Samsung Galaxy S10+

Після того як Олена оновила свій S9 на цю модель я собі взяв той S9 і ходив з ним пару років і був надзвичайно задоволений. І ми власне і до сьогодні б продовжували цими телефонами користуватися якби оператор Олени не припинив підтримувати цей S10+ як дуже старий телефон. Спочатку Олена взяла собі якусь нову Моторолу, але та виявилася незручний і важким непотребом, тож довелося їй оновлюватися. І тому я свій S9 здав назад Samsung’у за що отримав знижку в $150 на Galaxy S21 FE для Олени. А собі відповідно забрав цей “старий” телефон.

Усі характеристики можна знайти на Specifications | Samsung Galaxy S10e, S10 & S10+ – The Official Samsung Galaxy Site, я ж перелічу кілька з них зі своїми коментарями:

  • розміри: 157.6 x 74.1 x 7.8 mm, екран 6.4 дюйми. Це трошки більше ніж мені зручно і зараз я би взяв S10, а то і S10e.
  • вага: 198 г. Це наче не так і мало, але не відчувається насправді, що цей телефон важчий за попередній.
  • екран: Quad HD+ Dynamic AMOLED, 3040×1440, 522 точки на дюйм. Дуже хороші кольори, подобається як виглядає і фото і відео.
  • фронтальні камери: доволі непогана якість селфі і просто чудово для відео-дзвінків.
  • задні камери: як мінімум не гірше ніж в S9, мені так взагалі один в один виглядають фото. Головне, що виходить те, що і очікувалося.
  • батарея: 4100 мАп. За не надто інтенсивного використання вистачає на день і трошки більше навіть.
  • зарядка: через USB-C, або безпровідна.
  • Bluetooth 5.0.
  • CPU: достатні щоб усе працювало і гальмів не було помітно взагалі.
  • Пам’ять: від 128 Гб до 1 Тб. У мене 512 Гб.
  • Карта пам’яті: MicroSD до 512 Гб. До речі варто згадати, що у новому S21 FE нема слота для MicroSD і це як на мене дуже тупо.
  • OS: проапгрейдився поки до Android 11/
  • Захист: IP68. Тобто можна впустити в калюжу і телефон має продовжувати працювати.
  • Кнопки: зліва важіль гучності та безглузда кнопка Bixby, зправа Power.
  • Датчик відбитка пальця: на екрані, близько до нижнього краю. Треба звикнути. Не завжди влучаю туди з першого разу, але все одно доволі зручно. Хоча б мати сенсор на боковій панелі було б зручніше.
  • Звук: гучний і чіткий. Без проблем подивитися відео практично будь-де.
  • Додатково: NFC (безконтактна оплата), аудіо-роз’єм 3.5 мм, ліхтарик.

Amazon Fire HD 10

Свого часу у мене був не надто хороший досвід з попередніми версіями цього пристрою (Fire HD 7 та Fire HD 6) які мені абсолютно не сподобалися і які я не радив купувати в жодному разі. Проте пройшло кілька років і на дуже хорошому розпродажі ($75 замість $150) я вирішив ризикнути ще раз. Тим більше, що дуже багато людей радили купувати за такою знижкою.

В комплект за майже таку ж суму докупив захисну плівку на екран та чохол про які скажу, що вони обов’язкові.

І після вже кількох днів використання відчув – покупка того варта. І ціна безумовно просто чудова.

Спочатку перелічу хороше:

  • Пристрій дуже довго тримає заряд. Якщо просто читати пошту по кілька разів на день то можна не заряджати більше тижня. Якщо дивитися фільми то теж фільми на 3 легко вистачить. І заряджається він дуже швидко, до того ж через звичайний USB C кабель.
  • Хорошої якості екран. Звісно його не можна порівняти з дорогими телефонами чи iPad’ом, але для такої ціни екран просто неймовірний – хороші кольори, достатня яскравість. Фільми, веб-сторінки – без нарікань.
  • Гучний звук. Він не надто якісний і особливо чути це на музиці. Але він гучний і можна не викручувати гучність на максимум.
  • Пристрій легкий і його зручно тримати.
  • Додатково куплена обкладинка від Amazon (https://www.amazon.com/gp/product/B08L9S4YZR) закривається і утримується закритою за допомогою магніту, а також служить ножкою як для портретної так і для ландшафтної орієнтації чим я постійно користуюся.
  • Чутливість екрану теж бездоганна – усі торкання оброблюються, ніяких затримок чи неточностей.
  • На планшеті стоїть модифікований Android, а отже нескладно зробити модифікації щоб можна було встановлювати софт з магазину Google.
  • AUX-роз’єм для навушників – в літаках я надаю перевагу повнорозмірним навушникам як Bose QuietComfort 25 через їх краще шумоподавленя. І хоча звісно можна щось подібне знайти і з Bluetooth все ж мати можливість підключити провідні навушники – це іноді дуже в нагоді.

Я брав планшет з собою в подорож і в цілому крім кількох обмежень він задовольняє усі мої вимоги щоб не тягнути лептоп.

Ну а тепер про недоліки та обмеження:

  • Той самий кастомізований Android – з коробки пристрій знає лише про Amazon, дає доступ до магазину додатків та інших сервісів Amazon і взагалі зав’язаний повністю на Amazon. Це можна змінити відключивши сервіси та встановивши деякі пакети вручну, але вимагатиме певних незрозумілих дій для неспеціалістів. До того ж абсолютно позбутися прив’язки не вийде – час від часу буде десь вилазити реклама, якісь сервіси від Amazon будуть повертатися. Я наприклад так і не зміг повністю перейти на ланчер Microsoft і користуюся кривеньким та примітивним від Amazon.
  • Доволі слабенький процесор – це очікувано за таку ціну, та і чесно кажучи працює все не так щоб і повільно. Але коли пристрій “прокидається” то доведеться кілька секунд почекати щоб інтерфейс почав відповідати на натискання. І те саме можна сказати про перемикання між важкими програмами. Хоча в цілому все не так і погано і майже ніколи не доходить до межі де уповільнення починають дратувати.
  • Відсутній роз’єм для SD-карт. В останній подорожі в Коста-Ріку хотів би поредагувати трошки відео та фото з GoPro HERO Session, а ніяк…

У підсумку – за $75 це без будь-яких сумнівів неймовірна покупка. І навіть за повну ціну це доволі хороший пристрій з якісним екраном, тривалим часом роботи від батареї, але сильно зав’язаний на сервіси Amazon та іноді слабким залізом.

NexDock 360

Колись я писав про технологію Samsung DeX яка дозволяє перетворити мобільний телефон у подобу персонального комп’ютера підключивши до нього монітор, клавіатуру та мишу. І можна це зробити за допомогою як звичайних монітору, Bluetooth клавіатури та миші так і за допомогою спеціальних док-станцій типу Baseus DeX Docking Station.

І наступний логічний крок – перетворити телефон у лептоп. Що ось цей пристрій і робить.

Характеристики можна подивитися на сайті виробника – Tech Specs | NexDock – Turn your Smartphone into a Laptop. Купити його на момент написання цього посту можна лише за передоплатою (платиш частину суми одразу, решту коли пристрій висилають через кілька місяців) і коштує він зараз $270.

Я пробував користуватися ним як лептопом сидячи з ним на дивані, пробував і у подорожах. Користувався ще не достатньо, але якісь враження вже є.

Пристрій доволі важкуватий (бувають легші лептопи), але з іншого боку в ньому є батарея яка в тому числі заряджає телефон.

Зовнішній вигляд дуже приємний, дизайн подобається. Якість збірки і матеріалів теж на висоті, ніяких нарікань.

Клавіатура так собі, гірша ніж у MacBook на яку її зробили схожою, але не жахливо гірша і працювати з нею можна. Трекпад теж не ідеальний, але у пристрої сенсорний екран, що неймовірно круто і нівелює цей недолік.

Звук слабенький і доволі невиразний. Навіть у тиші для самого себе скоріш за все захочеться більшого щоб подивитися відео.

Яскравості екрану теж може не вистачати, але з кольорами у нього все добре.

Тепер про використання. На дивані сидіти з ним можна. Але тут виникає така проблема, що швидко забуваєш, що це телефон, а не повноцінний комп’ютер і відкрити кілька вкладок браузера на повний екран призводять до помітного гальмування. Перемикання ж між кількома додатками проблем не викликає. Єдине, що хотілося б щоб телефон можна було десь на корпус закріпити, а в ідеалі навіть заховати. А зараз він просто збоку лежить приєднаний кабелем.

В дорозі ж та сама проблема (телефон поруч з лептопом) може створити ще більші незручності. В усьому іншому як подивитися кіно (беріть навушники!), почитати пошту чи погортати Facebook проблем не буде.

У підсумку я не можу сказати, що це пристрій на який остаточно перейду замість лептопу – все ж таки потужності іноді не вистачає. Але мати його не проти і може з часом і дійсно мігрую на нього.

Sleep Number

Колись я вже писав про свої проблеми зі сном. Вірніше як проблеми – мені то нормально, але хвилює, що я може не отримую достатньо відпочинку і тому тренування не дають такий ефект як міг би бути. Для виправлення ситуації (тобто щоб швидше засипати, рідше прокидатися і не схоплюватися о 6-й ранку) я пробував різні рішення з різною успішністю:

  • Мелатонін в пігулках працює дуже слабо.
  • Nuun Rest не працює взагалі.
  • Різні CBD продукти скоріше не працюють.
  • SiS Sleep – ось це працює, але теж не ідеально.
  • Генератор білого шуму як Yogasleep White Noise Machine практично нічого не робить для мене.

Тому я постійно пробую різні продукти і рішення як програми для медитації чи сну (ІМО повна маячні і розвод лохів), низьку температуру (працює, але важко забезпечити) та інше.

Одним з радикальних рішень є ліжка від Sleep Number – https://www.sleepnumber.com/. Одразу скажу – це продукт не для всіх. При ціні яка дорівнює, або навіть вище совєцької машини не всі зможуть спокійно спати на такому.

Що ж це ліжко дає? Кілька технологій які додають комфорту і в цілому призводять до міцнішого та більш здорового сну:

  • Жорсткість по шкалі від 0 до 100 можна налаштувати для кожної половини ліжка окремо. При 0 я втопаю в матрасі – настільки він м’який. А при 100 враження таке, що лежиш на дошці. При цьому жорсткість можна міняти вже коли лежиш у ліжку. З часом можна знайти свій ідеальний варіант. У мене зараз встановлено на 75, а у Олени свої налаштування.
  • Динамічне підлаштування – коли перевертаєшся на бік, живіт чи спину ліжко це розуміє і через якийсь час міняє жорсткість в різних ділянках. Так, наприклад, коли повертаєшся на бік то під плечем матрас стає м’якішим, а під тазом жорсткішим. Ну і так далі.
  • Можливість піднімати верхню частину і коліна – можна припіднімати як спину/голову так і під колінами, що іноді дуже зручно. Звісно в такій позиції можна спати лише на спині, але особисто мені така поза допомагає швидше заснути. Також в ній зручніше читати, або просто валятися коли лише прокидаєшся.
  • Можна вибрати матрас в якому підйом спини та колін незалежні для кожної половини (у нас саме цей варіант).
  • Існує варіант з підігрівом ніг. Нам це не потрібно – у нас проблема щоб навпаки зробити прохолодніше.
  • Коли з ліжка встаєш вночі під ним вмикається легка підсвітка – настільки слабка щоб лише бачити контури ліжка в темряві.
  • Є можливість керувати усім з пульта, але ми обходимося програмою на телефоні.

Також ліжко збирає деякі показники та дає поради щодо сну (розклад і таке інше):

  • час коли засинаєш і прокидаєшся
  • серцебиття
  • ритм сну (глибокий, поверхневий та інше)
  • темп дихання.

В цілому я дуже задоволений – ліжко як мінімум комфортне, але і здається працює бо я в середньому за місяці його використання став спати майже на годину довше і довів свій сон в середньому до 7 годин на добу. І хоча ідеал був би більше 8 годин, але навіть таке покращення це дуже добре.

До мінусі звісно в першу чергу треба віднести високу ціну. В залежності від розміру, типу матрасу (висота та наповнення), наявності інших можливостей ціна складе від 4 тисяч доларів і аж до майже 20 тисяч.

Другий мінус – ліжко вимагає спеціально навчених людей для встановлення. До нас приїхали спеціалісти, розібрали та забрали старе ліжко, поставили та налаштували нове (звісно все це входить в ціну). І якщо будемо переїздити то треба буде знову запрошувати спеціалістів.

У виробника звісно є купа супутніх товарів як білизна, подушки (дуже класні), але все воно доволі дороге. Я хочу собі згодом купити накладку на матрас яка підтримує певну температуру (нижчу в моєму випадку), а це пристрій з двигуном, рідиною всередині і обійдеться він майже в 1000 доларів. Хоча і у інших виробників ціни за щось подібні будуть дуже близькі.

PowerDot 2.0 Duo

Давно вже приглядався до подібних пристроїв і нарешті кілька місяців тому наважився купити. Після 5 місяців використання склав свою думку якою зараз і поділюся.

Принцип роботи цього пристрою – відсилати електричні розряди через спеціальні електроди, що ліпляться до шкіри. Електроди з’єднуються проводом і підключаються до пода який і дає розряди. Також под підключається до смартфону і саме з нього запускається програма для кожного окремого випадку.

Програма на смартфоні містить бібліотеку для використання пристрою з ціллю відновлення, заспокоєння болю та навіть тренування м’язів. Спочатку в програмі вибираєш, що саме хочеш робити – наприклад “заспокоїти біль”. Потім вибираєш де саме – наприклад коліна. І далі стартуєш і виставляєш інтенсивність.

В залежності від того де я застосовую елекроди потрібна інтенсивність розряду дуже сильно різниться. Але в жодній програмі я ще не заходив вище ніж 60% потужності.

Викоритовував для заспокоєння колін після тривалих та/чи важких бігових і вело-тренувань – працює просто чудово. Звісно ніякого лікування не відбуваєтсья, але біль зникає повністю на якийсь час, і коли згодом повертається то вже значно слабший. Також використовував для шиї, низу спини і деяких інших проблем.

Олена ж регулярно використовує свій пристрій (я їй купив такий самий коли оцінив яка це класна штука) переважно для шиї.

Також треба зауважити, що пристрій рекламується як придатний для тренування – електричні розряди примушують м’язи напружуватися і теоретично це в якійсь мірі може замінити фізичні вправи. Але ми цим не користуємося поки що.

Інші застосування можуть бути як під час подорожей (наприклад у літаку) можна заспокоювати ноги і таке інше.

При ціні в $350 (за модель PowerDot 2.0 Uno з одним набором електродів просять $200) це безумовно доволі дорогий пристрій. До того ж електроди мають обмежену кількість використань (виробник говорить про 25 разів) через те, що на них псується клейка поверхня. Можна звісно їх обережно чистити, або купувати дешевші альтертнативи, але все одно треба бути готовим до того, що і розхідники будуть дорогі.

Заряду подів має вистачити на десяток сесій (по 20-30 хвилин), а зарядка відбуваєтсья через min-USB. Можна купити спеціальну док-станцію в якій будуть одночасно заряджатися обидва поди, а можна і звичайним кабелем обійтися.

В комплекті: жорсткий чохол, 2 поди, 2 короткі кабелі, 2 довгі кабелі, 2 набори електродів (по 3 штуки в наборі) та кабель для зарядки.

На сайті виробника – #1 Ranked Smart Muscle Stimulator | PowerDot.com.

Baseus DeX Docking Station

Найдивніше те, що на сайті виробника цього виробу нема, а продається він на Amazon (https://www.amazon.com/gp/product/B07T1M2KKV).

Колись я писав про технологію Samsung DeX яка дозволяє перетворити сматфон та персональний комп’ютер. Я користуюся цією технологією щоденно: підключив 14-дюймовий екран, мишу та клавіатуру. А щоб усе це не просто набором кабелів плуталося на столі якраз ось ця док-станція дозволяє усе організувати.

Крім того що в неї можна “посадити” телефон на USB Type-C роз’єм станція ще має кілька роз’ємів:

  • 1 HDMI – через нього я і підключаю зовнішній монітор.
  • 1 USB Type-C – через нього телефон заряджується.
  • 1 USB 3 та 2 USB 2 – для підключення дротових клавіатури, миші, камери, тощо.
  • SD та TF – для карток пам’яті.

Встановлення та використання не вимагає ніяких додаткових дій. Все функціональне і добре зроблено.

Оновлення від 2021/06/01: І через майже рік використання станція частково припинила функціонувати – зарядний кабель більше не дає енергії ні телефону, ні відповідно док не можна використовувати з монітором. При ціні в $30 це не так щоб дуже хороший результат. Проте було зручно поки все працювало.

MNML Case

Для смартфонів та подібних пристроїв хто тільки не виготовляє захисних чохлів і яких тільки цін не буває. Але я особисто дуже ці чохли не люблю – красиві самі по собі телефони як мій Samsung Galaxy S9 чи Samsung Galaxy S10+ у Олени коли заховані у чохлі виглядають як і інші безформні унилі цеглини.

І крім того, що чохли усі потворні самі по собі більшість з них ще й додає обсягів перетворюючи тоненький телефон знову ж таки у цеглину.

І коли я знайшов цей бренд то просто зрадів. Вони мають чохли до усіх сучасних популярних моделей (сайт – https://mnmlcase.com/), але головне це як чохли виглядають та відчуваються.

По-перше вони неймовірно тоненькі і практично нічого не додають до товщини телефону. Це найтонші чохли які я будь-коли бачив. І при цьому вони не надто гнучкі, тобто не просто поліетилен. У виробника є кілька різних кольорів, але на мою думку найкраще брати прозорі – чохол не помітно і сам телефон добре видно.

Також є певний захист, але звісно не такий як у спеціалізованих чохлів. Олена одного разу впустила свій телефон – чохол пошкодився, але телефону абсолютно нічого.

Повна ціна там як правило вказана в $25, але шукайте коди – з ними ціна буде $$10-15 та ще й безкоштовна доставка.

Коротше це наші улюблені чохли для смартфонів.

DIERYA Mechanical Gaming Keyboard 60%

Спочатку про бренд – хто такі ці DIERYA я не знаю, в інтернеті про них знайти мало що можна і схоже це якийсь дрібний китайський виробник який продає свої товари (клавіатура, кнопки, перемикачі, килимок, чохол) виключно на Amazon – https://www.amazon.com/stores/page/2AA891E7-ECAF-4908-9388-10ABF9C95729.

Ця клавіатура є 60% – тобто в ній відсутні функціональні клавіші, додаткова цифрова панель та блок клавіш управління курсором (усього 63 клавіші). Вся ця функціональність доступна за допомогою спеціальної клавіші Fn в комбінації з іншими. Так, наприклад, F1-F10 доступні якщо одночасно натиснути Fn та одну з цифр від 1 до 0.

Клавіатура через це доволі маленька, але виглядає надзвичайно привабливо. Підключається вона через USB-кабель який одночасно є і зарядним. Кабель має оплітку з ниток, роз’єм під 90 градусів і виглядає надійно і якісно.

При тому, що клавіатура мала б працювати як через USB так і через Bluetooth безпровідного з’єднання мені не вдалося добитися ні на комп’ютері ні на смартфоні. Це великий мінус, але для мене він не став надто суттєвим.

Також в клавіатурі є RGB – підсвітку клавіш (патерн та яскравість) можна регулювати і виглядає все це доволі приємно чесно кажучи.

Щодо якості набору тексту то до зменшеної кількості клавіш і нових комбінацій я звик за 2 дні і коли повернувся до своєї компактної Das Keyboard 4C Ultimate то вона мені дуже довго видавалася здоровенною якоюсь.

Пластик кнопок на дотик дуже приємний, а перемикачі доволі тихі і при цьому звучать приємно.

У підсумку – якісно зроблена клавіатура яка вигладає і відчувається як наче вона вдвічі дорожча. Хороший вибір для тих хто хоче спробувати 60% клавіатуру – як мінімум якістю розчаровані не будете.

Повна ціна складає $60, але я свою купив коли була якція за $45.

Garmin Edge 530

Дуже довго, просто надзвичайно довго я використовував велокомп’ютер Garmin Edge 520 і був ним дуже задоволений. Але нарешті у наступної моделі в лінійці назбиралося достатньо відмінностей які і змусили мене перейти на нову версію (тобто я пропустив 520 Plus яка по набіру характеристик десь посередині). Отже коротко про ці відмінності:

  • Ціна -$300, я купив по акції за $250. На мою думку враховуючи набір характеристик це найкраще співвідношення ціни та фіч у велокомп’ютерів для любителів. При цьому ціна за новий Edge 520 усього на $80 менше.
  • Час роботи – 20 годин проти 15 у 520-ї моделі.
  • Розміри – додано 1 мм висоти та ширини, 9 мм товщини.
  • Екран – 2.6 дюйми по діагоналі замість 2.3.
  • Маршрути – до 200 можна завантажити на пристрій. У 520-ї такої можливості не було.
  • Підтримка bluetooth сенсорів – це нове і додає можливість підключати практично будь-які датчики.
  • Нова статистика по вело – набір висоти, режис для гірського байку, погода, тощо.

Але головні дві фічі заради яких я і зробив покупку це кольоровий дісплей та режим розширення дисплею.

Що стосується кольорового дісплею то він не прости виглядає красивіше, але і дає контрастніше зображення. До того ж тут сильно покращено карти і читати їх незрівнянно легше. Лише заради цього варто було б оновитися.

Що стосується розширеного дисплею то це спеціальний режим для тріатлону. Працює це так. Перед стартом тріатлону вмикаємо комп’ютер, переводимо у режим Extended Display, паруємо годинник і йдемо на старт плавання. Після плавання у транзитній зоні годинни знаходить велокомп’ютер і той починає показувати екрани вело-режиму беручи дані з годинника без необхідності вмикати/вимикати і таке інше. Таким чином можна дивитися на зручніше розташований більший екран під час велоетапу.

Звісно це означає, що датчики (каденс, швидкість) треба підключити до годинника, а не до комп’ютера.

Подробиці про те як налаштувати і використовувати цей режим ось тут – https://www.dcrainmaker.com/2019/06/garmins-triathlon-mode-extended-display.html.

З недоліків можу назвати лише те, що роз’єм зарядкі і досі micro-USB.

На сайті виробника – https://buy.garmin.com/en-US/US/p/621224.