Доволі тривалий час я користувався датчиком серцебиття від Garmin (Garmin HRM-Tri) щоб лишатися в екосистемі одного виробника. Та і до того ж їх точність та набір характеристик роблять саме модель від Garmin такою, що її рекомендують найчастіше. Але була одна проблема – із заміною батарейки (для чого було треба розкручувати корпус на чотирьох гвинтах) поступово втрачалася ізольованість від води і в якийсь момент датчик просто припиняв працювати. У мене так власне зламалися 2 датчики від Garmin після буквально двох замін батарей у кожному.
І як я з’ясував це доволі типова проблема яка була не лише у мене. Тому і вирішив спробувати аналогічний продукт від Wahoo. За ціну в $80 (на сайті виробника – TICKR X Chest Heart Rate Monitor and Workout Tracker | Wahoo Fitness) маємо датчик з яким можна так само плавати і який має динаміку бігу як і найдорожча модель від Garmin.
До того я вже доволі довго користувався (в основному на велотренажері) датчиком Wahoo TICKR Heart Rate Monitor і з подивом побачив, що ця модель має не сумісний ремінь. Ну та зрозуміло – виробник хоче щоб компоненти купували окремо. Ну таке.
Що стосується комфорту – мені навіть трошки більше подобається ніж Garmin, якось менш помітний і про нього легше забути. До того ж батарейку заміняти дійсно значно легше і порушити водонепроникність не так легко. А враховуючи помітно нижчу ціну можу порадити саме цю альтернативо для триатлону чи плавання.
Коли я спробував гідрокостюм від цього виробника (Zone3 Vanquish) він мені сподобався в тому числі своєю якістю (як матеріалів так і виготовлення). І враховуючи, що у Zone3 є повна лінійка продуктів для плавання та триатлону захотілося спробувати і іншу їх продукцію.
Доволі висока ціна ($45 за цю модель) якийсь час мене відлякувала, але потім я таки знайшов знижку і купив ці окуляри за $36.
Зовні вони виглядають трошки масивно і дещо нагадують Aqua Sphere Vista, але звісно більш сучасні і значно менші. Проте коли їх одягаєш ні великий відносно розмір, ні профіль що далеко вперед мав би виступати не відчуваються.
Перше що помічаєш – окуляри комфортні. Дуже м’які, ніде не давлять, м’яко сидять навколо очей.
Друге – моя затемнена модель дійсно добре затемнює, але при цьому чіткість і видимість зберігається.
Окуляри не надто сильно пітніють зсередини навіть у холодну погоду.
Їх легко одягати і знімати, великий кут огляду і так само легко регулювати наскільки затягнений пасок.
На жаль на одному зі стартів з незрозумілих причин одне око в мене протікало. Проте усі інші рази як в басейні так і на змаганнях усе було добре.
Після того як мій гідрокостюм Blueseventy Helix почав показувати все більше ознак старіння (а саме почала з’являтися все більша кількість дрібних поривів які я старанно заклеюю) виникло бажання купити новий. І чому б не спробувати якусь іншу модель подібного класу? А тут якраз і знижка була: на момент покупки повна ціна костюма складала $895 (на момент написання $627 – Vanquish Wetsuit – Zone3 USA), я ж купив за $447.
Купив цю модель не лише через ціну звісно. Читав огляди та порівняння і доволі часто саме цю модель згадували як дуже комфортну. Що виявилося правдою – костюм дійсно найкомфортніше, я би навіть сказав “найм’якіше” сидить на мені у порівнянні з іншими моделями які у мене були.
Але перед тим як писати про те що мені подобається згадаю один велетенський недолік, а саме – мені костюм дуже сильно натирає шию, аж прямо до крові пару разів. Тому зараз я наклеюю на шию терапевтичну смугу – просто лубриканта недостатньо. Чи в тому причина, що я не правильно піднімаю голову, чи це дійсно вада костюма сказати не можу.
Ну а тепер про те що подобається чи відмінно:
Матеріал неймовірно тонкий та еластичний, особливо це помітно на руках – в товщину паперу іноді здається.
Руки і плечі зроблено з одного шматка матеріалу, а отже менше швів і краще облягає.
Костюм дуже легко і швидко знімати у порівнянні з тим усім що було у мене до того.
Різниця в товщині панелей на ногах, животі та руках дійсно відчувається.
У цьому костюмі я вперше відчув що повертаюся коли гребу з боку в бік – як правило костюми хоча і тримають вище у воді, але трошки перетворюють на негнучку дровиняку.
З такого собі:
Костюм помітно тонший і холодніший за той же Helix. І я не особливо мерзну, але все ж таки відчуваю, що Helix товщий і тепліший.
Vanquish не так сильно піднімає у воді як попередній костюм.
Самому дуже складно застебнути блискавку ззаду, хоча мало б бути значно простіше ніж на Helix де вона взагалі догори ногами.
В цілому я костюмом дуже задоволений і наступного разу можливо теж від цього виробника виберу собі модель. І мені так здається, що найкраще цей костюм підійде тим у кого плавання вже хоча б трошки краще за середнє і кому при цьому хочеться комфорту.
Дуже довго, просто надзвичайно довго я використовував велокомп’ютер Garmin Edge 520 і був ним дуже задоволений. Але нарешті у наступної моделі в лінійці назбиралося достатньо відмінностей які і змусили мене перейти на нову версію (тобто я пропустив 520 Plus яка по набіру характеристик десь посередині). Отже коротко про ці відмінності:
Ціна -$300, я купив по акції за $250. На мою думку враховуючи набір характеристик це найкраще співвідношення ціни та фіч у велокомп’ютерів для любителів. При цьому ціна за новий Edge 520 усього на $80 менше.
Час роботи – 20 годин проти 15 у 520-ї моделі.
Розміри – додано 1 мм висоти та ширини, 9 мм товщини.
Екран – 2.6 дюйми по діагоналі замість 2.3.
Маршрути – до 200 можна завантажити на пристрій. У 520-ї такої можливості не було.
Підтримка bluetooth сенсорів – це нове і додає можливість підключати практично будь-які датчики.
Нова статистика по вело – набір висоти, режис для гірського байку, погода, тощо.
Але головні дві фічі заради яких я і зробив покупку це кольоровий дісплей та режим розширення дисплею.
Що стосується кольорового дісплею то він не прости виглядає красивіше, але і дає контрастніше зображення. До того ж тут сильно покращено карти і читати їх незрівнянно легше. Лише заради цього варто було б оновитися.
Що стосується розширеного дисплею то це спеціальний режим для тріатлону. Працює це так. Перед стартом тріатлону вмикаємо комп’ютер, переводимо у режим Extended Display, паруємо годинник і йдемо на старт плавання. Після плавання у транзитній зоні годинни знаходить велокомп’ютер і той починає показувати екрани вело-режиму беручи дані з годинника без необхідності вмикати/вимикати і таке інше. Таким чином можна дивитися на зручніше розташований більший екран під час велоетапу.
Звісно це означає, що датчики (каденс, швидкість) треба підключити до годинника, а не до комп’ютера.
Після того як почав значно більше часу проводити на своєму трі-байку Felt B16 мені стало зрозуміло, що сідло яке там стояло з самого початку (від Cobb) не є ідеальним для мене. Після консультації з тренером мені порадили спробувати ось це сідло яке підходить дуже багатьом.
Ну ось власне я його придбав, встановив і почав використовувати… Усього через 3-4 години я вже звик до сідла і використовую його майже рік по тому.
Незвичним спочатку було мабуть лише те, що як і усі сучасні сідла для трі-байків воно коротше і ширше. Таким чином прибирається навантаження з тих частин де воно спричиняє з часом дискомфорт. І при цьому зберігається можливість соватися час від часу трошки назад чи вперед.
Але в цілому постійно таке відчуття, що сидиш на краєчку звичайного сідла. І в той же час таке відчуття ніяк не заважає і не відтягує на себе увагу.
Тому я можу сказати, що як шукаєте сідло для ТТ, але нема можливості протестувати їх велику кількість то ось це сідло варто враховувати через те, що воно дійсно підходить більшость людей.
Ціна – $160, це може здатися дорого, але коли сідло незручне то готовий будь-які гроші платити щоб вирішити проблему. Та і у порівнянні з іншими сідлами цього класу і призначення ціна є скоріше ближче до низької.
На відміну від датчика Wahoo ця модель має сам датчик прямо на еластичній смузі. А фіксується він пластиковим крючком на одному з кінців смуги.
Що стосується точності то тут нарікань ніяких – це один з самих точних датчиків в принципі.
Відносно комфорту – він значно краще ніж попередні моделі Garmin і мабуть так само не заважає як вище згаданий Wahoo.
Те що з датчиком можна плавати означає, що в ньому є вбудована пам’ять щоб зберігати пульс і потім його синхронізувати з годинником. Одне обмеження – цю модель не призначення для плавання в басейні через руйнівну силу хлорки та інших хімікатів. Для басейну у виробника є спеціальна модель.
Під час бігу датчик сидить доволі добре, але у мене траплялося і сповзав і розстібувався. Не так часто щоб я його зненавидів, але достатньо разів щоб одягати уважно. На велосипеді взагалі ніяких проблем. При вазі в 49 грамів про нього легко взагалі забути якщо правильно одягнути.
Батарейки вистачило мені більше ніж на рік майже щоденних тренувань. А замінити її можна знявши синій захисний ковпачок та відкрутивши 4 гвинти.
Датчик можна прати, але рекомендується робити це вручну з милом.
Оновлення від 2022/06/14: після двох таких датчиків вирішив більше ними не користуватися. Проблема з ними при їх високій ціні в тому, що вони ламаються через рік використання. Мій першей датчик перестав працювати прямо перед стартом мого першого IronMan 70.3 (2021-06-20 – IronMan 70.3 Des Moines) і мені довелося стартувати без нього. Купив новий, і на старті цьогорічного триатлону (2022/06/05 – Lake Wilderness Triathlon) він так само перестав працювати. Звісно я міняв батарею, перевіряв чи не затекла десь вода – ні, все виглядає нормально. Та і до того ж цей датчик мені іноді натирає аж до крові, навіть утворився невеликий шрам на грудях. Отже буду пробувати Wahoo тепер.
Минулого року я писав про Forerunner 735xt і навіть назвав його найкращою своєю покупкою минулого року. Проте з того часу у мене виникли певні проблеми з годинником – кнопка Start/Stop зламалася і то не працювала взагалі, а то генерували десятки натискань на протязі кількох секунд коли я її навіть не торкався.
На честь Garmin вони без питань замінили мені годинник коли я з ними зв’язався, але це було не швидко (зайняло довше місяця). І як заміну я використовував світ старий Forerunner 910xt який і через 5 років нормально працює і тримає батарею. І ще не знаючи, що Garmin зробить мені заміну я вирішив купити ось цю модель яка є топовою в лінійці годинників для тріатлону у Garmin.
При повній ціні в $600 цей годинник безумвно є не тією річчю яку можна бездумно рекомендувати усім, а тому хочу далі навести порівняння з набагато більш доступним за ціною 735xt (на момент написання Garmin вже випустили 745xt на який теж варто звернути увагу).
Отже переваги які роблять 945xt для мене виправданим вибором:
Ціна – з виходом Forerunner 745xt можна зекономити більше $250 вибравши Forerunner 735xt замість 945xt.
Час роботи – з увімкненим GPS 945xt може протриматися 36 годин, замість 14 у молодшої моделі. Також є підтримка супутників Galileo.
Помітно яскравіша підсвітка яка ще й вмикається автоматично на пару секунд коли повертаєш руку в положення щоб глянути на годинник – неймовірно зручно.
Музика. Ось тут у мене були завжди сумініви коли я читав про цю функцію – наскільки це потрібно і як воно працює мені не було очевидно. Виявилося, що це просто те, про що я не знав що воно мені потрібне доки не спробував. Трохи деталей нижче.
NFC, або безконтактні платежі – ще одна функція про яку я навіть не думав, що з нею так покращиться життя. Додав картки, вибираю якою платити і все – навіть зручніше ніж з телефоном.
Бігова динаміка – з датчиками як Garmin Running Dynamics Pod, або новими версіями датчику пульсу від Garmin, Wahoo чи інших виробників годинник визначає такі параметри бігу як час контакту, високу підйому ніг, каденс та інше.
Додаткові види спорту – така екзотика (для мене) як парашутні стрибки, полювання, рибальство, геокешинг та інше є в цьому годиннику.
У походах та подорожах будуть дуже зручними такі можливості як підказки навігації (повороти попереду і відстань до них), карти високої роздільної здатності та контрольні точки на карті (наприклад станції відпочинку) які можна вибрати прямо на годиннику і на ньому ж побудувати маршрут до них.
Можливість генерувати маршрути з поверненням в точку старту.
Барометричний (тобто точний) альтиметр – у порівнянні з 735xt який вираховує висоту по GPS і може помилятися на десятки, а то і сотні метрів.
Магнітний компас – тобто на відміну від 735xt який вгадує (і переважно невірно) напрямок за GPS в цьому годиннику справжній компас.
Оксіметр (можливо це якось по іншому називається українською) – вимірювання насиченості крові киснем. Про це далі.
Bluetooth датчики – на додачу до рідного ANT+ протоколу 945xt також вміє працювати з Bluetooth датчиками.
Ще хочу сказати, що у порівняння з лінійкою Garmin Fenix цей годинник є просто невагомим, хоча і менш захищеним – пластиковий корпус замість більшого і масивнішого сталевого чи титанового.
Тепер трохи про музику. Підтримка музики була найбільш розрекламованою відмінністю цієї моделі від попередньої 935xt. Виробник говорить про 10 годин музики, але тут є багато факторів які варто враховувати. І замість писати про розміри сховища я скажу, що годинник має не найкращий звук – зрозуміло, що потужності не вистачить для кодування і передачі високоякісного звуку.
Шляхом експериментів я визначів, що різниці у якості бітрейта вище 192 я не можу помітити. Можливо навіть можна і нижчу якість ставити.
Синхронізувати музику з годинником можна за допомогою Garmin Express, але тоді доведеться самостійно копіювати, видаляти і переписувати файли та ще й не забувати про перекодування. Набагато простійший спосіб яким я користуюся – робити все це автоматично за допомогою MusicBee. У мене налаштовано програму записувати на годинник усі пісні з оцінкою 3.5 та вище і перекодовувати їх у 192 Кб/с.
Також суттєвим є те, що годинник видає “плаский” звук – тобто ніяких налаштувань еквалайзера у нього нема і ніякий діапазон частот не перебиває інші. І тому хороші навушники, які можливо не розкриють свого повного потенціалу все одно будуть звучати добре.
Я підключив свої Jabra Elite 65t і з ними практично усі стилі музики (крім можливо класики та максимально екстремальної важкої музики) звучать розбірливо і чітко, хоча може і не достатньо яскраво.
І якщо бути до кінця чесним то з’єднання по Bluetooth іноді переривається на долю секунди – таке стається раз на 2-3 кілометри. І я також помітив, що на деяких піснях частіше. Чи пов’язано це з кодеком чи ще з чимось поки що не знаю.
Але зручність бігати з музикою і не брати з собою телефон – така свобода варта усіх жертв! :)
Додатково годинник вміє відтворювати плейлісти з Spotify, Dizzer, Amazon Music. І для цього навіть не треба підключати його кабелем до комп’ютера – все відбувається по wifi.
Тепер про оксіметр. На додачу до зеленого “лазеру” для вимірювання пульсу годинник має і червоний. Червоні промені дістають глибше крізь шкіру і завдяки цьому можуть вимірювати рівень кисню в крові. Це особливо корисно в горах та під час тривалих і складних тренувать – можна розпізнати проблему до того як з’явилися серйозні наслідки. Ці замінювання можна проводити за власиним вибором, або увімкнути постійне вимірювання і годинник буде самостійно це робити час від часу.
Ще хочу згадати про body battery. Це алгорим Garmin який показує “рівень енергії” впродовж дня. В нормальних умовах 100% буде десь одразу після підйому, і протягом дня заряд падає. Суттєво “батарейку” садять тренування, але також показано і відновлення. Годинник для розрахунку цього показника враховує багато факторів таких як якість та тривалість сну, тривалість навантажень, пульс, насичення крові киснем, загальна активність, висота і таке інше.
Я особливо цією можливістю не користуюся, але коли у мене тренування йшли важко то перевіряв – і дійсно “батарейка” була вже на низькому рівні до початку тренування. Тобто якось доволі непогано воно показує як воно є.
Дуже довго я користувався для тріатлону дешевими і комфортними SH-TR31, навіть заносив їх до такого стану, що вони майже втратили форму (хоча повністю зберегли функціональність і ніде не порвалися за багато років). Головна проблема тим не менш – пластикова підошва яка не розподіляє навантаження на стопу рівномірно і по всій площі, а отже спричиняє так звані “гарячі точки”. Проявляються вони оніміння в зонах контакту з педалями, а потім і по всій стопі. І чим довша дистанція – ти довше біжиш зі ступнями яких не відчуваєш доки не почнуть відходити.
І ось SH-TR9 які мають карбонову підошву вирішують цю проблему. Карбон хоч і легкий, проте доволі жорсктий і виходить що давиш на педалі усією стопою. Звідти і ціна в $200 (мені вдалося купити за $100).
Проте не все так ідеально як хотілося. Ці туфлі, які я бачу на великій кількості любителів і професіоналів звичайно легші, але чомусь якісь вужчі і взагалі тиснуть на ступню і зверху, і з боків. І я не зміг їх хоч трохи розносити більше ніж за пів-року.
Таким чином оніміння усієї стопи з цим апгрейдом я замінив на оніміння певних частин стопи…
А в усьому іншому нарікань нема – легкі, жорсткі, зручно одягати та знімати на ходу, петля на п’ятці.
Я вже писав колись про інший монітор серцебиття від цього виробника – Scosche RHYTHM+ Armband Heartrate Monitor. І власне після того як я тією іншою версію почав користуватися і зрозумів, що вона мені зручніша за те, що на той момент було у Garmin вирішив спробувати і цю модель.
Головна відмінність – цей монітор вміє міряти пульс у воді. Тобто в ньому можна плавати. Звісно у воді він не може передавати дані на годинник, але цю проблему вирішено накопиченням даних і передачою їх згодом, коли з’єднання буде встановлено.
Купив я цю модель Олені і вона їй так сподобалася, що в ній тренується не лише на плаванні, але і на вело і на бігових тренуваннях.
Повна ціна складає $100 і я не бачив будь-яких знижок за останні пару років. Свій я купив з $70 просто використавши бонуси, що їх зібрав на Clever Training іншими покупками.
Згодом купив і собі таку саму і можу сказати, що все зроблено якісно, розумно і зручно.
Недолік – для зарядки потрібен трошки інший кабель (кредл тут іншої форми ніж у молодшої моделі), що зроблено навмисно.
Заряду вистачає на кілька годин, у мене ніколи з цим проблем не було. Але треба не забувати заряджати після пари-трійки тренувань. Я, щоб не було непередбачуваних неприємностей заряджаю просто після кожного тренування.
