Two Sentence Horror Stories (2017-2019)

Серіал з коротких епізодів які б мали бути чимось типу жахів, але вийшло не надто лячно. На відміну від American Horror Story тут нема однієї історії впродовж усього сезону – натомість усі епізоди є окремими історіями.

Епізоди короткі, і це добре. І ще більшу частину з них добре знято – красиво, винахідливо і навіть інноваційно іноді. А особливим елементом мало би бути те як побудовано історії: починаються вони з одного речення. Далі йде історія яка показує як все йде геть не так як можна було б подумати. І після цього кожен епізод закінчується тим самим першим речення після якого йде друге, що і пояснює усю лячність історії.

В кількох епізодах це працює дійсно непогано. Але на жаль більшість історії доволі примітивні, або не достатньо лякають, або і одне і те одразу. Та і сама суть історій і герої в них викликають не дуже багато довіри і симпатій. Тому ми кинули дивитися десь на середині другого сезону.

Оцінки:

Dark Shadows (2012)

Незвична (а отже додатково цікава) комедія в якій Джоні Депп грає пра-батька родини, що втратила своє положення, а сам цей давній пра-батько є вампіром. Фільм дуже сильно іноді нагадує “Родину Адамсів”, але все ж таки не є копією.

Також часом відчувається перебір персонажів і подій – усі такі різні та індивідуальні і подробиць буває аж забагато. Хоча це наче б то і комедія, але якщо десь відволіктися то можна потім не зрозуміти, що відбувається на екрані і чому.

В цілому історія доволі проста: вампір допомагає свої нащадкам відвоювати власність, а по ходу знаходить свого прадавнього ворога і за допомогою родини бореться з ним.

Мені фільм скоріше сподобався і не малою мірою через те як він виглядає. Але припускаю історія та герою будуть до вподоби не всім.

Оцінки:

Girl on the Third Floor (2019)

Здається типовий сучасний фільм жахів густо замішаний на містиці: старий дім в глушині який береться оновлювати новий власник. А у будинку цього звісно зловісна та темна історія з жертвами. І поступово уся лячність починає проявляти себе зводячи з глузду безневинних жертв і мало що пояснюючи.

Але фільм чомусь не лише не стає все менш цікавим як його дивишся (у мене так переважно з усіма фільмами за схожим шаблоном), а навіть навпаки – стає навіть трошки цікавіше.

І не те щоб історія мала особливий сенс, і правила за якими діє уся показана містична ненормальність не стають зрозумілими. Але фільм все ж таки трошки затягує. І лише завдяки цьому я від себе скажу – фільм непоганий як для свого жанру і навіть виділяється у кращий бік. Можна дивитися.

Також зазначу, що для мене є дивними оцінки за фільм коли він схоже доволі сподобався критикам і геть не сподобався глядачам. А я б очікував рівно протилежного.

Оцінки:

Absentia (2011)

Здавалося б цей фільм не мав би мені сподобатися ніяк і за всіма ознаками я мав би його кинути не додививши. Але незважаючи на усі ознаки фільм я не лише додивився, але і маю пару хороших слів про нього сказати.

А чому б фільм мав мені не сподобатися? Давайте подивимося. Це містика – не люблю страшенно. Це малобюджетний фільм який означає поганої якості комп’ютерну графіку. Тут маловідомі актори, а отже сумнівної якості гра у деяких випадках. І тут історія яка просто купа таємниць і у фіналі так ніякого пояснення нема. Персонажі тут позначені схематично і глядач про них мало що дізнається до самого фіналу, а отже наче нема за що і перейматися.

Проте що фільм спромігся зробити таке це створити атмосферу і помістити в неї героїв. Є у місті загадковий тунель який чи портал в якусь іншу пекельну реальність, чи там просто якась містична чортівня діється. І там іноді зникають люди. І туди деякі носять пожертви. Це власне і весь сюжет.

Якщо вам до вподоби містика – дивитися варто однозначно. В усіх інших випадках це просто дешевий фільм з типовою заплутаною паранормальщиною історією без пояснень. І чому цей фільм мене трошки зачепив мені сказати важко.

Оцінки:

Gothika (2003)

Фільму на мою думку не вистачило зовсім трошки щоб стати класикою жахів змішаних з детективом. При цьому цікаво, що під час виходу фільму у нього були доволі схвальні відгуки від глядачів, а мені він не дуже сподобався. А зараз навпаки – оцінки з часом впали помітно, а я вже не вважаю фільм поганим.

Найбільший недолік – слабкий і не логічний сюжет. Історію розказано дуже погана, і хоча вона не така вже і складна, але автори примудрилися її заплутати.

Хороша гра і попадання в образ Хеллі Беррі не надто допомагають. Хоча з іншого боку вона виглядає у фільмі єдиною схожою на живу людину. З моменту як прокидається без пам’яті, з’ясовує, що її закрито в божевільні через вбивство яке вона не пам’ятає і аж до фіналу де все розплутується – усі крім неї якісь занадто пласкі і картонні.

Також треба відзначити, що фільм виглядає непогано і має певну атмосферність.

Оцінки:

The Conjuring: The Devil Made Me Do It (2021)

Свого часу містичний фільм жахів The Conjuring здався мені доволі нудним і в цілому не надто хорошим. А чого я не знав так це того, що фільм насправді сподобався багатьом (не розумію чому) і в його продовження зняли ще кілька фільмів. І ось коли я побачив схвальний огляд фільму 2021-го року то подумав – може там і справді щось є чого я не побачив, може варто подивитися? Подивився – ні, таки дуже поганий фільм.

Фільм стверджує, що показане знято за реальними подіями. Тобто злочинець використав аргумент “мене це примусив зробити Диявол” було використано в суді і суд наче б то розглядав це як серйозний доказ безневинності. А в реальності хоча таке твердження дійсно і було суд його відкинув одразу і далі справа була чисто кримінальною. Тобто оте “за реальними подіями” стосується лише злочину, а ніяк не ходу справи.

Фільм просякнуто містикою без будь-якої внутрішньої логіки, а криваві та лячні сцени зв’язано аби як бездарно вигаданими ходами сюжету.

Як на мене фільм поганий і не вартий уваги взагалі як і перший фільм в серії. І звідки всі ті схвальні відгуки критиків мені не зрозуміло ніяк.

Оцінки:

Angel Heart (1987)

Фільм з тих часів коли Міккі Рурк був ще великою зіркою, а Роберт Де Ніро мав провал у своїй кар’єрі як це не дивно зараз звучить.

Сам фільм я дуже добре пам’ятаю як і враження яке він на мене справив коли я подивився його вперше. Тим більше важко повірити, що фільм насправді вийшов не успішним і нікого свого часу не зацікавив. А зараз він знаходиться в класі незрозуміло чому мало відомих хороших фільмів.

Історія приватного детектива який розшукуючи зниклу людину на замовлення дивакуватого клієнта відкриває таємниці яких би він і не хотів знати. І у підсумку ця робота повністю міняє не лише його життя але і те як і ким він живе на цьому світі.

Фільм є детективною історією лише з самого початку, але дуже швидко перетворюється на містичну і трошки лячну історію. Раджу дивитися.

Оцінки:

Angels and Demons (2009)

Головною причиною подивитися фільм для мене стало те, що фільм “Код да Вінчі” вийшов не лише не таким нудним як я боявся, а навіть динамічним і цікавим. І тому тут же я подивився і продовження (хоча книга за якою знято фільм хронологічно йде до Кода).

І цей фільм мені сподобався не менше, а можливо навіть трошки більше. У фільмі більше динаміки, іноді взагалі ледь на не бойовик перетворюється. І це добре. А гірше стало те, що події тепер взагалі нереалістичні та казкові. У попередньому фільмі можна було багато у що повірити якщо не надто добре знати історію подій та людей про яких йде мова (і я так само як і більшість глядачів її знаю не дуже добре). Проте у цьому фільмі достатньо здорового глузду щоб дуже швидко почати розуміти – нас годують вигадкою.

Тим не менш фільм хороший, та і на історично достовірність він як і книги ніколи не зазіхав, тому можна сміливо дивитися фантазію на тему таємних орденів, змови Ватикану, Ньютона і такого іншого.

Оцінки:

The Da Vinci Code (2006)

Зізнаюся – коли свого часу цей фільм вийшов і про нього багато говорили я вирішив його не дивитися свідома. Справа в тому, що книга за якою його знято хоча і добре написана, але все ж таки на мою думку доволі нудна. І я просто не розумів як можна зняти цікаве кіно – мені здавалося воно буде ще нуднішим (через схожу причину я не хочу дивитися фільм знятий за книгою “Коло”).

Але пройшли роки і фільм і досі має високі оцінки та вже вважається класикою. Отже я наважився його подивитися… і фільм мені сподобався. Сподобався навіть більше за книгу. Я навіть можу порадити книгу не читати, а просто подивитися фільм.

Звісно є певні невідповідності з текстом як і проблеми з фактами та логікою в першоджерелі, але це не робить фільм менш цікавим. І його навіть можна назвати динамічним до певної міри.

Оцінки: