Walter M. Miller Jr. St. Leibowitz / Уолтер М. Міллер молодший. Святий Лейбовітц (1959-1997)

Хоча у серії дві книги (про що як часто це буває дізнався лише коли почав писати цей огляд) читати варто лише першу книгу – саме вона колись стала певною мірою новим словом в фантастиці і спричинила доволі великий вплив. До того ж книга хоча звісно і може мати продовження, але воно вже не буде нести той же посил просто через те як розказано історію.

Уся серія на Good Reads – St. Leibowitz Series by Walter M. Miller Jr. | Goodreads.

A Canticle for Leibowitz / Молитва Лейбовіцу (1959)

Постаполіктична Земля в якій невеликий монастир послідовників святого Лейбовіца (про якого ми до речі майже нічого і не дізнаємося) ставлять за мету життя знаходити та зберігати крихти знання щоб прискорити відродження цивілізації.

Книга складається з кількох глав події яких розділених сотнями років. Суцільне руйнування, занепад та мутанти. Потім рівень середньовіччя, але з більш прогресивними вченими. Потім вже рівень який навіть вищий за наш поточний. А далі знову знищення цивілізації.

І в цьому світі не лише зберіглася католицька церква, але і перемістила Рим та Папу на територію сучасних США. І церква має багато впливу і влади як і в нашій реальній історії.

Крім власне пост-апокаліпсису та повільного розбудовування цивілізації ще присутня помітна кількість містики та роздумів і діалогів про релігію та її роль в житті людини. Але це все не казкове і розказано доволі цікаво щоб і жанр все ще можна було назвати фантастикою, але щоб і філософським роздумам місце було.

На сьогодні книга та ідеї в ній можуть здатися трошки застарілими, але не занадто. І враховуючи час написання іноді просто не віриться, що книгу написано не якісь 10 років тому.

Читати варто тим, кому цікаво ознайомитися з впливовими творами які сформували сучасну наукову фантастику.

Оцінки:

Ray Bradbury. Fahrenheit 451 / Рей Бредбері. 451 градус Фаренгейта (1953)

Коли я читав цю книгу в дитинстві вона мене вразила і своїми глибокими думками і анти-утопічним світом показаним в ній (в СРСР західної фантастики було дуже мало і про такий жанр ми не знали навіть). В юнацтві книга теж вражала, але більше тим як автор показує тупість населення та “мене ніхто не розуміє” і “я не такий як всі” головного героя та деяких інших дійових осіб книги.

А зараз же (цього разу я слухав книгу українською – придбав її на “Абук”) книга все же вражає тим як не зважаючи на деякі анахронізми автор зміг передбачити і описати всепроникнення легкої для сприйняття поп-культури завдяки технологіям. І в той же час дратує менторський тон автора та впевнені твердження про те як воно все має бути, чого мають хотіти і прагнути люди.

І хоча книга та передбачене нею майбутнє дуже далекі від реальності, проте деякі елементи зображені дуже точно і складно повірити в такий прадавній рік написання.

Варто також зауважити, що цю книгу як і більшість творів автора назвати фантастикою можна лише з великою натяжкою – це скоріше поезія прозою на фоні фантастичного майбутнього. Але вся суть в людях та їх переживаннях, а технології та соціальна структура лише дозволяють створити потрібні ситуації.

Оцінки:

Neal Shusterman. Arc of a Scythe / Ніл Шустерман. Історія женця (2016-…)

Поки що це найкраща підліткова фантастика з усього, що я читав. Можна порівняти з “Ареною 13”, і на мою думку ця серія навіть краще.

Світ в циклі дуже цікавий, але на жаль абсолютно не доведений до кінця і в його розумінні для читача лишається більше білих плям ніж інформації.

Далеке майбутнє в якому люди безсмертні. А для розв’язання проблем перенаселення спеціальна каста женців яка нікому не підкоряється займається вбивствами випадкових чи не дуже випадкових людей.

Уся серія на Good Reads – Arc of a Scythe Series by Neal Shusterman | Goodreads.

Scythe / Жнець (2016)

Двоє підлітків родини яких стикаються з женцями стають учнями відмого женця Фарадея. Поки вони проходять навчання нам показують і пояснюють світ в якому живуть герої. І як я сказав вище світ цей дуже цікавий – смерть вдалося побороти, люди відновлюють чи отримують нові тіла.

Але при цьому всьому не дуже зрозуміло як це все працює, чому є бідні та багаті, чому життя у них власне мало відрізняється від нашого.

Велика купа неузгоджених та не надто продуманих моментів теж трошки псують враження. Наприклад в цьому світі не рахують роки взагалі, але чому використовують місяці і номери днів як у нас…

Так от двоє підлітків проходять навчання, а в світі женців йдуть політичні війни і навіть трапляються злочини.

Переказувати сюжет нема сенсу, але він і справді цікавий не зважаючи на велику кількість спрощень та перебільшень. І через це я книгу без проблем дочитав до кінця. І при цьому читати серію далі не планую – відчував весь час, що це написано не для мене. Та і в світ я не дуже вірю, просто не розумію як все це може працювати і хочу кращих пояснень та більшої реалістичності.

Оцінки:

Derek Künsken. The Quantum Evolution / Дерек Кюнскен. Квантова еволюція (2018-…)

Події книг серії відбуваються у майбутньому де знову існує кілька видів людей – на додачу до звичайних homo sapiens штучно створені такі, що можуть переводити свій мозок у режим квантового комп’ютера (але зникають як особистість на час роботи), так звані ляльки – колишні служки, а також модифіковані для життя у глибоководному крижаному океані бродяги.

Уся серія на Good Reads – The Quantum Evolution Series by Derek Künsken | Goodreads.

The Quantum Magician / Квантовий маг (2018)

У спрощеному вигляді це така собі варіація “Одинадцяти друзів Оушена”, але в космосі – головному герою (квантовій людині) треба провести флот замовника у місце в яке практично неможливо потрапити через те як воно охороняється. І для цього він збирає різнобарвну команду.

Але крім того ця книга показує жорстокий та холодний світ майбутнього, технологій які виглядають дивом, але які також приносять страждання. Модифіковані люди з одного боку мають переваги над звичайними, але також мають критичні недоліки.

У книзі хороший баланс між науковою складовою, соціальною та пригодницькою. І це одна з тих книг де деталі важать і де їх дуже багато. А тому переказ, навіть детальний дає лише викривлене і спрощене розуміння того чому цю книгу варто (на мою думку) читати любителям усіх вище згаданих стилів.

Оцінки:

Samuel R. Delany. Dhalgren / Самюель Ділені. Дальгрен (1975)

Ділені і так є на найлегшим для читання і розуміння фантастом (чого варте лише “Перехрестя Ейнштейна“), але ця книга свого часу поділила і читачів і письменників на два непримерені табори.

Перше, серед яких були в основному фантасти (наприклад Філіп Дік) назвали цю книгу повним сміттям і дарма витраченим часом та папером. Інші, переважно літератори цю книгу вважають ледь не найкращою науково-фантастичною книгою усіх часів.

Сама книга, яка має неймовірний обсяг у більше ніж 800 сторінок є чимось середнім між “Пікніком на узбіччі” братів Стругацьких та “Створіння світла, створіння темряви” Желязни.

В книзі головний герой не пам’ятає нічого зі свого минулого, але кудись прямує через дивну зону в якій лячні та чудернацькі диваки живуть у суспільстві яке є чимось середнім між циганським табором та комуною хіпі.

Книга читається, принаймні для мене неймовірно важко, довго і нудно. І головна проблема в тому, що ні у сюжету, ні у героя нема ні мети, ні того, що варто уникати. Герой просто вештається по локація, приймає участь у беззмістових діалогах, займається сексом з жінками та чоловіками, щось краде, з кимось б’ється і багато розумірковує та записує беззмістовну маячню у щоденник.

З відгуків я знаю, що книга закінчується рівно там де і починається і є зацикленою. Але я не подужав і половини. І навіть не розумію чому б її варто було спробувати ще хоч раз.

Оцінки:

Brian W. Aldiss. Greybeard / Брайан Олдіс (1964)

Доволі визначна свого часу книга від автора епічної “Геліконії” та сміливої “Без зупинки“.

Цього разу перед нами анти-утопія в якій людство вимирає через те, що припинили народжуватися діти. Як саме це сталося автор пояснює у деяких ретроспективах вбудованих в текст, але ніяких особливих деталей нема.

Головна сюжетна лінія – подорож головного героя з кількома компаньйонами зі свого крихітного селища у велике колись місто. Головний герой віком 55 років є наймолодшим з усіх кого він знає – світ населено людьми 70-90 років переважно. Звісно людство дуже швидко вимирає, уся інфраструктура та виробництво зникло.

Побут людей полягає у нескінчених спробах вижити – полювання, рибальство, збирання їстівного. Також вони мають лагодити та робити нові інструменти і житло. І в цілому людство дуже швидко повернулося до рівня Середньовіччя.

Що робить цю книгу хорошою так це те, що основний сюжет розбавлено сценами з дитинства, юності та дорослого віку героя. Його подорожі та служба в армії, спроба рятувати останніх дітей, навчання на документаліста останніх днів людства в США, виживання в диктатурі Британії, просто виживання у боротьбі з природою… Все це не лише показує як повільно і неминуче наближалася катастрофа, але і створює достовірну з першого погляду картину того як реагувало людство, які спроби та помилки було зроблено.

Книгу однозначно варто прочитати не лише любителям фантастики.

Оцінки:

Poul Anderson. Maurai / Пол Андерсон. Маураї (1959-1983)

Серія від автора який не лише зібрав всі можливі нагороди в науковій фантастиці (а деякі неодноразово), але і самостійно створив кілька піджанрів.

Книги та оповідання цієї серії розказують про далеке постапокаліптичне майбутнє людства в якому виникла нова цивілізація і нові технології. В чомусь ідеї усієї серії схожі на іншу відому книгу автора “Човен на мільйон років“.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/126219-maurai.

Також книги далі перелічено не в хронологічному, а в логічному порядку.

There Will Be Time / Настане час (1972)

Книга виглядає доволі сухою і не винахідливою на початку, але ближче до кінця стає все мастабнішою та складнішою. Проте для мене це найслабша книга з усієї серії. І до того ж вона найбільше випадає з циклу.

В книзі йдеться про людину яка має вроджену здібність подорожувати у часі за власним бажанням. І ось він росте, для оточуючих старішає надзвичайно швдико, а насправді проводить час в різних епохах.

В тому числі його заносить в майбутнє де він і бачить ту саму цивілізацію Маураї про яку йдеться в інших книгах.

З часом він знаходить інших мандрівників у часі і вливається в їх організацію. Але через конфлікти та різні точки зору має переховуватися від них.

По ходу головний герой знаходить відповідь на питання чому він є останнім мандрівником у часі який народився і чому зупинився розвиток людства.

Книга уникає усіх парадоксів притаманих подорожам у часі і більше акцентується на пригодах та філософських питаннях.

Оцінки:

Maurai / Маураї (1959)

Невеличка збірка оповідань події яких відбуваються з розривом в кілька десятків, а то і сотень років. Самі оповідання перевидавалися багато разів у різних збірках. Наприклад приведена обкладинки для збірки яка поєднує дві серії автора – Маураї та Кіт.

Світ починає оговтуватися після ядерної війни і починає відбудовуватися. Але проблема в тому, що практично всі природні ресурси виснажено і тому потрібні нові технології та підходи.

В цьому світі Нова Зеландія не постраждала від війни, її землю та інші ресурси не було заражено. А повернувшись до човнів вони почали подорожувати світом і обмінюватися досвідом та товарами з іншими державами які лише почали зароджуватися.

В наступному оповіданні Маурайська Федерація вже є супер-силою на планеті і контролює технології. Йдеться тут про спробу побудувати ядерний реактор іншою державою – цю спробу агенти Федерації зривають і знищують знання про технологію.

В третьому оповіданні агент Федерації розслідує незвичну технологічну активність одного з поселень на території колишніх США. І це теж спроба відновити старі технології які агент і зриває.

Не девлячись на різнобій історичних епох та дійових осіб оповідання дають хорошу картину того як відновився, розвивається і функціонує цей новий світ.

Оцінки:

Orion Shall Rise / Оріон має зійти (1983)

Масштабна книга в якій описано початок закату цивілізації Маураї.

У книзі йдеться про незадоволених домінуваням і контролем Федерації мешканців сьогодняшніх США – в книзі це території де нема держави, а контроль здійснюється владою Лож.

Також місцем дії виступує Європа якою панує Домініон – велетенське літаюче місто.

Непідкорені норрі (це колишні американці) таємно створили космічну програму. Але через брак пального на виснаженій планеті їх кораблі мають виходити у космос завдяки серії спрямованих ядерних вибухів. І агенти норі збирають радіоактивні залишки по всьому світу.

В той же час агенти Федерації натрапляють на їх слід і починається переслідування в результаті якого представники норрі, Федерації та Домініона опиняються спочатку на території монгів (це вихідці з Росії та Азії), а потім і на базі Оріона – проекту виходу в космос.

Одному з агентів Федерації вдається втеки і передати повідомлення. Так починається нова війна між Федерацією та норрі в ході якої північноамериканці знову використовують ядерну зброю, нищать армію та і по суті держави монгів, а разом з тим флот та панування Федерації.

Останнім зусиллям космічний корабель вдається вивести на орбіту. А разом з тим та руйнуванням літаючого міста Домініона світ отримує можливість прогресу та розвитку цивілізації.

Оцінки:

Theodore Sturgeon. More Than Human / Теодор Стуржон. Більше за людину (1953)

Я дуже радий, що почав читати книги за списком “Найкраща фантастика за кожен рік”. Свого часу в СРСР все це було не доступне і ніколи не перекладалося, а згодом, коли вже завісу було зруйновано більше нові твори та автори писали на ті ж теми.

В цій книзі автор змішує кілька ідей, але ключовими є наступний крок у еволюції людини – поєднання кількох особистостей в одну. Хтось є мозком, хтось “руками”, а хтось і совістю.

Друге, що було новим в цій книзі – введення героїв телепатів, телекінетиків та інших власників надлюдських здібностей як частин цієї людини майбутнього. Також автор вносить ідею про те, що деякі психічні розлади є невід’ємною частиною цього неступного етапу розвитку.

Конфлікт книги полягає в тому, що для першої такої надістоти не істнує моралі чи совісті – людські правила для неї не мають сенсу, а інших таких істот щоб з ними співіснувати в світі ще нема.

Автор є дуже хорошим письменником і ця книга крім того, що є фантастикою ще й виділяється як зразок якісної літератури.

Оцінки:

James E. Gunn. The Immortals / Джеймс Ганн. Безсмертні (1962)

Головний мінус цієї книги в тому, що читаючи її відчуваєш просто – її було написано дуже давно. І хоча це досі хороша фантастика (свого часу названа однією з головних науково-фантастичних книг десятиріччя), зараз на цю тему вже написано трохи краще багато чого.

Книгу складено з чотирьох історії поєднаних одним сюжетом. Починаються дії у часи написання книги. У одного з донорів крові випадково виявляють мутацію яка дозволяє простим переливанням крові відновлювати і омоложувати людські тіла. Проблема лише в тому, що переливання діє на протязі місяця, а по тому відбувається швидке старіння і погіршення. І звісно починається полювання за цією людиною…

Власна перша історія розказує про самий початок: донор, багатий паціент який дивом почав молодшати і лікар який знайшов донора, розказав тому усе і порадив переховуватися і розмножуватися.

Друга історія, дії якої відбуваються вже приблизно у 90-х роках розказує про Інститут – установу засновану для пошуку донора та його нащадків. Інститут спонсорується багатіями з усього світу. Також інститут фінансує дослідження Еліксиру – штучного аналогу чудодійної крові. В цій історії одну з нащадків донора знайдено, ув’язнено і доставлено в Інститут. Але також її врятовано.

В третій історії, яка відбувається ще через багато років світ вже виглядає доволі апокаліптично – медицина настільки дорога, що практично нікому не доступна, на вулицях йдуть в прямому сенсі війни, а госпіталі в оточені стін та кулеметів як спрути розповзаються по зруйнованих містах. Головний герой історії зустрічає доктора з першої історії який теж виявився довгожителем і має прийняти складні рішення.

Фінальна історія відбувається у світі де вже нема держав – натомість є банди, госпіталі та інші угрупування. Один з лікарів госпіталю має доставити через небезпечну територію одну з нащадків донора губернатору – той вже багато десятиліть вливає собі кров і залишається живим. І ця історія більше містична ніж фантастична, але є хорошим завершенням книги.

Оцінки: