Derek Künsken. The Quantum Evolution / Дерек Кюнскен. Квантова еволюція (2018-…)

Події книг серії відбуваються у майбутньому де знову існує кілька видів людей – на додачу до звичайних homo sapiens штучно створені такі, що можуть переводити свій мозок у режим квантового комп’ютера (але зникають як особистість на час роботи), так звані ляльки – колишні служки, а також модифіковані для життя у глибоководному крижаному океані бродяги.

Уся серія на Good Reads – The Quantum Evolution Series by Derek Künsken | Goodreads.

The Quantum Magician / Квантовий маг (2018)

У спрощеному вигляді це така собі варіація “Одинадцяти друзів Оушена”, але в космосі – головному герою (квантовій людині) треба провести флот замовника у місце в яке практично неможливо потрапити через те як воно охороняється. І для цього він збирає різнобарвну команду.

Але крім того ця книга показує жорстокий та холодний світ майбутнього, технологій які виглядають дивом, але які також приносять страждання. Модифіковані люди з одного боку мають переваги над звичайними, але також мають критичні недоліки.

У книзі хороший баланс між науковою складовою, соціальною та пригодницькою. І це одна з тих книг де деталі важать і де їх дуже багато. А тому переказ, навіть детальний дає лише викривлене і спрощене розуміння того чому цю книгу варто (на мою думку) читати любителям усіх вище згаданих стилів.

Оцінки:

Poul Anderson. Call me Joe / Пол Андерсон. Мене звати Джо (1957)

Це та книга (вірніше коротенька повість) з якої списали сюжет “Аватара“. Давайте порівняємо:

  • штучно вирощена істота з надзвичайними фізичними характеристиками для свого ареалу проживання,
  • людина-інвалід який контролює тіло штучного організму,
  • після певного часу проведеного в контакті з аватарою власник розуму починає надавати перевагу життю аватара.

З відмінностей тут те, що штучна істота знаходиться на Юпітері (так, там є інше життя), вчені включно з тим хто керує аватарою проживають на космічній станції яка обертається навколо планети.

На додачу у книзі більше подій відбувається на станції людей і також драма більш серйозна.

Головний недолік – повість занадто коротка. Хотілося б більшого розкриття світу і розвитку персонажу. Але і без того це визначний твір для усієї наукової фантастики.

Оцінки:

Samuel R. Delany. Dhalgren / Самюель Ділені. Дальгрен (1975)

Ділені і так є на найлегшим для читання і розуміння фантастом (чого варте лише “Перехрестя Ейнштейна“), але ця книга свого часу поділила і читачів і письменників на два непримерені табори.

Перше, серед яких були в основному фантасти (наприклад Філіп Дік) назвали цю книгу повним сміттям і дарма витраченим часом та папером. Інші, переважно літератори цю книгу вважають ледь не найкращою науково-фантастичною книгою усіх часів.

Сама книга, яка має неймовірний обсяг у більше ніж 800 сторінок є чимось середнім між “Пікніком на узбіччі” братів Стругацьких та “Створіння світла, створіння темряви” Желязни.

В книзі головний герой не пам’ятає нічого зі свого минулого, але кудись прямує через дивну зону в якій лячні та чудернацькі диваки живуть у суспільстві яке є чимось середнім між циганським табором та комуною хіпі.

Книга читається, принаймні для мене неймовірно важко, довго і нудно. І головна проблема в тому, що ні у сюжету, ні у героя нема ні мети, ні того, що варто уникати. Герой просто вештається по локація, приймає участь у беззмістових діалогах, займається сексом з жінками та чоловіками, щось краде, з кимось б’ється і багато розумірковує та записує беззмістовну маячню у щоденник.

З відгуків я знаю, що книга закінчується рівно там де і починається і є зацикленою. Але я не подужав і половини. І навіть не розумію чому б її варто було спробувати ще хоч раз.

