Чудова монументальна наукова фантастика. Багато людей саме її вважають найкращим НФ-серіалом.

Серію цікаво побудовано коли основна лінія затягує страшенно, а після пари книг розумієш що сама суть відбувається у масштабних другорядних подіях.

Hyperion / Гіперіон (1989)

Власне книга розказує нам про гілки людства у 28 сторіччі,  Гегемонію що править людьми та інші речі які треба знати про цей світ. А також про "Мережу” яка під управлінням штучних розумів миттєво транспортує людей через простір.

Тут же зав’язується історії зі свяченника, солдата та поета.

Не мало політики, релігії та містики.

The Fall of Hyperion / Падіння Гіперіона (1990)

На Гіперіоні (планеті повній таємниць) встановлюють портал куди стягують війська і планують почати війну з іншою гілкою людства.

І тут з’ясовується що штучні розуми зовсім не добрі помічники людей, а скоріше злобні паразити. Цивілізація не рушиться, але отримує неймовірно важкі пошкодження.

Endymion / Ендіміон (1996)

Через 300 років після подій другої книги на руїнах Гегемонії панує Церква.

Головні вороги Церкви – штучні розуми заселені у людські тіла що тікають від переслідувань у майбутнє.

Коротше в цій книзі починається така техно-вакханалія з вивертанням мозку читача що реально треба дуже уважно читати і не пропускати деталі. Але читати цікаво.

Доставляє що весь роман написано від імені розуму без тіла закритого у коробці в якій у будь-який момент може розбитися капсула з отрутою.

The Rise of Endymion / Піднесення Ендіміона (1997)

Черговий раз помирає Папа (свяченник з першої книги) і знову воскресає за допомогою крестоформа.

В кінці кінців усі сюжетні лінії та герої попередньої книги сходяться в одну точку – могутні штучні розуми та Техно-центр, крестоформи та безсмертя, машина вбивств з майбутнього та штучні люди, клон поета…

В серії є ще кілька коротких оповідань, але вони більше розкривають життя неосновних героїв – наприклад паралельної гілки людства Бродяг.