Не знаю кому як, а мені фільм сподобався. Клінт Іствуд видно що добре розуміє що таке кіно і як треба його робити.
Не буду гадати як це кіно сприймають самі японці, але з мого боку просто дивно що американець так зміг показати простих (і не дуже) людей, їхні страхи, проблеми, перживання і надії. Ну типо якби совєцькі режисери знімали про відступаючих німецьких солдат.
Американці ж показані як якість потусторонні, злі і бездушні сили. Спецефектів багато, але всі вони органічно і доречно вплетені. Я би навіть ризикнув сказати що технічною виразністю це така собі суміш хороших совєцьких воєнних фільмів з батальними сценами з “Володаря каблучок”.
http://www.imdb.com/title/tt0498380/
[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=YSD45mdfr9U]