Оцінки:

Gareth L. Powell. Embers of War / Гарет Павелл. Вугілля війни (2018-…)

Суміш космо-опери та наукової фантастики. При цьому викладення набагато більш легке ніж у “Експансії” – це скоріше пригоди і трошки бойовика ніж насправді наукова фантанстика.

І саме через цю легкість серію найбільше і лають. Як на мене критика надмірно жорстка до книг – бо книгі ці ніколи і не претендували бути серйозною НФ. Читати їх виходить легко і швидко. І при цьому є доволі цікаві моменти в сюжеті та героях з їх історіями.

Уся серія на Good Reads – Embers of War Series by Gareth L. Powell | Goodreads.

Embers of War / Вугілля війни (2018)

По великому рахунку це книга про те як з випадкових людей які не надто добре підходять одне одному утворюється команда.

А усі дії відбуваються у світі де закінчилася жорстока і тривала війна між утвореннями людей в космосі. В цьому світі також є інші розумні раси, але в книзі їх переважно лише згадують.

Колишній військовий корабель (в цьому світіт кораблі розумні особистості) з командою у кожного з яких є передісторія тепер рятує жертв аварій. Але хтось починає вбивати і руйнувати інші кораблі і команда на шляху до місця аварії одного з таких підбитих кораблів стикається з ворогом. А ще вони знаходять раніше не відомі особливості артифактів чужинців які давно зникли і починають розплутувати загадки.

Варто згадати, що у книзі практично усі сильні персонажі жіночі (навіть кораблі), а чоловіки як правило або істеричні ідіоти, аби плаксиві перелякані слюнтяї. І хоча це занадто прогресивно, проте особливо не заважає сприйняттю показаного світу.

Науково-фантастична складова тут надзвичайно поверхнева – є ось такі технології і все, а ще є загадкові загадки та інші дива розвинених цивілізацій. Але якось особливо вони на функціонування людського суспільства не впливають і в цю сторону автор не заглиблюється взагалі. З таким же успіхом події книги могли б відбуватися у вигаданому острівному регіоні за часів морських піратів.

Оцінки:

Keith Roberts. Pavane / Кейт Робертс. Павана (1968)

Продовжую читати книги з ряду “найкраща фантастика року” і у цьому випадку як і для “Маураї“, “Космічного згвалтування“, “Більше за людину“, “Засіяні зірки” та “Коли дізнаєшся таке” дуже складно повірти, що книгу було написано так давно. Без будь-яких перебільшень – поки читав то думав, що це сучасна книга. І лише пишучи цей відгук згадав чому взагалі взявся її читати і з подивом побачив рік видання.

Книгу складено з кількох оповідань події яких відбуваються у паралельній реальності. Тут через низку обставин ніколи не виникла незалежна англіканська церква і в наслідок католицька церква і Ватикан контролюють половину світу. Цей контроль означає обмеження технологій та їх застосування.

В цьому світі хоча і відомі дизельні двигуни та електроенергія, але в 20-му сторіччі використовують пар та передають сигнали на довгі відстані вручну.

У оповіданнях які скоріше є художніми ніж фантастичними розказано про події життя героїв які лише умовно пов’язані між собою: водій парової вантажівки, зв’язковець що служить на сигнальній вежі, бунтівний монах невеличкого ордену, пірати з Америки, знать та їх нащадки.

В результаті накопичення незадоволення і бунтів у кінці 20-го сторіччя влада Церкви нарешті падає і світ неймовірно швидко починає впроваджувати технології які так довго стримували: двигуни внутрішнього згорання, радіозв’язок, електроенергія і таке інше.

За цим світом і подіями в ньому цікаво спостерігати, але головне – цей світ служить лише для того щоб показати ситуації і людей в них, а не щоб описувати його цікаві особистості. І також це просто хороша література і крім власне припущення, що розвиток нашої цивілізації міг піти іншим шляхом нічого фантастично в книзі більше і нема.

Оцінки:

Poul Anderson. Maurai / Пол Андерсон. Маураї (1959-1983)

Серія від автора який не лише зібрав всі можливі нагороди в науковій фантастиці (а деякі неодноразово), але і самостійно створив кілька піджанрів.

Книги та оповідання цієї серії розказують про далеке постапокаліптичне майбутнє людства в якому виникла нова цивілізація і нові технології. В чомусь ідеї усієї серії схожі на іншу відому книгу автора “Човен на мільйон років“.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/126219-maurai.

Також книги далі перелічено не в хронологічному, а в логічному порядку.

There Will Be Time / Настане час (1972)

Книга виглядає доволі сухою і не винахідливою на початку, але ближче до кінця стає все мастабнішою та складнішою. Проте для мене це найслабша книга з усієї серії. І до того ж вона найбільше випадає з циклу.

В книзі йдеться про людину яка має вроджену здібність подорожувати у часі за власним бажанням. І ось він росте, для оточуючих старішає надзвичайно швдико, а насправді проводить час в різних епохах.

В тому числі його заносить в майбутнє де він і бачить ту саму цивілізацію Маураї про яку йдеться в інших книгах.

З часом він знаходить інших мандрівників у часі і вливається в їх організацію. Але через конфлікти та різні точки зору має переховуватися від них.

По ходу головний герой знаходить відповідь на питання чому він є останнім мандрівником у часі який народився і чому зупинився розвиток людства.

Книга уникає усіх парадоксів притаманих подорожам у часі і більше акцентується на пригодах та філософських питаннях.

Оцінки:

Maurai / Маураї (1959)

Невеличка збірка оповідань події яких відбуваються з розривом в кілька десятків, а то і сотень років. Самі оповідання перевидавалися багато разів у різних збірках. Наприклад приведена обкладинки для збірки яка поєднує дві серії автора – Маураї та Кіт.

Світ починає оговтуватися після ядерної війни і починає відбудовуватися. Але проблема в тому, що практично всі природні ресурси виснажено і тому потрібні нові технології та підходи.

В цьому світі Нова Зеландія не постраждала від війни, її землю та інші ресурси не було заражено. А повернувшись до човнів вони почали подорожувати світом і обмінюватися досвідом та товарами з іншими державами які лише почали зароджуватися.

В наступному оповіданні Маурайська Федерація вже є супер-силою на планеті і контролює технології. Йдеться тут про спробу побудувати ядерний реактор іншою державою – цю спробу агенти Федерації зривають і знищують знання про технологію.

В третьому оповіданні агент Федерації розслідує незвичну технологічну активність одного з поселень на території колишніх США. І це теж спроба відновити старі технології які агент і зриває.

Не девлячись на різнобій історичних епох та дійових осіб оповідання дають хорошу картину того як відновився, розвивається і функціонує цей новий світ.

Оцінки:

Orion Shall Rise / Оріон має зійти (1983)

Масштабна книга в якій описано початок закату цивілізації Маураї.

У книзі йдеться про незадоволених домінуваням і контролем Федерації мешканців сьогодняшніх США – в книзі це території де нема держави, а контроль здійснюється владою Лож.

Також місцем дії виступує Європа якою панує Домініон – велетенське літаюче місто.

Непідкорені норрі (це колишні американці) таємно створили космічну програму. Але через брак пального на виснаженій планеті їх кораблі мають виходити у космос завдяки серії спрямованих ядерних вибухів. І агенти норі збирають радіоактивні залишки по всьому світу.

В той же час агенти Федерації натрапляють на їх слід і починається переслідування в результаті якого представники норрі, Федерації та Домініона опиняються спочатку на території монгів (це вихідці з Росії та Азії), а потім і на базі Оріона – проекту виходу в космос.

Одному з агентів Федерації вдається втеки і передати повідомлення. Так починається нова війна між Федерацією та норрі в ході якої північноамериканці знову використовують ядерну зброю, нищать армію та і по суті держави монгів, а разом з тим флот та панування Федерації.

Останнім зусиллям космічний корабель вдається вивести на орбіту. А разом з тим та руйнуванням літаючого міста Домініона світ отримує можливість прогресу та розвитку цивілізації.

Оцінки:

T.E.D. Klein. The Ceremonies / Т.Е.Д. Клайн. Церемонії (1984)

Ця книга є однією з небагатьох де автору вдалося створити щось подібне до лафкратіанського жаху, але не скотитися у просте копіювання. Більше того – жахи цієї книги не є чимось запозиченим у Лавкрафта, натомість це щось нове.

Автор веде оповідання доволі неспішно – усі події ледь повзуть. Але через те що написано добре читати все це можна із задоволенням.

Оповідання йде як від стороннього спостерігача, так і від деяких дійових осіб.

Антураж – замкнена сама на собі релігійна спільнота в яку приїздить на літо з міста викладача. Приїздить щоб підготуватися в пасторальній тиші до наступного учбового року. Але сам не знаючи того він разом з деякими іншими дійовими особами стає фігурою у маніпуляціях не добриго до людей створіння.

Важливим і страшним у книзі є не образ ворожої істоти, а саме те як повільно і непомітно ситуація з нормальної перетворюється на потойбічний жах.

І хоча це не мій стиль, повторюся – прочитав з великим задоволенням.

Оцінки:

Theodore Sturgeon. The Cosmic Rape / Теодор Стуржон. Космічне згвалтування (1958)

Продовжуючи читати майстра слова (книга “Більше ніж люди” варта уваги) і дивуюся які ідеї розробляли майстри так багато років тому.

Конкретно в цій книзі сюжет обертається навколо спроби завоювання Землі іншопланетним розумом який поєднує в собі усі вже завойовані до цього цивілізації і свідомості. І наче б то це хороша річ – людство має злитися розумом з іншими істотам не зважаючи на відстані та біологічні відмінності. Але те як автор веде оповідання, а саме розказуючи фрагменти дивної долі простих людей – таке оповідання примушує шкодувати за зникненням індивідуальності.

І власне ця частина, де розказано фрагментами про випадкових людей є просто хорошою художньою літературою і відображенням реальності. А фантастична складова проявляє себе лише у фіналі.

Коли іншопланетний розум починає процес захоплення людства об’єднані розуми індивідуалістів протистоять йому. І люди йдуть далі – захоплюють ментальний контроль над усі іншими живими істотами у Всесвіті. Звідти і “згвалтування” в назві – тепер люди не лише мають доступ до свідомості одне одного, але і до свідомості будь-якої істости будь-де. І при цьому лишаються індивідуалістами.

Оцінки:

Theodore Sturgeon. More Than Human / Теодор Стуржон. Більше за людину (1953)

Я дуже радий, що почав читати книги за списком “Найкраща фантастика за кожен рік”. Свого часу в СРСР все це було не доступне і ніколи не перекладалося, а згодом, коли вже завісу було зруйновано більше нові твори та автори писали на ті ж теми.

В цій книзі автор змішує кілька ідей, але ключовими є наступний крок у еволюції людини – поєднання кількох особистостей в одну. Хтось є мозком, хтось “руками”, а хтось і совістю.

Друге, що було новим в цій книзі – введення героїв телепатів, телекінетиків та інших власників надлюдських здібностей як частин цієї людини майбутнього. Також автор вносить ідею про те, що деякі психічні розлади є невід’ємною частиною цього неступного етапу розвитку.

Конфлікт книги полягає в тому, що для першої такої надістоти не істнує моралі чи совісті – людські правила для неї не мають сенсу, а інших таких істот щоб з ними співіснувати в світі ще нема.

Автор є дуже хорошим письменником і ця книга крім того, що є фантастикою ще й виділяється як зразок якісної літератури.

Оцінки: