Позначка: Музика – thrash metal

Flotsam and Jetsam – 2021 – Blood in the Water

Це мабуть для мене найкращий альбом команди з усієї їх великої дискографії (про попередній альбом – Flotsam and Jetsam – 2019 – The End of Chaos). І хоча я не можу сказати, що це прямо альбом який для мене в списку найкращих в жанрі, проте мені подобається. Мабуть ледь не вперше коли у мене не виникає бажання сказати, що не вистачає важкості чи жорсткості рифів.

В принципі ті хто знайомий з творчістю команди не побачать суттєвої відмінності від попередніх робіт, але як мені здається тут трошки щільніший і грубіший звук ніж зазвичай. І при цьому традиційна мелодійність не дратує мене особисто як раніше – тут вона добре переплітається з жорсткими рифами.

Весь альбом на Spotify:

Весь альбом на YouTube:

Go Ahead And Die – 2021 – Go Ahead And Die

Молода команда для якої це перший альбом. І цей альбом вийшов дуже сильним. Але у мене є певні нарікання.

Музика дуже потужна, проте трошки “засмічена” занадто щільним звуком. І хоча його тут нема, але мені часто чується наче дуже важкий панк. Хоча скоріше це все більше схоже на дуже повільних Sepultura.

Мені особисто хотілося б більшої чіткості, більшого акценту на рифах і більш чистого звуку.

А тут виходить так, що практично усі пісні чимось чіпляють і подобаються, але в той же час – чому воно все таке глухе, розмазане і повільне? Проте як для суміші жанрів дуже вдало вийшло треба визнати. І до того є усі пісні практично на одному рівні без провалів, весь матеріал дуже пристойний.

Оцінки:

Весь альбом на Spotify:

Весь альбом на YouTube:

Artillery – 2021 – X

Альбом цей хоча і є за що похвалити, проте поступається моєму улюбленому у команди By Inheritance (але з іншого боку краще за The Face of Fear).

Музика цієї команди (і цей альбом не є виключенням) знаходиться якраз на межі thrash, speed та heave та так ідеально у рівній пропорції змішує ці три жанри, що їх чітко можна визначити. Також треба згадати, що команда на цьому альбомі звучить дуже сучасно і якщо не знати про їх довгу історію то можна навіть подумати, що це якась нова команда.

Мені сподобалося, але не можу виділити якісь особливо надзвичайні пісні – усе на рівні вище середнього. На цьому на жаль і все що можна сказати про цей альбом.

Що для мене дивно, так це те, що кліп зняли на ту пісню яка мені здається найслабшою з усіх:

Весь альбом на Spotify:

Весь альбом на BandCamp:

Весь альбом на YouTube:

Necronomicon – 2021 – The Final Chapter

Легендарна команда яка видає якісну і складну музику на жаль дуже не часто радує нас новими релізами. А враховуючи назву цього альбому цілком імовірно ми бачимо останній з них.

Що стосується самої музики то вона якимось дивним чином одночасно дуже щільна (в тому сенсі, що прямо аж така стіна звуку давить на вуха), швидка, але і мелодійна та розбірлива – в кашу не перетворюється.

І друга особливість притаманна команді на яку я звертаю увагу кожного разу – уся їх подача практично не має в собі агресивності, що зазвичай шкодить пісням в цьому стилі. Але тут знову ж таки всупереч весь альбом напружений та енергійний.

Певним недоліком можна назвати одноманітність пісень – при тому, що музика ніяк не повторюється, але подача вокаліста (яка добре пасує музиці) якраз і створює те враження, що знову і знову слухаєш одну й ту ж пісню.

Оцінки:

Весь альбом на Spotify:

Весь альбом на YouTube:

Angelus Apatrida – 2021 – Angelus Apatrida

Ця доволі заслужена команда для мене була невідомою до останніх пару років. А коли я вперше почув цей альбом (останній на момент написання посту) то одразу додав і попередні у свою колекцію.

Музика групи дуже схожа на агресивну і швидку варіацію thrash metal від німецьких команд, але при цьому є помітно більш мелодійною, що суттєво пом’якшує агресію. Ця мелодійність не лише в гітарних соло, але в рифах.

Усі композиції швидкі та енергійні, звук дуже щільний, але не до такого стану щоб злипатися – кожен інструмент та кожна нота може бути почута окремо.

Оцінки:

Весь альбом на Spotify:

Весь альбом на YouTube:

Mr. Bungle – 2020 – The Raging Wrath of the Easter Bunny Demo

З кожним наступним альбомом музика Mr. Bungle стає все менш божевільною і все більше схожою на щось, що можна назвати екстремальним металом – це галасно, безумно енергійно, хаотично, але вже є і структуру, і рифи, і розвиток композицій у очікуваний спосіб.

По суті якщо не бути знайомим з попередніми альбомами команди то можна подумати, що це такий трошки не звичний спосіб змішувати різні під-жанри важкої музики.

І хоча час від часу авангардне безумство як у музиці та і вокалі проривається назовні, все ж таки це вже не просто аванград і слухати це не так складно як скажімо самий перший безумний альбом.

Усі пісні практично на одному рівні. Більше того – вони практично безшовно перетікають одна в одну.

Гітарні рифи просто безумно хороші – енергійні, потужні за звучанням, але і при цьому не глушать усе інше. Звісно вокал доволі істеричний, проте з демонстрацією усього арсеналу та діапазону Майка Паттона. Бас чути дуже чітко і він дзвенить та гудить надзвичайно влучно. Ударні не просто відбивають ритм, а прямо іноді ледь не стають ведучім інструментом.

Всі композиції приблизно на одному рівні і я не можу особливо визначити якусь специфічно. І при цьому не можу сказати, що хоч одна гірша за будь-яку іншу. В прямому сенсі усі рівнозначні.

Оцінки:

Весь альбом на BandCamp:

Весь альбом на Spotify:

Весь альбом на YouTube:

Space Chaser – 2021 – Give Us Life

Команда про яку я ніколи раніше не чув і яка виявляється видає таку дуже пристойну музику, що я собі і попередні їх альбоми придбав.

Мені дуже подобається надзвичайна чіткість звуку, математично точна ритмічність наче секунди нарізано на однакового розміру крихітні шматочки і кожне з них дрібною пісчинкою б’є тебе там де відчуваєш плин часу.

Вокал – нічого надзвичайного, середні між чистим голосом і речитативом, але лягає на музику дуже органійно.

А от гітарні соло на диво мелодійні і потужні, що так само на диво вдало комбінується з чіткими рифами.

Весь альбом на одному приблизно рівні, але є пісні схожі одна на іншу, є і такі, що стоять осторонь.

Коротше якщо вам подобається цей жанр то обов’язково треба ознайомитися. А для всіх інших таке думаю буде мало цікаво – занадто вже суворо дотримуються стилю музиканти.

Оцінки:

YouTube:

Весь альбом на Spotify:

Весь альбом на Bandcamp:

Living Darkness – 2020 – The Bishop

Перший повноформатний альбом команди якій вдалося дуже гармонійно поєднати мелодійність та енергетику heavy metal з чіткістю та ритмічністю thrash metal.

В усьому (принаймні для мене) цей альбом знаходиться рівно між двома стилями: швидкість, важкість, тон гітар, барабани, і навіть вокал хоча і є чистим та доволі співочім несе в собі ознаки агресивності і міг би підійти якісь треш-команді.

Гітарні соло дуже красиві і гармонійно вписані в пісні так, що нема відчуття штучності конструкції куплет-приспів-куплет-приспів-соло-варіація-приспів.

Зізнаюся – спочатку мені здалося це все не дуже цікавим, але буквально пари прослуховувань вистачило щоб альбом почав подобатися. Це той випадок важкої музики коли важкості в ній не помітно, але і попсою назвати ніяк не можна.

Оцінки:

Весь альбом на BandCamp:

Весь альбом на Spotify:

Весь альбом на YouTube: