Therabody SmartGoggles

Виробник таких чудових массажерів як Theragun G3 та Theragun Mini, а також різних варіацій куль та роликів для само-масажу (як Therabody Wave Duo) доволі регулярно анонсує нові продукти.

Ось ця маска для очей яка має допомогти засинати і навіть позбавляти головного болю мене зацікавила і я її придбав. Повна ціна в $200 (на сайті виробника – Smart Goggles Eye Mask and Smart Eye Massager | Therabody) доволі висока, але якщо маска працює – воно цього варте. Отже – чи працює вона?

Я би сказав і так, і ні. Не працює в тому сенсі, що коли я не можу ніяк заснути, то маска насправді не зробить дива і не приспить мене. Але якщо я занадто рано прокинувся (постійно таке зі мною буває), чи вже в напів-сні, але ніяк не провалюся – ось тут вона і допоможе.

Маска доволі щильно прилягає до обличчя і навіть трошки тисне на очі. Можна увімкнути легкий обігрів очей, що допомагає деяким людям застнути. А далі вмикається один з режимів в якому маска періодично масужує скроні та точку між бровами. Уся процедура триває здається 15 хвилин і спочатку наче нічого не відбувається, але з часом розслабляєшся і починаєш відпливати в країну снів.

Зроблено її дуже якісно і виглядає вона як дорогий якісний продукт.

Управління можливе як кнопками на масці так і за допомогою додатку на телефоні.

Заряд тримає на кілька сеансів (точно не пам’ятаю скільки), заряджається від USB-C.

В цілому покупкою задоволений, але не візьмуся рекомендувати через те, що це доволі дорога скоріше забаганка, а не засіб який діє гарантовано.

2023/07/08 – Black Diamond Triathlon

Колись дуже давно я стартував на цих змаганнях (2012-09-15-Black Diamond Half Iron Man, Enumclaw, WA) і то була моя перша половинка Iron Man. Минуло 11 років з того часу, старт став меншим і зникла та сама половинка з варіантів. Проте мені все одно треба було робити олімпійську дистанцію, а тому це був хороший варіант.

Машиною до міста Enumclaw біля якого проходив старт їхати трошки більше години і ми вирішили заночувати там. Але чесно кажучи можна було приїхати і в день старту (лише виїхати довелося б о 4-й ранку).

Старт трошки затягнули, довелося розминку на плавання робити двічі. Стартували з води і усім натовпом одразу. І це був мабуть найагресивніший страт з яких я пам’ятаю – зі старта усі понеслися як шалені, надзвичайно щільно, постійні удари зліва та з права, сам на когось налітаєш, на тебе налітають… Не допомагало і те, що вирішив пливсти у костюмі Blueseventy Helix і двох шапках – перші метрів 300 дуже перегрівся і навіть запанікував. Проте вдалося зусиллям заспокоїтися і вже пливсти далі більш нормально.

Плавання було в 2 кола, але без виходу з води. На другому колі знову невеличка колотнеча – обганяли повільних плавціх хто стартував спринт. Але в цілом проплив нормально, хоча час 27:12 не так щоб хороший.

Доволі довга пробіжка до транзитки, якось довго не вдавалося зняти костюм, але врешті схопив вел (їхав на BMC Teammachine бо під час останньої подорожі в Колораду авіакомпанія пошкодила мій BMC Timemachine) і в дорогу. Доволі швидко у нас з кількох люде сформувалася група яка тримала високий темп, але якщо чесно то багато було і драфтингу. Проте ніхто не перевіряв, тому якось так і доїхали. На останніх кілометрах 15 третина групи відвалилася, а на останніх 5 нас залишилося лише троє.

Вело вийшло 1:06:02 і навіть не знаю чи добре це чи ні, але відчуваю, що попрацював і розумно доклав зусилля, а тому задоволений.

Бігти цього разу вирішив у кросах Saucony Endorphin Pro, що було правильним рішенням оскільки друга половина дистанції проходила по доволі розчовганому гравію і саме ця модель супер-кросівок з тих які в мене є якраз найкраще підходить для такого.

Почав так щоб трошки себе стримувати і на початку бігу обійшов пару людей. Далі решту дистанції підтягувався до дівчини (перша з жінок) яку таки обійшов за 4 км до фінішу. І хоча можна було б пробігти трошки швидше, проте теж є відчуття, що розумно розподілив зусилля. І у підсумку біг вийшов за 44:55.

В загальному заліку я 9-й, а у своїй віковій групі – 2-й. Протокол змагань – Black Diamond Triathlon Results (runsignup.com). Дані з годинника – Garmin Connect.

Fitletic Hydration Running Belt

Не надто відомий виробник (Running Belt and Hydration Packs | Fitletic™) біговий пояс від якого я купив лише тому, що десь прочитав хороший відгук про нього. І пояс дійсно виявився ледь не найкращим з усіх! Принаймні в порівнянні з широко відомим Amphipod RunLite Belt. Не те щоб він був ідеальним, але дійсно вартий уваги. Кілька ключових характеристик:

  • Не стрибає взагалі. Тобто налаштував його довжину, замкнув і побіг забувши про нього.
  • Велика кишеня куди легко поміщується мій Samsung Galaxy S10+.
  • Пляшка яка йде в комплекті доволі легко виймається, або садиться у “гніздо” і фіксується еластичною петлею.
  • Великий недолік пляшки – вона не закривається, а натомість в ній є клапан. З одного боку пити легше – натискаєш трошки і рідина ллється. А мінус в тому, що коли я розводжу у воді щось типу пігулок SiS чи пігулок GU то вони повільно виділяють газ який іноді призводить до “викидів” рідини. Біжиш собі, аж раптом чвірк з пляшки.
  • Є кріплення для трьох гелів.
  • Ціна в $38 не так щоб і дорого у порівнянні з іншими брендами, але і не так щоб зовсім дешево.

2023/06/25 – Pine Lake Aquathlon, Sammamish, WA

Після мого дуже невдалого старту в Колорадо вирішили з тренером, що треба мені зробити кілька маленьких місцевих стартів щоб “розігнатися” і відстежити форму, а вже восени знову повернутися до Iron Man. Ось це і був перший з таких стартів.

Пів години машиною до парка (озера) в якому старт і відбувався. Людей щось зо 3 десятки, навряд чи більше. А сам акватлон – це плавання плюс біг. Ну тобто майже як триатлон, але без вела.

Плавання мало б бути 800 метрів, але через те, що організатор був по суті один і ще там пара місцевих рятувальників на каяках йому допомагала… коротше вони не розмітили нормально плавання. В результаті після старту я вийшов в лідери і після другого (а їх усього було 2) буя розмітки повернув під не достатньо гострим кутом і поплив не туди. Ну і відповідно весь натовп за мною :D

Потім мене наздогнав один з рятувальників і показав куди треба було пливсти. В результаті я проплив майже 1200 метрів і виліз з води 6-м.

Транзитка була теж доволі умовна – просто обнесений пластиковою сіткою шматочок парку де під цією сіткою лежали наші речі. Якось не надто швидко виліз з гідрокостюму (цього разу плив у клеєному-переклеєному Blueseventy Helix), натягнув Adidas AdiZero Adios Pro 3 в яких біг на змаганнях вперше і побіг.

Спочатку навіть трошки важко було, але увійшов в ритм (доволі швидкий як для мене – від 4:05 до 4:30 на кілометр) і витримав його усі 6 км. Старт маленький, тому на трасі ніякої підтримку. Стояло 2 столики з водою та Gatorade, але без людей. І дороги також ніде не перекривали – усі наші повороти були на право і ми пробігли по колу.

Поступово підбирався та обходив учасників попереду, чомусь думав їх мало бути б більше. На фініші виявився другим і якби плив як треба то виграв би скоріш за все. Ну та сам винен – знати трасу є відповідальністю учасника не зважаючи на якість розмітки та підтримки.

У підсумку доволі веселий старт, серйозно не сприймався, але вдалося попрацювати і відчути свою готовність. Потім мені сказали, що цей старт зараховується в залік USA Triathlon. Не те щоб мені це було цікаво (я зараз більше по Iron Man), але якісь бали там мені пішли.

Результати тут – Active Results, або ось:

2023/06/10 – IronMan 70.3 Boulder, CO

Якщо одним реченням – невдалий старт.

Власне стартувати аж у Колорадо було спонтаним рішенням. Цього року я хотів зробити повну дистанцію (тобто 140.6 милі повного Iron Man) на Алясці. Але на початку року через проблеми з логістикою цей старт відмінили і я дуже довго вибирав де б стартувати. Ось тоді і подумалося – чому б не поїхати в Колорадо.

Рішення це було не дато розумне через те, що місце старту знаходиться на висоті 1.5 км, а висоту від 1 км і вище я переношу дуже важко. Кожного разу старт в Сент Джорджі (2021-09-18 – IronMan 70.3 World Championship, St. George, Utah та 2022/10/29 – IronMan 70.3 World Championship) саме через висоту проходить важко для мене. А там усього 1 км. Проте хотілося спробувати…

Переліт в Денвер не надто довгий – 2.5 години з Сіетлу. Далі взяли прокатну машину (цього разу Toyota RAV4 – розчарувалися) і менш ніж за годину вже були в Болдері.

Зупинилися ми в AirBNB яке виявилося дуже дивним. Це якась ферма за містом. Але одночасно і церква. Але і готель. Таке щось незрозуміле. Може згодом якось напишу.

І власне старт очікував навіть з певним нетерпінням, хоча і відчувалося – буде важко. Проте в день перед стартом пішов поплавати в озері (порозминатися) і коли виліз з води то відчув, що болять вуха і горло. І вночі вже відчув легку температуру, ту при якій крутить суглоби і м’язи.

Перед самим стартом було постійно трошки холодно, але не виходити на старт я не міг.

Плавання пройшло наче нормально, але дивлячись на час бачу що ні. 35 хвилин – це дуже довго. Мало би бути хоча б 33.

А потім на виході з води я побіг… і почав задихатися. Скочив на вел і відчув – не тягну.

За планом мені треба було видавати 230 ватт, але важко було тримати навіть 160. Іноді ставало легше, але іноді було так важко, що ледь в голові не паморочилося.

Коротше після першого кола (добре, що вело було 2 кола) я вирішив зійти. І правильно зробив. Потім мені було кілька днів дуже погано. Дійсно застудив горло і вуха.

Ну ось якось так я і стартував. Тепер і такий досвід маю.

Stephen King. Billy Summers / Стівен Кінг. Біллі Саммерс (2021)

Хоча мені подобається думати, що я переріс Кінга, але те що він пише будь-що так, що не можливо відірватися – це беззаперечно.

А в цій книзі незвично для автора нема ніякої містики та потойбічних страхів. Натомість йдеться про найманого вбивцю і те як він готується до здійснення чергового замовлення.

Книгу можна доволі чітко поділити на три частини. Перше, найцікавіша для мене, якраз і розповідає про підготовку. У другій герой переховується від замовників, рятує дівчину яка звалилася йому на голову і намагається зрозуміти, що відбулося і бути далі. І третя частина про помсту та закриття всіх історій.

А ще головний герой починає писати, у нього вибудовуються доволі дивні стосунки з врятованою дівчиною і ми трошки дізнаємося про його минуле та друзів.

В цілому легка книга яка читається вліт – можна впродовж перельоту в літаку її закінчити.

Оцінки:

Bose QuietComfort Earbuds II

В історії моїх спортивних навушників яких я за роки перепробував доволі багато було поки що три майже революційні моделі:

  • JayBird BlueBuds X Sport – перші Bluetooth навушники які не лише надійно і комфортно сиділи у вухах, але і мали хороший звук. Для свого часу і наступні кілька років після того для бігунів не було кращої моделі і близько.
  • Jabra Elite 65t – перші безпровідні навушники які змогли поєднати одні з найкращих в класі звук, комфорт, управління та ціну. Я і досі надаю їм перевагу у порівнянні з багатьма більш сучасними моделями, і навіть раджу їх сильніше ніж новіші Jabra Elite Active 75t чи Jabra Elite 7 Active.
  • І ось тепер ця модель. Це дійсно для мене наступний крок.

Отже що ж такого хорошого в цій моделі? Найбільш важливе для мене:

  • Комфорт. З цим у Bose завжди було все в порядку і ці навушники не підвели. Провести в них 2-3 години можна легко і без проблем. Також вони абсолютно не соваються і не рухаються що б я не робив.
  • Якість звуку. Тут просто навіть не знаю як описати крім того, що звучать вони на клас вище ніж усі інші вкладиші. Враження таке, що слухаєш великі повноцінні навушники. Звук настільки краще, що коли перемикаєшся на інші моделі в цьому класі аж смішно стає.
  • Шумоподавлення – це теж фантастика. Я навіть у літаку їх використовував і вони працюють просто неймовірно добре. Тепер нема необхідності літати з великими Bose QuietComfort.
  • Дизайн – чудово. Корпус можна було б зробити красивіше, але самі навушники для мене особисто виглядають дуже круто і їх дуже приємно одягати.
  • Управління – змішані враження. Тут є як коротке натискання (відтворення/пауза) яке іноді помилково спрацьовує коли зачіпаєш навушник, так і подвійне (попередня/наступна композиція). Гучність регулюється проведення пальцем вниз/вгору і спрацьовує у більшості випадків.

З вищесказаного я хочу особливий акцент зробити на комфорті, шумоподавленні та якості звуку.

Тепер інше різне:

  • Ціна: повна ціна – $300, але я купив за $250 і ця знижка трапляється доволі часто. Мушу сказати, що своїх грошей навушники для мене варті, але все одно це доволі багато грошей без сумніву.
  • Нема бездротової зарядки – лише від USB-C. Мені це не дуже важливо, але комусь буде незручно. За таку ціну могли б і додати цю можливість.
  • Час роботи – 6 годин плюс 18 годин від чохла. Мені на переліт вистачило. 20-хвилинна зарядка для перших 3 годин.
  • В комплекті 3 розміри насадок та 3 розміри крилець, плюс USB-A-USB-C кабель.
  • Додаток на смартфоні дозволяє налаштувати еквалайзер, але я в результати лишив його пласким. Проте якщо додаєте басів чи верхів це чуєш дуже добре.
  • Навушники вміють паруватися з кількома пристроями. З яким саме можна вибрати з того ж додатку.

Тут ще таку річ згадати треба про яку знають бігуни. Справа в тому, що під час бігу більшість навушників вкладишів “гупають” – звучить так наче десь притишено хтось б’є у великий барабан на кожному кроці. Так от в цих навушника такого нема. Натомість є момент коли пластиковий корпус б’є в раковину вуха і це звучить як наче хтось поруч дручком стукає по дерево. Проте це звісно залежить від техніки бігу. У мене наприклад такий ефект лише коли я біжу з доволі крутої гірки.

На сайті виробника – Bose QuietComfort Earbuds II | Bose.

І останнє: навушники настільки мені сподобалися, що наступного для я купив такі самі Олені. І вона погоджується, що у порівнянні з її до того улюбленими Beats Fit Pro це дійсно інший клас.

Оновлення від 2023/12/10: з приходом зими сталося те що я і очікував. А саме шапка та/або рукавички суттєво ускладнюють управління навушниками. На їх честь небажаних спрацьовувань нема, але натомість лише мала частка спроб управління спрацьовує. І тому на зимові місяці для бігу на вулиці я перемикаюся на Jabra Elite 7 Active справжні кнопки яких не спричиняють жодних проблем шапка там чи рукавички.

Ward Moore. Bring the Jubilee / Уард Мур. Принеси річницю (1953)

Продовжую прокладати дорогу через список книг які свого часу стали визначними і вплинули на весь жанр фантастики, а то і створили новий під-жанр. Цього разу це альтернативна історія і трошечки подорожей у часі.

В цьому світі де у війні за незалежність Південь (тобто плантатори) переміг Північ головний герой перебирається з свого села в Нью-Йорк і поступово отримує якісь знання про світ та освіту. Світ цей дуже різниться від нашого: нема електрики, але є інші технології. Нема совєцького та нацистського режимів, натомість зберіглися імператори та королі деяких країн. І тут нема США з могутньою економікою, натомість це дуже бідна і значно менша країна які повність знаходиться під впливом Конфедерації.

Більшу частину книги герой якось живе, працює в книжковому магазині, спілкується з людьми. А потім йому випадає нагода приєднатися до такої собі спільноти вільних науковців які живуть доволі ізольовано на великій фермі і займаються своїми науками.

І поки головний герой вивчає історію (що якраз і дозволяє автору органічно вписувати безліч деталей про битви та воєначальників) одна з інших вчених будує машину часу.

Далі все зрозуміло: герой потрапляє у минули під час вирішальної битви і однією своєю появою міняє історію.

А от що несподівано і що мені сподобалося – герой не полюбив наш світ, бачить його якимось надуманим і кривеньким, з перекосами в технологіях і взагалі понівеченим.

Книга читається дуже добре, можна у більшій частині її сприймати як чисто художню літературу. Що стосується науково-фантастичною складової то на час написання це просто щось неймовірне, а зараз – далеко не найгірша, хоча і дивно затягнута історія.

Оцінки:

ASICS Novablast 3

Свого часу (тобто у 2021-му році) кросівки Asics Gel-Nimbus Lite 2 практично всіма оглядачами бігового взуття було названо найкращою моделлю 2021-го року “для усього”. Тобто це був найкращий вибір якщо вам потрібна була пара яка вміла все: повільний біг, довгий біг, прискорення, … І це дійсно дуже хороша і комфортна модель головною претензією до якої у мене була лише трошки надмірна м’якість підошви. Але я все одно можу цю модель порадити.

І все ж наступного року Asics після кількох втрачених років довела, що повернулася на ринок бігових кросівок – крім двох популярних моделей для змагань та кількох для тренувань для швидкого темпу у них вийшла і ось ця модель яку вже назвали найкращими кросівками для усього 2022-го року.

Отже спробував цю модель собі і я. Маю як добре про неї сказати, так і кілька зауважень.

Перше і головне – підошва. Дійсно в цій моделі підошва жорсткіша ніж в Asics Gel-Nimbus Lite 2, але м’якіша ніж в Saucony Ride 15 і мені вона подобається. Проте одразу скажу, що в кросівках нема ніякого “вау” відчуття – це просто хороші, але дуже звичайні кросівки у яких головна перевага, що про них забуваєш взагалі. Про підошву принаймні.

Верх дуже комфортний, ніяк абсолютно не заважає, ніде не тисне, стопу при цьому тримає на місці. Проте занадто щільний і в жарку погоду стопи трошки плавляться у кросівках. Хотілося б модифікацію з кращою вентиляцією для літа.

Шнурівки нічим не виділяється, проте не сама вдала і ті хто люблять туго затягувати шнурки будуть відчувати їх. І тут же зазначу про язичок: він незвично тоненький для такої моделі і абсолютно не пом’якшений, але при цьому надзвичайно довгий. Чому такий довгий і яка функція – незрозуміло. Мені не заважає, але близько до цього. Як на мене можна легко відрізати 1.5-2 сантиметри верху і не помітити цього.

Вага. Тут скажу, що кросівки не відчуваються легкими, але і не важкі в той же час. Просто звичайні любительські кросівки, можливо трошки важче ніж середня сучасна модель.

В цілому кросівки комфортні, приємні і дійсно є дуже хорошим вибором на кожен день та якщо ви хочете мати одну пару для усього. Підйом від носка до п’ятки у 8 мм дозволяє розслаблено бігти, а пружня підошва непогано працює коли переходиш на носок чи середину стопи під час прискорень.

Ціна в $140 також доволі очікувана і в середньому повсякденні кросівки подібного призначення зараз коштують $$140-160.

На сайті виробника – Women’s NOVABLAST 3 | White/Dive Blue | Running Shoes | ASICS.