NexDock 360

Колись я писав про технологію Samsung DeX яка дозволяє перетворити мобільний телефон у подобу персонального комп’ютера підключивши до нього монітор, клавіатуру та мишу. І можна це зробити за допомогою як звичайних монітору, Bluetooth клавіатури та миші так і за допомогою спеціальних док-станцій типу Baseus DeX Docking Station.

І наступний логічний крок – перетворити телефон у лептоп. Що ось цей пристрій і робить.

Характеристики можна подивитися на сайті виробника – Tech Specs | NexDock – Turn your Smartphone into a Laptop. Купити його на момент написання цього посту можна лише за передоплатою (платиш частину суми одразу, решту коли пристрій висилають через кілька місяців) і коштує він зараз $270.

Я пробував користуватися ним як лептопом сидячи з ним на дивані, пробував і у подорожах. Користувався ще не достатньо, але якісь враження вже є.

Пристрій доволі важкуватий (бувають легші лептопи), але з іншого боку в ньому є батарея яка в тому числі заряджає телефон.

Зовнішній вигляд дуже приємний, дизайн подобається. Якість збірки і матеріалів теж на висоті, ніяких нарікань.

Клавіатура так собі, гірша ніж у MacBook на яку її зробили схожою, але не жахливо гірша і працювати з нею можна. Трекпад теж не ідеальний, але у пристрої сенсорний екран, що неймовірно круто і нівелює цей недолік.

Звук слабенький і доволі невиразний. Навіть у тиші для самого себе скоріш за все захочеться більшого щоб подивитися відео.

Яскравості екрану теж може не вистачати, але з кольорами у нього все добре.

Тепер про використання. На дивані сидіти з ним можна. Але тут виникає така проблема, що швидко забуваєш, що це телефон, а не повноцінний комп’ютер і відкрити кілька вкладок браузера на повний екран призводять до помітного гальмування. Перемикання ж між кількома додатками проблем не викликає. Єдине, що хотілося б щоб телефон можна було десь на корпус закріпити, а в ідеалі навіть заховати. А зараз він просто збоку лежить приєднаний кабелем.

В дорозі ж та сама проблема (телефон поруч з лептопом) може створити ще більші незручності. В усьому іншому як подивитися кіно (беріть навушники!), почитати пошту чи погортати Facebook проблем не буде.

У підсумку я не можу сказати, що це пристрій на який остаточно перейду замість лептопу – все ж таки потужності іноді не вистачає. Але мати його не проти і може з часом і дійсно мігрую на нього.

Sleep Number

Колись я вже писав про свої проблеми зі сном. Вірніше як проблеми – мені то нормально, але хвилює, що я може не отримую достатньо відпочинку і тому тренування не дають такий ефект як міг би бути. Для виправлення ситуації (тобто щоб швидше засипати, рідше прокидатися і не схоплюватися о 6-й ранку) я пробував різні рішення з різною успішністю:

Мелатонін в пігулках працює дуже слабо.
Nuun Rest не працює взагалі.
Різні CBD продукти скоріше не працюють.
SiS Sleep – ось це працює, але теж не ідеально.
Генератор білого шуму як Yogasleep White Noise Machine практично нічого не робить для мене.

Тому я постійно пробую різні продукти і рішення як програми для медитації чи сну (ІМО повна маячні і розвод лохів), низьку температуру (працює, але важко забезпечити) та інше.

Одним з радикальних рішень є ліжка від Sleep Number – https://www.sleepnumber.com/. Одразу скажу – це продукт не для всіх. При ціні яка дорівнює, або навіть вище совєцької машини не всі зможуть спокійно спати на такому.

Що ж це ліжко дає? Кілька технологій які додають комфорту і в цілому призводять до міцнішого та більш здорового сну:

Жорсткість по шкалі від 0 до 100 можна налаштувати для кожної половини ліжка окремо. При 0 я втопаю в матрасі – настільки він м’який. А при 100 враження таке, що лежиш на дошці. При цьому жорсткість можна міняти вже коли лежиш у ліжку. З часом можна знайти свій ідеальний варіант. У мене зараз встановлено на 75, а у Олени свої налаштування.
Динамічне підлаштування – коли перевертаєшся на бік, живіт чи спину ліжко це розуміє і через якийсь час міняє жорсткість в різних ділянках. Так, наприклад, коли повертаєшся на бік то під плечем матрас стає м’якішим, а під тазом жорсткішим. Ну і так далі.
Можливість піднімати верхню частину і коліна – можна припіднімати як спину/голову так і під колінами, що іноді дуже зручно. Звісно в такій позиції можна спати лише на спині, але особисто мені така поза допомагає швидше заснути. Також в ній зручніше читати, або просто валятися коли лише прокидаєшся.
Можна вибрати матрас в якому підйом спини та колін незалежні для кожної половини (у нас саме цей варіант).
Існує варіант з підігрівом ніг. Нам це не потрібно – у нас проблема щоб навпаки зробити прохолодніше.
Коли з ліжка встаєш вночі під ним вмикається легка підсвітка – настільки слабка щоб лише бачити контури ліжка в темряві.
Є можливість керувати усім з пульта, але ми обходимося програмою на телефоні.

Також ліжко збирає деякі показники та дає поради щодо сну (розклад і таке інше):

час коли засинаєш і прокидаєшся
серцебиття
ритм сну (глибокий, поверхневий та інше)
темп дихання.

В цілому я дуже задоволений – ліжко як мінімум комфортне, але і здається працює бо я в середньому за місяці його використання став спати майже на годину довше і довів свій сон в середньому до 7 годин на добу. І хоча ідеал був би більше 8 годин, але навіть таке покращення це дуже добре.

До мінусі звісно в першу чергу треба віднести високу ціну. В залежності від розміру, типу матрасу (висота та наповнення), наявності інших можливостей ціна складе від 4 тисяч доларів і аж до майже 20 тисяч.

Другий мінус – ліжко вимагає спеціально навчених людей для встановлення. До нас приїхали спеціалісти, розібрали та забрали старе ліжко, поставили та налаштували нове (звісно все це входить в ціну). І якщо будемо переїздити то треба буде знову запрошувати спеціалістів.

У виробника звісно є купа супутніх товарів як білизна, подушки (дуже класні), але все воно доволі дороге. Я хочу собі згодом купити накладку на матрас яка підтримує певну температуру (нижчу в моєму випадку), а це пристрій з двигуном, рідиною всередині і обійдеться він майже в 1000 доларів. Хоча і у інших виробників ціни за щось подібні будуть дуже близькі.

PowerDot 2.0 Duo

Давно вже приглядався до подібних пристроїв і нарешті кілька місяців тому наважився купити. Після 5 місяців використання склав свою думку якою зараз і поділюся.

Принцип роботи цього пристрою – відсилати електричні розряди через спеціальні електроди, що ліпляться до шкіри. Електроди з’єднуються проводом і підключаються до пода який і дає розряди. Також под підключається до смартфону і саме з нього запускається програма для кожного окремого випадку.

Програма на смартфоні містить бібліотеку для використання пристрою з ціллю відновлення, заспокоєння болю та навіть тренування м’язів. Спочатку в програмі вибираєш, що саме хочеш робити – наприклад “заспокоїти біль”. Потім вибираєш де саме – наприклад коліна. І далі стартуєш і виставляєш інтенсивність.

В залежності від того де я застосовую елекроди потрібна інтенсивність розряду дуже сильно різниться. Але в жодній програмі я ще не заходив вище ніж 60% потужності.

Викоритовував для заспокоєння колін після тривалих та/чи важких бігових і вело-тренувань – працює просто чудово. Звісно ніякого лікування не відбуваєтсья, але біль зникає повністю на якийсь час, і коли згодом повертається то вже значно слабший. Також використовував для шиї, низу спини і деяких інших проблем.

Олена ж регулярно використовує свій пристрій (я їй купив такий самий коли оцінив яка це класна штука) переважно для шиї.

Також треба зауважити, що пристрій рекламується як придатний для тренування – електричні розряди примушують м’язи напружуватися і теоретично це в якійсь мірі може замінити фізичні вправи. Але ми цим не користуємося поки що.

Інші застосування можуть бути як під час подорожей (наприклад у літаку) можна заспокоювати ноги і таке інше.

При ціні в $350 (за модель PowerDot 2.0 Uno з одним набором електродів просять $200) це безумовно доволі дорогий пристрій. До того ж електроди мають обмежену кількість використань (виробник говорить про 25 разів) через те, що на них псується клейка поверхня. Можна звісно їх обережно чистити, або купувати дешевші альтертнативи, але все одно треба бути готовим до того, що і розхідники будуть дорогі.

Заряду подів має вистачити на десяток сесій (по 20-30 хвилин), а зарядка відбуваєтсья через min-USB. Можна купити спеціальну док-станцію в якій будуть одночасно заряджатися обидва поди, а можна і звичайним кабелем обійтися.

В комплекті: жорсткий чохол, 2 поди, 2 короткі кабелі, 2 довгі кабелі, 2 набори електродів (по 3 штуки в наборі) та кабель для зарядки.

На сайті виробника – #1 Ranked Smart Muscle Stimulator | PowerDot.com.

Baseus DeX Docking Station

Найдивніше те, що на сайті виробника цього виробу нема, а продається він на Amazon (https://www.amazon.com/gp/product/B07T1M2KKV).

Колись я писав про технологію Samsung DeX яка дозволяє перетворити сматфон та персональний комп’ютер. Я користуюся цією технологією щоденно: підключив 14-дюймовий екран, мишу та клавіатуру. А щоб усе це не просто набором кабелів плуталося на столі якраз ось ця док-станція дозволяє усе організувати.

Крім того що в неї можна “посадити” телефон на USB Type-C роз’єм станція ще має кілька роз’ємів:

1 HDMI – через нього я і підключаю зовнішній монітор.
1 USB Type-C – через нього телефон заряджується.
1 USB 3 та 2 USB 2 – для підключення дротових клавіатури, миші, камери, тощо.
SD та TF – для карток пам’яті.

Встановлення та використання не вимагає ніяких додаткових дій. Все функціональне і добре зроблено.

Оновлення від 2021/06/01: І через майже рік використання станція частково припинила функціонувати – зарядний кабель більше не дає енергії ні телефону, ні відповідно док не можна використовувати з монітором. При ціні в $30 це не так щоб дуже хороший результат. Проте було зручно поки все працювало.

MNML Case

Для смартфонів та подібних пристроїв хто тільки не виготовляє захисних чохлів і яких тільки цін не буває. Але я особисто дуже ці чохли не люблю – красиві самі по собі телефони як мій Samsung Galaxy S9 чи Samsung Galaxy S10+ у Олени коли заховані у чохлі виглядають як і інші безформні унилі цеглини.

І крім того, що чохли усі потворні самі по собі більшість з них ще й додає обсягів перетворюючи тоненький телефон знову ж таки у цеглину.

І коли я знайшов цей бренд то просто зрадів. Вони мають чохли до усіх сучасних популярних моделей (сайт – https://mnmlcase.com/), але головне це як чохли виглядають та відчуваються.

По-перше вони неймовірно тоненькі і практично нічого не додають до товщини телефону. Це найтонші чохли які я будь-коли бачив. І при цьому вони не надто гнучкі, тобто не просто поліетилен. У виробника є кілька різних кольорів, але на мою думку найкраще брати прозорі – чохол не помітно і сам телефон добре видно.

Також є певний захист, але звісно не такий як у спеціалізованих чохлів. Олена одного разу впустила свій телефон – чохол пошкодився, але телефону абсолютно нічого.

Повна ціна там як правило вказана в $25, але шукайте коди – з ними ціна буде $$10-15 та ще й безкоштовна доставка.

Коротше це наші улюблені чохли для смартфонів.

DIERYA Mechanical Gaming Keyboard 60%

Спочатку про бренд – хто такі ці DIERYA я не знаю, в інтернеті про них знайти мало що можна і схоже це якийсь дрібний китайський виробник який продає свої товари (клавіатура, кнопки, перемикачі, килимок, чохол) виключно на Amazon – https://www.amazon.com/stores/page/2AA891E7-ECAF-4908-9388-10ABF9C95729.

Ця клавіатура є 60% – тобто в ній відсутні функціональні клавіші, додаткова цифрова панель та блок клавіш управління курсором (усього 63 клавіші). Вся ця функціональність доступна за допомогою спеціальної клавіші Fn в комбінації з іншими. Так, наприклад, F1-F10 доступні якщо одночасно натиснути Fn та одну з цифр від 1 до 0.

Клавіатура через це доволі маленька, але виглядає надзвичайно привабливо. Підключається вона через USB-кабель який одночасно є і зарядним. Кабель має оплітку з ниток, роз’єм під 90 градусів і виглядає надійно і якісно.

При тому, що клавіатура мала б працювати як через USB так і через Bluetooth безпровідного з’єднання мені не вдалося добитися ні на комп’ютері ні на смартфоні. Це великий мінус, але для мене він не став надто суттєвим.

Також в клавіатурі є RGB – підсвітку клавіш (патерн та яскравість) можна регулювати і виглядає все це доволі приємно чесно кажучи.

Щодо якості набору тексту то до зменшеної кількості клавіш і нових комбінацій я звик за 2 дні і коли повернувся до своєї компактної Das Keyboard 4C Ultimate то вона мені дуже довго видавалася здоровенною якоюсь.

Пластик кнопок на дотик дуже приємний, а перемикачі доволі тихі і при цьому звучать приємно.

У підсумку – якісно зроблена клавіатура яка вигладає і відчувається як наче вона вдвічі дорожча. Хороший вибір для тих хто хоче спробувати 60% клавіатуру – як мінімум якістю розчаровані не будете.

Повна ціна складає $60, але я свою купив коли була якція за $45.

Garmin Edge 530

Дуже довго, просто надзвичайно довго я використовував велокомп’ютер Garmin Edge 520 і був ним дуже задоволений. Але нарешті у наступної моделі в лінійці назбиралося достатньо відмінностей які і змусили мене перейти на нову версію (тобто я пропустив 520 Plus яка по набіру характеристик десь посередині). Отже коротко про ці відмінності:

Ціна -$300, я купив по акції за $250. На мою думку враховуючи набір характеристик це найкраще співвідношення ціни та фіч у велокомп’ютерів для любителів. При цьому ціна за новий Edge 520 усього на $80 менше.
Час роботи – 20 годин проти 15 у 520-ї моделі.
Розміри – додано 1 мм висоти та ширини, 9 мм товщини.
Екран – 2.6 дюйми по діагоналі замість 2.3.
Маршрути – до 200 можна завантажити на пристрій. У 520-ї такої можливості не було.
Підтримка bluetooth сенсорів – це нове і додає можливість підключати практично будь-які датчики.
Нова статистика по вело – набір висоти, режис для гірського байку, погода, тощо.

Але головні дві фічі заради яких я і зробив покупку це кольоровий дісплей та режим розширення дисплею.

Що стосується кольорового дісплею то він не прости виглядає красивіше, але і дає контрастніше зображення. До того ж тут сильно покращено карти і читати їх незрівнянно легше. Лише заради цього варто було б оновитися.

Що стосується розширеного дисплею то це спеціальний режим для тріатлону. Працює це так. Перед стартом тріатлону вмикаємо комп’ютер, переводимо у режим Extended Display, паруємо годинник і йдемо на старт плавання. Після плавання у транзитній зоні годинни знаходить велокомп’ютер і той починає показувати екрани вело-режиму беручи дані з годинника без необхідності вмикати/вимикати і таке інше. Таким чином можна дивитися на зручніше розташований більший екран під час велоетапу.

Звісно це означає, що датчики (каденс, швидкість) треба підключити до годинника, а не до комп’ютера.

Подробиці про те як налаштувати і використовувати цей режим ось тут – https://www.dcrainmaker.com/2019/06/garmins-triathlon-mode-extended-display.html.

З недоліків можу назвати лише те, що роз’єм зарядкі і досі micro-USB.

На сайті виробника – https://buy.garmin.com/en-US/US/p/621224.

Wahoo KICKR HEADWIND Training Fan

Для тренувань на вело-тренажері конче необхідно мати не просто хорошу, а навіть форсовану вентиляцію. Те що у приміщенні повітря не обдуває так як під час поїздок на велосипеді призводить не лише до калюж поту, але і до перегрівання.

Звісно як і більшість людей можна використовувати вентилятори яких є велика кількість у будь-якому ціновому діапазоні. Але ж є і спеціальні вело-вентилятори – ось на такий і поглянемо.

При дійсно високій ціні в $250 (для порівняння подібної потужності звичайний вентилятор з пультом можна знайти за $$80-100) цей вентилятор має набір деяких ключових відмінностей. Поглянемо на них щоб зрозуміти (кожен для себе) чи вартий він такої ціни:

Компактний дизайн – зазвичай венстилятори які видають потік повітря такої сили і ширші, і вищі. Тут же у нас доволі компактна прямокутна конструкція високої якості збірки.
Сила – потік повітря може емулювати до 30 миль на годину (45 км на годину), що під силу далеко не кожному звичайному вентилятору.
Напрямок – на відміну від звичайних вентиляторі цей дме у цілком обмежену зону і за її межама потік повітря ледь відчувається.
Режими роботи:
- Прив’язка до пульсу – якщо використовуати датчик пульсу Wahoo TICKR то можна вибрати режим в якому вентилятор підвищує силу зі зростанням пульсу. Дуже зручно.
- Управління з додатку – при необхідності додаток від wahoo можна використовуватти як пульт для регуляції сили повітря.
- Ручний режим – можна також вручну вибрати (кнопки на передній панелі) один з 4 налаштувань сили повітря.
Гучність – на низькій швидкості (пульс до 140) його взагалі не чути. Зі зростанням сили розсте і гучність. Проте навіть у самому гучному режимі цей вентилятор тихший за більшість звичайних.
Інтеграція зі столом Wahoo – у мене дешевша копія стола для вело RAD Cycling Training Desk і ця можливість не доступна. Але якщо мати стіл від Wahoo то ніжки вентиляторя якраз стають поверх нижньої дужки жорсткості стола – має бути дуже зручно.

У підсумку для мене можливість прив’язати силу повітря до пульсу та спрямувати повітря у конретну зону виправдовує ціну. Раніше я постійно страждав від того, що вентилятори дуло чи то недостатньо, чи то занадто. Та і дули в усі боки.

Якщо ж вам вистачає того вентилятора, що він вже є то скоріш за все особливих переваг ви не відчуєте.

На сайті виробника – https://www.wahoofitness.com/devices/bike-trainers/kickr-headwind-bluetooth-fan-us.

Датчики серцебиття Garmin

За роки занять триатлоном я перепробував купу різних датчиків серцебиття і в тому числі кілька моделей від Garmin.

Garmin HRM-Tri

Як мабуть зрозуміло з назви це датчик пульсу Garmin для тріатлону – тобто в ньому можна плавати, бігати та робити інші спортивні активності.

Повна ціна складає $100, але іноді можна по акції купити його за $75. На сайті виробника – https://buy.garmin.com/en-US/US/p/136403/pn/010-10997-09.

На відміну від датчика Wahoo ця модель має сам датчик прямо на еластичній смузі. А фіксується він пластиковим крючком на одному з кінців смуги.

Що стосується точності то тут нарікань ніяких – це один з самих точних датчиків в принципі.

Відносно комфорту – він значно краще ніж попередні моделі Garmin і мабуть так само не заважає як вище згаданий Wahoo.

Те що з датчиком можна плавати означає, що в ньому є вбудована пам’ять щоб зберігати пульс і потім його синхронізувати з годинником. Одне обмеження – цю модель не призначення для плавання в басейні через руйнівну силу хлорки та інших хімікатів. Для басейну у виробника є спеціальна модель.

Під час бігу датчик сидить доволі добре, але у мене траплялося і сповзав і розстібувався. Не так часто щоб я його зненавидів, але достатньо разів щоб одягати уважно. На велосипеді взагалі ніяких проблем. При вазі в 49 грамів про нього легко взагалі забути якщо правильно одягнути.

Батарейки вистачило мені більше ніж на рік майже щоденних тренувань. А замінити її можна знявши синій захисний ковпачок та відкрутивши 4 гвинти.

Датчик можна прати, але рекомендується робити це вручну з милом.

Оновлення від 2022/06/14: після двох таких датчиків вирішив більше ними не користуватися. Проблема з ними при їх високій ціні в тому, що вони ламаються через рік використання. Мій першей датчик перестав працювати прямо перед стартом мого першого IronMan 70.3 (2021-06-20 – IronMan 70.3 Des Moines) і мені довелося стартувати без нього. Купив новий, і на старті цьогорічного триатлону (2022/06/05 – Lake Wilderness Triathlon) він так само перестав працювати. Звісно я міняв батарею, перевіряв чи не затекла десь вода – ні, все виглядає нормально.
Та і до того ж цей датчик мені іноді натирає аж до крові, навіть утворився невеликий шрам на грудях. Отже буду пробувати Wahoo тепер.

Garmin HRM-Pro Plus

Як я зауважив в огляді HRM-Tri однією з проблем цього датчика (і головною причиною чому я перейшов на Wahoo TICKR X є те, що при заміні батарейки порушується водонепроникність і датчик просто виходить з ладу. У мене було 2 таких і обидва вийшли з ладу після усього другої чи третьої заміни батарейки. Це неприпустимо для такого дорогого датчика і просто не зручно.

Така проблема була не лише у мене і Garmin відреагував помінявши механізм на такий, що не вимагає викручувати та закручувати винтики. Натомість у моделі Pro Plus тепер повертається на 45 градусів верхня кришка датчику після чого її можна просто зняти. Це і зручніше, і зламати тепер щось недо- чи перекрутивши не так легко.

Проте мушу зауважити, що при ціні в $130 (на сайті виробника – Garmin HRM-Pro™ Plus | Heart Rate Monitor) його важко рекомендувати у порівнянні з тим же Wahoo TICKR X. І навіть $100 за які я купив свій по акції не дуже рятують ситуацію. Хоча особливо мені Garmin подобається трохи більше ніж Wahoo.

Garmin HRM-Swim

Спеціальний датчик пульсу для плавання. Треба пояснити, що хоча у Garmin (як і у інших виробників) є датчик в якому можна і плавати в тому числі (Garmin HRM-Tri) проте його не призначено для басейнів. Хімікалії у воді басейну руйнують і саму смугу і можуть навіть протекти з часом всередину датчика.

І ось спеціально для басейну і існує ця модель.

Одразу скажу – вона не зручна і з мене потрошку зповзає на кожному розвороті. Я роблю фліп (тобто обертаюся під водою), але якщо ви зупиняєтеся біля стінки то такої проблеми у вас не буде.

Смугу датчика зроблено ширшою і з більш щільного матеріалу. І ще одни мінус – через більшу жорсткість вона постійно муляє і я навіть пару разів порізав себе до крові. Бігати чи взагалі щось робити крім плавання з цим датчиком я вкрай не рекомендую. Та і по великому рахунку я раджу для плавання купити щось типу Scosche Rhythm 24 – з ним теж можна плавати, але усіх недоліків HRM-Swim нема.

Ціна в $100 обумовлена… а не знаю навіть чим вона обумовлення. Звісно тут є пам’ять щоб можна було зберігати дані без з’єднання з годинником, але це є і в тріатлонському датчику. Можливо матеріал з якого зроблено цю смугу так впливає на ціну.

На сайті виробника – https://buy.garmin.com/en-US/US/p/512311.