Jeannette Ng. Under the Pendulum Sun / Джанет Нг. Під маятником Сонця (2017)

Здавалося б дуже класна ідея для книги на межі фентезі та казки – в нашому світі (вікторіанські часи) знайдено прохід на острів з міфічними істотами та магією. І в цей світ відправляється безуспішно проповідувати християнство брат головної героїні. Сама ж героїня через кілька років приїздить на той же острів у пошуках брата.

А далі все погано – книга складається із нескінчених заламувань рук, пафосних оповідок про густоту туману та готичність палацу в якому вона живе, про загадковіть та таємничість… І нічого фактично не відбувається – весь той обсяг, що я його витерпів дочитати до половини книги можна було б без втрати сенсу та емоцій викласти менше ніж на 10 сторінок.

Нескінчена біганина коридорами та кімнатами палацу, беззмістовні розмови з феями, орками та іншими магічними істотами (і з цих розмов ми не дізнаємося нічого) та багато, багато пафосу.

Здався, кинув, не раджу. Хоча любителі готіки та атмосферності хвалять.

Оцінки:

Robert R. McCammon. Boy’s Life / Роберт МакКаммон. Життя хлопця (2011)

Тим як викладено історію книга дуже нагадує Стівена Кінга – очима хлопця який росте у невеликому місті з безліччю дрібних деталей автор передає атмосферу та характери дійових осіб. Обсяг книги доволі великий, але читається вона дуже легко і з задоволенням.

І навіть коли стає зрозуміло, що це містика (жанр який я не люблю) читати продовжив все одно – так добре все це написано.

І як і у Кінга містичне та лячне проникає в сюжет доволі повільно і маже непомітно. Головний герой та його батько стають свідками загадкового вбивства. Далі стаються різні події які наче і не пов’язані одна з одною, але з часом починають складатися як елементи пазла у більшу картинку.

І ось вже ми маємо справу з доісторичними істотами в лісі та річці, з нацистами сучасними та зі Другої Світової, з магією та містикою.

Завершується все доволі добре, але фінал є найслабшою частиною книги.

В цілому можу порадити не залежно від того чи подобається вам такий жанр – книга не надто лячна, а читати її приємно.

Оцінки:

Nathan Ballingrud. North American Lake Monsters / Натан Баллінгруд. Північноамериканські озерні чудовиська (2013)

Що мені не сподобалося в цій збірці історій жахів так це в першу чергу їх незавершеність – кожна історія обривається якраз перед фіналом щоб лишити цей фінал відкритим. Пару разів це працює, а потім просто починає дратувати – я хочу дізнатися яке ж рішення чи вчинок нарешті було здійснено…

Друге, що мені не сподобалося – світ усіх історій це наче наший світ, але при цьому в ньому існують демони, Пекло, усіляка нежить, ельфи, тролі і взагалі будь-що. Як при цьому стиль та устрій життя людей лишається таким же як і у нас мені абсолютно не зрозуміло. Також це все переводить історії з жахів у казки.

Ну і самі сюжети після знову ж таки пари історій використовують більш-менш ті самі прийоми, що стає дуже видно.

Ця книга для вас якщо вам подобаються страшні казки (і я нічого про цей жанр не хочу сказати поганого), але для мене вони занадто казкові якісь і не викликають ні інтересу, ні особливих емоцій.

Оцінки:

Trudy Cooper, Doug Bayne. Oglaf / Труді Купер, Даг Бейн. Оглаф

Комікс який я читаю вже кілька років. Абсолютно безкоштовно можна щотижня подивитися нову міні історію на https://www.oglaf.com/. Формат коміксу – від кількох (частіше) до кількох десятків кадрів на сторінці формату A3.

До того як відкриєте посилання маю попередити – це комікс для дорослих і в ньому багато порнографії, а також місцями доволі жорсткого гумору (антирелігійного наприклад).

Комікс отримав багато престижних винагород і є одним з найвизначніших явищ серед коміксів для дорослих.

Oglaf Book One (2011)

Ніякого особливого введення в світ коміксу нема – просто йдуть короткі історії-жарти. Але з часом деякі міні-історії продовжують попередні міні-історії, або передують їм у часі. І щоб такі історії розуміти треба читати все з самого початку. І що добре – історії все одно дуже якісні незалежно від того чи знайомі ви з перед-історією чи персонажами.

Сам гумор надзвичайно винахідливий. І це мене радує найбільше – авторка малює такі ситуації і жарти які і кумедні, але і надзвичайно нетрадиційні та неочікувані. Тобто я без перебільшень читаю і здобуваю нове знання.

Що стосується самої книги, яку, нагадаю, купувати не обов’язково – все доступне безкоштовно на сайті, то зроблено її (книгу) якісно. Кольори і сам друк просто неймовірні, ніяких дефектів. Також якість паперу і всі потрібні відчуття на місці.

Оцінки:

Oglaf Book Two (2014)

Абсолютно той же стиль малюнків і гумору, але тепер у історіях діють вже знайомі персонажі. А це означає, що другу книгу, навіть не зважаючи на те, що її складено з коротеньких історій, так от цю другу книгу не вийде читати саму по собі – треба знати передісторію персонажів.

Більше того – приблизно третину книги займає одна довга історія хоча і технічно поділено на коротенькі відрізки, але в цілому вона має сенс саме як довга історія.

І на цьому власне і писати більше нема чого – все на тому ж рівні.

Оцінки:

Jean-Philippe Jaworski. Rois du Monde / Жан-Філіпп Яворскі. Королі світу (2013-…)

Серія події якої відбуваються у ранньому Середньовіччі де Європу поділено не незлічену кількість крихітних королівств та племен, що укладають союзи та воюють одне з одним.

Зізнаюся, що першу книгу я прочитав в російському перекладі – англійською її не перекладали.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/120443-rois-du-monde. Зверніть увагу на надзвичайно високі оцінки!

Même pas mort / Той що не помер (2013)

Головна причина чому я скоріше за все не буду продовжувати читати цю серію – тут надзвичайно багато містики, а я це не надто люблю. А все інше в книзі на вищому рівні.

Тут є цікавий герой – принц без королівства, батька якого вбив його родич. Тут герої не просто змінюються, а ростуть і розвиваються на наших очах. Дитинство у дрібному бідному поселені, юнацтво у служінні воїну, війни та кампанії, містичні пригоди і старість.

І як я сказав тут багато містики і навіть є містичні тварини та особи, але вони хоча і впливають на сюжет та дійових осіб, але не переплітаються з реальністю.

Книгу надзвичайно добре написано – просто задоволення читати цей текст було.

І найцінніше у книзі на мою думку – погляд на світ, на те як і для чого треба жити та до чого прагнути з точки зору воїна і майбутнього короля. І цей погляд настільки незвичний, логіка і вчинки так різняться від того, що можна було б очікувати від сучасних людей, що це навіть примушує по іншому поглянути на те як ми сприймаємо світ та речі і явища в ньому.

Оцінки:

Nick Harkaway. Gnomon / Нік Гаркавей. Гномон (2017)

Книга починається прямо дуже цікаво і її кидає по різних часових відрізках: античний світ, сучасна греція під час погромів, недалеке майбутнє в Лондоні…

Поступово вимальовується картина в цілому – в Лондоні майбутнього де технології впливають на повсякденне життя кожного слідча веде справу смерті під час допиту. І це виявляється випадок чисельних персоналій в одному мозку. Більше того – це персоналії з якоїсь реальності, що не зовсім відповідає історичній правді. Далі починають з’являтися ознаки штучності спогадів та їх взаємозв’язок. І слідча намагається докопатися до першопричини.

І все це наче і цікаво, і винахідливо і дуже оригінально. Але з часом містика то метафілософські розмірковування все сильніше витісняють дії та вчинки. І ось десь вже ближче до середини тексту ти читаєш кілька сторінок де іншопланетна надмогутня сутність саморефлексує і взагалі спробуй зрозумій про що все це.

Я в прямому сенсі втомився продиратися крізь текст. Те що починалося як доволі незвична і динамічна історія перетворилося у якісь нескінченні нудні самокопання. І я кинув це читати. І вдруге братися не буду.

Оцінки:

Jasper Fforde. Early Riser / Джаспер Ффорде. Рання пташка (2018)

Автор вигадав цікавий світ – Земля приблизно нашого часу, але у постійному льодовиковому періоді. І як результат люди на зиму впадають в гібернацію (тобто сплять). Також зберіглася мегафауна як мамонти, шерстисті носороги та таке інше.

Дії книги відбуваються на Британських островах де люди живуть у будинках-вежах, наїдать жир за літо і потім сплять усю зиму в крихітних квартирках на літо. Допомогти пережити сон і не померти від виснаження дозволяють медикаменти від однієї корпорації. Але медикаменти ці дорогі, не всім доступні і мають побічні ефекти як, наприклад, втрата розуму і перетворення на зомбі-канібала.

Головний герой приєднується до таких собі рейнджерів які не сплять взимку і підтримують порядок у поселеннях серед занесених снігом пустель. Але щось йде не так і далі фантастика несподівано перетворюється в якийсь містичний детектив в якому є заговори корпорацій, ігри зі свідомістю, міфічні істоти і взагалі багато чого, що логічно передбачити ніяк не можна.

Головна причина чому я не люблю фентезійні детективи в тому, що в них може статися будь-що – автори не мають обмежень нашої реальності як у класичних детективах і в будь-який момент можуть внести в сюжет якусь невідому доти сутність яку ніяк не можна було вгадати зарані. Тобто це вже по суті не детектив, а просто хизування автора своєю винахідливостю.

З плюсів варто відзначити надзвичайно цікавий світ, хороших дійових осіб та те що книгу написано цікаво.

Оцінки:

John Crowley. Ka: Dar Oakley in the Ruin of Ymr / Джон Краулі. Ка: Дар Оклі в руїнах Імру (2017)

Ця книга хоча і розказує фантастичні речі не є фантастикою. Це скоріше сучасна міфологія.

Практично усю книгу розказано від імені ворона Дар Оклі (або якщо перекладати відповідно сенсу поясненого в книзі то Дара З Вітки Дубу). І з цієї точки зору погляд на людство в цілому і ставлення людей до своїх мертвих та історії виглядає настільки незвично, що аж трошки зсовує сприйняття усього звичного і буденного.

У книзі послідовно показано як уся людська історія, культура, здійснення, віра та переконання – все це обертається навколо культу мертвих. Ми, люди, постійно знаходимося під впливом тих кого вже з нами нема, постійно думаємо про них, враховуємо їх думки і звертаємося до них у всьому.

І саме через все це я книгу і дочитав, хоча як правило подібний жанр не можу споживати довго. Але це виняток і просто неймовірно класний твір на мою думку.

Повторюся – ніякого відношення до фантастики ця книга не має. І щоб отримувати від неї задоволення любити і читати фантастику не обов’язково.

Оцінки:

Robert Jackson Bennett. The Divine Cities / Роберт Джексон Беннет. Божествені міста (2014-2017)

Свіженька трилогія в якій автору вдалося запропонувати новий погляд на магію: як вона працює, які її першоджерела і які наслідки. Такі спроби бувають не часто – як правило у фентазі магія просто є. Але це до того ж ще й вдала спроба. І книги та герої в них самі по собі цікаві.

Прекрасна серія як для любителів фентезі, так і для тих хто надає перевагу темному фентазі, або навіть науковій фантастиці.

Вся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/159695-the-divine-cities.

City of Stairs / Місто сходів (2014)

В першій книзі нас знайомлять зі світом та основними дійовими особами. І це не просто світ з магією, але ще тут багато історії і політики і взагалі все переплутане і схоже на реальне життя.

На момент оповідання світ трилогії знаходиться на початку індустріальної ери. Що теж доволі незвично для фентазі де події в основному відбуваються у середньовіччі.

Події відбуваються в окупованому місті де окупанти вже дуже давно викоріняють місцеві вірування. І двійко головних дійових осіб є саме цими окупантами.

Розповідь йде одночасно про сучасність (пробудження одного з наче зниклих богів) та у минулому – так читач дізнається яким світ був до окупації, як було знищено богів і що сталося внаслідок.

Переказувати сюжет особливого сенсу нема – всю цінність складають саме деталі. Читав і не міг відірватися.

Оцінки:

City of Blades / Місто мечів (2016)

В другій книзі події відбуваються в іншому місті і головною дійовою особою є другорядний персонаж першої книги.

Усю книгу побудовано навколо наче б то пробудження іншого бога, але все настільки заплутано що до самого кінця важко розібратися в тому що відбувається. Чи то якісь інші божествені творіння, чи то видіння і безумства, чи що воно таке?

Книга для мене була трошки гіршою через більшу кількість містики в ній. Але на користь треба сказати, що в книзі не лише герої змінили свої характери під впливом досвіду, але і суспільства еволюціонували.

Читалося вже не так в один ковток і з цією книгою я провів більше часу. І це не обов’язково погано.

Оцінки:

City of Miracles / Місто див (2017)

Ще більше років минуло з подій першої книги, але знову починається якась чортівня.

Цього разу головним героєм є один з персонажів першої книги, а події відбуваються у кількох містах.

Залишки магічного, уособлені в кількох створіннях знаходять можливість розвивати свої вміння та збільшувати силу. І здається ера старих богів може повернутися. З цим і борються герої останньої книги трилогії.

Ця книга вийшла надзвичайно пригодницькою. Багато гострих моментів (бійок та переслідувань). Але при цьому вона є і найглибшою і піднімає дуже серйозні питання на які нема правильної відповіді. І також у книзі показано як правильні вчинки можуть бути злими, і як погані дії спричинені бажання чинити справедливо.

Дуже хороше завершення неймовірної серії.

Оцінки: