Great Van Fleet – 2021 – The Battle at Garden’s Gate

Феномен цієї команди в тому, що її порівнюють, або прямо називають сучасними Led Zeppelin. Але кажуть це як правило ті люди хто не є фанатичним прихильником Цеппелінів. А от фанати якраз Грету не дуже люблять. Щодо мене то і дійсно – вони звучать як осучаснені Zeppelin, і та – я не такий вже і прихильник останніх.

М’який, але енергійний рок який ніколи не стає важким, хоча іноді наближається. Пронизливий, близький до визгливого, але все ще дуже чистий і пронизливий вокал. М’які гітари. І в цілому все гармонійно і наче стиснена до межі пружина яка ось-ось вибухне енергією, але ніколи так і не розряджується повністю.

Попередні альбоми якось мене не зачіпали взагалі, а ось цей чомусь сподобався найбільше і тепер композиції з нього у мене в постійній ротації. І вам, якщо ви не знаєте усі пісні Led Zeppelin на пам’ять рекомендую – скоріш за все сподобається.

Весь альбом на YouTube:

Весь альбом на Spotify:

Paul McCartney – 2020 – McCartney III

Я дуже мало знайомий з творчістю Пола МакКартні і не так вже багато його і слухав. І в цілому його музика мені просто була не цікава, але і не викликала ніяких негативних емоцій.

А ось цей альбом дійсно сподобався. Це наче і надзвичайно легкий рок, на межі поп-музики, але усе звучить і зкомпоновано так цікаво, що просто слухаєш з задоволенням. І цей альбом в мене в постійному прослуховуванні і досі подобається.

Весь альбом на YouTube:

Весь альбом на Spotify:

Deep Purple – 2020 – Whoosh!

Приємний вийшов альбом – мелодійний, неспішний, але при тому енергійний. Усі без винятку пісні звучать потужно, музика наче пульсує. Партії кожного інструмента цікаві і не просто аби було, голос лягає на музику ідеально.

Ця музика не жорстка хоч скільки-небудь, і навіть хард роком її важко буде назвати. Проте відчувається енергія, а головне – чути як вклалися музиканти.

Коротше я можу сказати, що мені сподобалося. І хоча на альбомі нема жодного потужного бойовика, проте мати цей диск в колекції варто.

Оцінки:

Весь альбом на YouTube:

Joe Satriani – 2020 – Shapeshifting

Як на мене, то це найспокійніший альбом геніального гітариста та композитора. Хоча композиції несуть в собі певну енергію, проте це вже далеко не hard rock і взагалі не може бути названо важкою музикою в жодній ноті.

Як завжди мелодійно, гармонійно, швидко і технічно. Але в той же час ця музика може легко перетворитися на фонову – її важко, практично неможливо слухати зосереджено. Ця музика не захоплює і не тягне за собою кудись. Натомість починаєш думати про щось інше і вже думка десь літає. Безумовно музика спрямовує думку і уяву, але це зовсім не те, що слухати раніші більш енергійні роботи майстра.

І ось це власне і є моя головна претензія – це дуже класна, але спокійна музика.

Моя оцінка – 6/10.

Весь альбом на YouTube:

Ozzy Osbourne – 2020 – Ordinary Man

Все вказувало на те щоб цей альбом мені не сподобався. По-перше, мені дуже мало чого від Оззі подобається взагалі. А, по-друге, цей альбом настільки далекий від металу що його навіть роком можна назвати з великою натяжкою. Але як не дивно ці повільні, м’які і дещо якісь в’язкі… і слухати їх приємно.

Якщо не казати, що це той саме Оззі то можна подумати “о, який непоганий готік-рок”. Коротше мені сподобалося – таку музику можна як слухати зосереджено, так і включати її на фоні. Окремо треба зазначити, що у заглавній пісні прийняв участь Елтон Джон і те як їх вокал одночасно схожий і різний просто виносить мозок.

І хоча моя оцінка не надто висока треба враховувати, що інші альбоми Оззі я не слухав би взагалі.

Оцінки:

Весь альбом на YouTube:

Zombierella’s Tentative Reels – 2019 – Suicide Commando

Перший реліз колишньої учасниці Messer Chups відомої під псевдонімом Zombierella.

На альбомі усього 2 композиції приблизно в тому ж стилі що і останні релізи Messer Chups, але набагато менше твісту.

Як це не дивно але мені така музика дуже до вподоби – вона ритмічна, проста для сприйняття і при цьому дуже виразна. Така музика миттєво створює настрій і до того ж для мене є доволі милозвучною. Розумію що для багатьох подібне може здатися недостатньо насиченим, але мені ввижається глибина і простір для уяви і фантазії там де б інші музиканти напхали звуків та вокалу.

Якщо посилання вище не працює можна слухати тут –
https://sixtonnesdechairrecords.bandcamp.com/album/suicide-commando

Моя оцінка – 7/10.

Master Boot Record – 2017 – INTERRUPT REQUEST

Про цей проект я знаю доволі давно, але в свою колекцію почав додавати альбоми лише нещодавно. Ось цей конкретно альбом я вважаю найкращим що поки що реалізовано проектом.

Що ще цікаво так це те що і назви альбомів і назви композицій відсилають до комп’ютерних речей. У цьому випадку – до доволі низькорівневого (можна сказати системного) програмування. І назви ці зрозумілі будуть навіть меншій групі ніж та кому подібна музика може сподобатися.

Музику важко віднести до якогось конкретного жанру. Воно звісно на 100% електронна, але при цьому доволі жорстка як наче якийсь під-стиль металу. При цьому ритмічна і життєствердна.

І одночасно музика ця не просто ритмічне гупання і може бути навіть занадто складною якщо пробувати під неї тренуватися чи програмувати.

Раджу ознайомитися якщо не знайомі з цим проектом та подібною музикою. При цьому я майже переконаний що з першого разу вам буде “взагалі ніяк”. Але повірте на слово – варто спробувати ще раз і ще раз… І потім почне подобатися. Принаймні зі мною так було :)

Моя оцінка – 7/10.

Слухати весь альбом:

Bohren & der Club of Gore–2004 – Black Earth

 

Красива, повільна, в’язка музика.

Початок ночі, густий туман, жовті каламутні ліхтарі на вулиці горять через одни, незатишно, холодно, страшенно хочеться спати, депресія…

Коротше джаз – музика багатих і товстих. І надзвичайно уповільнених в даному випадку. Таких уповільнених що у них напівзастиглий клей замість крові.

http://www.allmusic.com/album/black-earth-mw0000335915

Слухати: Bohren & Der Club Of Gore – Black Earth

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=f5b_JCNoX80&w=448&h=252&hd=1]

The Urban Voodoo Machine – 2010-Bourbon Soaked Gypsy Blues Bop’n’Stroll

 

Розухабистий приблюзований шансон з циганщиною і похабними текстами практично незмінної спрямованості. Якщо слухати чисто музику то особисто я дуже швидко втомлююся, хоча час від часу почути якусь з пісеньок на рандомі доволі прикольно. А от живі концерти у них мабуть безбашені, пішов би із задоволенням.

Ну і хуліганське відео після якого виникне бажання ознайомитися з усим альбомом:

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=AoDZxcnEYG4&w=448&h=252&hd=1]

http://www.discogs.com/Urban-Voodoo-Machine-Bourbon-Soaked-Gypsy-Blues-BopNStroll/release/2623331

Слухати: The Urban Voodoo Machine – Bourbon Soaked Gypsy Blues Bop ‘N’ Stroll