Позначка: Книги – Жахи

Catriona Ward. Sundial / Катріона Уард. Сандайл (2022)

Книга починається як лячна історія з потойбічними елементами, але дуже швидко до неї додається цікава передісторія та різні психологічні проблеми. І хоча книга дуже сильно провисає в середині оповідання, проте останні 20% знову набирають темп і навіть радують цікавими непередбачуваними ходами в сюжеті.

Історія родини в якій матір росла на фермі де її не рідні батьки експериментували з мозком собак і де втратила розум і загинула її сестра-близнюк.

Власне якщо не кинути книгу на першій третині, де вона здається простеньких жахастиком з психами, якщо перетерпіти доволі нудну середину то фінал навіть радує. Радити не став би усім, але в цілому книга не погана.

Оцінки:

Peter Straub. Ghost Story / Пітер Страуб. Історія з привидами (1979)

Ця книга доволі відома і високо оцінена серед любителів містичної літератури. А я от не зміг її навіть до кінця дочитати. І в цілому це могла б бути одна з книг про які я кажу “муть, але написано дуже добре”. І тут дійсно маємо дуже добре написаний текст… Але його по-перше, занадто багато. Просто надзвичайно довга книга. І, по-друге, ледь не в кожній частинні вводяться нові герої, якісь другорядні герої стають головними і навіть після половини книги я не був певний про кого ж ця історія і яко з гілок власне є сюжетом.

А так це історія маленького містечка в якому кілька старих друзів розказують одне одному страшні історії. Ще в цьому місті щось вбиває і знекровлює тварин. І в цьому ж місті кримінальні молодики нариваються на якісь потойбічні сили. І тут же є якась страшна трагедія з минулого. І тут же таки самогубства у сьогоденні.

І все це ллється нескінчений потоком так, що нарешті мені просто набридло за цим слідкувати – просто не можу (та і не цікаво вже) стежити за всіма дійовими особами та вгадувати як усі події пов’язані.

Оцінки:

Adam Nevill. The Reddening / Адам Невілл. Почервоніння (2019)

Ця книга дуже хоче бути романом жахів, але час від часу зривається у містику чи історію виживання.

Оповідання постійно стрибає між кількома дійовими особами деякі з яких несподівано гинуть, а інші виходять на другий план з часом. Така нерівність з одного боку робить оповідання жвавішим, а з другого дозволяє автору приховати відсутність відповідей на деякі питання щодо невідповідностей та нереальності описаного.

Спрощено це історія про якихось майже містичних доісторичних істот поруч з якими люди жили багато десятків тисяч років. І ці істоти, якщо їм приносити жертви (наприклад людські) наділяють людей чи то силами, чи то видіннями.

Події книги відбуваються переважно в наш час де кілька туристів зникли на певній території. І кілька людей (журналістка та сестра одного зі зниклих) починають розслідування. І в процесі стикаються з культом, якимись дикими ритуалами та мають уникати смерті.

Книга, повторюся доволі жвава та постійно стрибає між локаціями та дійовими особами і завдяки цьому логічні дірки не дуже кидаються в очі. В цілому книга розважила, але читати вдруге я навряд чи її буду.

Оцінки:

Stephen King. If It Bleeds / Стівен Кінг. Кров притягує (2020)

Одразу поясню свій переклад назви. Вираз if it bleads, it leads дослівно перекладається як “якщо воно стікає кров’ю – воно приверне увагу”. А використовують цю фразу в сенсі якщо були жертви, вбивства чи щось інше то це обов’язково притягне пресу і репортерів.

Книга складається з чотирьох доволі непоганих повістей, але жодну з них не доведено до стану щоб назвати їх повність кінговськими творами:

  • Телефон містера Харрігана – про те як мрець виконує побажання висловлені йому через мобільний телефон. Історія обривається після першого ж поганого бажання коли герой вирішив “досить” і знищив канал зв’зку.
  • Дякуємо, Чак – про життя людини у свідомості якої був цілий світ (як і в кожного з нас) і про те як цей внутрішній Всесвіт гине разом зі смертю людини.
  • Кров притягує – істота яка живиться людським горем живе серед нас, імітує людину і працює репортером. Ця історія найдовша і найкраще пропрацьована і могла б вирости у непогану книгу. Також це логічне продовження іншої повісті автора (деякі герої ті самі).
  • Щур – письменник у глушині ізольовано пише свій шедевр, хворіє, бачить щура, щур йому обіцяє виконати бажання (написати книгу), але ціна за це страшна і непередбачувана. Доволі типова для Кінга тема – у нього таких книг та оповідань мабуть більше десятка.

В цілому збірка непогана і відносна слабкість історій приховується їх меншим обсягом. Цілком можна читати в потягу чи літаку.

Оцінки:

Nathan Ballingrud. North American Lake Monsters / Натан Баллінгруд. Північноамериканські озерні чудовиська (2013)

Що мені не сподобалося в цій збірці історій жахів так це в першу чергу їх незавершеність – кожна історія обривається якраз перед фіналом щоб лишити цей фінал відкритим. Пару разів це працює, а потім просто починає дратувати – я хочу дізнатися яке ж рішення чи вчинок нарешті було здійснено…

Друге, що мені не сподобалося – світ усіх історій це наче наший світ, але при цьому в ньому існують демони, Пекло, усіляка нежить, ельфи, тролі і взагалі будь-що. Як при цьому стиль та устрій життя людей лишається таким же як і у нас мені абсолютно не зрозуміло. Також це все переводить історії з жахів у казки.

Ну і самі сюжети після знову ж таки пари історій використовують більш-менш ті самі прийоми, що стає дуже видно.

Ця книга для вас якщо вам подобаються страшні казки (і я нічого про цей жанр не хочу сказати поганого), але для мене вони занадто казкові якісь і не викликають ні інтересу, ні особливих емоцій.

Оцінки:

Clive Barker. Coldheart Canyon / Клайв Баркер. Каньон Холодне Серце (2001)

Книга від майстра жахів яка (так само як і більшість його творів на мою думку) вийшла надзвичайно нерівною. Проте в цій книзі нерівність і нерівномірність пов’язана не з темпом розвитку подій, а виникає завдякі змішування різних історій та реалій.

Тут у нас є історія магічної кімнати в середньовічному замку Румунії, є сучасний Голівуд і його зірки, є демони, привіди та інші напівмагічні сутності, є Голівуд початку 20-го сторічччя і навіть дружина та дитина самого диявола.

І через таку мішану де вигадані герої діють в нашому світі і проміж відомих людей сучасності і виникає відчуття, що нас постійно перекидають у історії різних літературних стилів.

Саме оповідання, якщо дістатися до певного моменту стає доволі цікавим, але в ньому так і не з’являється героїв яким би сильно хотілося симпатизувати і більше чекаєш, що ще вигадає фантазія автора ніж того як герої виплутаються з чергової проблеми.

Отже магічна кімната, яка переносить людей у паралельний світ. А в тому світі проклятий дружиною диявола герцог вже кілька століть полює без відпочинку на сина диявола… Усі хто відвідують кімнату на якийсь час повертають свою молодість, але власниця кімнати – жорстока і контролює доступ до неї. А ще тут є привиди колишніх зірок, виродки від їх спарювання з демонами і таке інше.

Оцінки:

M.W. Craven. Washington Poe / М.В. Крейвен. Вашингтон По (2018-…)

Детективна серія (Вашингтон По – ім’я детектива) яка надзвичайно мені нагадала серіла про агента Пендергаста. От тільки в тому серіалі містичні та фантастичні події агент намагався привести до раціонального, а в цьому детектив постійно стикається з містикою щоб прийти до раціонального.

І оскільки книги буквально щойно написані їх і читати виходить по іншому – вони жорсткіші і біль реалістичні.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/233758-washington-poe.

The Puppet Show / Шоу ляльок (2018)

Жорстокі ритульні вбивства до розслідування яких долучають Вашингтона По. Спочатку не зрозуміло як і чим жертви можуть бути пов’язані. І на відміну від класичних детективів читач отримує все нову інформацію аж до самого кінця. Відчуття таке наче ти є частиною слідчої команди.

Звісно тут історія має корні у далекому та темному минулому і звісно хтось з дійових осіб книги є в ній замішаним.

Написано дуже добре – текст просто проковтуєш. Але тут є і дещо пізнавальне як про роботу англійської поліції, так і про дещо з історії.

Мені книга дуже сподобалася і буду читати продовження однозначно.

Оцінки:

T.E.D. Klein. The Ceremonies / Т.Е.Д. Клайн. Церемонії (1984)

Ця книга є однією з небагатьох де автору вдалося створити щось подібне до лафкратіанського жаху, але не скотитися у просте копіювання. Більше того – жахи цієї книги не є чимось запозиченим у Лавкрафта, натомість це щось нове.

Автор веде оповідання доволі неспішно – усі події ледь повзуть. Але через те що написано добре читати все це можна із задоволенням.

Оповідання йде як від стороннього спостерігача, так і від деяких дійових осіб.

Антураж – замкнена сама на собі релігійна спільнота в яку приїздить на літо з міста викладача. Приїздить щоб підготуватися в пасторальній тиші до наступного учбового року. Але сам не знаючи того він разом з деякими іншими дійовими особами стає фігурою у маніпуляціях не добриго до людей створіння.

Важливим і страшним у книзі є не образ ворожої істоти, а саме те як повільно і непомітно ситуація з нормальної перетворюється на потойбічний жах.

І хоча це не мій стиль, повторюся – прочитав з великим задоволенням.

Оцінки:

Grady Hendrix. My Best Friend’s Exorcism / Грейді Хендрікс. Екзорцизм моєї найкращої подруги (2016)

Ця книга хоча і отримала якісь нагороди в жанрі жахів чесно кажучи є доволі легким і не вартим часом читвом. Чому я її читав? Кілька причин.

Перше – така назва, яка до речі повністю переказує сюжет книги, не могла не зацікавити. За нею могло ховатися як глузування з жанру жахів, так і щось зовсім неочікуване. Але ні – тут саме про те і написано, про екзорцизм.

Друге – книгу було дуже легко читати. Її так написано, що текст просто і без зусиль сприймається і можна подужати усе за вечір.

А усе інше в книзі – то суцільні недоліки. Дійові особи – підлітки, так звані “не такі як всі”, зі своїм багатим (начебто) внутрішнім світом. Оповідання неймовірно прямолінійне, без поворотів та несподіванок, без передісторії та особливого заглиблення в будь-що. Надвзичайно пласкі персонажі до купи.

Але головний недолік – нічого з того, що насправді цікаво у книзі не пояснено ніяк. Ні те як відбулося захоплення демоном, ні те як все це працює і чому так. Повно натяжок і очевидних невідповідностей. Мабуть розраховано на те, що для підлітків помітити подібне буде не під силу.

Оцінки: