Три роки тому мені прописали окуляри. Носити їх не обов’язково, лише коли втомлюєшся, або ведеш машину коли сіріє. За ці роки я їх може усього разів 5 одягав.
Щорічно ходимо на перевірку зору. А я страшенно боюся не просто коли мені в очі лізуть, а коли взагалі мають такий намір. І після перевідки з лінзами все закінчується тим що доктору щоб заглянути мені в очі зблизька допомагає асистент який міцно тримає мою голову. Я в цей час страшно вию, намагаюся вирватися, витріщаю очі і стікаю холодним потом.
Нарешті після боротьби доктору вдається зазирнути мені в око, потім все повторюється для другого…
Нарешті мені кажуть що все, видають цукерку, каплі і рецепт на нові лінзи. Страховка покриває щось в райні $200. Раніше можна було в аптеці просто купити сонцезахисні окуляри на ті гроші (тобто взяти їх безкоштовно), так у нас і з’явилася пара дуже кльових Ray Band. Але в минулому році лавочку прикрили і я поміняв собі лінзи.
