Robert J. Sowyer. Flashforward / Роберт Дж. Сойер. Спогади про майбутнє (1999)

 

Таки ці вчені зі своїм коллайдером наробили біди – в резульаьі експерименту усі зазирнули у своє майбутнє на якусь хвилинку і побачили там в основному не надто приємні речі. А хто і нічого не побачив.

 

Ну коротше якась там наукова база під це підведена – особливо потужний струмінь нейтріно пройшов через Землю під час зіткнення у коллайдері елементарних часток з близькосвітловою швидкістю… коротше таке шось. Ну і дані про майбутнє виявляються непротиречивими, зі шматочків “спогадів” починає складатися картина майбутнього. Відповідно виникає питання фатуму і чи можна в тому майбутньому щось змінити.

 

Один з головних героїв розслідує власне вбивство, розповідь нповільно перетворюється на екшн зі стріляниною, біганиною і вибухами.

 

А коли проводять повторний експеремент то кілька “Обраних” бачать набагато далі – людство зникає, Земля гине, їхні одіті в титанові тіла розуми мільйони років літюать у порожньому мертвому всесвіті.

 

По книзі навіть запиляли якийсь серіал де автор зіграв щось у першій серії.

James Rollins. Altar of Eden / Дж. Роллінз. Алтар Едема (2009)

http://platform.twitter.com/widgets/hub.1324331373.html

Дика суміш пригодницького роману на божевільній швидкості із науковою фантастикою та різними заговорами.

Коротше перша частина це по суті полювання на прадавнього, заново виведеного у таємних лабораторіях шаблезубого ягуара. Але ягуар іще й модифікований, з потужним інтелектом.

А далі виявляється що подібні досвіди і на людях робили (в сенсі що вивели прадавніх людей).

А потім група дослідників летить на таємничий острів населений цими монстрами…

До речі непоганий у автора сайт, красивенький такий – http://www.jamesrollins.com/

З коментарів:

Роллінз завжди справлялв враження недо-Брауна. Він міг вибудувати класний і цікавий сюжет, але накидати туди таких трешакових елементів, що тільки думаєш “і де автор такого набрався”.

Glen Cook. Darkwar / Глен Кук. Темна війна

 

Фентезійно-науковий серіал(вірніше трилогія) від майстра фентезі. Головні діючі особи якісь чи то прямоходячі лисиці розміром з людину, чи то якісь розумні собаки. Автору вдалося класно змішати фентазі (магію, мечі-стріли, заговори) з науковою фантастикою (технології, польоти у космос) та екшн (війни і локальні бійки). І все це при пануючому матріархаті.

Doomstalker / Прирікаюча (1985)

Талановита дитина із забитого племені відкриває в собі В

еликий Магічний Дар. А тут як назло на селище нападають дикуни-кочівники і всих вбивають… Але героїні вдається врятуватися і дістатися монастиря де вона і починає розвивати свої магічні здібності.

З’ясовується що світом володіють магічні ордени сестер, усе поділено на зони де є обмеження для допуску технологій. Тобто в той самий час як в субтропіках усяка вогнестрільна зброя присутня і скайпи з інтернетами десь далеко на півночі бігають у трусах з березової кори і стріляють з лука.

Warlock / Чаклун (1985)

Внізапно у кочівників з’являються якісь лідери, збирають усих до купи і насилають їх ордами на осередки цивілізації. І є у них могутній чаклун, який прямо як в індійському фільмі є братом головної героїні. Ну і по ходу з’ясовується що за всим цим стоїть інший орден.

Також розкривається тема Гільдії Торгівців, які не володіють магією і тому мусять розвивати технології. Ну і бачимо що дуже повільно, але технології таки витіснять магію.

Головна героїня починає осваювати польоти.

Ceremony / Церемонія (1996)

Вихід у космос, війна ядерними бомбами, зустріч з людьми. Дослідження космосу, пошук нових планет для баз, розбірки з людьми, …

В кінці таки головна героїня розуміє що час магії минув і вона з її сестрами по ремеслу лише стримують розвиток свого світу. Ну і сцена групового самогубства в кінці.

 

Взагалі дуже пристойно, а головне динамічно. Ну Глен Кук все ж таки. Він будь-яку фігню зуміє так написати що будеш читати як не в себе.

Glen Cook. The Dragon Never Sleeps / Г. Кук. Дракон ніколи не спить (1988)

Glen Cook. The Dragon Never Sleeps / Г. Кук. Дракон ніколи не спить (1988)

 

Всесвіт через кілька тисячоліть після подій “Дюни”. Усим правлять торгівельні доми та комерційний інтерес. Людям нема рівних у жадібності, підступності та інтригах.

 

Також присутні військові кораблі що патрулюють космос і користуються страшною зброєю і технологіями принципів роботи яких навіть не розуміють.

 

І тим не менше люди зникаючий вид. Поступово все заселюється іншими видами, більш молодими, в тому числі виведеними штучно для війни багато тисячоліть тому. Люди ж, практично безсмертні вже завдяки технологіям, замість розмноження займаються клонуванням, збереженням себе в потужних комп’ютерах та інтригами.

 

Загальний настрій – людство гальмує загальний розвиток і взагалі не потрібно. Але якщо кораблі-стражі потраплять у руки комусь іншому то буде ще гірше. Власне навколо захоплення цих озброєних монстів і крутиться більшість інтриг

 

Читати складно через велику кількість діючих осіб, складну мотивацію яка не зрозуміла майже до самого кінця книги, інтриги та продовження історій про початок яких автор не розшифровував нічого. Корочє офігєнна наукова фантастика.

Neal Stephenson. The Diamond Age: Or, A Young Lady’s Illustrated Primer / Н. Стівенсон. Діамантовий вік: або ілюстрована абетка для юних дам (1995)

 

Автора цієї книги сам Вільям Гібсон (батько кіберпанка) назвав найкращим фантастом Америки.

 

Всі дії відбуваються у тому ж світі що і дії “Лавини”, тобто у світі де політичний устрій на всій планеті – анархія. Усім правлять корпорації, спільноти, землячества, клани і мафії.

 

Технологічні засоби що змінили сам стиль життя, всепроникнені комп’ютерні, мобільні та нанотехнології… Але автор не зациклюється на технічній частині. В книзі просто ідеальний баланс “науковості”, соціальності, пригод, інтриг та моралі.

 

Ну а сюжет приблизно такий – на замовлення керівника одного з найвпливовіших суспільст талановитий вчений виготовляє інтерактивну книгу яка має виховувати дитину переможцем у всьому. А книга випадково потрапляє не в ті руки…

http://en.wikipedia.org/wiki/The_Diamond_Age

Neal Stephenson. Show Crash / Н. Стівенсон. Лавина (1992)

 

Це одна з найкращих книг в стилі кібер-панк які я взагалі читав. Чесно кажучи я кібер-панк не надто люблю, але ця книга це просто щось!

 

 

У книзі багато чисто “технологічних” штучок і ідей, але автор на них не акцентує і не зациклюється. Також тут присутнє переплетення віртуальної реальності із реальною реальністю. На цьому усе і побудовано.

 

Ну і крім того на планеті панує анархія. Звісно важко сказати як воно буде насправді при повній анархії, без держав і урядів. Але у автора вийшло класно і реалістично. З одного боку страшнувато і якось незахищено, а з іншого більше свободи, більше відповідальності за свої вчинки і більше необхідності думати над тим що робиш.

 

Сюжет приблизно – так само як для комп’ютера можна написати вірусний код і доколупатися аж до BIOS, так і для людини можна задіяти ті первісні механізми що відповідають за розуміння мови. При цьому “мовою програмування” слугує протомова сприйняття якої вбудовано в наший мозок. Розкручується ідея Вавілонської вежі і всієї супутньої міфології.

Frank Hebert. Dune / Ф. Герберт. Дюна (1966)

Це без перебільшення кільтова книга у фантастиці. Книга з якою порівнюють майже всі “монументальні” та “масштабні” твори.

Чесно кажучи я не вважаю цю книгу прямо таки вершиною епічної фантастики. Просто дуже класна книга. Тим не менше негайного бажання прочитати продовження вона не викликала.

Про сюжет нічого казати не буду бо таке варто знати самому, а не з переказів (:

А ще є непоганий фільм – http://deafguitarist.wordpress.com/2011/02/02/dune-1984/

Neal Stephenson. Zodiac / Н. Стівенсон. Зодіак (1988)

 

 

Продовжуючи свою освітню діяльнісь (в смислі що книги написані у науково-популярному ключі) цього разу автор розповідає історію ідейного хіміка. Хімік цей, що знаходиться у перманентній “творчій відпустці” допомогає екологічним борьцям за довкілля боротися з поганими і злими корпораціями що усе забруднюють.

 

Проводить дослідження, якусь детективну роботу, ховається від вбивць, і взагалі рятує світ від катастрофи.

 

Пізнавально. Присутня хімія і біологія, але без формул.

Robert Wilson. Spin / Р. Вілсон. Спін (2005)

Ідея в цілому еперекликається з ідеєю «Карантина», але відмінностей багато і не можна сказати що це просто варіація.

 

Земля, загорнута у мембрану невідомого походження дожває останні 50 років в той час як за її межами пролітають сотні років у секунду. Більшість людей звісно або у відчаї, або у іншому непродуктивному стані, але хтось бачить і можливості – ракети з бактеріями дозволяють тераформувати Марс за кілька місяців в той час як там пролітають сотні тисяч років. А потім і земні види з поселенцями заселяють нову планету. Як тільки Марс досягає приблизно того ж рівня розвитку його теж обертають мембраною.

 

І ось коли Сонце вже готове вибухнути щось починає прояснюватися. Сукупність нанобактерій що живиться і розбудовує сама себе на кризі космічних об’єктів здається вважає людство своїм примітивнішим родичем і створює для нього середовище яке б дозволило виду існувати ще дуже-дуже довго.

 

Ну а так в книзі багато бізхнесу, політики, кохання, релігії, медицини і складних людських стосунків.