Two Sentence Horror Stories (2017-2019)

Серіал з коротких епізодів які б мали бути чимось типу жахів, але вийшло не надто лячно. На відміну від American Horror Story тут нема однієї історії впродовж усього сезону – натомість усі епізоди є окремими історіями.

Епізоди короткі, і це добре. І ще більшу частину з них добре знято – красиво, винахідливо і навіть інноваційно іноді. А особливим елементом мало би бути те як побудовано історії: починаються вони з одного речення. Далі йде історія яка показує як все йде геть не так як можна було б подумати. І після цього кожен епізод закінчується тим самим першим речення після якого йде друге, що і пояснює усю лячність історії.

В кількох епізодах це працює дійсно непогано. Але на жаль більшість історії доволі примітивні, або не достатньо лякають, або і одне і те одразу. Та і сама суть історій і герої в них викликають не дуже багато довіри і симпатій. Тому ми кинули дивитися десь на середині другого сезону.

Оцінки:

The Privilege (2022)

Найтиповіший зразок усього за що так не люблять фільми від Netflix – цікава історія яка дуже динамічно розкручується, має цікаві та загадкові елементи, привабливих героїв… а потім повільно і поступово перетворюється на нудотне і нелогічне дотягування другої половини фільму до фіналу. І при цьому видно, що у фільм вклали гроші, бо виглядає він дуже добре. Але от сюжет недописали, вірніше недодумали.

Коротше якась зараза яка підкоряє собі багатіїв та їх дітей, ритуали ініціалізації, містика, магія, чаклунство, елементи жахів навіть. Але як я вже писав через логічні дірки та незрозумілу поведінку та мотивацію героїв спочатку перестаєш перейматися тим що з ними відбувається, а потім і взагалі дивишся через силу.

Такий фільм добре хіба що дивитися в дорозі коли інший варіант лише дивитися на пустирі за вікном.

Оцінки:

Dark Shadows (2012)

Незвична (а отже додатково цікава) комедія в якій Джоні Депп грає пра-батька родини, що втратила своє положення, а сам цей давній пра-батько є вампіром. Фільм дуже сильно іноді нагадує “Родину Адамсів”, але все ж таки не є копією.

Також часом відчувається перебір персонажів і подій – усі такі різні та індивідуальні і подробиць буває аж забагато. Хоча це наче б то і комедія, але якщо десь відволіктися то можна потім не зрозуміти, що відбувається на екрані і чому.

В цілому історія доволі проста: вампір допомагає свої нащадкам відвоювати власність, а по ходу знаходить свого прадавнього ворога і за допомогою родини бореться з ним.

Мені фільм скоріше сподобався і не малою мірою через те як він виглядає. Але припускаю історія та герою будуть до вподоби не всім.

Оцінки:

The Lost Boys (1987)

Фільм має культовий статус і безпомилково розпізнається як твір кінця 80-х: те як його знято, у яких кольорах, як виглядають і поводять себе дійові особи та навіть історія просто кричать про ті часи.

Але я цей фільм подивився вперше і він мені не сподобався. Це історія про вампірів в одному містечку в яке переїхали жити двоє хлопців, але туди ще намішано молодіжні банди, бунтівну молодь і багато-багато позерства.

Також дивно, що фільм має ще й теґ “комедія” – як на мене не те що смішного, а просто навіть схожого на гумор у фільмі нема.

Сама історія доволі наївна і не так щоб цікава, персонажі поводять себе дуже манерно і не викликають симпатій. І після перегляду фільму у мене не лишилося скільки-небудь сильного враження. На мою думку цей фільм переоцінений і дивитися чи навіть знати про нього не обов’язково.

Оцінки:

I Still Know What You Did Last Summer (1998)

Після успішного молодіжного фільму жахів I Know What You Did Last Summer продовження було неминуче і з ним не забарилися. Але вийшло воно не надто вдалим якщо не сказати поганим.

Героїв першої стрічки хтось продовжує вбивати і треба шукати нового вбивцю, нові мотиви і розплутувати нові загадки.

Але фільм настільки погано і швидко зроблено, що навіть не зважаючи на всі вкладені в нього гроші згадати, що там і з ким відбувалося абсолютно нереально. Щось там якийсь коледж, якийсь круіз, якийсь острів без зв’язку з зовнішнім світом, якийсь родич когось з жертв першого фільму. Єдине, що залишається в пам’яті – фільм не цікавий і доволі нудний навіть не зважаючи на вбивства.

Можна про його існування забути і ніколи не дивитися.

Оцінки:

I Know What You Did Last Summer (1997)

Хто би міг подумати, що молодіжно-детективний фільм з елементами жахів знятий коли такі фільми вже виходили з моди не лише лишиться в пам’яті, але і стане одним з небагатьох подібних фільмів які будуть радити подивитися.

Актори яким передрікали зірковий статус і які так і не стали зірками, сюжет навколо загадкових вбивств з незрозумілими мотивами (в цьому фільм є чимось середнім між серіями Scream та Final Destination). Коли дивишся цей фільм зараз навіть трошки кумедно від нереалістичності персонажів, того як такі різні люди могли б складати одну групу. І все це завдяки стилізації того періоду коли подібне на екрані не лише вважалося нормальним, але і очікувалося глядачами. Примушує замислитися чому і як будуть смішними сучасні фільми років через 30.

Дуже коротко це історія про те як група підлітків стали свідками вбивства, але вирішили це приховати. І наступного літа коли вони всі повернулися в рідне місто хтось почав їх вбивати одного за одним.

Сам фільм і дійсно хоча втратив шарм супер-блокбастера проте є цікавим завдяки історії, його добре зроблено і гра акторів дійсно непогана. Навіть якщо ви його дивилися раніше то можна переглянути – нудно не буде. Принаймні моя оцінка як ви можете бачити в кращий бік відрізняється від того як фільм оцінюють масово.

Оцінки:

Scream 2 (1997)

Після фінансово успішної першої частини яка добре поєднала традиційний фільм жахів і висміювання цих традицій одночасно продовження були неминучі. І очікувано з часом вони ставали все гірше і гірше. Але друга частина вийшла доволі пристойним фільмом. З одного боку у фільмі приблизно та сама схема, що і у попередньому – любитель фільмів жахів вбиває незрозуміло як пов’язані між собою жертви. Але треба було якось вирішувати проблему того, що глядачі вже очікують знайомого фіналу. І тут теж фільм винахідливо знайшов рішення. Доволі притягнуте за вуха, але все ж таки.

Фільм і зараз цікаво дивитися, хоча він звісно вже не спричиняє такого ефекту як на момент виходу. Але коли настрій ностальгічний то першу і другу частину одразу за нею цілком можна подивитися.

Оцінки:

Black Summer (2019-…)

Зомбі-апокаліпсис серіал який я (і Олена теж) вважаю найкращим в своєму жанрі – так, краще за The Walking Dead, значно краще.

Але що дивно це те, що усі кому ми радили цей серіал з тих чи інших причин його не полюбили. То не надто реалістично, то занадто реалістично, то не цікаво, то герої дурні і так далі.

Як на мене то саме реалістичність є основною і найбільшою перевагою цього серіалу над іншими подібними. Тут показано як люди в результати розпаду усіх інституцій стають ледь не більш небезпечними за зомбі – вбивають, крадуть, знущаються, підставляють і так далі.

Одна з претензій наприклад була – а чому люди не стріляють з арбалетів, а стріляють з гучних рушниць і ще й промазують? А це через те, що рушниць в США в сотні разів більше і є вони ледь не в кожному другому домі, а от арбалети це рідкість. І так – люди навіть треновані не влучають в ціль з кожним пострілом, а тим більше коли в стресі, коли рухаються, коли налякані чи поранені.

Оцінки:

Season 1

Треба серед іншого відзначити манеру в якій йде оповідання – це послідовність коротких історій (від пари хвилин до 10-15) в яких іноді одну й ту ж подію показують з точки зору різних учасників.

В першому сезоні нас знайомлять з групкою людей яка постійно міняється, до якої додаються і зникають люди і ця група відбиваючись від зомбі, але переважно все ж таки від інших людей рухається у напрямку де мав би бути порятунок.

Сам механізм перетворення у зомбі тут доволі простий – людина помирає і стає зомбі. Ніяких укусів чи чогось іншого. Загинув від кулі, чи в автокатастрофі – все, зомбі.

Також у напруженні постійно тримає те, що невідомо хто з дійових осіб добереться до фіналу сезону. Усі кого показують несподівано гинуть, але іноді додаються нові люди.

Нас дуже захопили і ми одразу перейшли до наступного сезону.

Оцінки:

Season 2

Події другого сезону відбуваються в світі де люди оформилися в команди і воюють одне з одним за ресурси. Але при цьому команди ці доволі неформальні і учасники постійно переходять то на один то на інший бік.

Знайомі нам герої розділилися і не всі добралися до моменту коли деякі з них зустрілися. Проте і зустріч не була дружньою абсолютно.

Історія яка проходить через весь сезон побудована навколо будинку до якого час від часу прилітає літак і скидає продукти та зброю, а також до місце посадки цього літака.

Як би це неймовірно не звучало, але сезон цей ще важчий і страшніший за попередній і люди тут ще гірші. Продовження ледь не краще вийшло за початок. З нетерпінням чекаємо наступний сезон.

Оцінки:

Girl on the Third Floor (2019)

Здається типовий сучасний фільм жахів густо замішаний на містиці: старий дім в глушині який береться оновлювати новий власник. А у будинку цього звісно зловісна та темна історія з жертвами. І поступово уся лячність починає проявляти себе зводячи з глузду безневинних жертв і мало що пояснюючи.

Але фільм чомусь не лише не стає все менш цікавим як його дивишся (у мене так переважно з усіма фільмами за схожим шаблоном), а навіть навпаки – стає навіть трошки цікавіше.

І не те щоб історія мала особливий сенс, і правила за якими діє уся показана містична ненормальність не стають зрозумілими. Але фільм все ж таки трошки затягує. І лише завдяки цьому я від себе скажу – фільм непоганий як для свого жанру і навіть виділяється у кращий бік. Можна дивитися.

Також зазначу, що для мене є дивними оцінки за фільм коли він схоже доволі сподобався критикам і геть не сподобався глядачам. А я б очікував рівно протилежного.

Оцінки: