Daniel Keyes. Flowers for Algernon / Деніел Кіз. Квіти для Елджернона (1966)

Ця книга вже настільки класика, що її мало хто читає при цьому посилаючись на неї. Для того часу коли її було опубліковано вона стала просто бомбою і суттєво вплинула на всю наукову фантастику – раптом стало зрозуміло як писати про внутрішній світ героїв у цьому жанрі. До того ж після цієї книги усе варте уваги вже не могло мати статичних героїв – натомість вони мали розвиватися і змінюватися.

Якщо ви якимось дивом не лише не читали, але і не знаєте про що ця книга то коротко це історія неповноцінно розвиненого індивіда який за допомогою хірургічного втручання спочатку піднявся до рівня генія, а потім повернувся до ще гіршого стану ніж був у ньому все життя.

Сильна сторона книги в тому як вона показує поступовий розвиток героя не лише в емоційному плані, але і в емоційному та соціальному. По суті Чарлі (головний герой) хоча фізично був дорослим чоловіком проте лишився дитиною. І його стрімкий зліт в плані розумових здібностей давався йому дуже болюче у відношенні з людьми.

Остання третина книги є доволі гнітючою трагедією і про фінал читач вже здогадується зарані. Фінал не витискає сльози, але все одно є дуже емоційним, а також одночасно гнітючим та заспокійливим.

Також хочу сказати, що у совку цю книгу перекладали, але лише зараз я з’ясував, що традиційно з неї викинули дуже багато по суті спростивши до технічного переказу сюжету.

Оцінки:

Walter M. Miller Jr. St. Leibowitz / Уолтер М. Міллер молодший. Святий Лейбовітц (1959-1997)

Хоча у серії дві книги (про що як часто це буває дізнався лише коли почав писати цей огляд) читати варто лише першу книгу – саме вона колись стала певною мірою новим словом в фантастиці і спричинила доволі великий вплив. До того ж книга хоча звісно і може мати продовження, але воно вже не буде нести той же посил просто через те як розказано історію.

Уся серія на Good Reads – St. Leibowitz Series by Walter M. Miller Jr. | Goodreads.

A Canticle for Leibowitz / Молитва Лейбовіцу (1959)

Постаполіктична Земля в якій невеликий монастир послідовників святого Лейбовіца (про якого ми до речі майже нічого і не дізнаємося) ставлять за мету життя знаходити та зберігати крихти знання щоб прискорити відродження цивілізації.

Книга складається з кількох глав події яких розділених сотнями років. Суцільне руйнування, занепад та мутанти. Потім рівень середньовіччя, але з більш прогресивними вченими. Потім вже рівень який навіть вищий за наш поточний. А далі знову знищення цивілізації.

І в цьому світі не лише зберіглася католицька церква, але і перемістила Рим та Папу на територію сучасних США. І церква має багато впливу і влади як і в нашій реальній історії.

Крім власне пост-апокаліпсису та повільного розбудовування цивілізації ще присутня помітна кількість містики та роздумів і діалогів про релігію та її роль в житті людини. Але це все не казкове і розказано доволі цікаво щоб і жанр все ще можна було назвати фантастикою, але щоб і філософським роздумам місце було.

На сьогодні книга та ідеї в ній можуть здатися трошки застарілими, але не занадто. І враховуючи час написання іноді просто не віриться, що книгу написано не якісь 10 років тому.

Читати варто тим, кому цікаво ознайомитися з впливовими творами які сформували сучасну наукову фантастику.

Оцінки:

Ray Bradbury. Fahrenheit 451 / Рей Бредбері. 451 градус Фаренгейта (1953)

Коли я читав цю книгу в дитинстві вона мене вразила і своїми глибокими думками і анти-утопічним світом показаним в ній (в СРСР західної фантастики було дуже мало і про такий жанр ми не знали навіть). В юнацтві книга теж вражала, але більше тим як автор показує тупість населення та “мене ніхто не розуміє” і “я не такий як всі” головного героя та деяких інших дійових осіб книги.

А зараз же (цього разу я слухав книгу українською – придбав її на “Абук”) книга все же вражає тим як не зважаючи на деякі анахронізми автор зміг передбачити і описати всепроникнення легкої для сприйняття поп-культури завдяки технологіям. І в той же час дратує менторський тон автора та впевнені твердження про те як воно все має бути, чого мають хотіти і прагнути люди.

І хоча книга та передбачене нею майбутнє дуже далекі від реальності, проте деякі елементи зображені дуже точно і складно повірити в такий прадавній рік написання.

Варто також зауважити, що цю книгу як і більшість творів автора назвати фантастикою можна лише з великою натяжкою – це скоріше поезія прозою на фоні фантастичного майбутнього. Але вся суть в людях та їх переживаннях, а технології та соціальна структура лише дозволяють створити потрібні ситуації.

Оцінки:

Neal Shusterman. Arc of a Scythe / Ніл Шустерман. Історія женця (2016-…)

Поки що це найкраща підліткова фантастика з усього, що я читав. Можна порівняти з “Ареною 13”, і на мою думку ця серія навіть краще.

Світ в циклі дуже цікавий, але на жаль абсолютно не доведений до кінця і в його розумінні для читача лишається більше білих плям ніж інформації.

Далеке майбутнє в якому люди безсмертні. А для розв’язання проблем перенаселення спеціальна каста женців яка нікому не підкоряється займається вбивствами випадкових чи не дуже випадкових людей.

Уся серія на Good Reads – Arc of a Scythe Series by Neal Shusterman | Goodreads.

Scythe / Жнець (2016)

Двоє підлітків родини яких стикаються з женцями стають учнями відмого женця Фарадея. Поки вони проходять навчання нам показують і пояснюють світ в якому живуть герої. І як я сказав вище світ цей дуже цікавий – смерть вдалося побороти, люди відновлюють чи отримують нові тіла.

Але при цьому всьому не дуже зрозуміло як це все працює, чому є бідні та багаті, чому життя у них власне мало відрізняється від нашого.

Велика купа неузгоджених та не надто продуманих моментів теж трошки псують враження. Наприклад в цьому світі не рахують роки взагалі, але чому використовують місяці і номери днів як у нас…

Так от двоє підлітків проходять навчання, а в світі женців йдуть політичні війни і навіть трапляються злочини.

Переказувати сюжет нема сенсу, але він і справді цікавий не зважаючи на велику кількість спрощень та перебільшень. І через це я книгу без проблем дочитав до кінця. І при цьому читати серію далі не планую – відчував весь час, що це написано не для мене. Та і в світ я не дуже вірю, просто не розумію як все це може працювати і хочу кращих пояснень та більшої реалістичності.

Оцінки:

Derek Künsken. The Quantum Evolution / Дерек Кюнскен. Квантова еволюція (2018-…)

Події книг серії відбуваються у майбутньому де знову існує кілька видів людей – на додачу до звичайних homo sapiens штучно створені такі, що можуть переводити свій мозок у режим квантового комп’ютера (але зникають як особистість на час роботи), так звані ляльки – колишні служки, а також модифіковані для життя у глибоководному крижаному океані бродяги.

Уся серія на Good Reads – The Quantum Evolution Series by Derek Künsken | Goodreads.

The Quantum Magician / Квантовий маг (2018)

У спрощеному вигляді це така собі варіація “Одинадцяти друзів Оушена”, але в космосі – головному герою (квантовій людині) треба провести флот замовника у місце в яке практично неможливо потрапити через те як воно охороняється. І для цього він збирає різнобарвну команду.

Але крім того ця книга показує жорстокий та холодний світ майбутнього, технологій які виглядають дивом, але які також приносять страждання. Модифіковані люди з одного боку мають переваги над звичайними, але також мають критичні недоліки.

У книзі хороший баланс між науковою складовою, соціальною та пригодницькою. І це одна з тих книг де деталі важать і де їх дуже багато. А тому переказ, навіть детальний дає лише викривлене і спрощене розуміння того чому цю книгу варто (на мою думку) читати любителям усіх вище згаданих стилів.

Оцінки:

Samuel R. Delany. Dhalgren / Самюель Ділені. Дальгрен (1975)

Ділені і так є на найлегшим для читання і розуміння фантастом (чого варте лише “Перехрестя Ейнштейна“), але ця книга свого часу поділила і читачів і письменників на два непримерені табори.

Перше, серед яких були в основному фантасти (наприклад Філіп Дік) назвали цю книгу повним сміттям і дарма витраченим часом та папером. Інші, переважно літератори цю книгу вважають ледь не найкращою науково-фантастичною книгою усіх часів.

Сама книга, яка має неймовірний обсяг у більше ніж 800 сторінок є чимось середнім між “Пікніком на узбіччі” братів Стругацьких та “Створіння світла, створіння темряви” Желязни.

В книзі головний герой не пам’ятає нічого зі свого минулого, але кудись прямує через дивну зону в якій лячні та чудернацькі диваки живуть у суспільстві яке є чимось середнім між циганським табором та комуною хіпі.

Книга читається, принаймні для мене неймовірно важко, довго і нудно. І головна проблема в тому, що ні у сюжету, ні у героя нема ні мети, ні того, що варто уникати. Герой просто вештається по локація, приймає участь у беззмістових діалогах, займається сексом з жінками та чоловіками, щось краде, з кимось б’ється і багато розумірковує та записує беззмістовну маячню у щоденник.

З відгуків я знаю, що книга закінчується рівно там де і починається і є зацикленою. Але я не подужав і половини. І навіть не розумію чому б її варто було спробувати ще хоч раз.

Оцінки:

Brian W. Aldiss. Greybeard / Брайан Олдіс (1964)

Доволі визначна свого часу книга від автора епічної “Геліконії” та сміливої “Без зупинки“.

Цього разу перед нами анти-утопія в якій людство вимирає через те, що припинили народжуватися діти. Як саме це сталося автор пояснює у деяких ретроспективах вбудованих в текст, але ніяких особливих деталей нема.

Головна сюжетна лінія – подорож головного героя з кількома компаньйонами зі свого крихітного селища у велике колись місто. Головний герой віком 55 років є наймолодшим з усіх кого він знає – світ населено людьми 70-90 років переважно. Звісно людство дуже швидко вимирає, уся інфраструктура та виробництво зникло.

Побут людей полягає у нескінчених спробах вижити – полювання, рибальство, збирання їстівного. Також вони мають лагодити та робити нові інструменти і житло. І в цілому людство дуже швидко повернулося до рівня Середньовіччя.

Що робить цю книгу хорошою так це те, що основний сюжет розбавлено сценами з дитинства, юності та дорослого віку героя. Його подорожі та служба в армії, спроба рятувати останніх дітей, навчання на документаліста останніх днів людства в США, виживання в диктатурі Британії, просто виживання у боротьбі з природою… Все це не лише показує як повільно і неминуче наближалася катастрофа, але і створює достовірну з першого погляду картину того як реагувало людство, які спроби та помилки було зроблено.

Книгу однозначно варто прочитати не лише любителям фантастики.

Оцінки:

Poul Anderson. Maurai / Пол Андерсон. Маураї (1959-1983)

Серія від автора який не лише зібрав всі можливі нагороди в науковій фантастиці (а деякі неодноразово), але і самостійно створив кілька піджанрів.

Книги та оповідання цієї серії розказують про далеке постапокаліптичне майбутнє людства в якому виникла нова цивілізація і нові технології. В чомусь ідеї усієї серії схожі на іншу відому книгу автора “Човен на мільйон років“.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/126219-maurai.

Також книги далі перелічено не в хронологічному, а в логічному порядку.

There Will Be Time / Настане час (1972)

Книга виглядає доволі сухою і не винахідливою на початку, але ближче до кінця стає все мастабнішою та складнішою. Проте для мене це найслабша книга з усієї серії. І до того ж вона найбільше випадає з циклу.

В книзі йдеться про людину яка має вроджену здібність подорожувати у часі за власним бажанням. І ось він росте, для оточуючих старішає надзвичайно швдико, а насправді проводить час в різних епохах.

В тому числі його заносить в майбутнє де він і бачить ту саму цивілізацію Маураї про яку йдеться в інших книгах.

З часом він знаходить інших мандрівників у часі і вливається в їх організацію. Але через конфлікти та різні точки зору має переховуватися від них.

По ходу головний герой знаходить відповідь на питання чому він є останнім мандрівником у часі який народився і чому зупинився розвиток людства.

Книга уникає усіх парадоксів притаманих подорожам у часі і більше акцентується на пригодах та філософських питаннях.

Оцінки:

Maurai / Маураї (1959)

Невеличка збірка оповідань події яких відбуваються з розривом в кілька десятків, а то і сотень років. Самі оповідання перевидавалися багато разів у різних збірках. Наприклад приведена обкладинки для збірки яка поєднує дві серії автора – Маураї та Кіт.

Світ починає оговтуватися після ядерної війни і починає відбудовуватися. Але проблема в тому, що практично всі природні ресурси виснажено і тому потрібні нові технології та підходи.

В цьому світі Нова Зеландія не постраждала від війни, її землю та інші ресурси не було заражено. А повернувшись до човнів вони почали подорожувати світом і обмінюватися досвідом та товарами з іншими державами які лише почали зароджуватися.

В наступному оповіданні Маурайська Федерація вже є супер-силою на планеті і контролює технології. Йдеться тут про спробу побудувати ядерний реактор іншою державою – цю спробу агенти Федерації зривають і знищують знання про технологію.

В третьому оповіданні агент Федерації розслідує незвичну технологічну активність одного з поселень на території колишніх США. І це теж спроба відновити старі технології які агент і зриває.

Не девлячись на різнобій історичних епох та дійових осіб оповідання дають хорошу картину того як відновився, розвивається і функціонує цей новий світ.

Оцінки:

Orion Shall Rise / Оріон має зійти (1983)

Масштабна книга в якій описано початок закату цивілізації Маураї.

У книзі йдеться про незадоволених домінуваням і контролем Федерації мешканців сьогодняшніх США – в книзі це території де нема держави, а контроль здійснюється владою Лож.

Також місцем дії виступує Європа якою панує Домініон – велетенське літаюче місто.

Непідкорені норрі (це колишні американці) таємно створили космічну програму. Але через брак пального на виснаженій планеті їх кораблі мають виходити у космос завдяки серії спрямованих ядерних вибухів. І агенти норі збирають радіоактивні залишки по всьому світу.

В той же час агенти Федерації натрапляють на їх слід і починається переслідування в результаті якого представники норрі, Федерації та Домініона опиняються спочатку на території монгів (це вихідці з Росії та Азії), а потім і на базі Оріона – проекту виходу в космос.

Одному з агентів Федерації вдається втеки і передати повідомлення. Так починається нова війна між Федерацією та норрі в ході якої північноамериканці знову використовують ядерну зброю, нищать армію та і по суті держави монгів, а разом з тим флот та панування Федерації.

Останнім зусиллям космічний корабель вдається вивести на орбіту. А разом з тим та руйнуванням літаючого міста Домініона світ отримує можливість прогресу та розвитку цивілізації.

Оцінки:

Theodore Sturgeon. More Than Human / Теодор Стуржон. Більше за людину (1953)

Я дуже радий, що почав читати книги за списком “Найкраща фантастика за кожен рік”. Свого часу в СРСР все це було не доступне і ніколи не перекладалося, а згодом, коли вже завісу було зруйновано більше нові твори та автори писали на ті ж теми.

В цій книзі автор змішує кілька ідей, але ключовими є наступний крок у еволюції людини – поєднання кількох особистостей в одну. Хтось є мозком, хтось “руками”, а хтось і совістю.

Друге, що було новим в цій книзі – введення героїв телепатів, телекінетиків та інших власників надлюдських здібностей як частин цієї людини майбутнього. Також автор вносить ідею про те, що деякі психічні розлади є невід’ємною частиною цього неступного етапу розвитку.

Конфлікт книги полягає в тому, що для першої такої надістоти не істнує моралі чи совісті – людські правила для неї не мають сенсу, а інших таких істот щоб з ними співіснувати в світі ще нема.

Автор є дуже хорошим письменником і ця книга крім того, що є фантастикою ще й виділяється як зразок якісної літератури.

Оцінки: