pdf. Що важливо знати про цю форму це те що в ній треба буде вказувати усі попередні місця роботи (з контактною інформацією), місця проживання та усі перетини кордону США за останні 5 років. Тому таку інформацію бажано зберігати на майбутнє. І дуже важливим є те що після подання форми якщо ви подорожуєте за межі США форма стає не дійсною і весь процес треба починати з початку. Враховуючи те що процес не дуже дешевий і займає невизначений час як я вже зазначив вище треба бути готовим до того що подорожувати ви не будете від кількох місяців до кількох років. Також з формою подаєте 2 фотократки зроблені за відповідними вимогами (ми робити у Costco і вони вже знають як знімати на документи – поки скупився фото вже і готові), робіть одразу 4 штуки бо ще 2 знадобляться потім на паспорт.

Вказання ж неправдивої інформації може призвести до дуже серйозних проблем, тому не варто цього робити що б там не було.

Заповнену форму N-400 треба поштою відіслати на одну з адрес вказаних на https://www.uscis.gov/n-400. За весь процес сумарні виплати на сьогодні складають $725 і сплачувати треба Агенству Націаональної Безпеки (реквізити вказано на тій же сторінці). Далі чекаємо…

Якщо усе було зроблено вірно і ви дійсно кваліфікуєтеся як особа що має отримати громадянство то через кілька тижнів вам прийде “запрошення” на зняття відбитків пальців у найближчий до вас офіс АНБ. У цьому запрошені буде вказано час і місце.

Отже приїздите (обов’язково взяти з собою грін-карту), вас фотографують (саме це фото піде на сертифікат), знімають відбитки і видають книжечку та аудіо-CD для піготовки до інтерв’ю. Я рекомендую готуватися виключно за цими  матеріалами і не витрачати гроші ні на що інше – усього що є у виданому якраз достатньо для підготовки.

Книжечка містить 100 питань 6-10 з яких задають на ітерв’ю та правильні варіанти відповідей на кожне з них. Усього вам треба буде відповісти правильно на 6 питань, але задають їх не більше 10, тому і 6-10. Деякі питання мають лише один варіант правильної відповіді, інші 2-3 і більше. Для деяких питань просять дати кілька варіантів відповіді, наприклад питання “назвіть дві свободи гаратовані Білом про Права” має чи то 6 чи то 8 правильних відповідей – вам же достатньо запам’ятати лише дві з них. Також у книжечці є додаткова інформація з кожного питання, але її навіть читати не обов’язково. Аудіо-CD містить ті самі 100 питань з варіантами відповідей начитані голосом – ми його постійно слухали в машині і повторювали усі відповіді за кілька тижнів до інтрев’ю.

Питання поділено на групи: історія, суспільство, видатні особи і так далі. Деякі з питань не мають відповіді у книжці чи CD і різняться в залежності від штата чи території – це питання як “хто ваший сенатор”, “хто ваший представник у Палаті Представників” і питання як “хто зараз Президент/віце-президент/верховний суддя/спікер”.

Самі питання переважно дуже прості. Наприклад: чому на нашому прапорі 13 смужок, відповідь – тому що було 13 колоній з яких почалися США. Або перші три слова Конституції – це буде “Ми – народ” (We the people). Або треба назвати один штат який межує з Мексикою/Канадою. Є і трохи складніші як назвіть 2 свободи які є у громадян США. Є і таке питання в якому просять назвати одне з індіанських племен – тут дають список з 50 племен, складно лише те що їх назви вимовляють не так як ми звикли з дитинства (могікани – мохок, ірокези – ірокай і так далі). Ну або назвіть два з перших 13 штатів.

Також у книжечці є опис процесу інтерв’ю і словники для теста на читання та письмо – усього слів по 50 у кожному.

Ну от значить чекаєте ви, чекаєте, проходить кілька місяців і вам нарешті приходить запрошення на інтерв’ю. Сам процес не тривалий, але доведеться почекати поки для вас звільниться службовець. Далі вас викликають в кабінет один на один де відбувається наступне. Спочатку просять прочитати одне з трьох речень на папірці, у мене було щось дуже просте типу George Washington is the first president. Далі треба написати просте речення, у мене було Mexico is on the south of the United States.

