Вся ця книга – це якась непозбувна бентега, але її португальський варіант. Як багато художніх книг, що намагаються влізти тобі в голову ця книга оповідає у надзвичайно дрібних деталях та дивною мовою життя старого гончара.
Гончар втратив роботу і замовлення через велику корпорацію. Дочка із зятем перебираються щити у будівлю корпорації. В фіналі у глибинах фундаменту корпорації знаходять поховання прадавніх людей. Вся ця історія розказана з неймовірними подробицями в процесі того як гончар випікає горщики, їсть, їздить на машині, гладить собаку, говорить з людьми та просто мовчки думає.
Частину історії розказано від імені дочки, собаки, сусідки і так далі.
Чесно кажучи – повна дурня. І я навіть не розумію яким чином ця книга потрапила мені до рук і що призвело до того що я почав її читати. Проте на її честь написано книгу настільки добре, що я розуміючи усю порожність подій таки легко дочитав до самого кінця.
Але радити нікому не візьмуся і сам перечитувати не буду.
Оцінки:
- Good Reads – 3.83/5 (https://www.goodreads.com/book/show/2531.The_Cave).
- Моя оцінка – 2/10.
