Позначка: Комп’ютерні ігри – Windows

Cube Escape

Є такий клас ігор які у нас називють квестами, але правильно їх жанр називається point and click (наведи і клацни). В таких іграх треба розгадувати головоломки та загадки знаходячи різні предмети і використовуючи їх у певному порядку.

Ігри такі мають своїх прихильників з самого початку винекнення персональних комп’ютерів. Також вони сильно різняться за рівнем складності і комедійності. З відомих у минулому ігор подібного жанру можна згадати Full Throttle, Rex, Space Quest, Police Quest, King Quest, Cyrlandia, Goblins та безліч інших. З часом коли комп’ютерна графіка ставала все потужнішою популярнішими ставали бігалки-стрілялки типу Doom, Duke Nukem і так далі і таке інше. Жанр квестів втратив свою популярність майже остаточно.

І хоча час від часу з’являються цікаві проекти типу Botanicula, Samorost, Cradle, The Testament of Sherlok Holmes вони або не отримують достатньої популярності, або є інді-проектами яким важко боротися за користувача.

На мобільних же платформах усе поділили платформери та різні судоку-пас’янси. Проте жанр продовжує жити і про одного такого представника я і хочу написати.

Це не одна гра, а ціла серія ігор поєднаних дійовими особами, місцеположенням та задіяними у сценах речами. Кожна гра сама по собі невеличка і має лише 2-3 локації. Повне проходження займає від 15 хвилин до години, і в режимі якому я грав (по кілька хвилин кожного дня) проходження кожного епізоду займає усього кілька днів.

В іграх мені подобається і графіка і атмосфера, а головне що там є хороші загадки. Як правило в епізоді є 2-3 дійсно складних загадки що примушують сильно подумати, і ще кілька доволі простих.

В іграх мова йде про відновлення пам’яті втраченою детективом (чи іншим героєм) у зв’язку з травмою отриманою в дитинстів.

Рекомендовано, але зовсім не обов’язково проходити їх у хронологічному порядку, хоча події постійно стрибают у часі і іноді загадки є доволі психоделічними. Що ще приємно для Android більшість ігор є безкоштовними.

Отже взяти їх можна тут:

Sid Meier’s Civilization VI (2016)

 

Для тих хто раптом не знає – п’ята Цивілізація це моя і Олени улюблена гра для PC в яку ми награли кілька тисяч годин (Sid Meier’s Civilization V: Brave New World (2013), Civilization V: Gods & Kings (2012) та Sid Meier’s Civilization V (2010)). І тому звісно як тільки нова версія з’явилася у продажу я її одразу і купив і встановив і запустив.

Звичайна для великих ігор ціна (в США) у $60, тут все очікувано. І ціна такою ж і зберігається на момент написання цього посту. А от далі почалося неочікуване.

І почну я з зовнішнього вигляду. Дизайнерам треба було вирішити проблему відображення великої кількості дрібних об’єктів на карті так щоб вони не зливалися одне з одним і відрізнялися. А для цього в тому числі треба використовувати яскраві та контрастні кольори. Зробити яскравіші кольори з тією графікою що була у 5-й версії не вийшло б тому що знову ж таки весь екран було б забито дрібними яскравими плямами. Ну і в результаті нова версія отримала дещо мультиплікаційний стиль. Стиль цей дуже сильно різниться від попередньої версії, але особисто у мене ніяких негативних емоцій не викликає.

Щодо самого ігрового процесу то він став набагато складніший. Найбільше це проявляється в тому що тепер нема ніяких “атоматичних” дій. Розвідка територій, розбудовування міст, управління населенням, розвиток технологій і так далі – усе це треба робити вручну і робити на кожному кроці. Ідея розробників була в тому що як є автоматизовані дії то краще вже їх взагалі з гри прибрати. А усе інше має гравець розбиратися що і як робити і що на що впливає. Тому уся гра забита мікроменеджментом.

І що робить гру складнішою так це те що треба розуміти навіть такі дрібниці яку ділянку землі краще розробляти і для якої цілі і порівнювати її з характеристиками сусідніх ділянок. В результаті за час що я робив більше сотні ходів у 5-й версії встигаю зробити добре якщо десяток у 6-й.

 

Так само ускладнилася політика, але тепер вона ще й важить більше і дуже впливає на гру.

Вести війну стало складніше, а варвари відсилають розвідників яких треба перехоплювати – інакше вони побіжать на свою “базу” і звідти піде невпинний потік нападників.

AI в новій версії кращий і набагато агресивніший  – при найкращій нагоді супротивники складають союз і просто знищують мою цивілізацію за кілька ходів.

Коротше гра складна і я поки що в ній до перемоги не дібрався навіть на відносно легкому рівні складності :( І тому мабуть вона мені в результаті не так подобається як попередня версія яку я розумію доволі добре. Після кожної поразки я роздратовано вимикаю комп’ютер і не запускаю нову Цивілізацію ще 2-3 тижні…

Оцінки:

 

Sid Meier’s Civilization V: Brave New World (2013)

 

Нарешті після трьох років невпинного самовдосконалення з цим доповненням до прекрасної гри Sid Meier’s Civilization V (встановлюється поверх Civilization V: Gods & Kings) я зібрався написати кілька слів і про нього. Головна причина – через якийсь місяць вийде вже Civilization VI і неминуче ми з Оленою пересядемо на неї.

Це доповнення яке зробило одну з і без того найкращих ігор просто ідеальною.

В гру додали кілька нових механізмів і рас, але головне що тепер з’явилися нові способи вигравати. По-перше, трошки розширили і підсилили роль релігій. І хоча релігії самі по собі не дозволять виграти вони дають якісь переваги і вплив. Також змінено економічну складову: є торгівельні каравани і їх навіть можна грабувати :)

Взагалі хід гри і стратегія помітно змінилися: тепер торгувати набагато вигідніше і ефективніше ніж воювати. Взагалі війна стала дуже дорогим задоволенням і її доводиться відкладати до останнього моменту коли вже нема інших способів розв’язати конфлікти. Також трошки покращилася і стала логічнішою бойова система з тим як наносяться та лікуються пошкодження і здобувається військовий досвід.

Власне багато чого перераховувати, але у підсумку це доповнення додало те чого не вистачало в грі з самого початку і покращило ті місця що були не надто добре продумані. Якщо у вас є гра то це доповнення просто обов’язкове!

Оцінка на metcritic – 8.6/10 (http://www.metacritic.com/game/pc/sid-meiers-civilization-v-brave-new-world), моя оцінка – 10/10.

 

Plants vs Zombies

 

Дуже цікава і добре збалансована гра класу “захищаємо башти”. Але не зовсім підпадає у формат.

 

За сюжетом на ваш будинок пруть орди зомбі (звичайні, з відрами-захистом на голові, з жердинами для стрибків, танцюючі, бігуни, плавці, на катках і так далі), а ви на захист садите різні рослини. Деякі рослини стріляють, деякі вибухають, деякі іншим чином перешкоджають зомбі чи допомагають вам.

В грі також є кілька міні-ігор де можна пограти у варіацію боулінга, однорукого грабіжника та інші.

Гра неймовірно весела та адиктивна – відірватися дуже важко.

Гру портовано на неймовірну кількість платформ і повірте мені своїх грошей вона варта.

Тут можна погратися он-лайн: http://www.popcap.com/games/plants-vs-zombies/online

http://games.gamepressure.com/game_info.asp?ID=13427

 

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=CHAbHz8iYHc&w=448&h=252&hd=1]

King’s Bounty: Armored Princess (2009)

Це якась ганьба!

Довго шукав щось схоже на старих “Героїв”, оцю штуку усі в один голос рекомендували як найближчу до оригіналу реінкарнацію. Не вірте!

Що не так:

  • Нема міст які треба розвивати – натомість є якісь будиночки, палаци та намети в яких можна купувати різні види військ
  • замість очевидної цілі “знищити усих” дають якісь дебільні завдання “знайди 7 перснів та відвези як якомусь дядькові”
  • Немає ворогів як таких що ж ними треба змагатися, замість є купки неприкаяних військ на які треба нападати щоб пройти по карті далі
  • герой усьго один
  • …

В цілому набридає дуже швидко. Щоб зробити елементрані дії треба скакати-плавати через пів карти. Постійно забуваєш де що продається бо карти чималенькі.

Також добиває те що навіть якщо є гроші не можна купити максимум військ – пишуть “не вистачає лідертва”. Так само магія абсолютно збоку – мани настільки мало що вдається лише 1-2 рази за бій виконати самі примітивні і слабенькі заклинання. Ото так весь час і тикаєшся туди-сюди. Напав на когось, переміг, поскакав назад докупити 2 вбитих солдатика, поскакав назад.

Що зроблено добре так це бої. По суті це єдине що взяли зі старих “Героїв” і не сильно зіпсували. Багато, дуже багато видів військ. У кожного з них якісь унікалььні вміння. В принципі є над чим подумати щоб максимально ефетивно їх задіяти. Ну і намалювали красиво.

Але в ціломо – відстій!

http://games.gamepressure.com/game_info.asp?ID=12377

У іграшки є кілька продовжень-доповнень, я і купив якесь з них в комплекті з оригінальною (на стімі знижка була). Але не дограв навіть першу частину, витер все нафіг.

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=ynejlse2MVo]

Heavy Weapon

Сьогодні мова піде про Танчіки (;

Це перша гейм, що ми інсталювали на Х-бокс. Граю виключно я – у інших не вистача ні нервів, ні хисту :Р

Проходила вже декілька разів і зараз б’юся у Сювайвері – Жесть! Ото де зарядка для нервів. Довго не порубишся – максимум хвилин 20, а потім треба відпочивать, а саме попіратить.

Ролік знайшла класний, тільки нуднуватий перші 4 хвилини, і там тільки з Mission, нема нічого з Survival and Bozz Blitz – де самий смак.

Грулька, треба визначити, дуже популярна і не обмежується віком.

http://games.gamepressure.com/game_info.asp?ID=8809

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=T8xlYEPcFpk&w=448&h=252&hd=1]

Age of Booty

Вже скільки в нас Х-бокс, а гра в піратів не покидає першої стрічки у списку наших ігр. Я якось вже постилася про неї в ЖЖ. Власне то був пост про перші враження. Тепер час написати, чи були вони справедливими.

Ця стратегічка дійсно класна реалізована, нічого навороченного – все просто і ясно. Треба відмітити графіку, звукове оформлення – все зі смаком і юмором. І, головне, не набридає, принаймі мені.

Кожен раз проходиш карту і кожен раз все відбувається по-іншому. Є карти, де рулиш своєю бандою проти банди другого або других піратів-противників, то бува не нахвалися які попалися розумні напарники – воюємо слажено і кругом встигаємо, а іноді ну такі тупі – і не штурхонути, не сігналу їм дати, Вах!

І в онлайн піратствовать одне задоволення – як-ніяк з живими людьми воюєш. Мікрофон вагомо допомогає у грі, хоча все одно все залежить від того хто в парі – були перемоги вніму.

Як не дивно, але загалом попадаются дорослі американці. Кожного разу здивовані возгласи чую тіпа ‘Wow! That’s a girl!’, бо в нас один live-еккаунт Dovbojob і аватар заточено під Саньку – такий хлопчисько в рванках (: Я  довгенько не виходила піратствувать в онлайн – стіпіснялася. А потім якось навіть своя компашка зібралася, пофрендилися. Треба сказать, нема кращого засобу пізнати людину, ніж ріал-тайм войнушка. По-різному бувало ^_^

На жаль, не всі в нас дома поділяють мого захвату від піратствування. Здається, це принципове :/