Після цього вам зачитують ті самі питання і слухають відповідь на них. Мені знадобилося усього 6. Всі питання не пам’ятаю, але там було What did the Declaration of Independence do? І відповідь – Declared our independence from Great Britain. Ще було питання What is the economic system of the United States? Відповідь або Capitalist economy, або Free market.

Потім службовиць проходить по тій формі N-400 що ви її відіслали кілька місяців тому, задає уточнюючі питання і робить деякі виправлення і доповнення. Взагалі оцінює наскільки ви володієте англійською і наскільки знайомі з тим що написано у формі. Після кількох додаткових питань вам кажуть (сподіваюся) що вас рекомендують до громадянства і на цьому все. І у мене і у Олени цей процес зайняв менше 15 хвилин.

Якщо вам поталанить то вам видадуть ваший сертифікат в той же день. А от нас нагородили можливістю прийняти участь в офіціальній церемонії – це було в Центральній Бібліотеці Сіетла за присутності мера міста. Туди вже я нарядився у костюм вперше за багато років :)

На церемонії у вас назавжди заберуть вашу грін-карту, видадуть матеріали для церемонії (текст присяги і гімну, прапорець, інформаційні матеріали). Далі буде виступ когось з офіційних осіб, ознайомчі фільми, потім співаємо гімн, читаємо клятву і все – ви громадянин, вітаю. Далі вас викликають по одному і видають сертифікат.

На цьому можна і закінчити, але якщо ви плануєте подорожувати за кордон то треба ще подавати документи на отримання паспорту. Форма для цього є у виданих матеріалах, але ми заповнили свої зарані і одразу по отриманю сертифікату поїхали у відповідний заклад свого міста. Там здали форму, віддали сертифікат (його потім повертають поштою), фотографії, заплатили близько $150 і поїхали додому чекати. Отримання паспотру триває до 2 місяців, як правило займає 2-4 тижні.

На цьому поки все.

 

PDP Rock Candy Wireless Keyboard

Просто неймовірна клавіатура! Виробник про якого я ніколи нічого не чув, але і якість виконання, і функціональність, і зовнішній вигляд і навіть ціна – усе на висоті.

Характеристики

Поглянемо що надає ця яскравенька клавіатура:

  • Ціна: повна ціна складає $30, я взяв свого часу по акції за $20.
  • Безпровідна (в комплекті йде крихітний USB-приймач), 2.4 ГГц.
  • Приймач може одночасно підтримувати клавіатуру і мишку від виробника.
  • Водозахищена і навіть можна мити під краном згідно виробника (IP67). Я не пробував поки що :)
  • Кольори на вибір: салатовий, синій, рожевий, фіолетовий.
  • Живлення: від двох батарейок ААА.
  • Функціональні клавіші F1-F12, додаткова цифрова клавіатура, блок клавіш управління курсором, клавіша Fn за допомогою якої функціональні клавіші контролюють мультимедіа.
  • На сайті виробника – http://pdp.com/en/shop/keyboards.

 

 

Враження і недоліки

Як я вже сказав враження у мене виключно позитивні: клавіатура дуже весело виглядає на столі поруч з нудною сірою/чорною/білою комп’ютерною периферією. Клавіші зручні і легко знаходяться в сліпу, взагалі все там де треба. Та власне за таку ціну шукати недоліки це просто придиратися.

Але недоліки звісно є. Перше що треба згадати це те що відсік куди вставляються батарейки закручується на два гвинти і щоб їх поміняти потрібна буде викрутка. Друге – мені особисто додаткова цифрова клавіатура не потрібна, не користуюся я нею. От якби її не було то взагалі класно було б. Ну власне і усі недоліки на цьому.

Оцінка на Amazon – 4.1/5 (https://www.amazon.com/PDP-Rock-Candy-Wireless-Keyboard/dp/B014JCWHNC), моя оцінка – 10/10.