Про те як мій знайоми пройшов співбесіду в Гугл

Одразу скажу – ні, це не я, це справді знайомий з яким ми недалеко сидимо одне від одного. Я поки йти нікуди не збираюся, але в майбутньому звісно усе можливо.

Ну так от, ось цей мій знайомий на днях пройшов інтерв’ю в гуглі, отримав офер і переходить до них працювати через пару тижнів.

Звісно ми з ним обговорювали як проходив весь процес, що питали і таке інше. І я згадав що недавно тут у блозі мене питали як проходять інтерв’ю в американських софтверних компаніях, що питають, які вміння очікують. Отже можна знову трошки про це поговорити.

Перше що треба повторити це те що у великих компаніях типу Microsoft, Google, Amazon, тощо вас не беруть за те що ви добре знаєте якусь мову чи якийсь фреймворк. У якихось дуже окремих випадках вас можуть взяти за якісь специфічні знання типу вміння писати компілятори чи менеджер пам’яті в ОС. Але у більшості випадків компанії шукають просто розумних людей які б могли розв’язувати проблеми та знаходити рішення. Бо мови, фреймворки та проекти виникають і зникають, а продукти клієнтам треба продовжувати продавати.

Тому коли ви починаєте процес інтерв’ю з тим же гуглом то не очікуйте що у вас будуть питати знання хоч якоїсь мови чи технології (знову ж таки якщо ви не в команду компілятор/ядро/залізо йдете) і задачі які вам будуть давати можна розв’язувати будь-якою мовою якою вам зручно. Також дуже важливо те що це не процес прийнятий в гуглі в цілому – може бути що у кожної команди чи офіса свій процес, я просто переказую те що почув.

Так ось цей мій знайомий він переважно С++ програміст, місцями щось робив на Java, але ніколи її не вчив. Гумор ситуації в тому що співбесіда проходила в офісі в Кікрланді, а працювати він буде в іншому штаті де і буде його команда. І коли він питав які мови/інструменти і таке інше треба буде використовувати йому відповідали “а звідки ми знаємо? на місці і спитаєш”. Скоріше за все проте буде Java бо це внутрішній проект, ну та то таке. Це я до того щоб в черговий раз повторити що софтверні компанії які знають як писати софт і вміють це робити наймають людей не на задачу чи проект, а в компанію в цілому – тобто людей яких можна буде при необхідності використати будь-де.

Ну а тепер до самого інтерв’ю та питань.

Звісно спочатку було телефонне інтерв’ю де ХР задають питання по своїй якійсь внутрішній анкеті щоб відсіяти зовсім безнадійних. Ну може бути ще інтерв’ю з представником команди що наймає, але оскільки це телефонне інтерв’ю то там або писати код не треба взагалі, або писати щось дуже умовне у вікні чату. Для такого інтерв’ю треба знати основні алгоритми пошуку/сортування/обходу графу і структури даних як вектор, список, бінарне дерево, черга, стек, хеш-таблиця і так далі. Також треба розуміти що таке “О велике”, як воно вимірюється і що означає.

Після проходження телефонного інтерв’ю (називається “скріннінг” – screening) запрошують on site. Тепер інтерв’ю проходять в кімнатах з дошками де інтерв’юери дають задачі, а ви їх розв’язуєте. Усього відбувається 5 інтерв’ю по 45 хвилин кожне з перервою на обід та 15 хвилин відпочинку між зустрічами. За ці 45 хвилин треба зрозуміти задачу, задати уточнюючі питання, знайти рішення, написати його на дошці і обговорити додаткові питання стосовно рішення. Повторюся що оцінюють ваші вміння розв’язувати задачі в принципі і написання 100% працюючого коду не є гарантією найму. Краще не дописати щось чи написати умовно, але показати що ви на шляху до правильного рішення і розумієте усі недоліки, переваги та обмеження рішення яке пропонуєте.

Тепер безпосередньо до задач.

Перша задача така. У нас є сейф з кодом з чотирьох цифр. Кожна наступна введена цифра зміщує введену комбінацію на одну позицію вліво (тобто старша цифра втрачається). Перше питання – якої мінімальної довжини має бути послідовність цифр щоб гарантовано відкрити сейф? Ну тут треба зрозуміти що з наявного коду ми можемо взяти три останні цифри і додати до них четверту щоб утворилася нова комбінація. Тобто для 10000 можливих комбінацій нам треба усього 10003 цифри.

А друге питання – згенерувати таку послідовність. Тут думайте самі :)

Друга задача. Згенерувати лабіринт заданого розміру так щоб у нього був гарантований вхід і вихід і вони були б поєднані. Існує багато алгоритмів генерації лабіринтів, мабуть найпростіший буде модифікований пошук в глибину з поверненням до попередніх позицій (backtracking), щось типу такого – https://en.wikipedia.org/wiki/Maze_generation_algorithm#Depth-first_search. Якщо не хвилюватися і спокійно подумати то цей алгоритм можна “винайти” самостійно доволі швидко. Ну або можна уявити кожну позицію в лабіринті як вузол у дереві і почати будувати зв’язки між ними.

Третя задача. Реалізувати BigInt. Це такий тип даних де розмір числа не обмежений. Тобто треба скажімо створити клас, додати підтримку усіх арифметичних операції, конвертацію типів, конвертацію в/з рядка. Але додаткова вимога – реалізувати операцію додавання довільної кількості BigInt’ів (наприклад вектору) у найбільш ефективний спосіб. Теж нічого надзвичайного, але якщо ви знаєте якісь хитрощі цілочисельних операцій для якоїсь платформи то це дуже стане у нагоді і допоможе позитивно вразити інтерв’юера.

Четверта задача. Спроектувати архітектуру (ніякого кодінгу) сервісу обміну повідомленнями: клієнти, повідомлення що десь зберігаються і їх можна шукати і таке інше. Тобто усе включно з тим як і де зберігаються дані, як усе це передається та підтверджується, і усі інші нюанси про які можна подумати. Звісно тут є великий простір для обговорень усього що завгодно. До того ж таке питання показує область знань та інтересів кандидата. І мабуть як і в Microsoft четверте і п’яте інтерв’ю проводять лише якщо три попередні пройшли добре, хоча компанії кажуть що це не так :)

П’ята задача. Тут я не всі деталі зловив, але склалося таке враження що інтерв’ю це було вже не надто обов’язкове. Задача як така стосувалася внутрішнього представлення чисел типу double (мантиса, експонента, ну ви в курсі) та як можна реалізувати певні арифметичні операції з ними на платформі де нема підтримки такого формату “з коробки”. На цьому інтерв’ю той хто дав задачу пояснював усе включно з тим як числа представлено і як вони нормалізуються і просто треба було показати що розумієш як працювати з бітами та байтами та де можна зробити оптимізації.

Ну ось таке от :)

Gale Laakhman. Cracking the coding interview

 

Авторка працювала програмістом у головних компаніях софтверної індустрії – Microsoft, Apple, Google, Yahoo та Amazon, а також у декількох менш відомих компаніях.

 

Книга по суті є задачником (з рішеннями) питань які найбільше зустрічаються на інтерв’ю в перелічені компанії. Задачі поділені на групи (рядки, списки, математика, многопоточність, головоломки, тощо).

 

Також є невеличкі розділи з приводу того що писати в резюме, як вести себе на інтерв’ю, як проходить сам процес в кожній з компаній і таке інше.

 

Хороша книга коротше.

 

І у авторки зараз своя компанія яка займається кар’єрою програмістів – http://www.careercup.com/. На сайті є обговорення різних задачок і рішень, сервіси щодо покращення резюме та імітації процесу інтерв’ювання.