Це мабуть найбільш наукова з усіх науково-фантастичних книг автора. Також одна з останніх.
Йдеться в ній переважно про далеке майбутнє Землі в якому вже навіть континенти виглядають не так як зараз і де людство кілька разів проходило через падіння та виникнення цивілізацій, і навіть пережило нашестя іншопланетян.
Проблема з якою стикаються герої цієї книги – вибух Сонця. І щоб врятуватися людству треба перемістити Землю і вже тераформовану Венеру за межі Сонячної системи.
Тобто в прямому сенсі з двох планет роблять великі космічні човни встановивши двигуни на полюсах. А далі починається подорож через космос до найближчої підходящої зірки, проблеми з терористами-фаталістами, зіткнення з нащадками розвідувальних земних місій. Під сам кінець навіть рятують іншу планету з під рабства ментальних вампірів.
І наче цього мало у книзі ще є подорожі у часі (конкретно в часи автора), і не лише це – кастове суспільство на чолі якого стоять науковці. Ще тут виправдовується диктатура. Також є практично надлюдина головний герой який і розумово і фізично просто уособлює ідеального диктатора.
Тим не менше не зважаючи на деяку архаїчність (а її помітно дуже добре) цю книгу все ще цікаво читати, хоча іноді трошки смішно від наївності автора. А читаю я її не вперше.
Оцінки:
- Good Reads – 4.13/5 (Terre en fuite by Francis Carsac | Goodreads).
- Моя оцінка – 6/10.