Ward Moore. Bring the Jubilee / Уард Мур. Принеси річницю (1953)

Продовжую прокладати дорогу через список книг які свого часу стали визначними і вплинули на весь жанр фантастики, а то і створили новий під-жанр. Цього разу це альтернативна історія і трошечки подорожей у часі.

В цьому світі де у війні за незалежність Південь (тобто плантатори) переміг Північ головний герой перебирається з свого села в Нью-Йорк і поступово отримує якісь знання про світ та освіту. Світ цей дуже різниться від нашого: нема електрики, але є інші технології. Нема совєцького та нацистського режимів, натомість зберіглися імператори та королі деяких країн. І тут нема США з могутньою економікою, натомість це дуже бідна і значно менша країна які повність знаходиться під впливом Конфедерації.

Більшу частину книги герой якось живе, працює в книжковому магазині, спілкується з людьми. А потім йому випадає нагода приєднатися до такої собі спільноти вільних науковців які живуть доволі ізольовано на великій фермі і займаються своїми науками.

І поки головний герой вивчає історію (що якраз і дозволяє автору органічно вписувати безліч деталей про битви та воєначальників) одна з інших вчених будує машину часу.

Далі все зрозуміло: герой потрапляє у минули під час вирішальної битви і однією своєю появою міняє історію.

А от що несподівано і що мені сподобалося – герой не полюбив наш світ, бачить його якимось надуманим і кривеньким, з перекосами в технологіях і взагалі понівеченим.

Книга читається дуже добре, можна у більшій частині її сприймати як чисто художню літературу. Що стосується науково-фантастичною складової то на час написання це просто щось неймовірне, а зараз – далеко не найгірша, хоча і дивно затягнута історія.

Оцінки:

Poul Anderson. Flight to Forever / Пол Андерсон. Політ у вічність (1950)

Ця книга, а вірніше доволі коротка повість цікава в першу чергу тим, що містить у собі дві ідеї які автор згодом реалізував у повноцінних вже книгах, а саме у книгах “Тау Нуль” та “Човен та мільйони років“.

Винахідник машини часу відправляється у подорож в майбутнє де з’ясовує, що через природу часу повернення назад у минули більше ніж на певний відрізок часу вимагає нескінченого запасу енергії. І тому він рушає все далі і далі в майбутнє з надією отримати рішення своєї проблеми від людей та цивілізацій майбутнього.

В процесі подорожі він неодноразово спостерігає падіння та відродження людських та галактичних навіть цивілізацій, зустрічається з богоподібними створіннями і нарешті добирається до моменту смерті Всесвіту…

Все це краще і винахідливіше розказано у двох вище згаданих книгах. Але що ще цікавого тут можна знайти таке це уява людей 50-х років про те яким може бути близьке, віддалене і абсолютно далеке майбутнє. Читаючи таке розумієш наскільки невірні, а у майбутньому і смішними будуть виглядати наші уявлення про майбутнє в тому самому майбутньому.

Оцінки:

Poul Anderson. Maurai / Пол Андерсон. Маураї (1959-1983)

Серія від автора який не лише зібрав всі можливі нагороди в науковій фантастиці (а деякі неодноразово), але і самостійно створив кілька піджанрів.

Книги та оповідання цієї серії розказують про далеке постапокаліптичне майбутнє людства в якому виникла нова цивілізація і нові технології. В чомусь ідеї усієї серії схожі на іншу відому книгу автора “Човен на мільйон років“.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/126219-maurai.

Також книги далі перелічено не в хронологічному, а в логічному порядку.

There Will Be Time / Настане час (1972)

Книга виглядає доволі сухою і не винахідливою на початку, але ближче до кінця стає все мастабнішою та складнішою. Проте для мене це найслабша книга з усієї серії. І до того ж вона найбільше випадає з циклу.

В книзі йдеться про людину яка має вроджену здібність подорожувати у часі за власним бажанням. І ось він росте, для оточуючих старішає надзвичайно швдико, а насправді проводить час в різних епохах.

В тому числі його заносить в майбутнє де він і бачить ту саму цивілізацію Маураї про яку йдеться в інших книгах.

З часом він знаходить інших мандрівників у часі і вливається в їх організацію. Але через конфлікти та різні точки зору має переховуватися від них.

По ходу головний герой знаходить відповідь на питання чому він є останнім мандрівником у часі який народився і чому зупинився розвиток людства.

Книга уникає усіх парадоксів притаманих подорожам у часі і більше акцентується на пригодах та філософських питаннях.

Оцінки:

Maurai / Маураї (1959)

Невеличка збірка оповідань події яких відбуваються з розривом в кілька десятків, а то і сотень років. Самі оповідання перевидавалися багато разів у різних збірках. Наприклад приведена обкладинки для збірки яка поєднує дві серії автора – Маураї та Кіт.

Світ починає оговтуватися після ядерної війни і починає відбудовуватися. Але проблема в тому, що практично всі природні ресурси виснажено і тому потрібні нові технології та підходи.

В цьому світі Нова Зеландія не постраждала від війни, її землю та інші ресурси не було заражено. А повернувшись до човнів вони почали подорожувати світом і обмінюватися досвідом та товарами з іншими державами які лише почали зароджуватися.

В наступному оповіданні Маурайська Федерація вже є супер-силою на планеті і контролює технології. Йдеться тут про спробу побудувати ядерний реактор іншою державою – цю спробу агенти Федерації зривають і знищують знання про технологію.

В третьому оповіданні агент Федерації розслідує незвичну технологічну активність одного з поселень на території колишніх США. І це теж спроба відновити старі технології які агент і зриває.

Не девлячись на різнобій історичних епох та дійових осіб оповідання дають хорошу картину того як відновився, розвивається і функціонує цей новий світ.

Оцінки:

Orion Shall Rise / Оріон має зійти (1983)

Масштабна книга в якій описано початок закату цивілізації Маураї.

У книзі йдеться про незадоволених домінуваням і контролем Федерації мешканців сьогодняшніх США – в книзі це території де нема держави, а контроль здійснюється владою Лож.

Також місцем дії виступує Європа якою панує Домініон – велетенське літаюче місто.

Непідкорені норрі (це колишні американці) таємно створили космічну програму. Але через брак пального на виснаженій планеті їх кораблі мають виходити у космос завдяки серії спрямованих ядерних вибухів. І агенти норі збирають радіоактивні залишки по всьому світу.

В той же час агенти Федерації натрапляють на їх слід і починається переслідування в результаті якого представники норрі, Федерації та Домініона опиняються спочатку на території монгів (це вихідці з Росії та Азії), а потім і на базі Оріона – проекту виходу в космос.

Одному з агентів Федерації вдається втеки і передати повідомлення. Так починається нова війна між Федерацією та норрі в ході якої північноамериканці знову використовують ядерну зброю, нищать армію та і по суті держави монгів, а разом з тим флот та панування Федерації.

Останнім зусиллям космічний корабель вдається вивести на орбіту. А разом з тим та руйнуванням літаючого міста Домініона світ отримує можливість прогресу та розвитку цивілізації.

Оцінки:

Tom Sweterlitsch. The Gone World / Том Светерліч. Зниклий світ (2018)

Фантастика про подорожі у часі буває або з велетенськими логічними дірками, або настільки заплутаною та складною що крізь текст і розуміння сюжету пробиваєшся як крізь камінь.

З цією книгою у нас другий випадок – історія дуже швидко стає надзвичайно заплутаною і події у разних періодах часу в ній впливають на весь сюжет. Також дуже оригінально вирішено парадокси що на них закривають очі простіші книги.

До того ж в цій книзі є ще й детектив в якому розслідується серія жорстоких вбивств і детектив є працівником втаємниченої держструктури що і має можливість подорожувати в часі. Тобто на додачу ще маємо теорію заговору.

Через те що книга є частково детективом читати її і складно і цікаво одночасно.

За сюжетом розслідування вбивства поступово обертається на історію в якій людство намагається врятувати Всесвіт від передчасної смерті від хаосу.

Переказувати сюжет нема особливого сенсу – по-перше, дуже багато розказувати. А, по-друге, дуже складно і я не певен що зможу це зробити.

Можу лише сказати що це одна з найкращих, якщо взагалі не найкраща книга про подорожі у часі. З чогось подібного можна згадати хіба що “Палімпсест” Чарльза Строса.

Оцінки:

Neal Stephenson, Nicole Galland. The Rise and Fall of D.O.D.O. / Ніл Стівенсон, Ніколь Галланд. Зліт та падіння Д.О.Д.О. (2017)

Те що вийшло у співавторстві двох хороших письменників (з яких особисто для мене Ніл Стівенстон є набагато більшою величиною) вийшла книга яка має те чим сильні автори.

Від Ніла Стівенсона ми маємо постійні екскурси в історичні деталі та не надто відомі факти і хороший гумор на протязі усієї серії. Від Ніколь – жіночий погляд на події що відбуваються у книзі та містику.

Якщо говорити про сюжет то це історія про те як урядова організація намагається відродити у світі магію (для чого задіює останні досягнення у фізиці), а потім магією і користується для подорожей у часі.

Вербуючи все більше відьом у різні періоди часу герої неминуче опиняються у складних ситуація з яких виплутуються з великими складнощами.

Як не дивно в книзі найцікавішим є навіть не застосування магії, а те як розбудовується сучасна бюрократична організація для її використання.

Книгу легко читати, вона затягує і розважає. Але в той же час її обсяг дуже великий і за один вечір подужати її не вдасться.

І хоча усю цю магію та відьом я не надто люблю ця книга є без сумнівів найкращому в цьому жанрі з того що я будь-коли читав.

Оцінки:

Barrington J. Bayley. The Fall of Chronopolis / Баррінгтон Бейлі. Падіння Хронополісу (1974)

Книга починається не надто добре – герої картонні, світ описано погано, читача одразу кидають у вир подій які ніколи не зупиняються не на секунду… Але з часом стає трохи краще коли починаєш розуміти масштаб та проблеми того що малює перед нами автор.

Книга є історією світу в якому можливі подорожі у часу – тут як у класичних космо-операх (зверніть увагу на час написання) великі кораблі подорожують просторами часу. Також тут є місто Хронополіс влада та вплив якого протягнулися на кілька сотень років.

І хоча герої так і лишаються картонними і книга постійно скочується в пригодницьку масштаб про який я вже згадав додає якості усій книзі. Наче б то проста історія про те як Хронополіс намагається зберегти своє існування і навіть “розповзтися” у час постійно приводить нас до парадоксів і дивних ситуацій.

Це не найкраща фантастика про подорожі у часі, але книга з якою варто ознайомитися якщо вас цікавить такий піджанр. Якщо ні – можна сміливо пропускати бо у літературному плані книга дуже слабенька.

Оцінки:

Claire North. The First Fifteen Lives of Harry August / Клер Норс. Перші п’ятнадцять життів Гаррі Огаста (2014)

Книгу насправді важко віднести до фантастики, тим більше до наукової. Але в ній є кілька саме науково-фантастичних припущень що більш-менш виправдовує занесення книги у жанр.

Доволі оригінальна історія у якій головний герой виявляється одним з небагатьох людей хто проживає своє життя знову і знову. З часом він знаходить подібних собі, їх організацію, вивчає їх методи роботи… Цікавими є не лише пригоди героя, але і те як знання і вміння передаються через час у майбутнє та назад, які у цього є наслідки і які катастрофи та помилки траплялися з використанням усього цього.

І звісно у героя є супротивник який через ітерації свого життя намагається здійснити свій проект та ігнорує усі побічні негативні ефекти.

Книга затягує і має у правильних пропорціях як розмірковування про мораль вчинків, так і “технічну” частину і ще до того ж навіть гостросюжетна складова присутня.

Оцінки:

Robert Charles Wilson. Chronolity / Роберт Чарльз Вілсон. Хроноліти (2001)

Подорожі у часі і причинно-наслідкові зв’язки між подіями що утворюються такими подорожами є мабуть найскладнішою темою. Просте через природу таких надприродних подорожей. І книги та фільми де подорожі у часі були використані без протирічь та ігнорування проблем у логіці можна перерахувати на пальцях однієї руки.

Ось і ця книга береться за подорожі у часі, але робить це доволі обережно і так щоб претензій не виникало. Так, наприклад, люди не подорожують у часі, подорожують лише артефакти (ті самі хроноліти). І хоча тут навіть є доволі цікава теорія часу і як воно взагалі можливе те що описано (одна з героїв сюжету є найкращим фізиком  свого часу) книга робить акцент на соціальних змінах.

А за сюжетом з’являються собі час від часу такі монументи переможцю майбутніх воєн і це поступово призводить до конфліктів, війн та майже занепаду цивілізації. Ну а герої книги хто намагається вижити, хто розгадати секрет хронолітів, а кого просто несуть події.

Якби внутрішніх переживань героїв було менше, а наукової складової більше то взагалі було б ідеально.

Оцінки:

Greg Bear. City at the End of Time / Грег Бір. Місто наприкінці часу (2008)

 

Дуже не звична для автора який переважно пише доволі тверду наукову фантастику книга. Я весь час поки читав перевіряв чи це не Муркок чи Зелязни часом. Таки ні, Грер Бір, автор “Кузні Бога“…

Історія розвивається паралельно в Сіетлі нашого часу та у останньому матеріальному місті Кальпа наприкінці часу. Наші сучасники з незвичними здібностями перестрибувати з однієї нитки реальності на іншу та далекі нащадки людей (вже не люди) що є результатом якогось незрозумілого їм експерименту взаємодіють в снах та протидіють розпаду реальності, Хаосу який усе пожирає включно з часом.

Дуже метафізично, переплутано, емоцій та почуттів більше ніж наукової складової… Але книга мені не надто сподобалася не через це. По-перше, вона занадто довга. По-друге, хоч трохи розуміти що до чого починає лише прочитавши половину – до того це просто якісь непов’язані, хоча і відносно цікаві, шматки тексу про якихось дійових осіб. По-третє, дійових осіб забагато і незрозуміло до самого кінця за ким слідкувати, а хто другорядний. Коротше це була далеко не найкраща з подібних книг і навряд чи я коли буду її читати вдруге.

Оцінка на Good Reads – 3.13/5 (https://www.goodreads.com/book/show/172741.City_at_the_End_of_Time), моя оцінка – 5/10.