The Northman (2022)

Мені насправді дивно, що цей фільм свого часу привернув так багато уваги і отримав таку велику кількість схвальних відгуків. Фільм хороший насправді і я його дуже раджу. Але цей фільм не розважальних як би стильно та епічно не виглядав постер та трейлер.

Цей фільм оповідає історію вікінга який шукає тих хто знищив його родину щоб помститися. При цьому фільм розказано як міф, але з сучасним забарвленням. Тобто це і не фентазі як можна було б очікувати, але і не традиційна казка.

Крім історії переповненої символізмом фільм має надзвичайно сильно візуальну частину, яскравих героїв, епічні аж до пафосу діалоги.

Фільм іноді може бути важкувато дивитися через те, що треба уважно стежити що і чому нам кажуть автори.

Оцінки:

Klaus (2019)

Не можу навіть сказати, що саме в цьому мультфільмі сподобалося, але сподобався він дійсно дуже сильно. Не надто красива (але треба визнати виразна) анімація, така собі історія з купою невідповідностей, сумнівні сюжетні ходи і мотивація героїв. До того ж певна кількість персонажів та подій введені заради однієї-двох сцен і ні до чого не приводять і мало на що впливають. А от що фільм зміг створити так це певний настрій – під сам кінець і не помічаєш як починає “вболівати” за усіх позитивних персонажів.

Сильно спрощено це історія про те як на віддалений острів призначили листоношою розбалуваного сина начальника. А поштою там ніхто не користується і головному герою щоб повернутися назад до цивілізації треба щоб відправили певну кількість листів. І тут він знаходить мовчазного гиганта в глушині який починає дарувати дітям іграшки які сам і робить. Так, це історія про виникнення легенди про Санта Клауса. А тому її дійсно варто дивитися чи на Різдво чи на новорічні свята.

І мабуть це один з тих фільмів які можна дивитися з дітьми і усім буде цікаво.

Оцінки:

Big Fish (2003)

Знаю що цей фільм є одним з улюблених у багатьох кіноманів, подобається і критикам і широкому загалу… Але мені він якось взагалі не так щоб навіть і вартим уваги здається.

Фільм Тім Бьортона (а отже присутні багата характерних для його фільмів елементів) про дорослого вже чоловіка який пригадує байки, що їх безупинно розповідав його батько про свої пригоди. І хоча ці байки подобалися усім оточуючим і батько його завдяки їм став місцевою знаменитістю проте самому головному герою все це здавалося занадто дитячим, примітивним і клоунським. І він усе це життя ненавидів – усі ці казки і спогади. Аж поки не прийшов час прощатися з батьком – і тут раптом впізнавані елементи його оповідок почали з’являтися і проявлятися в реальності. І головний герой розуміє як виникали ті історії і навіть переосмислює та починає цінити свої спогади.

Що ж особисто мені не сподобалося? Та якось усього потрошку: кольорова гама фільму здається невдалою, сцени казок якісь не надто привабливі, персонажі дуже дивні і не викликають особливих почуттів. Якось так.

Оцінки:

King Arthur: Legend of the Sword (2017)

Жахливо, просто феноменально погано. Я чесно кажучи не розумію як це хтось зміг додивитися до кінця не кажучи вже про такі високі оцінки.

Фільм для мене виявився абсолютно безглуздим набором пафосних сцен з персонажами які незрозуміло чому і що роблять в кожному випадку. Я не зрозумів ні логіки цього світу чи його героїв, не зрозумів як і що припустимо, які там правила. Це однозначно не фільм про середньовіччя. Але це і не театралізований фільм як скажімо той же Northman.

Принца кудись там вивозять ледь не рабом, але він якось там стає бійцем (ага, там азіати та інше кунг-фу) і повертається відбирати своє королівство. Звісно далі меч в камені, магія і чаклунство… але це все якось так дивно і погано розказано, що у мене викликало ледь не відразу.

Уся безглуздість, нереалістичність та якась абсолютна випадковість мене просто дратували і я мусив це вимкнути.

Оцінки:

The Lighthouse (2019)

З одного боку це наче фільм який треба дивитися як кажуть усім культурним людям, фільм який обцілували критики… А з іншого боку це темна, тягуча історія в якій двоє героїв на крихітному острові мовчать, оруть, бухають, б’ються та галюцинують.

Не можу радити цей фільм аж ніяк і навіть не можу сказати, що він мені сподобався. І передивлятися його навряд чи буду коли.

Але при тому визнаю – фільм крім того, що стоїть осторонь від практично всіх інших картин ще й може продемонструвати чудову акторську гру. І головне – у фільмі вдалося показати зміни внутрішнього світу людини. Те що ці зміни призводять до божевілля – ну через те фільм і такий невеселий.

Радий, що подивився і більше не мушу це робити – бо мабуть таки і правда це з тих фільмів які обов’язково перетерпіти один раз в житті щоб було про що говорити колись згодом.

Оцінки:

Lucifer (2016-…)

Серіал, феноменальний успіх я не дуже розумію. Це по суті по сучасному і трохи якісніше знята казочка про відьом і чаклунство, прямо “Зачаровані” наших днів.

Оцінки:

Season 1

Я був страшенно розчарований з самого початку – деякі люди мені прямо з придиханням розказували, що це такий серіал, що вони не можуть лягти спати до 4 ранку бо неможливо від телевізора відірватися.

Почав дивитися… і це ж просто казочка з не надто якісним детективом.

Люцифер, тобто прямо той самий володар Пекла через якість надзвичайно дурні мотиви вже кілька років живе на Землі, а янголи та Бог його розшукують. Він тримає клуб, їздить на крутих тачках і такий з себе плейбой.

І тут вбивства, поліція, жінка-детектив до якої він безуспішно залицяється… Коротше містика на рівні дитячого садочку. І детективна складова надзвичайно слабка, навіть ганебна.

Також ось та сама детектив грає дуже погано і лише в кінці першого сезону почала хоч якісь натяки на емоції показувати.

Єдине, що рятує цей серіал – він виглядає дорого і доволі стильно.

Оцінки:

Season 2

В другому сезоні сюжет та якість історій стали помітно краще. До того ж більшість з них переплітаються з історією самого Люцифера – брат який хоче його повернути у пекло, матір яка шукає захисту та інші люди та істоти.

Детектив грає так само погано як і раніше, але тепер її роль та ситуації в яких вона має показувати емоції краще підходять її прісному постійно виразу обличчя.

В цілому стало краще, але не настільки щоб я не міг відірватися чи кинути дивитися у будь-який момент. І все ще не можу радити.

Оцінки:

The Green Knight (2021)

Ось фільм який схоже сподобався усім крім мене – критики його хвалять, глядачі оцінюють доволі високо… Тут треба дати якісь пояснення напевне.

Фільм знято за старовиною легендою про лицарів, короля Артура і таке інше. Фільм надзвичайно візуально акцентований на кольорах, тому як побудовано кожну сцену. Навіть більше виглядає як театралізована версія реальності – усе, що не треба показувати глядачеві щоб якось не відвернути увагу, усе це губиться в тумані, в темряві, в тінях. Дуже рідко в кадрі більше пари дійових осіб. Кольори усі тьмяні крім тих на які треба звертати увагу, але насичені при цьому. І ще багато чого можна відзначити.

Чому ж мені фільм не сподобався так, що я навіть не зміг його додивитися? Усе через не достовірність. І починається вона з підбору акторів.

Мені байдуже як актори грають, це просто не має ніякого значення коли роль англійського лицаря раннього середньовіччя грає відвертий індус. Я просто не можу нічого більше бачити і все виглядає настільки ненатурально, що аж боляче.

Далі гірше – те як виглядають (зачіски, одяг) і як себе ведуть дійові особи, як і якими словами вони говорять… Все це абсолютно неправдиве і жахливо недостовірне.

Чого варта лише подружка головного героя яка мало того, що ходить з непокритою головою, але ще й має сучасну коротку зачіску (і її за це навіть ніхто не побив) та ще й розмовляє як випускниця філологічного факультету хоча за сюжетом є дешевою повією.

Думаю мою претензію ви зрозуміли. Проте якщо вам історична достовірність в даному випадку не важлива дивіться – фільм схоже вартий уваги.

Оцінки:

A Ghost Story (2017)

Фільм буде цікавий лише тим хто цікавиться незвичними фільмами та фільмами в яких прихований сенс переважає над іншими складовими як динаміка, цільна історія, фінал який усе розв’язує та героями.

У цьому фільм привид героя фільму після його смерті повертається в дім де все ще мешкає його родина. А далі все таке тягуче, повільне, тише і з тревожною фоновою музикою. Ніякого людського спілкування крім випадкових фраз сторонніх людей, ніякого практично розвитку. Тобто в прямому сенсі привид стоїть посеред кімнати, а навколо нього усе на протязі років приходить в запустіння.

Мені фільм скоріше сподобався, але не думаю, що широкому загалу він буде цікавий. І тим більше не готовий його рекомендувати хоч комусь.

Оцінки: