Oats Studios – незалежна кіностудія створена Нілом Блумкампом. І цей серіал включає в себе епізоди створені в тому числі кінематографістами з Південної Африки.
Низькі оцінки і абсолютна відсутність інтересу публіки – це не правильно, серіал цей заслуговує значно більше уваги та визнання.
Більшість епізодів сезону та загальний настрій – це не дуже радісне недалеке майбутнє, багато наукової фантастики. В чомусь серіал схожий на “Чорне дзеркало“, але фокусується на майбутньому, а не на впливі технологій на суспільство сьогодення. Також є подібність до багатьох епізодів серіалу Love, Death & Robots, але тут акцент зроблено на реалістичності.
Епізоди дуже різні як за ідеями так і за стилем в якому їх знято, а кілька з них навіть поєднують деякі події та героїв.
Цей серіал не так захоплює та вражає як два вищезгадані, але лише через те, що тут менше шок-ефекту, а натомість більш масштабні та часто трохи загадкові речі відбуваються. Однозначно основна аудиторія – любителі сучасної наукової фантастики.
Серіал з трьох сезонів який розказує історію родини Борджіа з моменту коли Родріго Боржіа став Папою Олександором Шостим і до того як Чезаре Боржіа став повноцінним аристократом.
Для порівняння з серіалом про ту саму родину Borgia є як плюси так і мінуси. Найголовніший плюс – Боржіа не показані в цьому серіалі як безумні злі маніяки, а скоріше як люди свого часу. Так, вони вбивали, труїли, дурили і зраджували, але все це більш-менш має якусь причину і не надто відрізняється від дій інших знатних родин.
Певним мінусом можна назвати те, що перший сезон виглядає дещо театралізовано. Але коли бюджет зріс то і якісь помітно зросла.
Більшим мінусом буде те, що автори для кожної непевності у історії (як хто є батьками Римського Немовляти, чи хто вбив Хуана Боржіа) – в усіх цих випадках автори вибирали не той варіант до якого схиляються більшість істориків.
Є в серіалі і певна нереалістичність яку особливо видно в сценах битв та осади міст, але це те чим страждають великобюджетні псевдо-історичні фільми.
Нам дуже сподобалося і ми кілька тижнів разом шматочками дивилися цей серіал аж до кінця (серії в ньому по 50 хвилин). Дуже раджу якщо вас цікавить спрощене викладення історії.
Коли Apple оголосили про початок зйомок серіалу за однією з найбільш відомих і найбільш визначних науково-фантастичних серій (звісно йдеться про цикл книг Ісака Азімова) це не могло не привернути увагу всіх любителів фантастики.
Отже прийшов час, серіал вийшов в ефір… і багато хто відгукується про нього не дуже добре, навіть з розчаруванням.
З моєї точки зору відбулося певне непорозуміння між авторами серіалу та прихильниками книг. І про це далі.
Моя основна претензія – це не серіал за книгами, це скоріше серіал за мотивами книг. Тобто він не є екранізацією аж ніяк, а багато в чому навіть вступає в протиріччя з книгами.
Там де Азімов писав про те, що окремі індивіди мало що вирішують і головним є те як ведуть себе великі групи людей – в серіалі навпаки присутність критичних людей у важливі моменти є вирішальною.
Науку в книгах замінили містикою, пророцтвами та передчуттями. А віруючий робот так це щось взагалі з площини гумору в реальності твору Азимова.
Проте серіал має шикарну візуальну частину. І хоча виглядає все геть не так як мені уявлялося читаючи книги – дивитися було дуже цікаво, дизайн космічних кораблів, поселень та костюмів на висоті.
Лінія династії імператорів-клонів так взагалі дуже цікава і дивитися серіал про них було б навіть цікавіше – наче б то всемогутні люди замкнені в золотій клітині все життя яких присвячене виключно створенню власних клонів.
Певна політична та релігійна наївність авторів також знижують оцінку. Але в цілому я особисто не розчарований (хоча і не в захоплені).
Серіал від Netflix у якого схоже не буде другого сезону…
Season 1
Події які передують Французькій Революції… але автори замість показувати і без того цікаву історію додали в неї якихось чи то зомбі, а може вампірів.
Тут у нас знать розкошує, бідняки бідують, але ще є привезена з Америки хвороба яка примушує заражених (ті мусять спочатку померти) живитися людською плоттю.
Ще у нас тут є доктор Гільйотен (той самий, що винайшов гільйотину), повстанці, дворяни, якісь заколоти і підпільні організації. На самому вершечку ще є графиня яка не лише поводиться та має свободи як сучасна жінка, але і розуміє бідноту та вливається в ряди повстанців.
Коротше маячня повна. Але у серіалі є непогані сцени, актори переважно грають добре і зовсім поганим його назвати не можна. Розумієш що дурня, але дивишся – красива ж картинка.
Не певен чи буду дивитися наступний сезон якщо його таки знімуть.
Міні-серіал від Peacock про реальну людину та реальні події. “Лікар Смерть” як його стали називати за результатами розслідування був хірургом який покалічів та вбив десятки людей. Займався він цим дуже багато років. І він не був якимось маніяком – він просто був дуже поганим хірургом який не вмів, але все одно брався робити складні операції.
Серіал розказує історію його життя, як він з лікаря-дослідника з непоганими перспективами через своє его та відсутність емпатії перетворився на кар’єриста, брехуна та просто підступного негідника.
Також серіал показує проблему у системі не централізованої медицини коли практично не можливо позбавити практики навіть очевидно поганого лікаря якщо той постійно буде міняти місця роботи.
Серіал шокуючий, доволі депресивний, але в то й же час показує деякі невідомі факти про медицину США з середини.
Серіал, феноменальний успіх я не дуже розумію. Це по суті по сучасному і трохи якісніше знята казочка про відьом і чаклунство, прямо “Зачаровані” наших днів.
Я був страшенно розчарований з самого початку – деякі люди мені прямо з придиханням розказували, що це такий серіал, що вони не можуть лягти спати до 4 ранку бо неможливо від телевізора відірватися.
Почав дивитися… і це ж просто казочка з не надто якісним детективом.
Люцифер, тобто прямо той самий володар Пекла через якість надзвичайно дурні мотиви вже кілька років живе на Землі, а янголи та Бог його розшукують. Він тримає клуб, їздить на крутих тачках і такий з себе плейбой.
І тут вбивства, поліція, жінка-детектив до якої він безуспішно залицяється… Коротше містика на рівні дитячого садочку. І детективна складова надзвичайно слабка, навіть ганебна.
Також ось та сама детектив грає дуже погано і лише в кінці першого сезону почала хоч якісь натяки на емоції показувати.
Єдине, що рятує цей серіал – він виглядає дорого і доволі стильно.
В другому сезоні сюжет та якість історій стали помітно краще. До того ж більшість з них переплітаються з історією самого Люцифера – брат який хоче його повернути у пекло, матір яка шукає захисту та інші люди та істоти.
Детектив грає так само погано як і раніше, але тепер її роль та ситуації в яких вона має показувати емоції краще підходять її прісному постійно виразу обличчя.
В цілому стало краще, але не настільки щоб я не міг відірватися чи кинути дивитися у будь-який момент. І все ще не можу радити.
Netflix випустив невеличку серію фільмів про атлетів та події в спорті які не було достатньо чи правильно освітлено свого часу. І цей фільм був першим з них.
Бійка між гравцями NBA та глядачами на матчі стала подією яку досі обговорюють і яка спричинила суттєві зміни у кар’єри багатьох гравців та зміни у підході до організації матчів та безпеки на них.
У мене склалося повне переконання, що винні у всьому були самі NBA, але як будь-яка комерційна організацію, що заробляє на спорті вони готові кинути під колеса будь-кого, аби лише не втратити ні копійки.
І в даному випадку постраждали саме гравці. В епізоді правильно кажуть, що важко співчувати мультиміліонерам які ведуть себе з викликом та дуже демонструють свою заможність і крутість. Але несправедливість там таки була, і мені особисто дуже образливо за спортсменів.
Це можливо найслабший епізод в сезоні просто через те, що для мене баскетбол ніколи не був таким визначним у житті та поп-культурі, але в США цей спорт важить дуже багато і цю подію досі пам’ятають. Не дарма саме цей епізод зробили першим.
У фільмі йдеться про першу відому жінку-професійного боксера, про її кар’єру в спорті, про особисте життя та поведінку, про драму в родині та боротьбу за виживання (прямо як у якомусь фільмі жахів події відбувалися). І нарешті вона змінилася, визнала себе такою як є і може спокійно говорити про своє минуле.
Але усі ці події – це щось неймовірне, важко повірити, що таке може відбуватися в реальному житті. Прямо як наче слухаєш переказ сюжету якогось блокбастера.
Мені фільм дуже сподобався і тому я продовжив дивитися інші в цій серії.
Цей епізод в якому йдеться про шлях Брюса Дженнера (зараз Кетлін Дженнер) до олімпійського золота у декатлоні. Тренування, режим та повне присвячення себе спорту зробили його найкращим атлетом зі слів багатьох ЗМІ того часу.
І хоча це найбільша частина епізоду проте на цьому історія не закінчується. Зміна статі (так він став Кетлін), але перед тим чоловік однієї з родини Кардашіанів, життя у світі медіа як знаменитості, прийняття себе нового…
Я розумію, що через контроверсійну тему епізод може декому не сподобатися, але повторюся – для мене він став найцікавішим.
Нова хокейна команда у невеличкому місті? Наче ж нічого поганого… Але якщо врахувати, що власник команди – кримінальний авторитет, директор команди – його 17-ти річний син, усі гравці мають проблеми з поведінкою та непримиренні характери то стає трошки зрозуміло, що це буде. А до назви “Сміттярі” ще й додаються божевільні фанати, постійні бійки та ушкодження, зарплатня в конвертах, спричинення проблем іншим командам і гравцям.
Так, це була команда “поганих хлопців” з самого початку, команда яку боялися і яка спричиняла безліч проблем та кривавих бійок.
І лише з арештом власника та іншими кримінальними справами команда розвалилася і зникла остаточно.
Цей епізод неймовірно цікавий тим як воно усе працює зсередини і що треба щоб створити свою команду. Просто ідеально все зроблено на мою думку.
А ось цей епізод мабуть найбільш драматичний. Історія зі світу великого тенісу. Історія атлета який більшість своєї кар’єри виступав у ролі партнера з тренувань іншої зірки. Згодом він знайшов в собі сили і бажання вибитися у десятку найкращих гравців світу і стати найкращим тенісистом США.
Але все це коштувало йому дуже багато нервів і його депресійні стани ставали все довшими і важчими так, що це ледь не коштувало його здорового глузду, а то і життя.
Історія про цілі, їх досягнення, про світ великого тенісу, про неймовірний тиск відповідальності і очікувань, але головне – про те що професійні спортсмени теж страдають на депресивні розлади і що про цю проблему не прийнято було говорити взагалі.
На мою думку це поміркований смішний серіал про будні працівників супермаркету. Але надзвичайно високі оцінки глядачів говорять мені, що більшості серіал таки сподобався.
Герої серіалу з самих перших епізодів спрощені до стереотипів – тупа блондинка, переляканий менеджер, хороший хлопець з яким себе має асоціювати глядач, слизький тим якому все сходить з рук і так далі.
Та і жарти чесно кажучи не такі щоб погані. Мені просто було аж ніяк не цікаво і коли припинив дивится на кілька днів то ніякого бажання продовжувати не було та інтересу так і не виникло. Тому моя думка – можна дивитися без відрази коли треба чимось комедійним заповнити час.
Зараз серіалу вже багато років і можливо, що ти, читачу, не дивився його. Якщо це так – кидай усе і починай дивитися просто зараз.
Це не просто надзвичайно хороший комедійний серіал, це взагалі один з найкращих серіалів.
Гумор тут розумний, жарти іноді розтягнуто на кілька епізодів, а то і сезонів, герої схожі на живих людей (хоча і з гіпертрофованими особливостями поведінки) і ведуть себе природньо. Більше того – з часом герої змінюються і події, що відбуваються в серіалі впливають на них.
Серіал вийшов дуже рівним на протязі усіх сезонів. І хоча самі сезони трошки різні я особисто не можу серед них виділити найкращий чи найгірший.
Ось нещодавно весь його передивився і скажу, що серіал і досі є одним з найкращих. Навіть багато чого про медицину я дізнався саме з нього.
Ну і звісно треба згадати останній ганебний сезон який зняли за кілька років після завершення серіалу і в якому не було великої частини основних акторів. Ось цей сезон навіть не починайте – повне сміття.
