Francis Carsac. Teraï Laprade / Франсіс Карсак. Тераї Лапрад (1966 – 1981)

Серія в якій автор змішує наукову та пригодницьку фантастику. Зараз книги серії цікаві хіба що тим, що можна порівняти наскільки складнішою, реалістичнішою та менш казковою стала сучасна фантастика саме в аспекті людей та відносин між ними. Іноді ця серія публікується під заголовком “Леви Ельдорадо”.

Головний герой серії Тераї Лапрад обдарований безліччю талантів – він і Олімпійський Чемпіон з десятибір’я, він володіє карате, використовує усі види зброї. А ще у нього в друзях та компаньйонах єдиний у всесвіті розумний лев. Ну коротше практично супермен.

Зверніть увагу на роки написання книг – далі вони йдуть у хронологічному порядку подій в них, але написано їх було не по порядку. Раджу читати саме в тій послідовності яку даю нижче.

І якби ці книги трапилися мені в дитинстві вони б гарантовано були б моїми найулюбленішими, а не “Сталевий щур” Харрісона.

Також хочу зауважити – читав книги в російському перекладі. Їх ніколи не перекладали англійською (на англомовному ринку вистачало і своїх подібних творів завжди).

Les monts de destin / Гори долі (1962)

Тераї і його лев Лео з якими нас тут знайомлять на одній з планет обжитих людьми розкриває страшну таємницю і одночасно дізнається про усе своє майбутнє. Я повторюся – для дітей і підлітків це і досі дуже хороша книга як і наступні в серії.

Оцінки:

Les mains propres / Чисті руки (1981)

В цій книзі Тераї в супроводі різних дійових осіб заводить друзів з різними місцевими племенами, розвідує територію планети Ельдорадо, успішно протистоїть релігійному заколоту в місцевій імперії, і навіть протистоїть всесильній земній корпорації.

В цій книзі також гине лев, тут вистачає драми, перестрілок, заколотів і змов. Хоча в цілому весь світ все ще показано доволі ідеалізовано, але це вже помітно не наївна фантастика 60-х. Читається добре і сьогодні.

Зараз цю книгу видають переважно як одну разом з наступною – історія в них йде безперервно і тому не помітно, що це дві книги.

Оцінки:

  • Good Reads – книга відсутня в базі.
  • Моя оцінка – 7/10.

La vermine du lion / Паразити в гриві лева (1962)

Це продовження попередньої книги в сенсі неперерваної історії. В цій книзі Тераї очолює війну місцевого населення та невеличкої групи людей проти тієї самої всесильної земної корпорації. Для цього він знаходить спосіб привезти зброю, навчити тубільців нею користуватися, по суті підготувати армію і провести успішну атаку.

В цілому переможний фінал, але з великими втратами. І книга ця у більшості є саме пригодницькою фантастикою.

Оцінки:

  • Good Reads – книга відсутня в базі.
  • Моя оцінка – 6/10.

Francis Carsac. Terre en fuite / Франсі Карсак. Втеча Землі (1972)

Це мабуть найбільш наукова з усіх науково-фантастичних книг автора. Також одна з останніх.

Йдеться в ній переважно про далеке майбутнє Землі в якому вже навіть континенти виглядають не так як зараз і де людство кілька разів проходило через падіння та виникнення цивілізацій, і навіть пережило нашестя іншопланетян.

Проблема з якою стикаються герої цієї книги – вибух Сонця. І щоб врятуватися людству треба перемістити Землю і вже тераформовану Венеру за межі Сонячної системи.

Тобто в прямому сенсі з двох планет роблять великі космічні човни встановивши двигуни на полюсах. А далі починається подорож через космос до найближчої підходящої зірки, проблеми з терористами-фаталістами, зіткнення з нащадками розвідувальних земних місій. Під сам кінець навіть рятують іншу планету з під рабства ментальних вампірів.

І наче цього мало у книзі ще є подорожі у часі (конкретно в часи автора), і не лише це – кастове суспільство на чолі якого стоять науковці. Ще тут виправдовується диктатура. Також є практично надлюдина головний герой який і розумово і фізично просто уособлює ідеального диктатора.

Тим не менше не зважаючи на деяку архаїчність (а її помітно дуже добре) цю книгу все ще цікаво читати, хоча іноді трошки смішно від наївності автора. А читаю я її не вперше.

Оцінки:

Francis Carsac. Les Robinsons du Cosmos / Франсіс Карсак. Робінзони космосу (1955)

Зараз ця книга, і її сюжет, і герої, і те як автор створює належні умови для сюжету – все це виглядає дещо наївно. Але треба зважити на рік видання. Свого часу ця книга була інновацією у науковій фантастиці і слідуючи їй розвинувся цілий під-жанр.

Ключова подія сюжету – частина території Землі через погано пояснений та не зрозумілий космічний катаклізм опиняється на іншій планеті десь у невідомій нам частині космосу. Зручно те, що з велики шматком землі переноситься ціле село, завод з розвиненими технологіями, якісь запаси руди і навіть зброя. І герої в абсолютно ідеалізованому суспільстві починають розвивати все це і розбудовувати.

Звісно у них є перешкоди у вигляді бандитів яких приборкують доволі швидко (навіть будуть при цьому реактивні ракети щоб їх винищити), з місцевою фауною, а потім і з місцевим розумним видом.

Герої знаходять вихід з будь-яких проблем, їм таланить коли треба, вони знаходять ресурси коли це треба і у них є усі спеціалісти включно з астрономами.

Але навіть не зважаючи на це все читати і зараз доволі цікаво. Це можна назвати науковою фантастикою для дітей старшого віку, але звісно читати її будуть лише значно старші люди та і то лише щоб потішити ностальгією за старими ламповими часами свою душу.

Оцінки:

François Baranger. Dominium Mundi / Франсуа Баранже. Світове панування (2013-…)

Книги цієї серії ще навіть не перекладено на англійську, а оскільки французькою я не володію то читав в російському перекладі.

Події серії відбуваються у 2200-тих роках – на Землі панує Нова Християнська Імперія яка на чолі з Папою контролює більшість придатних для проживання територій. Соціальний устрій повернувся до феодального, але технології далеко попереду наших сучасних.

Уся серія на Good Reads – Dominium Mundi Series by François Baranger | Goodreads.

Dominium Mundi – Livre I / Світове панування – книга перша (2013)

Книга знайомить нас з головними дійовими особами (солдатами, примусово призваними, аристократами, священиками) як вони починають новий Хрестовий Похід. На планеті в системі Альфа Центавра поселенцями начеб то знайдено церкву де поховано Ісуса. Невдовзі поселенців винищують аборигени, у відповідь на що Папа і оголошує новий Хрестовий Похід.

Космічний корабель який вміщує майже мільйон людей (переважно солдатів) і може рухатися швидше світла прямує на планету щоб відвоювати її і насадити християнство.

Політичні інтриги, взаємодія людей у високотехнологічному феодальному суспільстві та всеосяжний контроль релігії – все це дуже цікаво читати як мислений експеримент.

Але по ходу сюжету стає помітно, що герої надзвичайно спрощені (тупуватий і добрий солдат, чесний та ідейний бідний аристократ, фанатичний священик і так далі) і діють вони як герої книг Дюма. От тільки автор не Дюма і описувати дещо наївні роздуми та вчинки героїв у нього не виходить так добре.

Що примушує читати далі – це те, що аж ніяк не очевидно як будуть розвиватися події. До того ж автор практично не дає інформації ні про призначення подорожі, ні про аборигенів, але багато натякає на незвичність та неймовірність таємниць які відкриються.

І хоча дочитав я з інтересом і продовжу далі, але вдруге читати скоріш за все не буду вже ніколи – це одноразовий твір і хоча з фантазією у автора все добре, літературна частина вийшла слабенько. Хоча може це переклад невдалий.

Оцінки:

Dominium Mundi – Livre II / Світове панування – книга друга (2014)

Події книги розгортаються після прибуття хрестоносців на Акію – військовий табір зведено і починаються перші бої.

Книга різко просідає в науковій частині: тут і орди місцевих дикунів які списами та стрілами пробивають броню бойових скафандрів землян, і простолюдини-втікачі з купою вкраденої техніка, і безтолкові бої де головний герой вибирає меч бо той ефективніший за рушницю…

В цілому усе підводиться до того, щоб розкрити загадку – хто ж похований у старій гробниці (де як вважають земляни лежать рештки Христа), звідки всі ці хрести з зображеннями людей навколо, і всі інші дрібні деталі.

Не минулося без мудрих старців, славетної забутої могутності іншопланетної раси та епічної битви усіх проти всіх.

І абсолютно усе псує надзвичайно наївний фінал: достатньо лише людям сказати як воно було насправді, показати компрометуюче відео – і війна зупиниться, нечесного Папу Римського поміняють на чесного і замість феодалізму людство перейде до демократії.

Плюс книги – усі лінії закрито, усі герої прийшли до свого фіналу, є сподівання на щасливе майбутнє. Ну і щоб цю міні-серію не лишати не завершеною звісно.

Оцінки:

Murray Leinster. The Mad Planet / Мюррей Лейнстер. Божевільна Планета (1920)

Найбільше в цій книзі вражає рік її написання – коли її читаєш то складається враження, що написано її було у 60-ті, а то і в 70-ті роки. Дуже цікаво як її сприймали свого часу.

У книзі йдеться про “загублену” планету на якій деякі земні форми життя як гриби та різні жуки з павуками виросли до неймовірних розмірів (СО2 в повітрі), а інші взагалі не розвинулися. І в цьому царстві гігантів живуть здичавілі представники людства.

Невеличке плем’я під керівництвом одного з них поступово вчиться боротися з хижаками, винаходить зброю, інструменти і починає мандрувати.

Прогресивними у цій книзі є погляди на еволюцію, на те як і з яких причин відбуваються зміни у суспільстві, в чім роль та обов’язки лідерів і чому одні групи перемагають інших.

А недоліками звісно є те, що деякі з поглядів та пояснень дещо застарілі і вже зараз відомо, що вони є невірні.

Також історія є скоріш пригодницькою ніж фантастичною, але виглядає трошки простенько. Ще років 30 тому я би цю книгу оцінив значно вище.

Оцінки:

Derek Künsken. The Quantum Evolution / Дерек Кюнскен. Квантова еволюція (2018-…)

Події книг серії відбуваються у майбутньому де знову існує кілька видів людей – на додачу до звичайних homo sapiens штучно створені такі, що можуть переводити свій мозок у режим квантового комп’ютера (але зникають як особистість на час роботи), так звані ляльки – колишні служки, а також модифіковані для життя у глибоководному крижаному океані бродяги.

Уся серія на Good Reads – The Quantum Evolution Series by Derek Künsken | Goodreads.

The Quantum Magician / Квантовий маг (2018)

У спрощеному вигляді це така собі варіація “Одинадцяти друзів Оушена”, але в космосі – головному герою (квантовій людині) треба провести флот замовника у місце в яке практично неможливо потрапити через те як воно охороняється. І для цього він збирає різнобарвну команду.

Але крім того ця книга показує жорстокий та холодний світ майбутнього, технологій які виглядають дивом, але які також приносять страждання. Модифіковані люди з одного боку мають переваги над звичайними, але також мають критичні недоліки.

У книзі хороший баланс між науковою складовою, соціальною та пригодницькою. І це одна з тих книг де деталі важать і де їх дуже багато. А тому переказ, навіть детальний дає лише викривлене і спрощене розуміння того чому цю книгу варто (на мою думку) читати любителям усіх вище згаданих стилів.

Оцінки:

Poul Anderson. Call me Joe / Пол Андерсон. Мене звати Джо (1957)

Це та книга (вірніше коротенька повість) з якої списали сюжет “Аватара“. Давайте порівняємо:

  • штучно вирощена істота з надзвичайними фізичними характеристиками для свого ареалу проживання,
  • людина-інвалід який контролює тіло штучного організму,
  • після певного часу проведеного в контакті з аватарою власник розуму починає надавати перевагу життю аватара.

З відмінностей тут те, що штучна істота знаходиться на Юпітері (так, там є інше життя), вчені включно з тим хто керує аватарою проживають на космічній станції яка обертається навколо планети.

На додачу у книзі більше подій відбувається на станції людей і також драма більш серйозна.

Головний недолік – повість занадто коротка. Хотілося б більшого розкриття світу і розвитку персонажу. Але і без того це визначний твір для усієї наукової фантастики.

Оцінки:

Samuel R. Delany. Dhalgren / Самюель Ділені. Дальгрен (1975)

Ділені і так є на найлегшим для читання і розуміння фантастом (чого варте лише “Перехрестя Ейнштейна“), але ця книга свого часу поділила і читачів і письменників на два непримерені табори.

Перше, серед яких були в основному фантасти (наприклад Філіп Дік) назвали цю книгу повним сміттям і дарма витраченим часом та папером. Інші, переважно літератори цю книгу вважають ледь не найкращою науково-фантастичною книгою усіх часів.

Сама книга, яка має неймовірний обсяг у більше ніж 800 сторінок є чимось середнім між “Пікніком на узбіччі” братів Стругацьких та “Створіння світла, створіння темряви” Желязни.

В книзі головний герой не пам’ятає нічого зі свого минулого, але кудись прямує через дивну зону в якій лячні та чудернацькі диваки живуть у суспільстві яке є чимось середнім між циганським табором та комуною хіпі.

Книга читається, принаймні для мене неймовірно важко, довго і нудно. І головна проблема в тому, що ні у сюжету, ні у героя нема ні мети, ні того, що варто уникати. Герой просто вештається по локація, приймає участь у беззмістових діалогах, займається сексом з жінками та чоловіками, щось краде, з кимось б’ється і багато розумірковує та записує беззмістовну маячню у щоденник.

З відгуків я знаю, що книга закінчується рівно там де і починається і є зацикленою. Але я не подужав і половини. І навіть не розумію чому б її варто було спробувати ще хоч раз.

Оцінки:

Gareth L. Powell. Embers of War / Гарет Павелл. Вугілля війни (2018-…)

Суміш космо-опери та наукової фантастики. При цьому викладення набагато більш легке ніж у “Експансії” – це скоріше пригоди і трошки бойовика ніж насправді наукова фантанстика.

І саме через цю легкість серію найбільше і лають. Як на мене критика надмірно жорстка до книг – бо книгі ці ніколи і не претендували бути серйозною НФ. Читати їх виходить легко і швидко. І при цьому є доволі цікаві моменти в сюжеті та героях з їх історіями.

Уся серія на Good Reads – Embers of War Series by Gareth L. Powell | Goodreads.

Embers of War / Вугілля війни (2018)

По великому рахунку це книга про те як з випадкових людей які не надто добре підходять одне одному утворюється команда.

А усі дії відбуваються у світі де закінчилася жорстока і тривала війна між утвореннями людей в космосі. В цьому світі також є інші розумні раси, але в книзі їх переважно лише згадують.

Колишній військовий корабель (в цьому світіт кораблі розумні особистості) з командою у кожного з яких є передісторія тепер рятує жертв аварій. Але хтось починає вбивати і руйнувати інші кораблі і команда на шляху до місця аварії одного з таких підбитих кораблів стикається з ворогом. А ще вони знаходять раніше не відомі особливості артифактів чужинців які давно зникли і починають розплутувати загадки.

Варто згадати, що у книзі практично усі сильні персонажі жіночі (навіть кораблі), а чоловіки як правило або істеричні ідіоти, аби плаксиві перелякані слюнтяї. І хоча це занадто прогресивно, проте особливо не заважає сприйняттю показаного світу.

Науково-фантастична складова тут надзвичайно поверхнева – є ось такі технології і все, а ще є загадкові загадки та інші дива розвинених цивілізацій. Але якось особливо вони на функціонування людського суспільства не впливають і в цю сторону автор не заглиблюється взагалі. З таким же успіхом події книги могли б відбуватися у вигаданому острівному регіоні за часів морських піратів.

Оцінки: